Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку
- Главная
- Юриспруденция
- Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку
Содержание
- 2. План Вступ 1.Стратегія сталого розвитку у світі 1.1. Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку 1.2. Сталий
- 3. Вступ Наше сьогодення характеризується складною екологічною ситуацією, надзвичайно низьким рівнем екологічної освіти і свідомості більшості населення,
- 4. 1.1.Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку Як відомо, протягом тривалого часу головним завданням, яке ставили перед
- 5. 1.2. Сталий розвиток, як системоутворюючий принцип міжнародного екологічного права та законодавства. На перехресті цих глобальних проблем,
- 6. Сталий розвиток визначається як розвиток суспільства, що задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність
- 7. 1.3. Роль конференції ООН в Ріо-де- Жанейро (1992) та основні її положення щодо сталого розвитку. Потужний
- 8. На конференції були прийняті такі важливі документи: Декларація про навколишнє середовище і розвиток. Порядок денний на
- 10. 2. Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем. Незважаючи на особливу гостроту проблем, які постали
- 11. 2.1. Головні проблеми України у сфері екології Надексплуатація природних ресурсів та їх нераціональне використання є однією
- 13. Наразі в Україні окреслився комплекс проблем, пов’язаних з охороною довкілля та безпекою людини: висока динаміка забруднення
- 14. 2.2 Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем. На нашу думку, щоб уникнути незворотних процесів,
- 15. 3.1. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку Реформа екологізації економіки
- 16. Однак, незважаючи на те, що ще в 1997 р. було створено Національну комісію зі сталого розвитку
- 17. Причин такого стану речей багато. До найважливіших, вважаємо, належать: нерозуміння державною владою сучасних тенденцій світового розвитку;
- 18. То ж не дивно, що національна стратегія сталого розвитку України досі не прийнята, хоча завершення її
- 19. Наприкінці серпня 2010 р. у листі до Верховної Ради України Прем’єр-міністр М. Азаров зазначив, що «відповідно
- 20. Однак підготовлений проект Стратегії національної політики має низку істотних недоліків, зокрема не враховує основні положення Концепції
- 21. Визнано, що проект стратегії має чимало інших недоліків, у ньому є суперечності з положеннями чинних законодавчих
- 22. забезпечення укріплення берегів водних об’єктів у межах населених пунктів із метою захисту від надзвичайних ситуацій; розвиток
- 23. Висновки На жаль, досвід багатьох інших держав, що прийняли відповідні стратегії, у тому числі держав Центральної
- 25. Скачать презентацию
План
Вступ
1.Стратегія сталого розвитку у світі
1.1. Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку
1.2.
План
Вступ
1.Стратегія сталого розвитку у світі
1.1. Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку
1.2.
1.3. Роль конференції ООН в Ріо-де- Жанейро (1992) та основні її положення щодо сталого розвитку.
2. Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем.
2.1. Головні проблеми України у сфері екології
2.2. Головні проблеми України у сфері екології
3.1. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку
3.2. Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Наше сьогодення характеризується складною екологічною ситуацією, надзвичайно низьким рівнем екологічної освіти
Вступ
Наше сьогодення характеризується складною екологічною ситуацією, надзвичайно низьким рівнем екологічної освіти
1.1.Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку
Як відомо, протягом тривалого часу головним
1.1.Історичні передумови становлення принципу сталого розвитку
Як відомо, протягом тривалого часу головним
1.2. Сталий розвиток, як системоутворюючий принцип міжнародного екологічного права та законодавства.
На
1.2. Сталий розвиток, як системоутворюючий принцип міжнародного екологічного права та законодавства.
На
Сталий розвиток визначається як розвиток суспільства, що задовольняє потреби сучасності, але
Сталий розвиток визначається як розвиток суспільства, що задовольняє потреби сучасності, але
Визначення, як бачимо, базується на двох ключових поняттях:
поняття потреб
поняття обмежень
1.3. Роль конференції ООН в Ріо-де- Жанейро (1992) та основні її
1.3. Роль конференції ООН в Ріо-де- Жанейро (1992) та основні її
Потужний імпульс для утвердження ідеї сталого розвитку дала представницька конференція ООН з проблем довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 р.), яку ще називають «самітом Землі», або «самітом у Ріо». Найбільшим досягненням цієї конференції був сам процес визнання того факту, що проблеми навколишнього природного середовища і проблеми розвитку більше не можуть розглядатися окремо одна від одної. На конференції були продемонстровані усі аспекти глобальної та регіональної екології, незалежно від рівня економічного розвитку (глобального потепління клімату, посилення тиску зростаючої чисельності населення на природу, проблеми бідності тощо). Керівники 179 країн — членів ООН (Україну на цьому саміті представляв на той час голова Верховної Ради України І. Плющ) закликали уряди усіх країн світу й усіх жителів планети до запровадження принципів екологічно безпечного розвитку у сфері економічної, екологічної та соціальної політики
На конференції були прийняті такі важливі документи:
Декларація про навколишнє середовище і
На конференції були прийняті такі важливі документи:
Декларація про навколишнє середовище і
Порядок денний на XXI ст.
Заява про принципи управління, збереження і сталий розвиток лісів.
Рамкова конвенція про проблеми зміни клімату.
Конвенція про біологічне різноманіття.
2. Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем.
Незважаючи на особливу
2. Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем.
