Тема1.2. Біомеханічний аналіз

Сентябрь 6, 2022

Главная
Алгебра
Тема1.2. Біомеханічний аналіз

Содержание

2. Постановка задачі і методика дослідження. Реєстрація характеристик руху а) кінематичних б) динамічних Біомеханічні вимірювальні системи (контактні
3. Біомеханічні методи дозволяють одержувати кількісні характеристики рухів і виявляти їхню взаємну залежність. Це забезпечить системний аналіз,
4. Постановка задачі дослідження значною мірою визначає: 1) що вивчати (які залежності); 2) на якому матеріалі (об'єкті)
5. Методики дослідження (як комплекси приватних методів) вибирають, виходячи з задачі дослідження. Одні з них одержують тільки
6. Спостереження в природних умовах тренування і змагань проводять так, щоб вони не служили перешкодою рухам спортсмена.
7. При проведенні експерименту (наукового досвіду) створюються спеціальні умови, у яких вирішуються поставлені в дослідженні задачі. Можна
8. Той або інший метод дослідження вибирають, виходячи з того, наскільки він забезпечує одержання достовірних і доступних
9. У біомеханічному дослідженні умовно розрізняють три етапи: 1) реєстрація даних (характеристик); 2) обробка результатів реєстрації; 3)
10. Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті одержання кількісних даних про досліджувану
11. Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті одержання кількісних даних про досліджувану
12. Біомеханічний аналіз спрямований на встановлення характерних закономірностей, пошуки яких були визначені в задачах дослідження, і на
13. Вивчення картини зовнішньої рухової діяльності Висування причини, що виникають і змінюють рухи Визначення топографії працюючих м’язів
14. При вивченні рухів тіло людини часто умовно беруть за так звану матеріальну точку. Це припустимо тільки
15. Абсолютно твердих тіл у природі не існує; деформації притаманні усім без виключення матеріальним тілам з відносним
16. Усі рухи людини відбуваються у часі та у просторі. Час береться однаковим у будь-якій точці простору,
17. Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення рухової діяльності людини. Це ефективний логічний прийом вивчення
18. вимірювання систем біомеханічних характеристик руху встановлюються закономірності їхніх взаємозв'язків та системоутворюючі елементи руху як цілого визначається
19. Механічним рухом людини називається зміна її положення у просторі щодо інших тіл (вибраної системи відліку) з
20. Для того щоб визначити рух тіла, необхідно знати його переміщення. Переміщенням тіла (матеріальної точки) називається спрямований
21. При вивченні рухів тіла важливо знати як мінімум дві величини — його переміщення і час, протягом
22. Біомеханічні характеристики рухів тіла людини — це міри механічного стану біосистеми та його зміни (поведінки). Будь-яке
23. На практиці звичайно використовують біомеханічні характеристики двох типів — якісні та кількісні. Якісні характеристики дають змогу
24. Розділ біомеханічного аналізу — біокінематика (від грецьк. bios — життя, kinematos — рух) вивчає рух живих
25. Існують три способи визначення рухів тіла людини як матеріальної точки: природний, координатний та векторний.
27. Найзручнішим місцем розміщення центра соматичного координатного тригранника є антропометрична поперекова точка, котра розташована на вершині остистого
28. Декартова система координат на площині складається з двох взаємно перпендикулярних осей — абсциси (X) та ординати
29. Окрім прямокутної декартової координатної системи для визначення просторових характеристик тіла людини можна застосовувати так звану косокутну
30. Отже, у тій або іншій системі відліку усі точки тіла людини можуть бути описані такими біокінематичними
32. Скачать презентацию

Слайд 2

Постановка задачі і методика дослідження.
Реєстрація характеристик руху
а) кінематичних
б) динамічних
Біомеханічні вимірювальні системи

(контактні та безконтактні).

План:

Слайд 3

Біомеханічні методи дозволяють одержувати кількісні характеристики рухів і виявляти їхню взаємну

залежність. Це забезпечить системний аналіз, а також системний синтез рухів як основний шлях їхнього вивчення.

Слайд 4

Постановка задачі дослідження значною мірою визначає:
1) що вивчати (які залежності);

2) на якому матеріалі (об'єкті) досліджувати;
3) у яких умовах збирати дані;
4) яким способом одержувати й обробляти їх.

