Фортеця у селі Кудринці, що розкинулось по обидва береги Збруча і
поділене між Тернопільською та Хмельницькою областями, стоїть на тернопільському боці. На початку XVIІ століття власники містечка Кудринці – шляхтичі Гербурти взялися за спорудження фортеці. Місцем нового будівництва обрали гору Стрілка, що виступає видовженим хребтом над долиною річки Збруч. Мури заклали міцні – товщиною півтора метра. Замок мав вигляд неправильного чотиригранника з трьома кутовими вежами. Найбільш неприступною була східна стіна, надійно захищена обривистим схилом гори та річкою біля її підніжжя. У більшій квадратній башті була вʼїзна брама. Великі розміри та форми вежі були максимально пристосовані до ведення фронтального й флангового вогню.
Історичні хронічки свідчать, що влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали з фортеці польський гарнізон. Двічі замок захоплювали турки. І хоча турецьке панування у Кудринцях було нетривалим, воно запам’яталося людям. Існує легенда про дух дівчини, яку піддані султана замурували в одній зі стін. Відтоді, йдеться у оповіді, привид нещасної не знаходить спокою і його бліді обриси можна побачити в ясні місячні ночі.
У XVIІІ столітті нові власники твердині – магнати Гуменицькі перебудували частину замку під палац. У ньому розмістили приватний музей із археологічною та нумізматичною колекціями і картинною галереєю. Подільський воєвода Стефан Гуменицький був великим прихильником старовини і любив влаштовувати у замку виставки колекцій золотих, срібних і бронзових прикрас, зброї посуду, знайдених у навколишніх поселеннях. Після його смерті значну частину експонатів було втрачено.
Згодом Кудринці удостоїлися герба графів Козібродських. Вони перетворили замок на справжній музей.
Історія