Содержание
- 2. Театр України У другій половині XIX ст. паралельно з розвитком професійного театру поширився аматорський рух, що
- 3. Видатні театральні діячі : Панас Карпович Саксаганський — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи
- 4. Заньковецька в ролі Галі Марія Костянтинівна Заньковецька — українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського
- 5. Батько українського театру Михайло Старицький — один з корифеїв українського побутового театру. «Батьком українського театру» назвав
- 6. Будівля театру корифеїв у Єлисаветграді
- 7. 27 жовтня 1882 року в Єлисаветградському театрі (нині Кропивницький) відбулась перша вистава українського театру. Театр корифеїв
- 8. Театр « Руська бесіда» 29 березня 1864 року, в Народному домі у Львові відбулася перша вистава
- 9. Театр у наші дні Перша дружина Руського народного театру, 1864 рік Пам'ятна дошка театру Руська бесіда,
- 10. Музика України В українській музиці становлення музичної культури пов'язане, насамперед, з іменами С. Гулака-Артемовського, П.Ніщинського, М.
- 11. С.Гулак-Артемовський П.Ніщинський М.Аркас
- 12. Визначною постаттю цього періоду є Семен Гулак-Артемовський. Прекрасний голос і музичний талант визначили його майбутнє. Видатний
- 13. В історії української музики другої половини XIX ст. певну роль відіграв ще один композитор-аматор (аматор -
- 14. Розвиток музичної культури України продовжувався в тому ж напрямку, але вже на засадах професійної творчості. У
- 15. Українська музика XIX ст. теж прямувала шляхом розвитку професіонального мистецтва. Як і у світовій музиці, розвивалися
- 16. Висновок: Духовна культура українського народу у XIX ст. досягла значних здобутків. Саме в цей час було
- 18. Скачать презентацию
Театр України
У другій половині XIX ст. паралельно з розвитком професійного театру
Театр України
У другій половині XIX ст. паралельно з розвитком професійного театру
Видатні театральні діячі :
Панас Карпович Саксаганський — визначний український актор, режисер,
Видатні театральні діячі :
Панас Карпович Саксаганський — визначний український актор, режисер,
Садовський Микола Карпович — український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.
Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. Він написав 18 оригінальних п’єс. Серед них — «Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий» та ін. Його акторська творчість позначена щирістю і психологічною глибиною почуттів, філософським розумінням суспільного буття.
Ці діячі – родина Тобілевичів .
Тобілевичі — старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру.
Заньковецька в ролі Галі
Марія Костянтинівна Заньковецька — українська актриса і театральна
Заньковецька в ролі Галі
Марія Костянтинівна Заньковецька — українська актриса і театральна
Пізніше М. Заньковецька працювала в професійних українських трупах М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка-Карого. Актриса надзвичайно широкого творчого діапазону, М. Заньковецька створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю: Христина, Софія («Наймичка», «Безталанна» Карпенка-Карого), Оксана («Поки сонце зійде, роса очі виїсть» Кропивницького), Наталка («Лимерівна» Панаса Мирного), Катря, Аза («Не судьба», «Циганка Аза» Старицького), Галя («Назар Стодоля» Шевченка), Наталка, Терпелиха («Наталка Полтавка» Котляревського) та інші.
Творчість М. Заньковецької мала велике значення для формування національного театрального мистецтва, розвитку драматургії, створення школи сценічної майстерності для наступних поколінь українських митців. Ім’ям Заньковецької названо український драматичний театр у Львові.
Батько українського театру
Михайло Старицький — один з корифеїв українського побутового театру.
«Батьком
Батько українського театру
Михайло Старицький — один з корифеїв українського побутового театру. «Батьком
На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко
П’єси М.Старицького
Його могильний пам’ятник
Будівля театру корифеїв
у Єлисаветграді
Будівля театру корифеїв
у Єлисаветграді
27 жовтня 1882 року в Єлисаветградському театрі (нині Кропивницький) відбулась перша
27 жовтня 1882 року в Єлисаветградському театрі (нині Кропивницький) відбулась перша
Театр корифеїв вважають однією із найяскравіших сторінок українського театру,оскільки це перший професійний театр в Україні. Зазначимо,ще у 1881 році український театр під керуванням Марка Кропивницького відокремився від російського і польського, а через рік був заснований Театр корифеїв.
