Культура Київської Русі

Содержание

Слайд 2

Прийняття християнства. У 988 р. Володимир провадить хрещення населення всієї Русі.

Прийняття християнства.

У 988 р. Володимир провадить хрещення населення всієї Русі.
У

Києві він збудував кам'яну церкву на честь св. Богородиці, яка отримала назву Десятинної (989-996).
Слайд 3

Десятинна церква

Десятинна церква

Слайд 4

Вигляд Десятинної церкви у XIX ст.

Вигляд Десятинної церкви у XIX ст.

Слайд 5

Християнство зблизило Русь з Візантією - феодальною державою з передовою культурою.

Християнство зблизило Русь з Візантією - феодальною державою з передовою культурою.

Прийняття християнства позначилося на духовному житті суспільства, привело до значного його збагачення.

Хрещення Володимира. Фреска Васнєцова, Володимирський собор
у Києві

Слайд 6

Монастирі Русі Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі,

Монастирі Русі

Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де

велося літописання, створювалися бібліотеки, школи, малювалися ікони.

Першим і найбільшим був Києво-Печерський. Заснований у 1051 році монахами
Антонієм і Феодосієм.

У ньому працювали Нестор-літописець, чернець-живописець Алімпій,
чернець-лікар Агапіт.

Слайд 7

Києво-Печерський монастир

Києво-Печерський монастир

Слайд 8

Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська Лавра

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Руїни Успенського Собору

Руїни Успенського Собору

Слайд 13

Успенський Собор Києво-Печерської Лаври освячений 24 серпня 2000 року

Успенський Собор Києво-Печерської Лаври освячений 24 серпня 2000 року

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Слайд 18

Писемність у східних слов'ян В 60-70-х роках IX століття візантійський імператор

Писемність у східних слов'ян

В 60-70-х роках IX століття візантійський імператор Михайло

III відправив до слов'ян двох братів-священиків  — Костянтинa і Мефодія. Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську мову Євангеліє.
Слайд 19

Література Київської Русі Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на

Література Київської Русі

Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на початку

ХI століття, спиралася на два найважливіших джерела 
усну народну творчість
християнську традицію
Слайд 20

З утвердженням християнства велику роль відіграє перекладна література. Одним з перших

З утвердженням християнства велику роль відіграє перекладна література.
Одним з перших

був переклад Євангеліє, виконаний у Києві дияконом Григорієм “Остромирове Євангеліє” (1056-1057рр.)
“Ізборник Святослава”
(1073р.)
Слайд 21

Остромирове Євангеліє

Остромирове Євангеліє

Слайд 22

Ізборник Святослава 1073 — одна з найдавніших писемних пам'яток давньослов'янської мови на теренах України-Русі.

Ізборник Святослава 1073 — одна з найдавніших писемних пам'яток давньослов'янської мови на

теренах України-Русі.
Слайд 23

Патерики – збірники життєписів отців церкви, монахів якого-небудь одного монастиря “Києво-Печерський

Патерики – збірники життєписів отців церкви, монахів якого-небудь одного монастиря “Києво-Печерський

патерик” поч. XIII ст .
Апокрифи - перекази на біблійні теми, про загробне життя, про біблійних героїв.

Твори
релігійного
характеру

Слайд 24

Берестяні грамоти - листування громадян з приводу різних господарських справ. У

Берестяні грамоти - листування громадян з приводу різних господарських справ. У

великій кількості розкопують археологи в Новгороді.
Графіті - написи побутового характеру, зроблені парафіянами і священиками на стінах культових споруд у ХІ-ХІІ ст.

Оригінальна
творчість

Слайд 25

Берестяні грамоти - пам’ятки давньої східнослов’янської писемності

Берестяні грамоти - пам’ятки давньої східнослов’янської писемності

Слайд 26

Графіті Автограф Володимира Мономаха

Графіті

Автограф Володимира Мономаха

Слайд 27

Графіті Повідомлення про смерть князя Ярослава Мудрого

Графіті

Повідомлення про смерть князя Ярослава Мудрого

Слайд 28

«Повість временних літ» є літописним зведенням - створена на початку XII

«Повість временних літ» є літописним зведенням - створена на початку XII

ст. ченцем Нестором
Продовженням “Повісті” є Київський літопис
кін. ХІІ ст.
Галицько-Волинський літопис - головне джерело для вивчення історії
південно-західних князівств ХIII ст .

