Содержание
- 2. Чжоусці готувалися до вирішальної сутички з Шан ґрунтовно. Були засновані нові міста Фен і Хао, які
- 3. Династія Чжоу (周朝 1046 до н. е. - 256 до н. е.) Хоча династія тривала формально
- 4. Зусиллями перших правителів чжоусці за кілька десятиліть зуміли зміцнити й легітимізувати свою владу. Була вироблена концепція
- 5. Чжоусці зуміли налагодити ефективну централізовану адміністрацію, що спиралася на 14 армій центру в двох столицях. До
- 6. Зв'язок підкріплювався інспекційними поїздками вана або його представників в наділи, тобто повсякденним контролем центру, а також
- 7. Під час правління останнього чжоуського правителя Ю-вана відбулися події, які вказували на загибель роду Чжоу. Ю-ван
- 8. Період правління Східної Чжоу хронологічно збігся з двома епохами: Весни і Осені і Воюючі царства. Період
- 9. Це жорсткі структури, в кожній з яких глава клану, титулований аристократ (він мав титул цин), був
- 10. Четверта ланка ієрархічної драбини політичної структури періоду Чуньцю являла собою прошарок служивих-ши. Це були представники молодших
- 11. Правителі царств боролися за гегемонію щонайменше з початку VII ст. до н. е., коли знаменитий реформатор
- 12. Період Чжаньго в політичній історії Китаю був часом співіснування і міжусобної боротьби семи найбільших царств. До
- 13. Китай вступив в залізний вік. Широко поширилося виготовлення заліза і залізних знарядь, завдяки широкому застосуванню яких
- 14. Найбільш повно і радикально такі реформи були здійснені в Цінь в середині IV ст. до н.
- 15. Вся друга половина Чжаньго пройшла під знаком майстерної дипломатії, найвищий розквіт якої припав на роки активної
- 16. Зростання могутності царства Цінь і Великі Стратегії Поступово царство Цінь домоглося переваги над іншими царствами використовуючи
- 17. Правління об'єднаним Китаєм (221 - 210 до н. е.) Після 221 р. новий імператор провів ряд
- 18. Титул першого імператора Власне ім'я Ін Чжен було дано майбутньому імператору за назвою місяця народження (正),
- 19. Імператор Цінь Шихуанді використовував працю мільйонів людей для грандіозного будівництва. Відразу після оголошення себе імператором він
- 20. Імператорський палац стояв на насипу висотою в три лі. Був там зал Довгого життя, ворота «Заборона
- 21. Об'їзди країни Упродовж останніх десяти років свого життя імператор рідко бував у своїй столиці. Він весь
- 22. Пошуки безсмертя Експедиції у пошуках безсмертя Як можна зрозуміти з «Ши цзі» Сима Цяня, найбільше імператора
- 23. Смерть Цінь Шихуана Датою смерті прийнято вважати 10 вересня 210 року. Він помер у палаці в
- 25. Скачать презентацию
Чжоусці готувалися до вирішальної сутички з Шан ґрунтовно. Були засновані нові
Чжоусці готувалися до вирішальної сутички з Шан ґрунтовно. Були засновані нові
Династія Чжоу (周朝 1046 до н. е. - 256 до н.
Династія Чжоу (周朝 1046 до н. е. - 256 до н.
Хоча династія тривала формально близько 800 років, цей період був неоднорідним, і історики ділять його на кілька періодів.
Західна Чжоу (1046 до н. е. - 770 до н. е.)
Східна Чжоу (770 до н. е. - 256 до н. е.)
Весни і Осені (період) (春秋, Чуньцю), 722 р. до н. е. – 5 століття до н. е.
Період Чжаньго або Період Воюючих Царств (战国时代) 5 століття до н. е. - 221 г. до н. е.
Зусиллями перших правителів чжоусці за кілька десятиліть зуміли зміцнити й легітимізувати
Зусиллями перших правителів чжоусці за кілька десятиліть зуміли зміцнити й легітимізувати
Іньці довго володіли небесним мандатом, але останній іньський правитель Чжоу Сінь через свою недобродійність втратив право на нього, в результаті чого великий Мандат Неба опинився в руках правителя чжоусців. Право їх на владу виявилося незаперечним тому, що воно було санкціоновано самим Небом, що стало верховним божеством у Китаї. Небо ж санкціонувало цю владу не тому, що чжоусці виявилися сильнішими за інших, а внаслідок того, що на їхньому боці були мудрість і справедливість.
Чжоусці зуміли налагодити ефективну централізовану адміністрацію, що спиралася на 14 армій
Чжоусці зуміли налагодити ефективну централізовану адміністрацію, що спиралася на 14 армій
Зв'язок підкріплювався інспекційними поїздками вана або його представників в наділи, тобто
Зв'язок підкріплювався інспекційними поїздками вана або його представників в наділи, тобто
Рішення проблеми влади на місцях чжоусці знайшли в системі спадкових наділів. Сутність системи зводилась до того, що периферія Чжоу ділилася на наділи, які надавались в спадкове володіння і управління родичам і наближеним правителя. Разом з правителем на нове місце проживання спрямовувалася дружина воїнів-чжоусців, яка представляла собою опору нового власника спадку.
Під час правління останнього чжоуського правителя Ю-вана відбулися події, які вказували
Під час правління останнього чжоуського правителя Ю-вана відбулися події, які вказували
Період правління Східної Чжоу хронологічно збігся з двома епохами: Весни і
Період правління Східної Чжоу хронологічно збігся з двома епохами: Весни і
Чуньцю, був ознаменований боротьбою між уділами, які перетворилися на потужні політично незалежні держави. Практично колись єдина західночжоуська держава розпалася на ряд великих і дрібних незалежних утворень, більшість яких іменувало себе "серединними державами" (чжун-го).
У західночжоуському Китаї існувала одноступінчата ієрархічна система - вану на правах васалів підпорядковувалися правителі уділів, що іменувалися чжухоу.
Тепер ієрархія стала багатоступінчатою. На чолі Піднебесної як і раніше стояв ван, син Неба. Формально його васалами продовжували вважатися правителі, що носили титули "гун". Їм підпорядковувалися правителі автономних уділів. Уділи нової хвилі зазвичай давалися в дарування від імені правителя його родичам і сподвижникам. Власне, саме привласнивши собі право наділення уділами, яке до того винятково було прерогативою сюзерена-вана, правителі де-факто набули політичної незалежності.
Це жорсткі структури, в кожній з яких глава клану, титулований аристократ
Це жорсткі структури, в кожній з яких глава клану, титулований аристократ
До числа спадкових аристократів належав великий прошарок так званих да-фу, які відрізнялися від цинів тим, що не мали власних володінь і змушені були здобувати собі прожиток і робити кар'єру службою, в основному військовою. Да-фу - це свого роду давньокитайські лицарі. Серед них були сини й онуки тих же правителів і цинів, не кажучи вже про самих да-фу. Особливістю цього прошарку було те, що вони в умовах постійних воєн досить швидко винищували один одного. В цілому ж да-фу займали ту ж ступінь, що і цини. Це була спадкова знать.
Четверта ланка ієрархічної драбини політичної структури періоду Чуньцю являла собою прошарок
Четверта ланка ієрархічної драбини політичної структури періоду Чуньцю являла собою прошарок
Не маючи в своєму розпорядженні нічого, крім закону честі, да-фу і ши суворо дотримувалися його і вище всього шанували в собі саме це. Суть кодексу аристократичної етики: суворе дотримання норм ієрархії і васальних зобов'язань; обов'язкове урахування ступеня кланової спорідненості у зв'язку з можливими претензіями на посаду і владу; відданість сюзерену до кінця; прийняті норми поведінки на полі бою, так само як і при виконанні посадових обов'язків; суворе дотримання обов'язкових норм етики у відповідності зі своїм статусом. Служиві-ши перетворилися в чжоуському Китаї в особистих дворян і в якості таких внесли чималий внесок у його історію. Саме цей нижчий шар питомо-кланової знаті виявився згодом вирішальною ланкою в боротьбі правителів за посилення їх влади.