Задачі біомеханічного дослідження досить різноманітні.

Слайд 5

Методики дослідження (як комплекси приватних методів) вибирають, виходячи з задачі дослідження.

Одні з них одержують тільки розрахунковим способом як вироблені від зареєстрованих основних характеристик (момент інерції, кінетична енергія, робота, у багатьох випадках також швидкість, прискорення і т.д.), інші (частіше просторові, тимчасові і силові характеристики) — шляхом безпосередньої реєстрації.

Слайд 6

Спостереження в природних умовах тренування і змагань проводять так, щоб вони

не служили перешкодою рухам спортсмена. Спостерігач може користуватися вимірювальними приладами (рулетка, секундомір, оптичні системи спостереження) і фото- і кіноапаратурою. Основна умова зорового або інструментального спостереження — одержання об'єктивних даних, що вимагає невтручання в природний хід рухів.

Слайд 7

При проведенні експерименту (наукового досвіду) створюються спеціальні умови, у яких вирішуються

поставлені в дослідженні задачі. Можна провести природний експеримент, у якому випробувані будуть знаходитися в строго визначених умовах і при цьому буде забезпечене найменше втручання в його рухи. При цьому спортсмени, оснащені складною апаратурою, можуть показати навіть високий результат.

Слайд 8

Той або інший метод дослідження вибирають, виходячи з того, наскільки він

забезпечує одержання достовірних і доступних даних. Необхідно, щоб такий метод:
а) забезпечував достатню точність вимірів;
б) не спотворював рухів, тобто не обтяжував би випробуваного;
в) був надійного і зручним для застосування;
г) міг застосовуватися в умовах проведення спостережень або експерименту;
д) давав матеріал у формі, зручної для обробки;
е) був сумісний з іншими необхідними методами і по всіх названих показниках відповідав задачі дослідження.

Слайд 9

У біомеханічному дослідженні умовно розрізняють три етапи:
1) реєстрація даних (характеристик);

2) обробка результатів реєстрації;
3) біомеханічний аналіз.

Слайд 10

Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті

одержання кількісних даних про досліджувану дію, умови його виконання, його результаті, а також про самого спортсмена. Реєструються як механічні характеристики рухів і навколишніх умов (кінематичної і динамічні), так і характеристики самого спортсмена (наприклад, розміри тіла, функціональні показники). Звичайно реєструються не одиночні характеристики, а їхня сукупність, для чого застосовується не один, а комплекс методів (методика).

Слайд 11

Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті

Слайд 12

Біомеханічний аналіз спрямований на встановлення характерних закономірностей, пошуки яких були визначені

в задачах дослідження, і на обґрунтування висновків і рекомендацій. Пошуки закономірностей за традицією називають «аналізом». Однак, як відомо, аналіз тісно зв'язаний із синтезом: розчленовування цілого на частині обов'язково доповнюється об'єднанням частин у ціле. Отже, біомеханічний аналіз містить у собі і синтез.

Слайд 13

Вивчення картини зовнішньої рухової діяльності
Висування причини, що виникають і змінюють рухи
Визначення

топографії працюючих м’язів
Визначення енергетичних витрат та як доцільно витрачається енергія працюючих м’язів
Виявлення оптимальних режимів виконання

Етапи аналізу рухової діяльності:

Слайд 14

При вивченні рухів тіло людини часто умовно беруть за так звану

матеріальну точку. Це припустимо тільки у тому випадку, якщо його розміри настільки малі порівняно з відстанню, на котру воно переміщується, що ними можна знехтувати. У випадках, коли з будь-яких практичних міркувань розмірами тіла знехтувати неможливо, за матеріальні точки беруть окремі його частини, ланки і розглядають у цьому разі як систему матеріальних точок. Якщо відстань між окремими точками системи не змінюється, її називають матеріальною системою, що не змінюється, або абсолютно твердим тілом.

Слайд 15

Абсолютно твердих тіл у природі не існує; деформації притаманні усім без

виключення матеріальним тілам з відносним молекулярним рухом. Однак більшість деформацій, у тому числі і у тілі людини, такі малі, що при вивченні її рухів ними можна знехтувати.