Літописання
запис
по роках

Слайд 29

Література Київської Русі «Слово про закон і благодать» ченця Іларіона написане

Література Київської Русі

«Слово про закон і благодать» ченця Іларіона написане між

1037 — 1050 рр.
«Повчання Мономаха своїм дітям» князя Володиира Мономаха, точної дати написання не встановлено, ймовірно 1117 рік.
«Слово о полку Ігоревім» давньоруська героїчна поема кін. XII ст., автор невідомий.
Слайд 30

За Володимира Великого були створені перші державні школи. У Стародавній Русі

За Володимира Великого були створені перші державні школи.
У Стародавній Русі школи

були двох видів.
Школи при монастирях, готували церковнослужителів - викладали читання, письмо, спів, богослов'я.
Школи вищого типу, для «дітей кращих людей», давали, крім того, знання з філософії, риторики, граматики.
Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна у 1086 році заснувала у Києві при Андріївському монастирі жіночу школу.

Освіта

Слайд 31

Розвиток права - сформований збірник законів князя Ярослава Мудрого "Руська Правда".

Розвиток права - сформований збірник законів князя Ярослава Мудрого "Руська Правда".
Медицина

- першими медиками на Русі були знахарі.
В XI—XII століттях місце знахаря займає лічець, або лікар. Лікарі були, як правило, з ченців.
Вчені були одночасно релігійними діячами:
письменник і філософ Іларіон був митрополитом,
лікар Агапій — ченцем Печерського монастиря,
філософ, оратор Климентій Смолятич — митрополитом,
письменник і проповідник Кирило Туровський — єпископом.

Наукові знання

Слайд 32

Архітектура Софійський собор був споруджений Ярославом Мудрим у 1037 р. Відігравав

Архітектура

Софійський собор
був споруджений Ярославом Мудрим у 1037 р. Відігравав роль

не тільки духовного, а й політичного та культурного центру.
При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.
Слайд 33

Реконструкція первісного вигляду Софійського Собору

Реконструкція первісного вигляду Софійського Собору

Слайд 34

Слайд 35

Софійський Собор

Софійський Собор

Слайд 36

Слайд 37

Схема заповідника “Софійський собор” 1. Софійський собор 2. Дзвіниця 3. Будинок

Схема заповідника “Софійський собор”
1. Софійський собор
2. Дзвіниця
3. Будинок

митрополита
4. Трапезна церква
5. Братський корпус
6. Бурса
7.Консисторія
8. Південна в'їзна вежа
9. Брама Заборовського
10. Келії
11. Монастирський готель
12. Пам'ятна стела бібліотеці Ярослава Мудрого
Слайд 38

Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк

Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк

та 3 тисячі кв. метрів фресок.
Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти — фігури Святої Діви Марії.

Мозаїка

Слайд 39

Слайд 40

Мозаїка в центральному куполі — Христос та Архангел

Мозаїка в центральному куполі — Христос та Архангел

Слайд 41

Навколо Христа-Вседержителячотири архангели, з яких лише один є мозаїчний, інші в

Навколо Христа-Вседержителячотири архангели, з яких лише один є мозаїчний, інші в

кінці XIX ст. домалював олією М. Врубель
Слайд 42

Архидиакон Лаврентій. Мозаїка Софійського собору в Києві, 11 століття.

Архидиакон Лаврентій. Мозаїка Софійського собору в Києві, 11 століття.

