Содержание
- 2. Логіка викладу Обрання гетьманом Івана Мазепи “ Коломацькі статті ’’ Внутрішня політика Івана Мазепи Розбудовча й
- 3. Гетьманування Івана Скоропадського 1708 – 1722 Решетилівські пункти .“ Явні й таємні статті Ізмайлову “ Малоросійська
- 4. Скликаючи Генеральну раду для виборів нового українського регіментаря, князь Голіцин та вища козацька старшина, яка брала
- 5. “ КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ ’’ На Генеральній раді 1687 р. постанови наради Голіцина з козацькою старшиною отримали
- 6. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ Для того, аби зміцнити конструкцію Української держави, Мазепа наполегливо формує аристократичну верству
- 7. РОЗБУДОВЧА Й МЕЦЕНАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА Однією з ознак гетьманського престижу була наявність фамільного монастиря — одного
- 8. ВІДРОДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОГО УСТРОЮ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ Ян Собеський розумів, що без відновлення традиційного козацького господарства й устрою
- 9. ПОВСТАННЯ СЕМЕНА ПАЛІЯ Коронний гетьман Яблонський спробував захопити С. Палія у Фас-тові, але на захист міста
- 10. ПІВНІЧНА ВІЙНА ТА ПОВСТАННЯ МАЗЕПИ Наприкінці XVII ст. Росія була відірвана від морів, що негативно впливало
- 11. Союзницький договір Мазепи й Карла XII Угода про україно-шведський союз, укладена І.Мазепою з Карлом XII (1708
- 12. Полтавська битва 27 червня 1709 р. Полтавська битва стала визначальною подією Північної війни. Навесні 1709 р.
- 13. ВОЄННО - ПОЛІТИЧНІ АКЦІЇ МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ ПРОТИ УКРАЇНИ 27 жовтня 1708 р. Перший маніфест Петра І
- 14. ОБРАННЯ ПИЛИПА ОРЛИКА ГЕТЬМАНОМ В ЕМІГРАЦІЇ Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав
- 15. КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА 1710 р., квітень – «Пакти і Конституція прав і свобод Запорозького Війська» –
- 16. ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО Гетьманування Івана Скоропадського (1708—1722). У листопаді 1708 р. у Глухові за наказом царя
- 17. МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ На початку XVIII ст. Петро І активно проводив реформи адміністративного устрою Російської держави, основною
- 18. Наказним гетьманом було призначено Павла Полуботка (1722-1724 рр.). Він розпочав боротьбу за збереження автономії Гетьманщини, виступивши
- 19. «Коломацькі чолобитні» (серпень-вересень 1723р.) , «статейні пункти» Д.Апостола (початок 1728р.). Пожалування імператора – «Рішительні пункти» (серпень
- 20. ПРАВЛІННЯ ДАНИЛА АПОСТОЛА Проте деякі послаблення на користь української автономії, що сталися в Лівобережній Україні за
- 21. “ РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ ’’ «Рішительні пункти» ще більше обмежували права українців, але царський уряд мусив визнати,
- 22. КУЛЬТУРА Й ОСВІТА В XVII - XVIII CТ. Особливості розвитку культури. Розвиток української культури в другій
- 23. Високий рівень освіти й книгодрукуваннясприяв розвиткові літератури. Книжна література кінця XVI—XVIII ст. відзначалася розмаїттям жанрів. Причому
- 24. Образотворче мисецтво Історичні події останньої чверті 17 ст. негативно вплинули на деякі види мистецтва. Так, занепад
- 26. Скачать презентацию
Логіка викладу
Обрання гетьманом Івана Мазепи
“ Коломацькі статті ’’
Логіка викладу
Обрання гетьманом Івана Мазепи
“ Коломацькі статті ’’
Внутрішня політика Івана Мазепи
Розбудовча й меценацька діяльність гетьмана
Відродження козацького устрою на Правобережжі
Північна війна та повстання Мазепи
Полтавська битва .Воєнно - політичні акції московського царя проти України
Обрання Пилипа Орлика гетьманом еміграції
Конституція Пилипа Орлика
Гетьманування Івана Скоропадського 1708 – 1722
Решетилівські пункти .“ Явні
Гетьманування Івана Скоропадського 1708 – 1722
Решетилівські пункти .“ Явні
Малоросійська колегія
Боротьба козацької старшини за відновлення прав України .гетьманування Павла Полуботка
’’ Коломацькі чолобитні ’’ .
Правління Данила Апостола
“ Рішительні пункти ’’
Культура й освіта в XVII - XVIII cт.
Скликаючи Генеральну раду для виборів нового українського регіментаря, князь Голіцин та
Скликаючи Генеральну раду для виборів нового українського регіментаря, князь Голіцин та
ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ ІВАНА МАЗЕПИ
“ КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ ’’
На Генеральній раді 1687 р. постанови наради
“ КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ ’’
На Генеральній раді 1687 р. постанови наради
Російський уряд знав Мазепу найліпше з інших козацьких старшин, оскільки, завдяки дипломатичному хисту генерального осавула, саме його Самойлович найчастіше відправляв з дорученнями до Москви.
Укладений під час гетьманських перевиборів новий варіант українсько-російського договору в принципових своїх положеннях повторював зміст Глухівського договору 1669 р було заборонено українській стороні якимось чином порушувати польські інтереси та напружувати стосунки Варшави й Москви. Для того, аби контролювати діяльність гетьмана, передбачалось введення полку московських стрільців до його резиденції — Батурина, утримувати який мало місцеве населення. Ще більше значення мало акцентування уваги на тому факті, що відтепер ніхто не мав права називати Лівобережну Україну як "край гетьманського регіменту", а лише як "їх царського пресвітлого величества самодержавної держави гетьман і старшина, і народ малоросійський обще с великоросійським народом". Коломацькі статті декларували можливість вільного переходу з українських міст до Росії, а також закликали з’єднувати в нерозривну єдність український народ з російським через шлюби та іншими способами.Заперечення державно-політичної окремішності Гетьманату
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ
Для того, аби зміцнити конструкцію Української держави,
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ
Для того, аби зміцнити конструкцію Української держави,
Прихід до влади Івана Мазепи позначився загостренням суспільно-політичної ситуації в Україні Мазепа силою обставин змушений взятися за вирішення стратегічних проблем, пов’язаних з остаточною стабілізацією внутрішньої ситуації в Україні, зміцненням державної влади та консолідації провідної верстви Гетьманату — козацької старшини. Досягти останнього було потрібно негайно, але зробити це було вкрай важко. Адже гетьман, незважаючи на свою тривалу службу, й надалі сприймався козацтвом як чужинець, зайда, а то й "лях", котрий зумів вдало скористатися з обставин. А крім того, старшина, підбадьорена успіхами в скиненні з гетьманства Самойловича, засипала Москву доносами й на нового гетьмана.
РОЗБУДОВЧА Й МЕЦЕНАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА
Однією з ознак гетьманського престижу була
РОЗБУДОВЧА Й МЕЦЕНАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА
Однією з ознак гетьманського престижу була
ВІДРОДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОГО УСТРОЮ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ
Ян Собеський розумів, що без відновлення
ВІДРОДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОГО УСТРОЮ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ
Ян Собеський розумів, що без відновлення
ПОВСТАННЯ СЕМЕНА ПАЛІЯ
Коронний гетьман Яблонський спробував захопити С. Палія у
ПОВСТАННЯ СЕМЕНА ПАЛІЯ
Коронний гетьман Яблонський спробував захопити С. Палія у
ПІВНІЧНА ВІЙНА ТА ПОВСТАННЯ МАЗЕПИ
Наприкінці XVII ст. Росія була відірвана
ПІВНІЧНА ВІЙНА ТА ПОВСТАННЯ МАЗЕПИ
Наприкінці XVII ст. Росія була відірвана
Союзницький договір Мазепи й Карла XII
Угода про україно-шведський союз, укладена І.Мазепою
Союзницький договір Мазепи й Карла XII
Угода про україно-шведський союз, укладена І.Мазепою
Основні положення
Стаття І. Шведський король зобов'язувався захищати Гетьманщину і при єднані до неї землі, надсилаючи для цього свої війська, за вимогою гетьма на і Генеральної ради. Шведські війська будуть знаходитися у розпорядженні й під командуванням гетьмана стільки, скільки це він вважатиме за потрібне. Гетьман забезпечуватиме їх продовольством, а шведський король сплачуватиме їм платню
Стаття II. Усе те, що буде завойоване в московських володіннях, належатиме тому, хто його захопив. Те, що буде визнане колишньою власністю українського народу, повинне бути передане Україні
Стаття III. Український князь (І.Мазепа) і Генеральна рада будуть надалі панувати згідно з правами, якими користувалися й раніше на цих землях
Стаття IV. Івану Мазепі, законному князю, нічим не будуть перешкоджати у володінні цим князівством. Після його смерті буде забезпечена свобода для українських земель, згідно з їх давніми законами
Стаття V. Герб і титул українського князя зберігаються без змін, і шведський король не може їх засвоїти собі
Стаття VI. Для забезпечення цього договору і безпеки України князь і Генеральна рада від ступлять Карлу XII на час війни декілька своїх міст, а саме Стародуб, Мглин, Полтаву, Батурин і Гадяч
Полтавська битва 27 червня 1709 р.
