Дисидентсво– виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни,
протистояння офіційній ідеології й політиці.
Чотири основні течії в українському дисиденстві
САМОСТІЙНИЦЬКА: представники входили до таких політичних об’єднань, як Об’єднана партія визволення України (1953-1958 р.р.), Український національний комітет (1957-1961 р.р.) та ін. Боролись за державну незалежність України шляхом агітації за вихід її зі складу СРСР.
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЦЬКА: представлена колишніми шістдесятниками, які вимагали духовного і культурного відродження, збереження і примноження традицій , мови, правдивого висвітлення історичного минулого, виступали проти незаконних арештів, за надання українській мові статусу державної в республіці.
ПРАВОЗАХИСНА: учасники виборювали права людини, вимагали дотримання Конституції та законів, ідей гуманізму та демократії, свобод і прав людини, захищали права національних меншин.
РЕЛІГІЙНА:
представники виступали за свободу совісті населення та захист прав заборонених конфесій, вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих, звільнення засуджених за віру, реабілітацію страченого духовенства.