Разговор, называемый алфавит, или букварь мира

Сентябрь 12, 2022

Главная
Литература
Разговор, называемый алфавит, или букварь мира

Содержание

2. Григорій Сковорода має величезний вплив на своїх сучасників і на українське громадянство, і то не лише
3. …досить буде сказати, що сучасники бачили в ньому «мандровану академію» і його самого вважали вартим за
4. «Сковороді не треба було шукати читачів, — вони його шукали: в нього знаходились такі гарячі прихильники
5. «Разговор, называемый алфавит, или букварь мира» цей твір починається піснею яку було написано у 1761 році.
6. О жизнь беспечна! О драгой покой! Ты дароже мне всяких вещей. На тебя смотрит везде компас
7. ...Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому
8. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї не народжена.
9. Як же не згубити, коли замість добрих послуг лише ображає друзів і родичів, близьких і далеких,
10. Де ж візьмеш бажання без природи? Природа — всьому початкова причина і рушійна сила. Вона і
11. Скажу тобі: коли бажаєш, щоб син твій охоче й безпомилково виконував свої обов'язки, мусиш сприяти йому
12. Хіба не знаєш, що маєтність — від чесно виконаних обов'язків, а не обов'язки від маєтності залежать?
13. Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше, багатше й убогіше, але дивись
15. Коли казати про володіння за спорідненістю, слід розуміти і види всіх зовнішностей. Зовнішнє те, що лежить
16. Коли володар маєтків живе щасливо, не тому він щасливий, що володіє ними: щастя до маєтків не
18. Скачать презентацию

Слайд 2

Григорій Сковорода має величезний вплив на своїх сучасників і на українське

громадянство, і то не лише своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям. Щоб оцінити цей вплив, як писав С. Єфремов…

Слайд 3

…досить буде сказати, що сучасники бачили в ньому «мандровану академію» і

його самого вважали вартим за університет; досить сказати, що коли треба було тоді знайти в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки.

Слайд 4

«Сковороді не треба було шукати читачів, — вони його шукали: в

нього знаходились такі гарячі прихильники і пропаґатори, що навіть через газети сповіщали, закликаючії до себе охочих читати твори українського філософа… Ці твори заходили й під сільську стріху.

Слайд 5

«Разговор, называемый алфавит, или букварь мира» цей твір починається піснею яку

було написано у 1761 році. Мова тут йде про те що кінцем нашого життя є Світ, а вождь в ньому Бог і про те що у людини є багато шляхів…

Слайд 6

О жизнь беспечна! О драгой покой! Ты дароже мне всяких вещей. На

тебя смотрит везде компас мой. Ты край и гавань жизни моей. Мне одна в свете тишина нравна: И безмятежный, неславный путь. Се моя мера в житии главна. Весь да кончится мой циркуль тут!

Слайд 7

...Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів

промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм.

Слайд 8

Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає,

але до неї не народжена. Та й як їй не бути нещасною, коли загубила той скарб, що дорожчий за все на світі: «Веселощі серця — життя для людини, і радість людська — єдовгоденність».

Слайд 9

Як же не згубити, коли замість добрих послуг лише ображає друзів

і родичів, близьких і далеких, співвітчизників і чужоземців? Як не ображати, коли вона суспільству приносить шкоду? Як не зашкодити, коли погано виконувати обов'язки? Як не буде погано, коли немає завзятості і невтомної праці? Звідки ж з'явиться працездатність, коли немає бажання і старанності?

Слайд 10

Де ж візьмеш бажання без природи? Природа — всьому початкова причина

і рушійна сила. Вона і є матір'ю бажання. Бажання ж — започаткування, схильність і рух. Бажання, за приказкою, сильніше неволі. Воно прагне до праці і радіє з неї, як зі свого сина. Праця — живий і невсипущий рухусієї машини, доки не довершиться справа, що сплітає творцеві своєму вінець радості. Коротко кажучи, природа наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою...

Слайд 11

Скажу тобі: коли бажаєш, щоб син твій охоче й безпомилково виконував

свої обов'язки, мусиш сприяти йому під час вибору звання, відповідно до його якостей. Сто спорідненостей — сто звань, а всі почесні, як законні.

Слайд 12

Хіба не знаєш, що маєтність — від чесно виконаних обов'язків, а

не обов'язки від маєтності залежать? Чи не бачиш, що низьке звання часто віднаходить маєтність, а високе — губить?

Слайд 13

Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше,

багатше й убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене. Вже ми казали, що без спорідненості все ніщо...

Слайд 14

Слайд 15

Коли казати про володіння за спорідненістю, слід розуміти і види всіх

зовнішностей. Зовнішнє те, що лежить поза людиною: Грунт, рід, чин тощо. Шукай, що хочеш, але не загуби світу. Шляхетний список лежить поза тобою, а ти поза ним цілком можеш бути щасливий. Він без світу ніщо, а світ без нього — щось, без чого не можна бути щасливим і в едемськім раю.

Слайд 16