Полтавська битва стала визначальною подією Північної війни.
Полтавська битва 27 червня 1709 р.
Полтавська битва стала визначальною подією Північної війни.
ВОЄННО - ПОЛІТИЧНІ АКЦІЇ МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ ПРОТИ УКРАЇНИ
27 жовтня 1708 р.
ВОЄННО - ПОЛІТИЧНІ АКЦІЇ МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ ПРОТИ УКРАЇНИ
27 жовтня 1708 р.
28 жовтня 1708 р. Другий маніфест царя до українців. Петро І звинувачував Мазепу в зраді царя і України, стверджував, що він продав українців польському королю, щоб повернути православних українців під унію.
Уведення підрозділів російської армії в центральні райони Гетьманщини, щоб паралізувати опір козацтва і не допустити переходу Карла XII на лівий берег Десни
Наказ царя О.Меншикову захопити і зруйнувати гетьманську резиденцію Батурин, де знаходилися артилерія, запаси продовольства, гетьманський архів і канцелярія. Населення і вся залога були знищені, а місто спалене
5 листопада 1708 p., напередодні ради з обрання нового гетьмана, у Глухові було організовано символічну смертну кару над опудалом Мазепи
Розміщення російських військ на Правобережжі, яке перебувало під регіментом І Мазепи і де в козацьких полках було чимало прибічників гетьмана
9 листопада 1708 р. у маніфесті до українського народу Петро І заявив, що шведи збираються заволодіти українськими землями, передати їх під польську владу, а І.Мазепу зробити самовладним князем України
7 листопада 1708 р. Глухівська грамота Петра І, у якій він гарантував царське прощення і збереження маєтностей за тими представниками козацької старшини, які в місячний термін одумаються і залишать Мазепу. Тих, хто цього не зробить, позбавлять маєтків, їхні сім'ї відправлять у заслання, а їх самих покарають смертю
12 листопада 1708 р. у глухівській Свято-Троїцькій церкві, у присутності царя, російських урядовців і козацької старшини, й одночасно у московському Успенському соборі було оголошено анафему (церковне прокляття) на І.Мазепу
14 травня 1709 р. російські війська за наказом Петра І зруйнували Запорозьку Січ
ОБРАННЯ ПИЛИПА ОРЛИКА ГЕТЬМАНОМ В ЕМІГРАЦІЇ
Після Полтавської поразки разом із Мазепою
ОБРАННЯ ПИЛИПА ОРЛИКА ГЕТЬМАНОМ В ЕМІГРАЦІЇ
Після Полтавської поразки разом із Мазепою
У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства.
1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі».
У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав. Останні роки свого життя наполегливо працював над витворенням широкої антиросійської коаліції, розраховуючи на підтримку Туреччини, а також прихильного до нього Станіслава Лещинського і французького двору.
Надалі жив у Хотині, Серезі, по тому — в Чернівцях, Каушанах і Бухаресті. Згодом переїхав до Ясс, де й помер 24 травня 1742 року.
КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА
1710 р., квітень – «Пакти і Конституція прав і
КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА
1710 р., квітень – «Пакти і Конституція прав і
ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО
Гетьманування Івана Скоропадського (1708—1722). У листопаді 1708 р.
ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО
Гетьманування Івана Скоропадського (1708—1722). У листопаді 1708 р.
державно-правова сфера: 1715 р. відмінено принцип виборності старшини (на кожну посаду пропонувалося 3 кандидати, одного з яких мав обирати гетьман і затверджувати царський резидент); збір податків здійснювали російські воєводи, мали надходити до царської скарбниці; командування козацькими полками передано російським офіцерам; 1719 р. поширено імперський адміністративний устрій: утворено Київську губернію на чолі з генерал-губернатором, до якої входила Київська (до її складу увійшла Гетьманщина), Орловська, Білгородська, Севська провінції;
соціально-економічна сфера: виходячи з принципу меркантилізму (сприяння торгівельному капіталу та вітчизняній мануфактурі) царський уряд 1719 р. заборонив українським купцям торгувати традиційними товарами (шкіра, хутро, зерно, худоба) на ринках Західної Європи та Криму; недопуск українських купців до торгівлі горілкою і тютюном у Москві; українські купці зобов’язані були торгувати лише через російські морські порти (Архангельськ, Рига); запроваджено економічну блокаду Запорозької Січі;
національно-культурна сфера: 1720 р. - указ Петра І про вилучення з українських храмів історичних цінностей (старовинних ікон та книг); 1720 р. - заборона друку Святого Письма українськими шрифтами; запровадження загальноросійських друкованих шрифтів.
Наслідками колоніальної політики російського уряду стало у сфері економіки: занепад, скорочення торгівлі; у національно-культурній сфері: русифікація та денаціоналізація української еліти, православної церкви.
29 квітня 1722 р. указом Петра І, мотивуючи «постійними скаргами населення на негаразди в управлінні Гетьманщини та на свавілля старшини», утворено Першу Малоросійську колегію у складі 6 російських офіцерів на чолі з бригадиром С. Вельяміновим
МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
На початку XVIII ст. Петро І активно проводив реформи
МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
На початку XVIII ст. Петро І активно проводив реформи
Наказним гетьманом було призначено Павла Полуботка (1722-1724 рр.). Він розпочав боротьбу
Наказним гетьманом було призначено Павла Полуботка (1722-1724 рр.). Він розпочав боротьбу
БОРОТЬБА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ УКРАЇНИ .
ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ПОЛУБОТКА
«Коломацькі чолобитні» (серпень-вересень 1723р.) , «статейні пункти» Д.Апостола (початок 1728р.). Пожалування
«Коломацькі чолобитні» (серпень-вересень 1723р.) , «статейні пункти» Д.Апостола (початок 1728р.). Пожалування
’’ КОЛОМАЦЬКІ ЧОЛОБИТНІ ’’
ПРАВЛІННЯ ДАНИЛА АПОСТОЛА
Проте деякі послаблення на користь української автономії, що
ПРАВЛІННЯ ДАНИЛА АПОСТОЛА
Проте деякі послаблення на користь української автономії, що
Гетьман упорядкував фінансовий державний скарб, окреслив чіткі норми податкового збору. 1728 р. у своїй столиці він влаштував конференцію купців, захищаючи їх від несправедливих інструкцій царизму, брав участь у торговельних підприємствах, боровся за те, щоб взяти під свою булаву Київ. Чутки про благоустрій на Гетьманщині дійшли до запорожців і сприяли тому, що вони вирішили повернутися із Задунайської еміграції. Д. Апостол допоміг повернутися із турецької території понад 7000 запорожцям, які заснували Нову Січ.
“ РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ ’’
«Рішительні пункти» ще більше обмежували права українців,
“ РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ ’’
«Рішительні пункти» ще більше обмежували права українців,
· укладення «Зводу» українських законів, в основу яких покладено Литовський статут 1588 року та магдебурзьке право
· проведення так званого «Генерального слідства про маєтності», під час якого на основі документів і повідомлень старших людей визначено та повернуто в державне користування рангові землі — державні землі, безпідставно захоплені в приватне володінн
· реорганізація фінансової системи України, уперше встановлено точний бюджет державних видатків, які становили 144 тис. крб.;
· «Інструкція українським судам» 1730 року, яка встановлювала порядок апеляції в судових справах;
· відновлення права призначати Генеральну військову канцелярію та полковників;
· значне зменшення кількості росіян в адміністрації гетьмана
· обмеження кількості російських полків в Україні до шести; перехід Києва з-під влади генерал-губернатора під юрисдикцію гетьмана;
повернення під гетьманську владу запорожців, які були змушені жити на території Кримського ханства з 1708 року; отримання дозволу на заснування в 1734 році Нової Січі на р. Підпільній.Унаслідок цих реформ стала відроджуватися економіка України, зросла торгівля, активно розвивалися ремесла та промисли. Д. Апостол подавав меморандуми, у яких вимагав від російського уряду змінити дискримінаційну торговельну систему, запроваджену ще Петром І.
КУЛЬТУРА Й ОСВІТА В XVII - XVIII CТ.
Особливості розвитку культури.
КУЛЬТУРА Й ОСВІТА В XVII - XVIII CТ.
Особливості розвитку культури.
Прагнення встановити контроль над культурним життям українців — характерна риса колоніальної політики будь-якої з держав, що володіли землями України. Так, приміром, наступ царату на державність України відбувався одночасно з посиленням утисків у царині культури.
Тяжким ударом для української культури стало підпорядкування 1687 р. Української православної церкви Московському патріархатові. Іншим кроком царського уряду, що посилював втручання царату в духовне життя України, були всілякі цензурні утиски стосовно українського книгодрукування. Зокрема, з 20-х pp. XVIII ст. впроваджувався суворий цензурний контроль Синоду над Київською та Чернігівською друкарнями. У такий спосіб теж заборонялося друкувати книги українською мовою.
Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки й мистецтва протягом XVII—XVIII ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Підтримка гетьмана Івана Мазепи, зокрема здобуття в 1701 р. статусу вищого навчального закладу, сприяла розквітові цього навчального закладу: близько 1709 р. в ньому навчалося до 2 тис. студентів із різних регіонів України, бо, як і перше, Києво-Могилянська академія була найавторитетнішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Розвиток освіти знаходився у безпосередньому зв'язку з книгодрукуванням. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Чимало книжкової продукції виходило й у Чернігівській друкарні. Діяли друкарні також у Львові, Луцьку, Кременці, Умані, Почаєві. Крім богослужбових книжок і молитовників, видавалися твори тогочасних українських письменників, підручники. Книжки друкувалися українською, церковнослов'янською, латинською, польською мовами.
Високий рівень освіти й книгодрукуваннясприяв розвиткові літератури. Книжна література кінця XVI—XVIII
Високий рівень освіти й книгодрукуваннясприяв розвиткові літератури. Книжна література кінця XVI—XVIII
література
Образотворче мисецтво
Історичні події останньої чверті 17 ст. негативно вплинули на
Образотворче мисецтво
Історичні події останньої чверті 17 ст. негативно вплинули на
Вони не лише заснували в Україні школу гравюри на металі, але й піднесли її до європейського професійного рівня. Славетні гравери працювали насамперед для друкарень Києва та Чернігова. Вперше в українському мистецтві було створено портретні гравюри. У гравюрах І. Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Такі ознаки властиві й іншим графічним пам’яткам доби бароко. У 1702 р. в Києві вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Л. Тарасевича.У живописі, як і раніше, переважає релігійне малярство, хоча розвивається й світське. В іконописі поступово утверджувалися нові мистецькі принципи. У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви. Іконописні образи набували рис, вихоплених із буденного життя, почасти наближаючись до світських. Так, ікона Зустріч Марії і Єлизавети з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині подібна до цілком світської, пейзажної сцени. На світські елементи багатий й ансамбль Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях. На іконі Введення чимало світських персонажів, що робить її подібною до картин.