Сучасний стан техногенної і природної безпеки в Україні

Содержание

Слайд 2

Література Смирнов В. А. Цивільний захист: навч. посібник / В. А.

Література
Смирнов В. А. Цивільний захист: навч. посібник / В. А. Смирнов,

С. А. Дикань. – К.: Кафедра, 2013. – 300 с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник / М.І. Стеблюк. — 3-тє вид., стер. — К.: Знання, 2013. — 487 с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник / М.І. Стеблюк. — 2-ге вид., переробл. — К.: Знання, 2010. — 487 с.

План лекції:
1. Загальна характеристика природно-техногенної безпеки в Україні
2. Стан природної безпеки в Україні
3. Стан техногенної безпеки в Україні
4. Небезпеки соціального характеру в Україні
5. Загальні висновки щодо стану природної і техногенної безпеки в Україні та світі
6. Ліквідація наслідків прояву природних і техногенних небезпек. Рятувальні та інші невідкладні роботи

Слайд 3

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Природно-техногенна безпека – це

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Природно-техногенна безпека – це

бажаний, ідеалізований стан життєвого середовища людини, при якому елементи цього середовища убезпечені від надмірних і неконтрольованих потоків речовини, енергії, інформації, генерованих природою, елементами техносфери або діями людини з наступним каскадним розвитком надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру може:
А) природні небезпечні явища (землетруси, повені, урагани, зсуви та ін.) можуть призводити до техногенних катастроф на об’єктах господарювання із загибеллю людей;
Б) антропогенний вплив людини на природне середовище (гірські виробітки, створення гребель і дамб тощо) може ініціювати природні катастрофи (землетруси, затоплення, селі, осипи і т. п.);
В) руйнування великих об’єктів техносфери може тягнути за собою небезпечні природні процеси (землетруси, радіаційно- і хімічно небезпечні опади, лісові пожежі, зсуви, селі, осипи тощо).

Слайд 4

Природно-техногенна безпека потребує аналізу ризиків як окремо для надзвичайних ситуацій природного

Природно-техногенна безпека потребує аналізу ризиків як окремо для надзвичайних ситуацій природного

й техногенного характеру, так і з урахуванням взаємозв’язку небезпек природного, техногенного і соціального характеру.
Незадовільний рівень ПТБ в Україні призводить до виникнення надзвичайних ситуацій і небезпечних подій, загибелі людей на виробництві і в побуті, погіршення умов життєдіяльності населення, забруднення навколишнього природного середовища, економічних збитків.
Будь-яка господарська діяльність людей пов’язана із ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. Небезпека як об’єктивно існуюча можливість негативного впливу на соціальний і природний організми із порушенням рівноваги його складових компонентів та завданням їм шкоди, може ініціюватися джерелами природного, техногенного та соціального походження.
Слайд 5

Пріоритетні завдання державної політики: зменшення кількості надзвичайних ситуацій; пом’якшення наслідків надзвичайних

Пріоритетні завдання державної політики:
зменшення кількості надзвичайних ситуацій;
пом’якшення наслідків надзвичайних

ситуацій;
забезпечення прийнятного рівня ПТБ.
Сучасний стан природно-техногенної безпеки України, існуючі тенденції її розвитку вимагають подальшої розробки та обґрунтування заходів з удосконалення функціонування систем захисту населення і територій від наслідків НС. Особливої уваги потребує вирішення таких проблем:
1) пом’якшення негативних наслідків НС, і, по можливості, їх кількості;
2) визначення критеріїв оцінки рівня природно-техногенної безпеки;
3) удосконалення механізму державного регулювання та форм управління у цій сфері.
Слайд 6

Динаміка кількості НС, загиблих і постраждалих у НС

Динаміка кількості НС, загиблих і постраждалих у НС

Слайд 7

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА

Слайд 8

2. СТАН ПРИРОДНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Природна безпека – сукупність станів,

2. СТАН ПРИРОДНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Природна безпека – сукупність станів, процесів