Правителі царств боролися за гегемонію щонайменше з початку VII ст. до
Правителі царств боролися за гегемонію щонайменше з початку VII ст. до
З ослабленням Цзінь вже ні одне з царств реальним гегемоном-ба так і не стало, хоча формально історіографічна традиція налічує в Чжоу послідовно п'ять гегемонів. До кінця періоду Чуньцю більш важливим було вже не задавати тон на всекитайській арені, тобто не прагнути до гегемонії, а зуміти навести лад у власному царстві. Саме це було головною турботою правителів, причому досягли успіху ті з них, хто послідовно вів курс на реформи, суть яких зводилася до зміцнення влади центру.
Період Чжаньго в політичній історії Китаю був часом співіснування і міжусобної
Період Чжаньго в політичній історії Китаю був часом співіснування і міжусобної
Китай вступив в залізний вік. Широко поширилося виготовлення заліза і залізних
Китай вступив в залізний вік. Широко поширилося виготовлення заліза і залізних
Процвітання приватного сектора в умовах краху системи привілеїв спадкової знаті чжоуського Китаю, пов'язаного з піднесенням прошарку ши, вело до того, що простолюдини в ряді випадків починали вибиватися наверх, відігравати важливу роль у суспільстві. Став помітним розвиток рабства.
Потрібні були реформи, метою яких мало стати посилення централізованої адміністрації в нових економічних умовах.
Найбільш повно і радикально такі реформи були здійснені в Цінь в
Найбільш повно і радикально такі реформи були здійснені в Цінь в
У напівварварському царстві Цінь позиції спадкової знаті були слабкіше, ніж деінде. Цінь було економічно слабким царством і не мало сильної армії. Його правитель прийняв пропозицію Шан Яна про проведення реформ, які повинні були привести до посилення держави. Вони передбачали: 1) введення нового територіального поділу населення на «п'ятірки» і «десятки» сімей, пов'язаних між собою порукою; 2) покарання тих, хто мав більше двох дорослих синів, які продовжували жити під одним дахом з батьками; 3) заохочення військових заслуг і заборона кровної помсти; 4) заохочення занять землеробством і ткацтвом; 5) ліквідацію привілеїв представників спадкової знаті, що не мали військових заслуг.
Друга серія реформ в Цінь відноситься до 350 р. до н. е.. Було введено адміністративний поділ на повіти; жителям царства Цінь дозволялося вільно продавати і купувати землю; була проведена уніфікація системи мір і ваг.
Всі ці заходи наносили вирішальний удар по традиційній системі соціальної ієрархії. На зміну їй Шан Ян ввів систему рангів, які присвоювалися не на основі спадкового права, а за військові заслуги. Пізніше було дозволено придбання рангів за гроші.
Реформи IV ст. до н. е. стали потужним поштовхом у розвитку приватної власності і товарно-грошових відносин.
Вся друга половина Чжаньго пройшла під знаком майстерної дипломатії, найвищий розквіт
Вся друга половина Чжаньго пройшла під знаком майстерної дипломатії, найвищий розквіт
Початок жвавої дипломатичної діяльності поклали поїздки Су Циня до правителів ряду царств з метою створити вертикальну коаліцію царств (з півночі на південь) проти західного їх сусіда Цинь. Однак реалізації цього небезпечного для Цинь плану перешкодили умілі інтриги циньців, які вдалися до допомоги Чжан І, посланого в деякі з царств з метою продемонструвати неспроможність планів Су Циня і спробувати створити іншу, горизонтальну коаліцію царств (зі сходу на захід) проти південного Чу. Результатом діяльності обох дипломатів була взаємна нейтралізація їх планів, від чого виграло царство Цинь. Приєднавши одне за іншим сусідні царства, Цинь до середини III ст. до н.е. виявилося один на один лише з одним грізним суперником - з Чу. І тут зіграла свою роль вміла політика правителя Цінь Ін Чжена, майбутнього імператора Цінь Ши-Хуанді, який зумів довести до переможного кінця боротьбу за гегемонію і в 221 р. до н. е.. завершив об'єднання Китаю.