1. Слово "корифей" походить від грецького "керівник хору" або "заспівувач". Втім, з часом слово "корифей" набуло переносного значення провідної особи, світила в будь-якій галузі.
2. Актори зобов'язані були грати вистави трьома мовами. У царській Росії тоді діяв указ, згідно з яким вистави українською або польською мовами повинні були йти тільки після виступу акторів російською мовою.
3. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький. Він був і драматургом, і режисером, і актором, і композитором, і музикантом, і художником, і педагогом, і керівником. 4. В репертуарі театру поєднували драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі.
5. Серед найвідоміших постановок – "Запорожець за Дунаєм", "Катерина", "Галька", "Продана наречена" та "Енеїда".
6. "Театр корифеїв" користувався величезною популярністю не тільки в Москві, а й у Санкт-Петербурзі. Його вважали навіть кращим за імперський.
7. Театр проіснував сім років, до початку Першої світової, коли влада царської Росії закрила не тільки театр, а й усі українські газети, журнали та книгарні.
Театр « Руська бесіда»
29 березня 1864 року, в Народному домі у
Театр « Руська бесіда»
29 березня 1864 року, в Народному домі у
Це товариство виникло у Львові з метою пожвавлення товариського життя серед освіченого прошарку галицьких русинів. Ініціатором його створення став судовий радник, у майбутньому віце-маршалок Галицького сойму Юліан Лаврівський.Очолив украънський актор-режисер О.Бачинський. Протягом 60 років цей театр ставив водевілі,мелодрами,оперети,перекладні п’єси західно-європейських драматургів й українську побутову драму.Найбільшим успіхом користувалися німецькі,скандинавські,французькі й англійські драматурги. Вперше українці познайомилися с операми «Жидівка», «Мадам Баттерфляй», «Кармен», «Травіата», «Фауст», «Оповідання Гофмана», «Сицілійське парубоцтво», «Продана наречена», «Галька» тощо.
Над постановками працювали М.Садовський, М.Кропивницький, М.Вороний, М.Вільшанський та інші.
Театр у наші дні
Перша дружина Руського народного театру, 1864 рік
Пам'ятна дошка
Театр у наші дні
Перша дружина Руського народного театру, 1864 рік
Пам'ятна дошка
Музика України
В українській музиці становлення музичної культури пов'язане, насамперед, з іменами
Музика України
В українській музиці становлення музичної культури пов'язане, насамперед, з іменами
С.Гулак-Артемовський
П.Ніщинський
М.Аркас
С.Гулак-Артемовський
П.Ніщинський
М.Аркас
Визначною постаттю цього періоду є Семен Гулак-Артемовський. Прекрасний голос і музичний
Визначною постаттю цього періоду є Семен Гулак-Артемовський. Прекрасний голос і музичний
У галузі оперної музики та музики до драматичних п'єс відомим сучасником Гулака-Артемовського був Петро Ніщинський. Насамперед, він - автор музики до Шевченкового "Назара Стодоля", а також найвідомішого свого твору - "Вечорниці", який є дивертисментом (частиною) "Назара Стодолі". "Вечорниці" складається з низки вокальних номерів у супроводі невеликого оркестру. Майже вся музика побудована на матеріалі народних пісень і танців.
В історії української музики другої половини XIX ст. певну роль відіграв
В історії української музики другої половини XIX ст. певну роль відіграв
Розвиток музичної культури України продовжувався в тому ж напрямку, але вже
Розвиток музичної культури України продовжувався в тому ж напрямку, але вже
М.Лисенко
Українська музика XIX ст. теж прямувала шляхом розвитку професіонального мистецтва. Як
Українська музика XIX ст. теж прямувала шляхом розвитку професіонального мистецтва. Як
Висновок:
Духовна культура українського народу у XIX ст. досягла значних здобутків. Саме
Висновок:
Духовна культура українського народу у XIX ст. досягла значних здобутків. Саме