Карта – зменшене, узагальнене зображення земної поверхні, побудоване на площині в
певній картографічній проекції та системі умовних знаків, які відображають сукупність основних елементів місцевості.
Топографічна карта – це загальногеографічні карти універсального призначення, за допомогою яких можна визначати планове та висотне положення точок земної поверхні.
Цифрова карта — це систематизований запис у цифровій формі на магнітному носії змісту топографічної карти, просторових координат об'єктів, їх кодів та характеристик, визначених у заданій проекції, системі координат і висот, а також у прийнятому для топографічних карт розграфленні на номенклатурні аркуші.
Розграфлення карт - це система поділу аркуша карти одного масштабу на аркуші іншого масштабу.
Номенклатура карт – система нумерації ї позначення окремих аркушів карти.
Для отримання розмірів аркуша міжнародної карти (1:1 000 000) вся земна поверхня поділяється на:• пояси (ряди) паралелями через 4° по широті.
Вони (22 пояси) позначаються заголовними літерами латинського алфавіту - А, В, С, D, Е, F, G, Н, І, J, К, L, М, N. О, Р, Q, R, S, Т, U, V - в обидва боки від екватору до полюсів Z;
• колони меридіанами через 6° по довготі, рахунок яких ведеться проти ходу годинникової стрілки від меридіану з довготою 180°. Колони позначаються арабськими цифрами від 1 до 60.
Типовий запис: карта 1:500 000; М-35-В
Типовий запис: карта 1:200 000; М-35-ХХ
Типовий запис: карта 1:100 000М-35-88
Типовий запис: карта 1:50 000;М-35-88-В
Типовий запис: карта 1:25 000; М-35-88-В-в
Типовий запис: карта 1:10 000; М-35-88-В-в-1