Структурні елементи науки

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Структурні елементи науки

Содержание

2. Структурні елементи науки Науковий факт — подія чи явище, що насправді встановлені, але потребує наукового пояснення.
3. Наукове дослідження – вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних чинників, а також вивчення
4. Види наукових досліджень За характером спрямованості і безпосереднього відношення до практики науки прийнято поділяти на -
5. Види наукових досліджень Фундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і теоретичних методів нових закономірностей
6. Види наукових досліджень Прикладне дослідження спрямоване на досягнення конкретної, заздалегідь визначеної практичної мети.
7. Види наукових досліджень Монодисциплінарне дослідження – проводиться в рамках окремої науки; Міждисциплінарне дослідження - вимагає участі
8. Види наукових досліджень Комплексні дослідження – проводяться за допомогою системи методів і методик з урахуванням максимального
9. Види наукових досліджень За метою наукові дослідження розділяють на: пошукові; КРИТИЧНІ; УТОЧНЮЮЧІ; ВІДТВОРЮЮЧІ
11. Методи, що використовуються при проведенні досліджень можна поділити на: філософські; загальнонаукові (тобто для всіх наук: емпіричні,
13. Філософські методи ‑ це використання у науковому дослідженні категорій, положень, принципів і законів певної філософської системи.
14. Загальнонаукові методи ‑ це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність), які з тими чи іншими
15. Конкретно-наукові методи використовуються в окремих або об'єднаних спільністю об'єктів дослідження науках.
16. Спеціальні методи використовуються для конкретної науки
18. Емпіричні дослідження спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних фактів, явищ і процесів;
19. При емпіричному дослідженні науковець повинен: описати кожен факт термінами науки, у межах якої ведеться дослідження; відібрати
20. Методи емпіричних досліджень Спостереження Експеримент Порівняння Вимірювання
21. Спостереження ‑ систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.
22. Спостереження повинне задовольняти таким основним вимогам: навмисність, що означає, що спостереження повинне вестися для рішення цілком
23. Експеримент ‑ метод емпіричного дослідження, який заснований на активному і цілеспрямованому втручанні суб'єкта в процес наукового
24. Експеримент як метод наукового дослідження має наступні основні особливості: більш активне, ніж при спостереженні, відношення до
25. Основні функції експерименту експериментально-дослідницька тобто пізнавальна; перевірочна; аналітична; ілюстративна
26. Загальна структура постановки та послідовності виконання певних дій при експерименті розробка плану-програми експерименту; вибір засобів для
27. При проведенні експерименту мають місце типові помилки, а саме: Сформульовані гіпотези не відбивають проблемну ситуацію, суттєві
28. Порівняння ‑ це один з універсальних методів наукового пізнання, що дозволяє встановлювати подібність і розходження досліджуваних
29. Для того щоб порівняння було плідним, воно повинно задовольняти двом основним вимогам: По-перше, порівнюватися повинні лише
30. Вимірювання ‑ метод емпіричного пізнання, що представляє собою визначену систему фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного
31. Теоретичні методи досліджень : Історичний; Термінологічний; Функціональний; Системний; Когнітивний (пізнавальний); Моделювання; Сходження від абстрактного до конкретного;
32. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Виявлення протиріч в науковому знанні і постановка проблеми Визначення актуальн6ості, новизни, об’єкта,
33. Програми дослідження складається з двох розділів: методологічного методичного
34. Програма наукового дослідження виконує три основні функції: методологічну - дає змогу визначити проблему наукову і практичну,
35. Проблема дослідження – теоретичне або фактичне питання, що потребує вирішення. Має відповідати двом критеріям: - об
36. З метою виділення проблеми важливо: - встановити реальне існування проблеми; - виділити найбільш істотні елементи чи
37. Тема формується на основі загального ознайомлення з проблемою, в межах якої буде проводитись дослідження. Тема повинна
38. В обґрунтуванні актуальності дослідження визначають: - рівень вивченості вибраної проблеми; - ступінь новизни; короткий огляд стану
39. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Це
40. Мета дослідження – загальне формулювання кінцевого результату, який передбачається отримати в результаті виконання роботи. Це коротка
41. При формулюванні мети треба застосовувати: Розробити Виявити Обґрунтувати З'ясувати Не слід застосовувати: Дослідити Вивчити
42. Задачі дослідження – сукупність конкретних цільових установок, які спрямовані на досягнення мети дослідження, визначають засоби її
43. Гіпотези – наукові припущення, висунуті для можливого пояснення певних фактів, явищ, процесів, які потрібно підтвердити або
44. Гіпотеза дослідження: Не повинна включати дуже багато припущень; Не можна включати поняття, які не є однозначними;
45. Обґрунтування вибору методів дослідження Вибір методів визначається метою дослідження, специфікою його об'єкта і предмета, фінансово-економічним забезпеченням
46. При виборі методів дослідження треба враховувати: Оперативність і економічність не повинні шкодити якості даних; Адекватність поставленим
48. Методичний розділ програми включає: обгрунтування вибірки, одиниць спостереження; методику використання методів, що використовуються в дослідженні; стратегічний
50. Скачать презентацию

Слайд 2

Структурні елементи науки
Науковий факт — подія чи явище, що насправді встановлені,

але потребує наукового пояснення.
Наукова ідея - інтуїтивне пояснення явищ без проміжної аргументації, без осмислення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робляться висновки.
Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення наукових фактів, явищ або їх причин.
Закон — необхідне, суттєве, стале співвідношення, що повторюється між окремими явищами.
Теорія – система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності.
Наукова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основних тверджень щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною ідеєю.
.

Слайд 3

Наукове дослідження – вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них

різних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами за допомогою наукових методів з метою отримання доведених і корисних для науки і практики

Слайд 4

Види наукових досліджень
За характером спрямованості і безпосереднього відношення до практики науки

прийнято поділяти на
- фундаментальні
- прикладні

Слайд 5

Види наукових досліджень
Фундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і

теоретичних методів нових закономірностей дійсності. Фундаментальне дослідження звичайно не ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею є пошук пового, незвіданого.

Слайд 6

Види наукових досліджень
Прикладне дослідження спрямоване на досягнення конкретної, заздалегідь визначеної практичної

мети.

Слайд 7

Види наукових досліджень
Монодисциплінарне дослідження – проводиться в рамках окремої науки;
Міждисциплінарне дослідження

- вимагає участі спеціалістів різних галузей і проводиться на межі декількох наукових дисциплін.

Слайд 8

Види наукових досліджень
Комплексні дослідження – проводяться за допомогою системи методів і

методик з урахуванням максимального (або оптимального) числа параметрів вивчаємого об єкта;
Однофакторні або аналітичні дослідження – направлені на виявлення найбільш суттєвого аспекта реальності.

Слайд 9

Види наукових досліджень
За метою наукові дослідження розділяють на:
пошукові;
КРИТИЧНІ;
УТОЧНЮЮЧІ;
ВІДТВОРЮЮЧІ

Слайд 10

Слайд 11

Методи, що використовуються при проведенні досліджень можна поділити на:
філософські;
загальнонаукові (тобто для

всіх наук: емпіричні, теоретичні, евристичні),
конкретні (для певних наук);
спеціальні або специфічні (для конкретної науки).

Слайд 12

Слайд 13

Філософські методи ‑ це використання у науковому дослідженні категорій, положень, принципів

і законів певної філософської системи.

Слайд 14

Загальнонаукові методи ‑ це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність),

які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об'єктів дослідження. До них відносяться емпіричні, теоретичні, евристичні методи

Слайд 15

Конкретно-наукові методи використовуються в окремих або об'єднаних спільністю об'єктів дослідження науках.

Слайд 16

Спеціальні методи використовуються для конкретної науки

Слайд 17

Слайд 18

Емпіричні дослідження спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних

фактів, явищ і процесів;

Слайд 19

При емпіричному дослідженні науковець повинен:
описати кожен факт термінами науки, у межах

якої ведеться дослідження;
відібрати з усіх фактів типові, найбільш вживані;
класифікувати факти за їх сутністю, з’ясувавши наявні зв’язки між відібраними фактами.

Слайд 20

Методи емпіричних досліджень
Спостереження
Експеримент
Порівняння
Вимірювання

Слайд 21

Спостереження ‑ систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.

Слайд 22

Спостереження повинне задовольняти таким основним вимогам:
навмисність, що означає, що спостереження

повинне вестися для рішення цілком визначеної і чітко поставленої задачі;
планомірність, тобто спостереження ведеться за планом, виходячи з поставленої задачі;
цілеспрямованість, завдяки якій увага спостерігача зупиняється тільки на цікавлячих його явищах, властивостях або зв'язках;
активність спостерігача, що означає, що дослідник не просто сприймає все, що попадає в поле зору, а шукає потрібні об'єкти їх властивості, зв'язки цих об'єктів, використовуючи для цього весь запас власних знань і досвіду;
Систематичність; спостерігач може одержати дійсно коштовну інформацію лише тоді, коли спостереження ведеться безупинно, по визначеній системі, що дозволяє сприймати об'єкт багаторазово й у найрізноманітніших умовах.

