- Главная
- История
- Державно-правові ідеї Жана Бодена Підготувала: Студентка 3 курсу, 32 групи СГФ Батан Ірина
Содержание
- 2. Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ, економіст, правознавець. Народився у
- 3. У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави, її зв'язок з правовими нормами,
- 4. Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим, що знаходиться в їх загальному
- 5. Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями: 1) Суверенітет єдиний і неподільний - він не може бути розділений
- 6. Жан Боден виділяв три способи походження держави. Перший - звичайний. Сім'я поступово перетворюється в рід. Потім
- 7. Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм абсолютну монархію. Вона забезпечує виконання
- 8. У праці "Шість книг про республіку під "республікою" автор мав на увазі державу взагалі. Під поняттям
- 9. Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування. Соціальне спілкування на різних його
- 10. Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав, що рабство суперечить справедливості. Заперечуючи тезу Аристотеля, що
- 11. Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства. Об`єднання багатьох сімей в державу означає, ніби глави
- 12. Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави. Держави він поділяв за способом
- 13. Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а суверен — законів природи, зберігаючи
- 15. Скачать презентацию
Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ,
Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ,
1566 ознаменувався виходом у світ його першої знаменитої книги 'Метод полегшеного вивчення історії'. ('Methodus ad facilem historarum cognitionem') Ця книга стала популярна у всій Європі, витримавши кілька ідан. Правда слід зауважити, що її зміст не цілком відповідало назві.
У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави,
У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави,
Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим,
Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим,
Невід'ємною властивістю держави є суверенітет.
Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями:
1) Суверенітет єдиний і неподільний - він
Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями:
1) Суверенітет єдиний і неподільний - він
2) Суверенна влада постійна - її не можна передати на час або на інших умовах будь-якій особі.
3) Суверенна влада необмежена і надзаконного - жоден людський закон не може обмежувати суверенітет.
4) Суверенна влада підкоряється тільки божественним і природним законам, але не релігійним догмам.
5) Суверенітет може належати або одній людині, або меньшенству населення країни, або всім дієздатним людям. Але ні в якому разі не допустимо посягання на суверенітет з боку папського престолу.
Жан Боден виділяв три способи походження держави.
Перший - звичайний. Сім'я
Жан Боден виділяв три способи походження держави.
Перший - звичайний. Сім'я
Другий - суспільний договір. Це ідеальний спосіб. Так зазвичай зі слабких пологів складаються могутні королівства і імперії. Так з'являлися нові держави в розквіт Стародавнього Світу (в Греції та в момент утворення єдиного Римської держави, а також і в інших випадках), а також в середній період Середніх Століть.
Третій спосіб - це розпад великих держав. Він характерний для останнього періоду Стародавнього Світу і для середньовічної роздробленості.
Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм
Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм
Обмежена монархія або аристократія призводять до того, що суверенітет наче не зосереджується в одній особі. У результаті робота такої держави буде менш ефективна. Аристократія схильна до постійних розбратів партій і боротьбі честолюбств, вона не зможе впоратися із заколотами, якщо їх підніме народ, відсторонений від влади.
Демократія - найгірший спосіб здійснення суверенітету. Народ в цілому не здатний прийти до правильних рішень і мати здорові судження.
У праці "Шість книг про республіку під "республікою" автор мав на
У праці "Шість книг про республіку під "республікою" автор мав на
Під поняттям держави (республіки) він розумів "правове управління багатьох сімей і те, що в них спільне, під суверенною владою". Тобто, для мислителя держава – це, перш за все, правове управління, вона має правий, справедливий та правовий характер. Це означає, що вона діє на основі права, справедливості і законності. Цим держава відрізняється від неправових, несправедливих спілкувань і груп, наприклад від банди розбійників. І, хоча, на відміну від Аристотеля, Боден не включає кінцеву мету, тобто же загальне благо, у поняття держави, проте, розглядаючи державу, як справедливе спілкування, правове управління, він фактично висуває й надзвичайно важливі цілі і завдання, ради досягнення яких створюється держава – це підтримка і забезпечення внутрішнього миру, справедливості та соціальної гармонії, захисту від зовнішніх ворогів.
Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування.
Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування.
Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав, що рабство суперечить
Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав, що рабство суперечить
Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства. Об`єднання багатьох сімей
Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства. Об`єднання багатьох сімей
Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави.
Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави.
Держави він поділяв за способом здійснення влади на три види:
Законні
Вотчинні (сеньйоральні)
Тиранічні
Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а
Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а