Незважаючи на особливу
На сьогодні стан довкілля в Україні створює реальну загрозу життєдіяльності населення і зводить нанівець будь-які успіхи у сфері поліпшення соціального й економічного розвитку. Недостатня увага до проблем екологічного розвитку може призвести до того, що в Україні не залишиться чистих та малозабруднених територій, а перелік регіонів екологічного лиха значно розшириться. Екологічна проблема стала в державі не так природоохоронною, як соціально-економічною, адже йдеться про нормальні умови життя та здоров’я людини.
2.1. Головні проблеми України у сфері екології
Надексплуатація природних ресурсів та
2.1. Головні проблеми України у сфері екології
Надексплуатація природних ресурсів та
Наразі в Україні окреслився комплекс проблем, пов’язаних з охороною довкілля та
Наразі в Україні окреслився комплекс проблем, пов’язаних з охороною довкілля та
висока динаміка забруднення атмосферного повітря;
забруднення водного басейну держави, погіршення якості води;
забруднення земель;
проблема відходів;
екокатастрофи, техногенні аварії тощо.
2.2 Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем.
На нашу думку,
2.2 Модель сталого розвитку як шлях подолання екологічних проблем.
На нашу думку,
3.1. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції
3.1. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції
Реформа екологізації економіки має відбутися шляхом упровадження принципу «забруднювач платить повну ціну» так, щоб забруднення чи хижацьке ставлення до природних ресурсів стало невигідним. Для реалізації такої потужної реформи, яка зачіпає інтереси багатьох сторін, Україні життєво необхідно перейти до стадії реалізації екологічної політики, коли екологічні проблеми стануть спільними для усього суспільства. Наголос має бути перенесено з ліквідації наслідків шкідливого впливу на запобігання цьому впливу.
Офіційне приєднання України до Рамкової конвенції ООН, підписання низки міжнародних угод зобов’язують проводити політику сталого розвитку. До того ж для України важливо не допустити принципових помилок, адже не можна надати перевагу успішному економічному розвитку без урахування в єдиній цілісній моделі екологічної та соціальної сфер. Україна має шанс використати краще зі світових надбань. А це досвід гармонізованого сталого розвитку суспільства, в якому добробут людей, навколишнє середовище, природні ресурси, людський капітал, втілений у досягненнях науки, освіти, передових технологіях, високих моральних цінностях є категоріями нероздільними, що взаємно доповнюють і збагачують одна одну.
Однак, незважаючи на те, що ще в 1997 р. було створено
Однак, незважаючи на те, що ще в 1997 р. було створено
Причин такого стану речей багато. До найважливіших, вважаємо, належать:
нерозуміння державною владою
Причин такого стану речей багато. До найважливіших, вважаємо, належать:
нерозуміння державною владою
недостатній рівень поінформованості всіх суспільних верств про характер існуючих проблем, відірваність від існуючого світового досвіду;
нерозуміння суті самої концепції сталого розвитку та ототожнення його із захистом довкілля як таким;
незнання документів, прийнятих у цій сфері;
відсутність або неефективність національних інституцій, що займалися б проблемою комплексного впровадження засад сталого розвитку та ін.
То ж не дивно, що національна стратегія сталого розвитку України досі
То ж не дивно, що національна стратегія сталого розвитку України досі
Наприкінці серпня 2010 р. у листі до Верховної Ради України Прем’єр-міністр
Наприкінці серпня 2010 р. у листі до Верховної Ради України Прем’єр-міністр
3.2. Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року
Однак підготовлений проект Стратегії національної політики має низку істотних недоліків, зокрема
Однак підготовлений проект Стратегії національної політики має низку істотних недоліків, зокрема
Визнано, що проект стратегії має чимало інших недоліків, у ньому є
Визнано, що проект стратегії має чимало інших недоліків, у ньому є
створення до 2015 р. мережі регіональних екологічно-просвітницьких центрів на базі загальноосвітніх шкіл, природоохоронних установ, державних підприємств лісового господарства, неурядових природоохоронних організацій тощо;
перехід до басейнового управління водними ресурсами, розробку екологічних паспортів річок;
розробку та впровадження до 2020 р. системи управління агроландшафтами лісомеліоративними методами на засадах сталого розвитку;
зменшення обсягу винесення радіонуклідів за межі зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення шляхом створення і функціонування науково обґрунтованої системи, що поєднує природні відновлювальні процеси з меліоративними, лісоохоронними та технічними заходами, які підвищують бар’єрні функції природно-техногенного комплексу зони;
забезпечення укріплення берегів водних об’єктів у межах населених пунктів із метою
забезпечення укріплення берегів водних об’єктів у межах населених пунктів із метою
розвиток інфраструктури для забезпечення до 2020 р. не менш як 35 % обсягу заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини;
розроблення до 2015 р. нормативно-законодавчої бази щодо створення та функціонування міжнародних біосферних резерватів; повернення до практики створення природних заповідників як природоохоронних установ загальнодержавного значення, спрямованих на збереження у природному стані типових або унікальних для відповідної ландшафтної зони природних комплексів;
створення до 2015 р. екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів та збору за забруднення навколишнього середовища з урахуванням механізму стимулювання суб’єктів господарювання до раціонального природокористування, збільшення плати за скидання чи розміщення одиниці маси забруднюючих речовин до європейського рівня з урахуванням токсичності.
Висновки
На жаль, досвід багатьох інших держав, що прийняли відповідні стратегії, у
Висновки
На жаль, досвід багатьох інших держав, що прийняли відповідні стратегії, у