Слайд 43

Мозаїки Св. Софії

Мозаїки Св. Софії

Слайд 44

Слайд 45

Михайлівський собор На межі XI—XII століттях був споруджений внуком Ярослава Мудрого

Михайлівський собор

На межі XI—XII століттях був споруджений внуком Ярослава Мудрого київським

князем Святополком Ізяславичем собор присвячений архангелу Михаїлу- Золотоверхий.
Михайлівський собор
Слайд 46

Михайлівський Золотоверхий в царські часи

Михайлівський Золотоверхий в царські часи

Слайд 47

Слайд 48

Слайд 49

Слайд 50

Слайд 51

Слайд 52

Дмитро Солунський Мозаїка Михайлівського монастиря

Дмитро Солунський Мозаїка Михайлівського монастиря

Слайд 53

П'ятницька церква у м. Чернігові, побудована у XII-XIII ст. у візантійському стилі.

П'ятницька церква у м. Чернігові, побудована у XII-XIII ст. у

візантійському стилі.
Слайд 54

Образотворче мистецтво Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска,

Образотворче мистецтво

Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис

та книжкова мініатюра.
Жанри монументального живопису - фреска і мозаїка - складалися на основі візантійських шкіл
Слайд 55

Іконописання Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили

Іконописання

Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок,

по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку.
До нас дійшли імена руських іконописців - Григорій та Алімпій, які творили при Києво-Печерській лаврі.
Слайд 56

До нашого часу збереглося лише одне творіння славетного печерського іконописця -

До нашого часу збереглося лише одне творіння славетного печерського іконописця -

Богоматір Свенська-Печерська, зберігається вона у Державній Третьяковській Галереї.

Іконописець Алімпій

Слайд 57

Ікона "Борис і Гліб" з Київського музею російського мистецтва. Художник передає

Ікона "Борис і Гліб" з Київського музею російського мистецтва.
Художник передає

одяг і атрибути в іконі в їх історичній конкретності.

Святі брати Борис і Гліб молодші сини Володимира Великого. Ікона 13 ст.

Слайд 58

Оранта зображувалася з піднятими вгору руками – жест молитви, означав благання,

Оранта зображувалася з піднятими вгору руками – жест молитви, означав

благання, прохання

Ярославська Оранта, або Велика Панагія

Слайд 59

Богоматір з маленьким Ісусом на руках, Спаситель однією рукою благословляє, а

Богоматір з маленьким Ісусом на руках, Спаситель однією рукою благословляє, а

в другій тримає Своє вчення

Тип зображення Богоматері - Одигітрія (провідниця).

Слайд 60

Богоматір Одигітрія 1484р.

Богоматір Одигітрія 1484р.

Слайд 61

Богоматір Одигітрія

Богоматір Одигітрія

Слайд 62

Найдавніші з ікон, які збереглися до сьогодні, датуються приблизно часом князювання

Найдавніші з ікон, які збереглися до сьогодні, датуються приблизно часом князювання

Володимира Мономаха(ХІІ ст.). Привезена з Візантії ікона «Володимирська Богоматір» послужила основою цілого ряду ікон, які отримали назву «Замилування».
Слайд 63

Богоматір, схилившись до Ісуса, обнімає Сина, Ісус ніжно обнімає Матір за

Богоматір, схилившись до Ісуса, обнімає Сина, Ісус ніжно обнімає Матір за

шию, притулившись до її щоки.

Тип зображення Богоматері – Елеус (милосердя).

Слайд 64

Богоматір Елеус – замилування.

Богоматір Елеус – замилування.

Слайд 65

Взірець книжкової мініатюри Київський псалтир 1397 р.

Взірець книжкової мініатюри

Київський псалтир 1397 р.

Слайд 66

Музика У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні

Музика

У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і

танці. Пісня супроводила різні обряди, календарні свята. З билин, літописів ми знаємо про музичні інструменти Русі - ріг, труби, бубон, гуслі, гудок.
З прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами. Склалося дві системи нотних записів - самобутня і візантійська.
Слайд 67

Музичні інструменти Русі гудок

Музичні інструменти Русі

гудок

Слайд 68

Музичні інструменти Русі бубон

Музичні інструменти Русі

бубон

Слайд 69

Музичні інструменти Русі

Музичні інструменти Русі