Презентация на тему "Київська Русь за правління Ярослава Мудрого" - презентации по Истории скачать бесплатно

почалася боротьба за Київський престіл. Його успадкував старший син Святополк, одружений з донькою польського короля Болеслава. Побоюючись суперництва, він наказав убити своїх молодших братів Бориса і Гліба, які княжили у північних містах Ростові та Муромі, а потім і третього брата - Святослава.
Проти князя-братовбивці пішов походом князь Ярослав, що князював у Новгороді. Суперники покликали собі на допомогу у війні чужинців: Святополк — поляків, на чолі з королем Болеславом Хоробрим, а потім печенігів; Ярослав - варягів. У війні переміг князь Ярослав. Святополка за його злочини народ прозвав "окаянним" і вигнав з Руси разом із союзниками-поляками. Після цього ще три роки боролися за владу князі Ярослав і Мстислав, але потім помирилися і поділили між собою Русь. У 1036р. князь Мстислав помер, і Ярослав, як і його батько Володимир, знову став єдиним володарем усієї Київської держави.

1020 році Ярослав карає свого племінника Брячислава за розгром Новгорода;
у 1022 році не має успіху в поході на Брест;
у 1023 році брат Ярослава Мстислав відвойовує Чернігів і Лівий берег Дніпра;
у 1029 році разом зі Мстиславом виганяє із Тмутаракані ясів;
1030 року перемагає чудь (фіно-угорські народи);
1030 —1031 роках відвойовує Червенські городи, захоплені поляками;
1036 року остаточно розбиває печенігів,
у 1038 році підкорює литовські племена ятвягів;
1042 році підкорює фінські племена ям;
у 1043 році війська Ярослава Мудрого, що виступили проти Константинополя, були розгромлені.

Правління Ярослава Мудрого

Мудрого

1039р.Руська Правда — найвизначніший збірник стародавнього руського права, важливе джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Русі-України і суміжних слов'янських народів. Оригіналу Руської Правди не знайдено, натомість збереглася значна кількість її списків з ХІІІ—XVIII ст. Досі відкрито їх 106.

Правління Ярослава Мудрого

держави. Завдяки їхнім зусиллям було зламано спротив місцевої племінної знаті. Вся повнота влади в центрі й на місцях зосереджувалася в руках родини Рюриковичів. 
Діяльність великих князів спрямовувалася на зміцнення един владдя (одноосібної влади) та централізацію держави. Утвердж валася ідея старійшинства котрогось із князів роду Рюриковичів, и надавало йому право на верховну владу (київський стіл) Русі. Заповіт Ярослава передбачав передачу верховної влади старшої» з його синів, тобто київським князем мав послідовно ставати кожен братів у порядку старшинства. Важливу роль в управлінні державс продовжувала відігравати князівська рада; досить помітним зал шався вплив дружини.

Політичний розвиток Русі в 11 ст.

Київської митрополії започатковується процес фомування нової верстви суспільства - духовенст Спочатку його більшість становили вихідці з Балканських країн, котрі могли правити літургію, початку правління Ярослава значно зросла час священиків з місцевого населення. З утворенням монастирів на ї з'являються монахи. Декотрі з них ішли у «затвор» - усамітнилися в земляних печерах. Духовенство переважно утримувалось рахунок десятини, що збиралася на користь церкви. Зміцнювал позиції «людей війни», які становили еліту суспільства. Набуває рис середньовічної верстви селянство, а з розвитком міст формується соціальна група міщан.

Основні верстви населення