і дій, за якої забезпечуються оптимальні величини потоків речовини, енергії, інформації у навколишньому природному середовищі і не виникає загроз довкіллю і людині, спричинених небезпечними природними явищами і стихійними лихами.
Водночас природна безпека – це процес, мета якого – убезпечити життєво важливі інтереси особистості, суспільства, природи, держави й усього людства від реальних або потенційних загроз, спричинених природним (у тому числі й антропогенним) впливом на життєве середовище людини.
Основними чинниками фізичного походження, що призводять до виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, є стихійні гідрометеорологічні явища та небезпечні геологічні процеси.
Слайд 9

Безпека людини у зоні прояву природних небезпек забезпечується 4-ма основними факторами:

Безпека людини у зоні прояву природних небезпек забезпечується 4-ма основними факторами:
1)

знанням особливостей перебігу природних явищ;
2) умінням розпізнати наближення стихійного лиха і належним чином підготуватися до нього;
3) знанням прийомів рятування при конкретному стихійному лихові;
4) психологічною підготовкою до дій в особливо складних умовах.
Слайд 10

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА Види і масштаби НС природного характеру у 2012 році:

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Види і масштаби НС природного характеру у 2012 році:

Слайд 11

Традиційними для України особливостями надзвичайних ситуацій природного характеру упродовж останніх років

Традиційними для України особливостями надзвичайних ситуацій природного характеру упродовж останніх років

є:
• виникнення НС внаслідок гідрометеорологічних явищ лише теплого періоду (зливи, сильний вітер, град, підвищення рівнів води у річках);
• значне переважання кількості НС об’єктового та місцевого рівня, лише одна НС досягла регіонального рівня;
• виникнення НС, пов’язаних із пожежами в природних екосистемах, у лютому і листопаді та мінімальна кількість таких НС у літній пожежонебезпечний період.

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Кількість загиблих і постраждалих від НС природного характеру і збитки від них:

Слайд 12

Найбільш руйнівними екзогенними геологічними процесами в Україні є зсуви, які розвиваються

Найбільш руйнівними екзогенними геологічними процесами в Україні є зсуви, які розвиваються

разом з:
а) абразією на узбережжях морів та лиманів;
б) переробкою берегів водосховищ;
в) селями у горах та передгір’ях;
г) ерозією по берегах річок та схилах балок.

Причиною зсуву може бути:
перезволоження ґрунту від дощових опадів або танення снігу;
підвищення рівня ґрунтових вод;
землетруси;
підмив схилів;
непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів тощо).
Об’єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від кількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість руху ґрунту коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Слайд 13

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА Розподіл зсувонебезпечних територій по України є вкрай нерівномірним

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Розподіл зсувонебезпечних територій по України є вкрай нерівномірним

Слайд 14

Можливі наслідки зсувів: руйнування житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів,

Можливі наслідки зсувів:
руйнування житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних

та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення;
травмування та загибель людей;
перекриття русел річок, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні затоплення прилеглих територій.
Слайд 15

Ендогенні геологічні процеси проявляються в Україні здебільшого у вигляді землетрусів. Причини

Ендогенні геологічні процеси проявляються в Україні здебільшого у вигляді землетрусів.
Причини виникнення

землетрусів:
рух літосферних плит, який зумовлений тепловими процесами всередині Землі;
зміна активності Сонця;
наслідки діяльності людини (штучні водосховища, розробка корисних копалин, видобування нафти й газу тощо).
Найбільш сейсмонебезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська області та Автономна Республіка Крим.
Слайд 16

Слайд 17

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА За оцінками страхової компанії «МunichRe», із 234-х наймасштабніших природних

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
За оцінками страхової компанії «МunichRe», із 234-х наймасштабніших природних катастроф,

що сталися у 1950–2000 роках:
38% припадає на шторми;
29% – на землетруси;
27% – на повені і
6% – на всі інші види природних небезпек.
При цьому найбільша кількість загиблих під час природних катастроф припадає на:
сильні землетруси – 47%;
шторми – 45%;
повені – 7%;
інші види небезпек – 1%.
Економічні втрати мають таку структуру:
35% – від землетрусів;
30% – від повеней;
28% – від штормів;
7% – від інших небезпек.
Слайд 18

3. СТАН ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Техногенна безпека – це сукупність

3. СТАН ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Техногенна безпека – це сукупність станів,

