Епоха Відродження. Рафаель Санті

зміну культурі Середніх віків і передує культурі нового часу. Хронологічні рамки епохи – початок XIV-остання чверть XVI століть і в деяких випадках – перші десятиліття XVII століття (наприклад, в Англії і, особливо, в Іспанії). Відмінна риса епохи Відродження – світський характер культури і її антропоцентризм (тобто інтерес, в першу чергу, до людини та її діяльності). З’являється інтерес до античної культури, відбувається ніби її «відродження» – так і з’явився термін. Художники епохи Відродження: Альбрехт Дюрер, Андреа Дель Сарто, Андреа Мантенья, Антоніо Корреджо, Беноццо Гоццолі, Бернардіно Пінтуріккіо, Вечелліо Тіціан, Ганс Гольбейн, Ганс Мемлінг, Джанбаттіста Россо Фьорентіно, Джованні Белліні, Доменіко Гірландайо, Караваджо, Леонардо да Вінчі, Паоло Веронезе, Пітер Брейгель старший, П’єтро Перуджіно, Рафаель, Рогір ван дер Вейден, Сандро Боттічеллі, Фра Анджеліко, Якопо Понтормо.

- італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження.

Санті - придворного художника урбінського герцога. Дитиною вчився у місцевого маляра Тімотео Віті. У 1500 році Рафаель поїхав до Перуджі, пішов вчитися до майстерні П'єтро Перуджино - головного митця умбрійської живописної школи. Вплив Перуджино відчутний у ранніх творах Рафаеля.
В 1504 році художник приїхав до Флоренції - центра тогочасного Відродження у мистецтві (з містом пов'язана творчість да Вінчі, Мікеланджело, Філліппо Брунеллескі та інших).

просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям.

Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів.

зала у палаці). У розписах цих кімнат Рафаель продемонстрував талант видатного майстра композиції. Він розмалював 4 зали: станца дель Інчендіо, за нею розташовані станса делла Сеньятура (перекладається як «Кімната підписів» - тут Папа підписував важливі папери), станса д'Еліодоро і станца Константіна.

У 1508 році Рафаель приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати папський палац у Ватикані.

головним архітектором будівництва собору св. Петра.

«Сікстинська мадонна». Вона довгий час перебувала у церкві св. Сікста у П'яченці, де була вівтарним образом.

Однією з останніх робіт художника став «Спас» («Преображення») - велика вівтарна композиція.

6 квітня 1520 року у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Могилу Рафаеля прикрашає статуя мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця - скульптор Лоренцо Лоренцетто.

Епітафія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти».