Образотворче мистецтво xx століття

Август 1, 2022

Главная
Культурология
Образотворче мистецтво xx століття

Содержание

2. 79.»Еней та його військо» Г.Нарбут, 1919 Георгій Нарбут — видатний український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських
3. Георгій Нарбут — видатний український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок).
4. 80. Літографія «Гуцул з квіткою» , естамп «Карпатська мати».1923 В Касіян
5. Василь Касіян (1896 - 1976 рр.) - український художник, графік, народний художник СРСР. За творче життя
6. 81. Картина «Життя». Триптих (Любов,Сімя, Повернення) 1925 – 1927.Ф.Кричевський
7. 82. Памятник Т.Шевченку в Ромнах.1918. Скульптор І Кавалерідзе.
8. Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах - один із перших пам'ятників Кобзареві в Україні та світі. Автор
9. 83. Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 році» 1931.М.Самокиш
10. Самокиш ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-их років і на початку 20 ст.
11. 84. Картина «Хата в Богданівці» (1955) К.Білокур
12. Катерина Білокур (1900-1961 рр.) - українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Катерина Білокур
13. 85. Картина «Хліб» (1949) Т.Яблонська
14. Тетяна Яблонська - видатна українська художниця-живописець. Свою творчу діяльність починала як послідовниця соціалістичного реалізму, переважно у
15. 86. Картина «Гороховий збір» (1971) М.Приймаченко
16. Приймаченківська «звірина серія» - явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому
17. 87. Памятник засновникам Києва (Кий,Щек, Хорив і їх сестра Либідь) Скульптор В.Бородай
19. Скачать презентацию

Слайд 2

79.»Еней та його військо» Г.Нарбут, 1919
Георгій Нарбут — видатний український художник-графік, ілюстратор, автор

перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві.

Слайд 3

Георгій Нарбут — видатний український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот

і поштових марок). Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту.
Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію.

Слайд 4

80. Літографія «Гуцул з квіткою» , естамп «Карпатська мати».1923 В Касіян

Слайд 5

Василь Касіян (1896 - 1976 рр.) - український художник, графік, народний

художник СРСР. За творче життя художник створив близько 10 тисяч робіт: гравюр, офортів, ілюстрацій до творів класиків літератури. Твори Касіяна зберігаються у Національному художньому музеї та інших музеях України. В. Касіян належав до експресіоністської течії, представники якої здебільшого стояли на шляху бунтарського протесту, викривали своєю яскраво вираженою індивідуалістською художньою формою тодішні соціальні суперечності у світі. Та згодом митець перейшов на вітчизняні реалістичні позиції, сповідуючи національні шляхи розвитку мистецтва й засвоюючи скарби українського народного мистецтва.

Слайд 6

81. Картина «Життя». Триптих (Любов,Сімя, Повернення) 1925 – 1927.Ф.Кричевський

Слайд 7

82. Памятник Т.Шевченку в Ромнах.1918. Скульптор І Кавалерідзе.

Слайд 8

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах - один із перших пам'ятників Кобзареві

в Україні та світі. Автор пам'ятника - відомий український скульптор і культурний діяч Іван Петрович Кавалерідзе, і встановлений він був 1918 року, що робить його одним з найперших у монументальній Шевченкіані, принаймні достеменно першим в історії повнофігурним пам'ятником Тарасові Шевченку.
Пам'ятник зроблено з бронзи (скульптура Шевченка) та бетону (п'єдестал). Тарас Григорович зображений сидячим в глибокій задумі. Поет сидить нагорі глиби (яка є імпровізованим п'єдесталом), що наче виростає з-під землі. На глибі викарбувані рядки з поезії Шевченка «Марку Вовчку. На пам'ять» (1859):
...І оживу, і думу вольную на волю, із домовини воззову.
У зовнішньому вигляді та композиції пам'ятника знайшли відображення ідеї близького скульпторові конструктивізму, однак у загальному обрисі монумента немає тих кубістичних ламаних ліній, що Іван Кавалерідзе втілив у полтавському пам'ятнику Кобзареві за вісім років після спорудження роменського пам'ятника.

Слайд 9

83. Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 році»

1931.М.Самокиш

Слайд 10

Самокиш ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-их років

і на початку 20 ст. часто приїздив в Україну, зокрема у Харків, і брав участь у виставках в Україні. З 1898 разом з С. Васильківським працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописной Украины» – «Из украинской старины», з текстом Д. Яворницького (1900). Другий альбом «Мотиви укр. орнамента» (1902) С. опрацював сам. На початку 1900-их років Самокиш брав участь у розписах Полтавського губернського земства.
Темі національно-визвольної війни українського народу присвячені картини "Повстання українських селян на чолі з Іваном Богуном", "Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем у 1653 році". В одному з листів Микола Семенович визнавав, що друга картина вдалася йому краще, і називав першу лише "репетицією".

Слайд 11

84. Картина «Хата в Богданівці» (1955) К.Білокур

Слайд 12

Катерина Білокур (1900-1961 рр.) - українська художниця, майстер народного декоративного живопису,

представниця «наївного мистецтва». Катерина Білокур малювала квіти. В картинах поєднувала весняні й осінні. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.
Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети. Декілька разів зверталася до сюжету лелеки, котрий приносить дитину, але відмовилася від цієї ідеї через подив і нерозуміння оточуючих, котрі чекали від неї лише квітів. Аквареллю й олівцем працювала мало. Художницю більше приваблювали олійні фарби. Сама робила пензлі - вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби - свій пензлик. Самотужки опанувала техніку ґрунтування полотна. Однією з найвідоміших робіт художниці є картина «Хата в Богданівці» (1955).

Слайд 13

85. Картина «Хліб» (1949) Т.Яблонська

Слайд 14

Тетяна Яблонська - видатна українська художниця-живописець. Свою творчу діяльність починала як

послідовниця соціалістичного реалізму, переважно у сюжетних композиціях. Її приваблювали теми активного руху, праці, спорту. Але чимало робіт сповнені ліризмом, особливо присвячених материнству, тонким психологізмом у портретах, автопортретах.
Стилістично манера письма Т. Яблонської зазнавала змін за весь період її довгого й плідного творчого життя, зокрема, у багатьох творах відчувається її захоплення імпресіонізмом (наскільки це було можливо у межах офіційно затвердженого соцреалізму). Велику популярність й офіційні визнання здобула її тематична картина «Хліб» (1949).

Слайд 15

86. Картина «Гороховий збір» (1971) М.Приймаченко

Слайд 16

Приймаченківська «звірина серія» - явище унікальне і не має аналогів

ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Сюжетні твори Примаченко - при усій їхній самобутності - мають деяку спільність з народними картинками. А ось фантастичні звірі - це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі - порівняння тут зайві. «Дикий чаплун» - від слова чапати - таку назву придумала Примаченко одному із звірів, акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь таємничі хащі життя.
Приймаченківські фантастичні звірі - це і пересторога («Будь проклята війна!»), і заклик до дружби, до миру.
З усіх тварин, що малювала Марії Приймаченко він - найліричніший. У нього великі вуха і грива як у лева, тулуб прикрашають червоні «яблука», на чолі, переніссі і щоках - трикутники ластовиння та рожеві лапи, що закінчуються чи то кігтями, чи то клешнями. Круглі чорні очі дивляться допитливо. Та і сам звір - яскрава кольорова пляма - зітканий із сонячного проміння і рожево-червоних хмарин. Зелені стручки гороху, в якому живе звір, разом з синіми квітами утворюють рослинний орнамент.

Слайд 17