Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття

Содержание

Слайд 2

Зміст: 1.Категорія «біорізноманіття». 2.Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття. 3. Причини і

Зміст:

1.Категорія «біорізноманіття».
2.Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття.
3. Причини і наслідки деградації біорізноманіття.
4.

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття
Слайд 3

Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі

Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі

організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища.
Слайд 4

Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер.

Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони

мають незворотний характер.
Слайд 5

Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою. Сюди входять: - Збалансоване використання

Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою.
Сюди входять:
- Збалансоване використання земельних

ресурсів ;
- Невиснажливе використання природних екосистем ;
- Зниження рівня техногенних забруднень природних компонентів;
- Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.
Слайд 6

Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам: генетичному, видовому і екосистемному.

Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам:
генетичному, видовому і екосистемному.

Слайд 7

Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Слайд 8

Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію.

Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію.

Слайд 9

Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових, морських та інших угрупувань.

Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових,

морських та інших угрупувань.
Слайд 10

Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського

Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського

Криму, Подільського Подністров’я та інші.

Крим

Слайд 11

Карпати Поділля

Карпати

Поділля

Слайд 12

Причини і наслідки деградації біорізноманіття: 1.Руйнування природного середовища життя. Це основна

Причини і наслідки деградації біорізноманіття:
1.Руйнування природного середовища життя. Це основна причина

вимирання біологічних видів. Генетичне різноманіття бідніє.Природне середовище руйнується.
2.Чужорідні види. Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам.
3. Надмірна експлуатація природних ресурсів. Деякі біологічні види гинуть через цю причину, наприклад- мандрівний голуб. В кінці 20 ст. через полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення.
4.Швидке зростання населення. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами тварин викликає все більше тривоги.
5.Загроза глобального потепління. Різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин.
Слайд 13

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття Заповідна справа –

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття

Заповідна справа –

це не тільки збереження і охорона заповідних обєктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.
Слайд 14

До природно-заповідного фонду України належать: - природні території та об ’

До природно-заповідного фонду України належать:
- природні території та об ’

єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо.
Слайд 15

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Слайд 16

Заповідник Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова

Слайд 17

Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону

Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого

регіону можливе за умови 10-15% заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об ’ єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів.