Фердинанд де Сосюр 1857-1913

Июль 27, 2022

Главная
Литература
Фердинанд де Сосюр 1857-1913

Содержание

2. Учень молодограматиків та ідейний фундатор структуралізму Лейпціг (1879) “Мемуар о первоначальной системе гласных в индоевропейских языках»
3. Курс загальної лінгвістики 1916 Новий етап в історії загальної лінгвістики Структура: Вступ, 5 Частин, Висновки Вступ.
4. Співвідношення мови і мовної діяльності Мова – це лише певна найважливіша частина мовної діяльності. Мова -
5. ОСНОВНІ ДИХОТОМІЇ СОССЮРА мова vs. мовлення; синхронія vs. дихотомія зовнішня vs. внутрішня лінгвістика парадигматика vs. синтагматика
6. Мова vs. Мовлення Вступ. Розділ ІІІ, § 2 “Мова (langue) – це скарб, відкладений практикою мовлення
7. Інші вихідні положення теорії Соссюра Мова має знакову природу Про необхідність спеціальної суспільної (соціальної) науки, семіології,
8. Мова як знакова система Знаки утворюють систему відношень; Знак існує тільки як член відношення і має
9. Мовний знак як двостороння психічна сутність Ч.1, Р.1, §1 Поняття Акустичний образ “Ми називаємо знаком поєднання
10. Знак – це назва цілого Терміни поняття та акустичний образ замінені відповідно на позначене, рос. означаемое
11. Природа лінгвістичного знака Мовний знак пов’язує не річ і її назву, а поняття й акустичний образ,
12. Принцип довільності знака Ч.1, Р.1, §2 “...усякий, прийнятий у певному суспільстві спосіб вираження у принципі грунтується
13. Дві першорядні властивості знака Довільність знака: зв’язок між позначеним і позначенням довільний. Лінійний характер позначення: позначення
14. Внутрішня vs. Зовнішня лінгвістика Зовнішня л. розглядає зовнішні умови існування мови. Внутрішня – внутрішню будову та
16. Скачать презентацию

Слайд 2

Учень молодограматиків та ідейний фундатор структуралізму
Лейпціг (1879) “Мемуар о первоначальной системе

гласных в индоевропейских языках»
Парижський період (до 1891 р.)
Учні: Антуан Мейе, Жозеф Вандрієс, Моріс Граммон
Женевський період (1906-1912) прочитав курс загальної теорії мови, який після його смерті був опублікований його учнями Шарлем Баллі та Альбером Сеше.

Слайд 3

Курс загальної лінгвістики 1916
Новий етап в історії загальної лінгвістики
Структура: Вступ,

5 Частин, Висновки
Вступ. Розділ ІІІ, § 1 Мова та її визначення
Предмет мовознавства: “треба від початку стати на ґрунт мови і вважати її за підставу (norme) для всіх інших проявів мовної діяльності”.

Слайд 4

Співвідношення мови і мовної діяльності
Мова – це лише певна найважливіша частина

мовної діяльності.
Мова - це суспільний продукт, сукупність необхідних умовностей, прийнятих у суспільстві для забезпечення реалізації мовної здатності індивіда.
Мовна д. (langage) Різноманітна й різнородна, водночас фізична, фізіологічна й психічна; вона належить до царини індивідуального й суспільного

Слайд 5

ОСНОВНІ ДИХОТОМІЇ СОССЮРА
мова vs. мовлення;
синхронія vs. дихотомія
зовнішня vs. внутрішня лінгвістика
парадигматика

vs. синтагматика

Слайд 6

Мова vs. Мовлення
Вступ. Розділ ІІІ, § 2 “Мова (langue) – це

скарб, відкладений практикою мовлення у мовців однієї спільноти, це граматична підсистема потенційно (віртуально) наявна в кожному мозку... В мозках сукупності індивідів... вона існує лише в колективі”.
“Мовлення (parole)... являє собою індивідуальний акт волі й розуму, де слід розрізняти: 1) комбінації, в яких мовець застосовує мовний код, аби висловити власну думку; 2) психофізичний механізм, який дозволяє йому унаявнити ці комбінації”.

Слайд 7

Інші вихідні положення теорії Соссюра
Мова має знакову природу
Про необхідність спеціальної суспільної

(соціальної) науки, семіології, предметом якої є загальна теорія знакових систем, використовуваних суспільством. Лінгвістика, наука про знаки особливого типу, є найважливішою гілкою семіології.
Мова – це найскладніша й найпоширеніша семіологічна система.

Слайд 8

Мова як знакова система
Знаки утворюють систему відношень;
Знак існує тільки як член

відношення і має властивість, якою володіють усі члени відношення, тобто значущистю (valeur)
Парадигматичні та синтагматичні відношення

Слайд 9

Мовний знак як двостороння психічна сутність Ч.1, Р.1, §1
Поняття
Акустичний образ
“Ми

називаємо знаком поєднання поняття
та акустичного образу...”

Слайд 10

Знак – це назва цілого
Терміни поняття та акустичний образ замінені відповідно

на позначене, рос. означаемое (сигніфікат) і позначення, рос. означающее (сигніфікант), вказують на протиставлення їх як між собою, так і щодо цілого.

Слайд 11

Природа лінгвістичного знака
Мовний знак пов’язує не річ і її назву, а

поняття й акустичний образ, який є психічним відбитком звучання, уявленням, яке ми отримуємо від нього від наших органів чуттів, акустичний образ має чуттєву природу.

Слайд 12

Принцип довільності знака Ч.1, Р.1, §2
“...усякий, прийнятий у певному суспільстві спосіб

вираження у принципі грунтується на колективній звичці, або, що те саме, на угоді”.

Слайд 13

Дві першорядні властивості знака
Довільність знака: зв’язок між позначеним і позначенням довільний.
Лінійний

характер позначення: позначення розгортається у часі;
(а) воно наділене тривалістю; (б) його тривалість має лише один вимір – це лінія.

Слайд 14

Внутрішня vs. Зовнішня лінгвістика
Зовнішня л. розглядає зовнішні умови існування мови.
Внутрішня –

внутрішню будову та властивості самого об’єкта.
У межах в.л. Соссюр розрізняв два основних поняття: дихотомію мови і мовлення.

Фердинанд де Сосюр 1857-1913

Содержание

Учень молодограматиків та ідейний фундатор структуралізмуЛейпціг (1879) “Мемуар о первоначальной системе

Курс загальної лінгвістики 1916Новий етап в історії загальної лінгвістики Структура: Вступ,

Співвідношення мови і мовної діяльностіМова – це лише певна найважливіша частина

ОСНОВНІ ДИХОТОМІЇ СОССЮРАмова vs. мовлення; синхронія vs. дихотоміязовнішня vs. внутрішня лінгвістикапарадигматика

Мова vs. МовленняВступ. Розділ ІІІ, § 2 “Мова (langue) – це

Інші вихідні положення теорії СоссюраМова має знакову природуПро необхідність спеціальної суспільної

Мова як знакова системаЗнаки утворюють систему відношень;Знак існує тільки як член

Мовний знак як двостороння психічна сутність Ч.1, Р.1, §1ПоняттяАкустичний образ “Ми

Знак – це назва цілогоТерміни поняття та акустичний образ замінені відповідно

Природа лінгвістичного знакаМовний знак пов’язує не річ і її назву, а

Принцип довільності знака Ч.1, Р.1, §2“...усякий, прийнятий у певному суспільстві спосіб

Дві першорядні властивості знакаДовільність знака: зв’язок між позначеним і позначенням довільний.Лінійний

Внутрішня vs. Зовнішня лінгвістикаЗовнішня л. розглядає зовнішні умови існування мови.Внутрішня –

Похожие презентации