процесів і дій, за якої забезпечуються оптимальні величини потоків речовини, енергії, інформації у життєвому середовищі людини і не виникає загроз людині і системам її життєзабезпечення, спричинених аваріями і катастрофами, а також помилками й несанкціонованими впливами персоналу з каскадним розвитком надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Упродовж 2012 року в Україні зареєстровано 120 надзвичайних ситуацій техногенного характеру (на 10,5 % менше, ніж у 2011 році, коли виникло 134 таких НС).
Слайд 19

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА Основні показники НС техногенного характеру останніх років

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Основні показники НС техногенного характеру останніх років

Слайд 20

Техногенна безпека в Україні досягається за рахунок здійснення таких заходів: А)

Техногенна безпека в Україні досягається за рахунок здійснення таких заходів:
А) виявлення

всіх чинників небезпек техногенного характеру, включаючи виявлення небезпеки продукції, що випускається, технологічних процесів, операцій, виробничих об’єктів і об’єктів життєзабезпечення населення;
Б) оцінювання ступеня (міри) небезпеки об’єктів техносфери із застосуванням комплексних методів оцінювання, які передбачають проведення обліку пожежонебезпечних і вибухонебезпечних та інших потенційно небезпечних об’єктів, стан електробезпеки, перевірку надійності ємностей і судин, що знаходяться під тиском і т. п., а також урахування реальних гідрогеологічних, кліматичних і погодних умов, виявлення найбільш небезпечних вузлів і об’єктів, здатних в екстремальних умовах викликати ланцюгову реакцію і найбільш руйнівні наслідки;
В) розроблення прогнозів щодо виникнення, розгортання у часі і просторі надзвичайних ситуацій техногенного характеру, ліквідації їх наслідків, оцінювання розмірів можливих втрат і збитків;
Г) розроблення превентивних і профілактичних заходів, метою яких є забезпечення стійкої й безаварійної роботи об’єктів господарювання.
Слайд 21

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА Характеристика НС техногенного характеру, пов’язаних з вибухами і пожежами

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Характеристика НС техногенного характеру, пов’язаних з вибухами і пожежами

Традиційно головними

причинами виникнення НС техногенного характеру, які сталися в Україні останніми роками, були:
• порушення правил дорожнього руху;
• недотримання правил пожежної безпеки;
• порушення вимог технологічних процесів;
• застарілість та фізична зношеність обладнання, комунікацій тощо.
Слайд 22

Загрози виникнення в Україні надзвичайних ситуацій техногенного характеру визначаються: наявністю технічно

Загрози виникнення в Україні надзвичайних ситуацій техногенного характеру визначаються:
наявністю технічно

складних виробництв;
значним обсягом транспортування, зберігання й використання небезпечних (шкідливих) речовин, матеріалів та виробів;
накопиченням у великих кількостях відходів виробництва та життєдіяльності;
а також іншими техногенними факторами.
В Україні на сьогодні діє близько 10 тисяч підприємств, установ і організацій, які використовують у своїй діяльності радіаційно-небезпечні технології та джерела іонізуючих випромінювань (ДІВ).
Слайд 23

Слайд 24

У промисловому комплексі України функціонують численні хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО), на яких

У промисловому комплексі України функціонують численні хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО), на яких

зберігається або використовується у виробничій діяльності значна кількість хімічно-небезпечних речовин (ХНР), переважно хлору й аміаку.

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
За даними ДСНС України, останніми роками кількість ХНО і ХНР на них поступово зменшуються:

Слайд 25

Кожен ХНО має свій ступінь хімічної небезпеки і відповідну зону можливого

Кожен ХНО має свій ступінь хімічної небезпеки і відповідну зону можливого

хімічного зараження (ЗМХЗ) разом із населенням, яке в ній проживає. За останніми роками розподіл ХНО є таким:

Найбільшу кількість хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у схід них областях України, а саме у: Донецькій області – 158; Дніпро петровській області – 108; Луганській області – 78; Харківській області – 81.

Слайд 26

Хімічне виробництво супроводжується утворенням великої кількості відходів і побічних продуктів, які

Хімічне виробництво супроводжується утворенням великої кількості відходів і побічних продуктів, які

не утилізуються, а складуються у відвалах, хвостосховищах.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
У середньому із 100 % хімічної сировини, як переробляється, у готову продукцію перетворюється лише близько 30…40 відсотків, решта 60…70 відсотків – це небезпечні відходи.
Найпоширенішими небезпечними хімічними речовинами на підприємствах хімічної промисловості є аміак, хлор, двоокис азоту, акрилонітрил, сірчистий ангідрид, концентрована азотна та сірчана кислоти, метанол, бензол, карбамідоаміачні суміші, їдкий натрій, формалін тощо.
Слайд 27

До вибухопожежонебезпечних об’єктів в Україні належить знач на кількість хімічних, нафто-

До вибухопожежонебезпечних об’єктів в Україні належить знач на кількість хімічних, нафто-

і газопереробних, коксохімічних, металургійних, машинобудівних та інших підприємств. Ризик виникнення пожеж на цих підприємствах є високим.

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Найвищий рівень пожежовибухонебезпеки мають підприємства та об’єкти нафтогазового, нафтохімічного та нафто газопереробного комплексу, до якого належить значна кількість пожежовибухонебезпечних об’єктів, а саме:

Слайд 28

На території України продовжується процес накопичення відходів. Загальний їх обсяг становить

На території України продовжується процес накопичення відходів. Загальний їх обсяг становить

близько 35 млрд тонн. Щорічно утворюється 780…800 млн тонн нових відходів.
Зверніть увагу!
Домінуючу частку відходів (понад 75%) становлять промислові відходи: розкривні супутні породи, шлами, продукти збагачення корисних копалин, металургійні шлаки тощо. Найбільша їх кількість утворюється на підприємствах гірничо-металургійної, хімічної промисловості та енергетики.
В Україні щороку утворюється близько 46 млн м3 твердих побутових відходів. Для їх збереження створено 4,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів, загальною площею майже 7,6 тис. гектарів.
Слайд 29

В Україні складна ситуація із забезпеченням пожежної безпеки, особливо у сільській

В Україні складна ситуація із забезпеченням пожежної безпеки, особливо у сільській

місцевості, де виникає більше третини загальної кількості пожеж.

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА
Основні показники статистики пожеж у міській та сільській місцевостях України

Слайд 30

Зверніть увагу! 1) Щодня в Україні виникає близько 170 пожеж, економічні

Зверніть увагу!
1) Щодня в Україні виникає близько 170 пожеж, економічні збитки

від яких становлять понад 7 млн грн. Кожного дня у пожежах гинуть 8 осіб, а отримують травми 4 особи.
2) Гасіння пожеж здійснюється із використанням техніки, ресурс якої на 98% вичерпаний.

Динаміка кількості пожеж та прямих збитків від них

Слайд 31

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА

СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА

Слайд 32

Динаміка кількості загиблих та травмованих унаслідок пожеж Зверніть увагу! Основними причинами

Динаміка кількості загиблих та травмованих унаслідок пожеж

Зверніть увагу!
Основними причинами виникнення пожеж

в Україні залишаються:
• необережне поводження з вогнем (61%),
• порушення правил улаштування та експлуатації електроустановок (19%),
• порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей і теплогенеруючих установок (7%).
Слайд 33

Серед пріоритетів у сфері забезпечення техногенної безпеки в Україні фахівці виділяють

Серед пріоритетів у сфері забезпечення техногенної безпеки в Україні фахівці виділяють

превентивні й профілактичні заходи, головним чином:
розроблення організаційних заходів і засобів, спрямованих на попередження аварій, які можуть супроводжуватися загибеллю людей, виходом із ладу обладнання, забрудненням навколишнього середовища шкідливими викидами і т. п.;
розроблення технічних заходів і засобів, спрямованих на захист персоналу, запобігання матеріальним збиткам і шкоди довкіллю;
завчасне розроблення заходів, спрямованих на захист від можливих диверсій, включаючи прояви тероризму, особливо на радіаційно-небезпечних і хімічно-небезпечних підприємствах, а також об’єктах життєзабезпечення населення;
розроблення планів рятувальних та інших невідкладних робіт по ліквідації наслідків і відновленню нормального режиму роботи підприємств і адміністративно-територіальних утворень загалом.