Слайд 16

Усі рухи людини відбуваються у часі та у просторі. Час береться

однаковим у будь-якій точці простору, у будь-якій системі відліку. Під простором, у котрому рухається тіло людини, розуміють евклідів тривимірний простір. При цьому вважається, що маса тіла (кількісна міра інертності її тіла) залишається увесь час незмінною і не залежить від руху.

Слайд 17

Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення рухової діяльності людини.

Це ефективний логічний прийом вивчення складних і багатомірних систем, за допомогою котрого рухи людини ніби розчленовуються на складові частини, що потім досліджуються диференційовано для більш глибокого їх пізнання як єдиного цілого. Разом з тим біомеханічний аналіз не зводиться до простого розчленування складних об'єктів, котрі вивчаються, на їхні складові елементи. Біомеханічний аналіз — це тільки початок об'єктивного дослідження руху. За ним іде слідом біомеханічний синтез — моделювання складних систем рухів з метою використання їх у різних напрямах медицини, ергономіки та прикладної дидактики рухової діяльності людини.

Слайд 18

вимірювання систем біомеханічних характеристик руху
встановлюються закономірності їхніх взаємозв'язків та системоутворюючі елементи

руху як цілого
визначається внесок кожного елемента у реалізацію його цільової функції
механічний рух

Біомеханічний аналіз

Слайд 19

Механічним рухом людини називається зміна її положення у просторі щодо інших

тіл (вибраної системи відліку) з плином часу. Положення будь-якої точки тіла на будь-якій лінії, площині та у просторі визначають відповідно одним, двома й трьома числами -координатами. У зв'язку з тим, що положення тіла людини у будь-який момент часу можна визначити за координатами його точок, то найважливіше завдання біомеханічного аналізу у даному випадку зводиться до того, щоб знайти координати точок тіла у будь-який момент часу.

Слайд 20

Для того щоб визначити рух тіла, необхідно знати його переміщення. Переміщенням

тіла (матеріальної точки) називається спрямований відрізок прямої, що з'єднує початкове положення тіла з його наступним положенням. Переміщенням точки задається вектор, що називається вектором переміщення.

Слайд 21

При вивченні рухів тіла важливо знати як мінімум дві величини —

його переміщення і час, протягом котрого це переміщення відбулося. Довжина переміщення і час виражаються певними числами. Перш ніж робити біомеханічний аналіз, слід виміряти ці характеристики. Для того щоб дослідити рухи людини, вимірюють кількісні показники механічного стану і рухової функції її тіла та самих рухів. Для цього використовують біомеханічні характеристики.

Слайд 22

Біомеханічні характеристики рухів тіла людини — це міри механічного стану біосистеми

та його зміни (поведінки). Будь-яке об'єктивне вивчення рухів тіла на організменому рівні неможливе без дослідження їхніх біомеханічних характеристик. Механічний стан і поведінка кожної біологічної системи, тим більше такої складної, як тіло людини, відрізняється перемінним характером, тому характеристики, що описують її стан, називаються не механічними, а біомеханічними. Ця суттєва особливість дає змогу при вивченні враховувати біологічну специфіку рухів тіла людини як цілісної біологічної системи.

Слайд 23

На практиці звичайно використовують біомеханічні характеристики двох типів — якісні та

кількісні.
Якісні характеристики дають змогу розрізняти рухи, принципово різні за типами, видами, біомеханічними закономірностями, принципами побудови та особливостями виконання (приклад якісно різних типів рухів — рухи навколо осі та локомоторні рухи). Кількісні характеристики дають змогу розрізняти та співставляти рухи всередині кожного їх типу, виду тощо.

Слайд 24

Розділ біомеханічного аналізу — біокінематика (від грецьк. bios — життя, kinematos

— рух) вивчає рух живих тіл та біологічних систем.
Кінематика — це розділ механіки, що вивчає механічні рухи усіх матеріальних тіл у природі.

Слайд 25

Існують три способи визначення рухів тіла людини як матеріальної точки: природний,

координатний та векторний.

Слайд 26

Слайд 27

Найзручнішим місцем розміщення центра соматичного координатного тригранника є антропометрична поперекова точка,

котра розташована на вершині остистого відростка п'ятого поперекового хребця. У цьому випадку числова координатна вісь Z відповідає напрямку істинної вертикалі, осі X та Y розташовуються під прямим кутом у горизонтальній площині та відповідають сагітальному (F) та фронтальному (X) напрямкам.

