Лев Миколайович Ревуцький

його невід'ємною
складовою, є такі, що роблять це непомітно, але стають не менш значними. А є люди,
які більшу частину свого таланту віддають учням. Саме до такої категорії людей і
належить видатний композитор та педагог Левко Ревуцький .

Полтавської губернії
(нині - Чернігівської області)
в сім'ї попечителя сільської школи.
Батьки майбутнього композитора, окрім того, що були освіченими, інтелігентними людьми, дуже любили музику, що, безперечно, сприяло пробудженню і ранньому розвиткові обдаровання хлопця.

на фортепіано, коли йому ледь виповнилося п'ять років. Проте справжній потяг до музики розвинувся значно пізніше. Десь з десяти років хлопець виявив хист імпровізування. За те, що він мав абсолютний слух, його прозвали Камертоном. Роки гімназичного навчання розпочалися в Прилуках. У 1903 р. батьки вирішили перевести Левка до Київської приватної гімназії
Г. Валькера. Незабаром він вступає до музичної школи Н. Тумановського, у фортепіанний клас М. Лисенка. "М. В. Лисенко перший став для мене зразком ставлення до своєї мистецької справи", - згадував пізніше Лев Ревуцький.

університету. Наступного, 1908 р., Лев Ревуцький переходить на юридичний факультет і тоді ж відновлює заняття фортепіанною грою в музичному училищі Російського Музичного Товариства. "Займався по шість, сім, навіть вісім годин на день, вивчив немало. Однак зрозумів дещо пізніше, що в моїх заняттях був і недолік: я часто брався грати те, за що не слід було братися, і тоді у творах не досягав бажаної довершеності. Але були й успіхи", - писав про ці часи композитор.

– Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Степового. В нових історичних умовах він повторив те, що свого часу зробив класик М.В.Лисенко, органічно поєднавши народне і професіональне. Композиторський стиль його формувався на основі глибокого і всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Виразна мелодика творів поєднується з напруженою складною гармонікою.

чоловіча хорова капела та музична школа № 5 (у Києві); до 100-річчя митця було відкрито Меморіальний музей-садиба Л. Ревуцького у с. Іржавець, названо вулицю на Харківському масиві у Києві.

створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму. Підсумком фортепіанного доробку композитора являється Концерт № 2 F-dur, який появився напередодні святкування 120річчя митця. Рукопис партитури було втрачено під час Великої Вітчизняної війни.