Українські землі в складі австрії

- діяльність «Руської трійці»;
1848 р.- скасування панщини в Галичині.
Персоналії:
М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця, І.Могильницький.

р. відійшла до Австрії внаслідок першого поділу Польщі, туди ж у 1774 р. — Буковина. Закарпаття ще раніше належало Угорщині, а вона — теж входила до складу Австрійської імперії.

Братиславське намісництво Угорського королівства.
Буковина у 1787 р. була приєднана до Галичини , а після 1849 р. їй знову було надано статус окремої провінції (краю).
Інші українські землі були об’єднані разом з польськими у «Королівство Галичини і Лодомерії». На соціальній драбині західноукраїнського суспільства українці займали найнижчий щабель

Австрійській імперії

як і раніше, усунуті від участі в управлінні.
3. У той час, коли Йосиф ІІ ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва, Катерина ІІ запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви.
4. Поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до Габсбургів.

Наслідки реформ

Західної України , але вони були не настільки глибокими, щоб суттєво змінити ситуацію.
Основною галуззю економіки залишалося сільське господарство, з яким було пов’язане життя майже всього населення. Початок промислового перевороту в німецьких і чеських провінціях Австрії дуже негативно вплинув на галицьку промисловість.

Загалом західноукраїнські землі перетворювалися на аграрний придаток вказаних провінцій Австрії. Українцями управляли іноземці: в Галичині — польська шляхта, на Буковині— румунські бояри, в Закарпатті — угорські пани.

в Галичині «Граматики» українською мовою та наукового трактату «Відомість о руськім язиці».
Михайло Лучкай - створив шеститомну «Історію карпатських русинів» та першу в західноукраїнських землях друковану «Граматику слов’яно-руської мови».

селянського руху в австрійській частині Буковини.
За конституцією 1849 р. Буковину проголошено окремим коронним краєм з своїм сеймом та адміністрацією.

угруповання демократичного спрямування, що сформувалося серед української студентської молоді Львівського університету та вихованців греко-католицької духовної семінарії, очолювали М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.

Вагилевич Іван Миколайович

Шашкевич Маркіян Семенович

Головацький Яків Федорович

впливу, сприяння пробудженню національної свідомості. У 1837 р. видано альманах «Русалка Дністрова».

М.Шашкевич Я.Головацький

І.Вагилевич (студенти Львівського університету)

публічну промову українською мовою в музеї духовної семінарії перед духівництвом і запрошеними гостями.

Інші дії:
1. Збирання українського народного фольклору.
2. Підтримка використання української мови у побуті інтелігенції.
3. Підготовка М. Шашкевичем першої української “Читанки” (1836 р., сам термін належить Шашкевичу).
4. Підготовка до друку збірки поезій народною мовою, у якій виразно звучав заклик до єднання народу, до національного пробудження. В 1837 р. цю збірку (альманах) “Русалка Дністрова” вдалося видати у Буді (Будапешті). Фактично альманах став політичним маніфестом українського національного руху.

Уславлення народних борців за національне визволення.

За словами І. Франка «збірка була свого часу явищем наскрізь революційним». Все що робили трійчата було нове і незвичне. У своїх збірках вони не використовували книжної церковної мови, а навпаки хотіли впровадити живу народну мову.