Лексикологія та фразеологія (Укр.мова)

Август 22, 2022

Главная
Разное
Лексикологія та фразеологія (Укр.мова)

Содержание

2. Лексикологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови, або лексику. Лексика – це
3. Слово – це одиниця мови. Слова бувають повнозначними та неповнозначними. Основною ознакою повнозначних слів є те,
4. Однозначні та багатозначні слова Однозначним називається слово, що має одне лексичне значення. Наприклад: десерт – фрукти,
5. Пряме та переносне значення слів Пряме значення – це основне, первинне лексичне значення багатозначного слова, яке
6. Омоніми – це слова, що мають однакове звучання та написання, але різні значення. Наприклад: 1. Корч
7. Повними (абсолютними) омонімами називають слова, що за своїм звуковим складом і граматичною формою завжди однакові.
8. Омофони – це слова, які однакові за звучанням, але мають різне написання та значення. Наприклад: мене
9. Синоніми Синоніми – це слова, що по-різному називають одне і те ж поняття про предмет, явище,
10. Синоніми поділяються між собою на такі групи: – синоніми, що відрізняються одне від одного емоційним забарвленням
11. Антоніми Антоніми – це слова з протилежним значенням. Наприклад: 1. День – ніч. 2. Веселий –
12. В українській мові антонімами можуть бути різні частини мови: – іменники (тиша – гамір, сон –
13. Стилістичне членування лексики літературної української мови Загальновживана лексика охоплює слова, якими користуються всі мовці. Ці слова
14. Виробничо-професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів, що вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів
15. Науково-термінологічна лексика межує з виробничо-професійною, охоплюючи слова та словосполучення, які є термінами. Наприклад: Аргумент, дієслово, контакт,
16. Жаргонізми – це специфічні фрази, властиві мовленню певної соціальної групи. Наприклад: Плавати (на уроці), зав’язати –
17. Активна лексика Пасивна лексика Застарілі слова Неологізми Архаїзми Історизми Лексика української мови
18. Архаїзм – це слово, його форма або мовний зворот, що на даному етапі розвитку мови застарів
19. Фразеологія Фразеологія – це розділ науки про мову, який вивчає лексично неподільні сполучення слів, або фразеологізми.
20. Ідіома – це стійкий зворот, що виражає єдине поняття. Ідіому можна замінити одним словом. Руки тягнути
22. Скачать презентацию

Слайд 2

Лексикологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови,

або лексику.
Лексика – це сукупність слів певної мови.
Лексичне значення слова – це те, що слово означає.

Слайд 3

Слово – це одиниця мови.
Слова бувають повнозначними та неповнозначними.

Основною ознакою повнозначних слів є те, що вони називають предмети, явища, ознаки, дії, стани. Неповнозначні слова не виконують номінативної функції, не називають явищ, дій і т.д.
Неповнозначні слова виражають тільки відношення між повнозначними.
Слова можуть мати конкретне й абстрактне значення.
Слова з конкретним значенням називають предмети, властивості, дії.
Наприклад: сонце, дерево, синій, солодкий, спати, читати.
А є слова, що означають назви, які не співвідносяться з конкретними речами, ознаками, діями. Це слова з абстрактним значенням.
Наприклад: мислення, любов, радість.

Слайд 4

Однозначні та багатозначні слова
Однозначним називається слово, що має одне лексичне

значення.
Наприклад: десерт – фрукти, ласощі, які подають наприкінці обіду.

Багатозначне слово – це слова, що має кілька лексичних значень.
Наприклад: козак – 1. У 15-18 ст. – вільна людина із селян чи міської бідноти, житель Запоріжжя. 2. У дореволюційній Росії – представник військового стану. 3. В українській народній творчості – лицар, носій усіх позитивних якостей. 4. Парубок, юнак, неодружений чоловік.

Слайд 5

Пряме та переносне значення слів
Пряме значення – це основне, первинне

лексичне значення багатозначного слова, яке безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реальної дійсності.

Переносне значення – це вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке утворилось унаслідок перенесення назви з одного явища реальної дійсності на інше.

Слайд 6

Омоніми – це слова, що мають однакове звучання та написання, але

різні значення.
Наприклад: 1. Корч – пень, викорчуваний з корінням. Корч – судорожне скорочення м’язів.
2. Косити – зрізати траву. Косити – дивитися скоса. 3. Гриф – птах. Гриф – знак. 4. Ключ – для замка. Ключ – джерело. 5. Ніс – частина тіла людини. Ніс корабля.

Слайд 7

Повними (абсолютними) омонімами називають слова, що за своїм звуковим складом і

граматичною формою завжди однакові.