Слайд 23

Експеримент ‑ метод емпіричного дослідження, який заснований на активному і цілеспрямованому

втручанні суб'єкта в процес наукового пізнання явищ і предметів реальної дійсності шляхом створення контрольованих і керованих умов, що дозволяють виділити визначені властивості, зв'язки в досліджуваному об'єкті і багаторазово їх відтворювати; система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Слайд 24

Експеримент як метод наукового дослідження має наступні основні особливості:
більш активне, ніж

при спостереженні, відношення до об'єкта аж до його зміни і перетворення;
багаторазова відтворюваність досліджуваного об'єкта за бажанням дослідника;
можливість виявлення таких властивостей і зв'язків явищ, що не спостерігаються в природних умовах;
можливість розгляду явища як би в „чистому вигляді” шляхом ізоляції його від ускладнюючих обставин або шляхом зміни умов експерименту;
можливість контролю за „поводженням” об'єкта дослідження і перевірки його результатів;

Слайд 25

Основні функції експерименту
експериментально-дослідницька тобто пізнавальна;
перевірочна;
аналітична;
ілюстративна

Слайд 26

Загальна структура постановки та послідовності виконання певних дій при експерименті
розробка

плану-програми експерименту;
вибір засобів для проведення експерименту;
проведення експерименту;
обробка і аналіз експериментальних даних; висновки.

Слайд 27

При проведенні експерименту мають місце типові помилки, а саме:
Сформульовані гіпотези не

відбивають проблемну ситуацію, суттєві характеристики досліджуваного об'єкту.
Як незалежну змінну виділено фактор, який не може бути причиною, сталою детермінантою процесів, що відбуваються в даному об'єкті.
Зв'язки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.
Допущено помилки в попередньому описі об'єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.
Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.
Важко підібрати контрольний об'єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.
При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

Слайд 28

Порівняння ‑ це один з універсальних методів наукового пізнання, що дозволяє

встановлювати подібність і розходження досліджуваних предметів і явищ реальної дійсності.

Слайд 29

Для того щоб порівняння було плідним, воно повинно задовольняти двом основним

вимогам:
По-перше, порівнюватися повинні лише такі явища, між якими може існувати визначена об'єктивна спільність. Не можна порівнювати свідомо непорівнянні речі, тому що це нічого не дає.
По-друге, при дослідженні об'єктів їхнє порівняння повинне здійснюватися по найбільш важливим, істотним (у плані конкретної пізнавальної задачі) ознакам.

Слайд 30

Вимірювання ‑ метод емпіричного пізнання, що представляє собою визначену систему фіксації

і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різних вимірювальних приладів і апаратів.

Слайд 31

Теоретичні методи досліджень :
Історичний;
Термінологічний;
Функціональний;
Системний;
Когнітивний (пізнавальний);
Моделювання;
Сходження від абстрактного

до конкретного;
Ідеалізації;
Формалізації;
Аксіоматичний.

Слайд 32

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Виявлення протиріч в науковому знанні і постановка проблеми
Визначення

актуальн6ості, новизни, об’єкта, предмета, мети і задач дослідження
Створення робочої гіпотези
Теоретичне обґрунтування
Планування дослідження
Проведення дослідження
Перевірка гіпотез на основі отриманих даних
Підтвердження або формулювання нової гіпотези
Впровадження результатів в практику

Слайд 33

Програми дослідження складається з двох розділів:
методологічного
методичного

Слайд 34

Програма наукового дослідження виконує три основні функції:
методологічну - дає змогу визначити

проблему наукову і практичну, задля якої здійснюється дослідження; сформулювати його мету і завдання; зафіксувати вихідні уявлення про досліджуваний об'єкт; зіставити дане дослідження з тими, що проводились раніше або проводяться паралельно щодо аналогічних проблем;
методичну - дає можливість розробити загальний логічний план дослідження; визначити методи збирання і аналізу первинної інформації; виробити процедуру дослідження; провести порівняльний аналіз отриманих результатів щодо аналогічних досліджень;
організаційну - забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; налагодження контролю за ходом і процесом дослідження, публікацію за необхідністю результатів тощо

Слайд 35

Проблема дослідження – теоретичне або фактичне питання, що потребує вирішення.
Має відповідати

двом критеріям:
- об єктивність
значимість

Слайд 36

З метою виділення проблеми важливо:
- встановити реальне існування проблеми;
- виділити найбільш

істотні елементи чи чинники проблеми;
- виокремити вже відомі елементи проблемної ситуації;
- виділити головні і другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;
- проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем

Слайд 37

Тема формується на основі загального ознайомлення з проблемою, в межах якої

буде проводитись дослідження.
Тема повинна бути актуальною, важливою і такою, що вимагає вирішення в даний момент

Слайд 38

В обґрунтуванні актуальності дослідження визначають:
- рівень вивченості вибраної проблеми;
- ступінь новизни;
короткий

огляд стану досліджень в руслі даної проблеми;
виділяється та частина проблеми, яка ще не отримала висвітлення, але має велике значення для розкриття проблеми в цілому

Слайд 39

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію

і обране для вивчення. Це обраний елемент реальності, який має очевидні межі, відносну автономність існування.
Предмет дослідження – аспект проблеми, досліджуючи який ми пізнаємо цілісний об’єкт, виділяючи його головні, найбільш суттєві ознаки. Предмет вказує яка сторона об’єкта буде вивчатися у дослідженні.

Слайд 40

Мета дослідження – загальне формулювання кінцевого результату, який передбачається отримати в

результаті виконання роботи. Це коротка відповідь на питання, що ми хочемо отримати при проведенні дослідження.
Мета визначає загальну спрямованість дослідження.

Слайд 41

При формулюванні мети треба застосовувати:
Розробити
Виявити
Обґрунтувати
З'ясувати
Не слід застосовувати:
Дослідити
Вивчити

Слайд 42

Задачі дослідження – сукупність конкретних цільових установок, які спрямовані на досягнення

мети дослідження, визначають засоби її досягнення.
Формулюються у формі:
Вивчити
Дослідити
Проаналізувати
Встановити
Вияснити

Слайд 43

Гіпотези – наукові припущення, висунуті для можливого пояснення певних фактів, явищ,

процесів, які потрібно підтвердити або спростувати.

Слайд 44

Гіпотеза дослідження:
Не повинна включати дуже багато припущень;
Не можна включати поняття, які

не є однозначними;
Уникати оціночні судження;
Відповідність до існуючого знання

Слайд 45

Обґрунтування вибору методів дослідження
Вибір методів визначається метою дослідження, специфікою його об'єкта

і предмета, фінансово-економічним забезпеченням тощо.
Вибрати метод – обрати шлях отримання нової інформації для виконання поставленого завдання.

Слайд 46

При виборі методів дослідження треба враховувати:
Оперативність і економічність не повинні шкодити

якості даних;
Адекватність поставленим задачам;
Надійність методу забезпечується не тільки його обґрунтованістю, але і дотриманням правил застосування;

Слайд 47

Слайд 48

Методичний розділ програми включає:
обгрунтування вибірки, одиниць спостереження;
методику використання методів, що використовуються

в дослідженні;
стратегічний і робочий плани дослідження

Структурні елементи науки

Содержание

Структурні елементи наукиНауковий факт — подія чи явище, що насправді встановлені,

Наукове дослідження – вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них

Види наукових досліджень За характером спрямованості і безпосереднього відношення до практики науки

Види наукових дослідженьФундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і

Види наукових дослідженьПрикладне дослідження спрямоване на досягнення конкретної, заздалегідь визначеної практичної

Види наукових дослідженьМонодисциплінарне дослідження – проводиться в рамках окремої науки;Міждисциплінарне дослідження

Види наукових дослідженьКомплексні дослідження – проводяться за допомогою системи методів і

Види наукових дослідженьЗа метою наукові дослідження розділяють на:пошукові;КРИТИЧНІ;УТОЧНЮЮЧІ;ВІДТВОРЮЮЧІ

Методи, що використовуються при проведенні досліджень можна поділити на:філософські;загальнонаукові (тобто для

Філософські методи ‑ це використання у науковому дослідженні категорій, положень, принципів

Загальнонаукові методи ‑ це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність),

Конкретно-наукові методи використовуються в окремих або об'єднаних спільністю об'єктів дослідження науках.

Спеціальні методи використовуються для конкретної науки

Емпіричні дослідження спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних

При емпіричному дослідженні науковець повинен: описати кожен факт термінами науки, у межах

Методи емпіричних досліджень Спостереження Експеримент Порівняння Вимірювання

Спостереження ‑ систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.

Спостереження повинне задовольняти таким основним вимогам: навмисність, що означає, що спостереження

Експеримент ‑ метод емпіричного дослідження, який заснований на активному і цілеспрямованому

Експеримент як метод наукового дослідження має наступні основні особливості: більш активне, ніж

Основні функції експериментуекспериментально-дослідницька тобто пізнавальна;перевірочна; аналітична;ілюстративна

Загальна структура постановки та послідовності виконання певних дій при експерименті розробка

При проведенні експерименту мають місце типові помилки, а саме: Сформульовані гіпотези не