Зростання могутності царства Цінь і Великі Стратегії
Поступово царство Цінь домоглося переваги
Зростання могутності царства Цінь і Великі Стратегії
Поступово царство Цінь домоглося переваги
У 246 році до н. е. на трон царства Цінь зійшов Ін Чжен (Цінь Шихуан) який спочатку спирався на допомогу першого міністра Люй Бувея, а потім - на Лі Си.
У 230 -221 рр.. до н. е. Цінь завоювало Хань, Вей, Чу, Янь, Чжао, Ци. З цього моменту всі царства були переможені, і Китай об'єднався, утвердилася імперія Цінь.
Правління об'єднаним Китаєм (221 - 210 до н. е.)
Після 221 р.
Правління об'єднаним Китаєм (221 - 210 до н. е.)
Після 221 р.
Столицею імперії був обраний Сяньян, неподалік від сучасного Сіаня. Туди були переведені сановники й вельможі усіх завойованих держав, понад 120 тисяч сімей.
Імператор не став призначати родичів і наближених князями нових земель.
З тим, щоб придушити відцентрові тенденції на місцях, імперію розділили на 36 військових округів (цзюнь), на чолі яких призначалися чиновники. Військові округи далі поділялися на області, повіти, сільські волості зі 100 сімей. На відміну від попередніх адміністративних систем, структура була строго централізована.
Цінь Шихуан оголосив про припинення всіх воєн навіки. Зброя, відібрана у переможених князів, була зібрана в Сяньяні і переплавлена на величезні дзвони. З металу було виплавлено також 12 бронзових колосів, які були поставлені в столиці.
Була проведена реформа під гаслом «усі колесниці з віссю єдиної довжини, усі ієрогліфи - стандартного написання», була створена єдина мережа шляхів, скасовані розрізнені системи ієрогліфіки підкорених царств, введена єдина грошова система, а також система мір і ваг.
Титул першого імператора
Власне ім'я Ін Чжен було дано майбутньому імператору за
Титул першого імператора
Власне ім'я Ін Чжен було дано майбутньому імператору за
Безпрецедентна могутність правителя імперської ери вимагало введення нової титулатури. Цінь Шихуан-ді буквально означає «імператор-основоположник [династії] Цінь». Старе найменування ван, перекладне як «монарх, князь, цар», було вже не прийнятно: з ослабленням Чжоу титул вана піддався девальвації. Спочатку терміни Хуан («володар, найясніший») і Ді («імператор») вживалися порізно. Їх об'єднання було покликане підкреслити єдиновладдя правителя нового типу.
Створений таким чином імператорський титул проіснував до Сіньхайської революції 1911 року, до самого кінця імперської ери. Його вживали як ті династії, влада яких поширювалася на всю Піднебесну, так і ті, які тільки прагнули до возз'єднання її частин під своїм началом.
Імператор Цінь Шихуанді використовував працю мільйонів людей для грандіозного будівництва. Відразу
Імператор Цінь Шихуанді використовував працю мільйонів людей для грандіозного будівництва. Відразу
Велика китайська стіна часів Цінь Шихуанді
Були знесені оборонні стіни, що розділяли колишні царства. Тільки північна частина цих стін була збережена, її окремі відрізки були укріплені і з'єднані між собою: таким чином новостворена Велика китайська стіна відокремила Серединну Державу від варварів-кочівників. За різними оцінками, на будівництво стіни було зігнано від 800 тис. до кількох мільйонів чоловік.
Палац Епан
На заміну центрального столичного палацу Сяньян (咸阳宫), імператор почав будувати величезний палац Епан (阿房宫). Епан - ім'я коханої наложниці імператора. На будівництво було зігнано кілька сот тисяч людей, в палаці зберігалися безліч коштовностей. Палац так і не був добудований. Незабаром після смерті Цінь Шихуанді генерал Сян Юй, вражений запоморочливою розкішшю, наказав спалити палац.
Масштабне будівництво
Імператорський палац стояв на насипу висотою в три лі. Був там
Імператорський палац стояв на насипу висотою в три лі. Був там
Був у палаці колонний зал Ефан, де імператор вершив державні справи. З заходу на схід зал тягнувся на дев'ять тьо, з полудня на північ - на п'ять, а у висоту здіймався на тридцять і шість дзе. Стяг, укріплений на кінчику увіткненого в землю списа завдовжки в п'ять дзе, не дістав би до підлоги цього залу, бо підлога була піднята над землею. Черепиця на даху сяяла кольоровим склом, підлога виблискував златом і сріблом.
Об'їзди країни
Упродовж останніх десяти років свого життя імператор рідко бував у
Об'їзди країни
Упродовж останніх десяти років свого життя імператор рідко бував у
Поїздки супроводжувалися інтенсивним дорожнім будівництвом, будівництвом палаців і храмів.
Починаючи з 220 року до н. е. імператор зробив п'ять великих інспекційних поїздок на відстані тисячі кілометрів. Його супроводжувало кілька сотень солдатів і безліч слуг. Щоб дезорієнтувати недоброзичливців, він посилав по країні кілька груп солдат з повозками, сам же він переховувався, і навіть солдати не знали, чи їде з ними імператор чи ні. Як правило метою поїздок було тихоокеанське узбережжя, до якого імператор перший раз приїхав у 219 році до н. е.
Пошуки безсмертя
Експедиції у пошуках безсмертя
Як можна зрозуміти з «Ши цзі» Сима
Пошуки безсмертя
Експедиції у пошуках безсмертя
Як можна зрозуміти з «Ши цзі» Сима
У 210 році імператору сказали, що до чудесних островів безсмертних важко дістатися, тому що їх охороняють величезні риби. Імператор сам вийшов у море і з лука вбив величезну рибу, але йому стало зле і він змушений був повернутися на материк.
Смерть Цінь Шихуана
Датою смерті прийнято вважати 10 вересня 210 року.
Смерть Цінь Шихуана
Датою смерті прийнято вважати 10 вересня 210 року.
Смерть Цінь Шихуана настала під час поїздки по країні, в якій спадкоємець Ху Хай його супроводжував разом з начальником канцелярії, євнухом Чжао Гао і головним радником Лі Си.
Перед смертю Цінь Шихуан послав листа своєму старшому синові Фу Су із заповітом, залишаючи йому імперію і зазначенням зустрічати траурний кортеж. Чжао Гао, як начальник канцелярії, повинен був поставити на лист печатку і відправити лист. Він затримав відправку листа, і лист так і не дійшов до адресата.
Після смерті Цінь Шихуана, Чжао Гао і Лі Си близько двох місяців приховували його смерть. Вони помістили труну з тілом імператора на повозку, носили їжу і приймали листи імператору, відповідаючи на них від його імені. Коли через велику спеку тіло стало розпадатися, вони обклали труну солоною рибою, щоб перебити запах. Вони ж підробили заповіт імператора, призначивши спадкоємцем молодшого сина Ху Хая. Вони послали від імені Цінь Шихуана старшому синові Фу Су наказ почесно покінчити з собою.
Прихильники колишніх династій тут же кинулися в боротьбу за розподіл імператорського спадщини, і у 206 році усе його сімейство було винищено.