Слайд 8

Омофони – це слова, які однакові за звучанням, але мають різне

написання та значення.
Наприклад: мене (займенник) – мине (дієслово).
Омографи – це слова, у яких однаковим є тільки написання, але звучання та значення різні.
Наприклад: 1. Мука – мука. 2. Замок – замок.
Омоформи – це слова, що збігаються за звучанням у якійсь одній з форм.
Наприклад: три (числівник) – три (дієслово у наказовому способі).
Пароніми – це слова, які різні за значенням, але схожі за вимовою та в деяких випадках мають споріднені корені.
Наприклад: адресат (той кому пишуть) – адресант (той, хто пише).

Слайд 9

Синоніми
Синоніми – це слова, що по-різному називають одне і те

ж поняття про предмет, явище, дію, але відрізняються одне від одного або відтінками значення або стилістичним забарвленням.
Наприклад: 1. Безжалісний – безсердечний. 2. Плакати – голосити, ридати, рюмсати.

Слайд 10

Синоніми поділяються між собою на такі групи:
– синоніми, що відрізняються одне

від одного емоційним забарвленням (їсти – жерти);
– синоніми, що розрізняються логічними ознаками (відтінками в значення) – семантичні синоніми (хуртовина – завірюха, метелиця, хуга);
– стилістичні синоніми (товар (використання більш широке) – крам).

Слайд 11

Антоніми
Антоніми – це слова з протилежним значенням.
Наприклад: 1. День –

ніч. 2. Веселий – сумний.

Слайд 12

В українській мові антонімами можуть бути різні частини мови:
– іменники

(тиша – гамір, сон – безсоння);
– прикметники (солодкий – гіркий, хоробрий – боязливий);
– займенники (кожний – ніхто, всякий – ніякий);
– дієслова (запам’ятати – забути, працювати – відпочивати);
– прислівники (вверх – вниз, далеко – близько);
– прийменники (до – від, у – з).

Слайд 13

Стилістичне членування лексики літературної української мови
Загальновживана лексика охоплює слова, якими

користуються всі мовці. Ці слова пов’язані з повсякденним життям. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи та суспільного життя.
Суспільно-політична лексика охоплює слова та лексичні сполучення слів, що пов’язані з соціально-політичним життям.
Наприклад: Мирний договір, парламент, суверенітет.

Слайд 14

Виробничо-професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів, що вживаються на позначення

знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва.
Наприклад: Високовольтна дуга, риштування, фюзеляж.
Офіційно-ділова лексика містить у своєму складі слова, що використовуються в ділових паперах і в різних видах усного ділового мовлення.
Наприклад: Довідка, заява, інструкція, квитанція, угода.

Слайд 15

Науково-термінологічна лексика межує з виробничо-професійною, охоплюючи слова та словосполучення, які є

термінами.
Наприклад: Аргумент, дієслово, контакт, логарифм.
Побутова лексика містить слова, що вживаються в побуті
Наприклад: Радіо, телевізор, холодильник, постіль, сніданок.

Слайд 16

Жаргонізми – це специфічні фрази, властиві мовленню певної соціальної групи.
Наприклад:

Плавати (на уроці), зав’язати – порвати зі злочинністю, барахло – речі, малина – схованка, безпечне місце.

Слайд 17

Активна лексика
Пасивна лексика
Застарілі слова
Неологізми
Архаїзми
Історизми
Лексика української

мови

Слайд 18

Архаїзм – це слово, його форма або мовний зворот, що на

даному етапі розвитку мови застарів або зовсім вийшов із загального вжитку. У певному контексті архаїзми надають мові твору урочистого звучання.
Наприклад: зело (дуже), злато (золото), ланіти (щоки), піїт (поет), свої (шведи).
Історизм – це здатність художньої літератури передавати обличчя історичної епохи в конкретних людських долях і подіях.
Наприклад: боярин, жупан, кріпаки, очіпок, продподаток, холоп.
Неологізми – це новоутворені слова та вислови мови, які відбивають основні поняття, явища або посилюють виразність мови; створюються на основі існуючих форм, у відповідності до законів мови.
Наприклад: вітамінізація, кемпінг, маркетинг, менеджмент, модем, реактор, синтетика.

Слайд 19

Фразеологія
Фразеологія – це розділ науки про мову, який вивчає лексично

неподільні сполучення слів, або фразеологізми.
Фразеологізм – це стійке сполучення слів, що за своєю природою відрізняється і від слова, і від словосполучення.

Слайд 20

Ідіома – це стійкий зворот, що виражає єдине поняття. Ідіому можна

замінити одним словом.
Руки тягнути за кимось – підтримувати, як вітром здуло – зник, ні пари з уст або як води в рот набрати – мовчати, пускати під чотири вітри – відпускати, узяти гору – перемогти.