Слайд 28

Декартова система координат на площині складається з двох взаємно перпендикулярних осей

— абсциси (X) та ординати (У). Декартовою ж системою координат у просторі вважається впорядкована трійка взаємно перпендикулярних осей координат із одним загальним початком (0) на кожній з них та з одним і тим самим масштабним відношенням Для визначення координат будь-якої точки досліджуваних просторових фігур біоланок необхідно застосовувати три числові осі: X (абсциса), Y (ордината) та Z (апліката). При цьому позитивна напіввісь X має сполучатися з позитивною напіввісю Y обертанням на 90° проти годинникової стрілки, якщо дивитися з позитивної напіввісі OZ. У результаті побудови трьох координатних осей у просторі можна розрізнити координатні площини, котрі проходять через дві будь-які координатні осі.

Слайд 29

Окрім прямокутної декартової координатної системи для визначення просторових характеристик тіла людини

можна застосовувати так звану косокутну систему координат, у котрій числові осі перетинаються не тільки під прямим кутом.
На цьому можливості координатного методу не вичерпуються. У деяких випадках доцільно застосовувати полярну та сферичну системи координат на площині та у просторі. У багатьох випадках доцільно вводити одночасно прямокутні, полярні та сферичні координатні системи. Це дозволяє розв’язувати різноманітні просторові завдання в антропометрії та біомеханіці.

Слайд 30

Отже, у тій або іншій системі відліку усі точки тіла людини

можуть бути описані такими біокінематичними характеристиками:
1) траєкторія руху;
2) форма руху;
3) шлях руху;
4) час руху;
5) швидкість руху;
6) прискорення руху.

Тема1.2. Біомеханічний аналіз

Содержание

Постановка задачі і методика дослідження.Реєстрація характеристик рухуа) кінематичнихб) динамічнихБіомеханічні вимірювальні системи

Біомеханічні методи дозволяють одержувати кількісні характеристики рухів і виявляти їхню взаємну

Постановка задачі дослідження значною мірою визначає: 1) що вивчати (які залежності);

Методики дослідження (як комплекси приватних методів) вибирають, виходячи з задачі дослідження.

Спостереження в природних умовах тренування і змагань проводять так, щоб вони

При проведенні експерименту (наукового досвіду) створюються спеціальні умови, у яких вирішуються

Той або інший метод дослідження вибирають, виходячи з того, наскільки він

У біомеханічному дослідженні умовно розрізняють три етапи: 1) реєстрація даних (характеристик);

Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті

Реєстрація характеристик рухів людини і спонукуваних їм тіл має на меті

Біомеханічний аналіз спрямований на встановлення характерних закономірностей, пошуки яких були визначені

Вивчення картини зовнішньої рухової діяльностіВисування причини, що виникають і змінюють рухиВизначення

При вивченні рухів тіло людини часто умовно беруть за так звану

Абсолютно твердих тіл у природі не існує; деформації притаманні усім без

Усі рухи людини відбуваються у часі та у просторі. Час береться

Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення ру­хової діяльності людини.

вимірювання систем біоме­ханічних характеристик рухувстановлюються закономірності їхніх взаємозв'язків та системоутворюючі елементи

Механічним рухом людини називається зміна її положення у просторі щодо інших

Для того щоб визначити рух тіла, необхідно знати його перемі­щення. Переміщенням

При вивченні рухів тіла важливо знати як мінімум дві величини —

Біомеханічні характеристики рухів тіла людини — це міри меха­нічного стану біосистеми

На практиці звичайно використовують біомеханічні характерис­тики двох типів — якісні та

Розділ біомеханічного аналізу — біокінематика (від грецьк. bios — життя, kinematos

Існують три способи визначення рухів тіла людини як матеріаль­ної точки: природний,

Найзручнішим місцем розміщення центра соматичного коорди­натного тригранника є антропометрична поперекова точка,

Декартова система координат на площині складається з двох вза­ємно перпендикулярних осей

Окрім прямокутної декартової координатної системи для визна­чення просторових характеристик тіла людини

Отже, у тій або іншій системі відліку усі точки тіла людини

Похожие презентации

Постановка задачі і методика дослідження.
Реєстрація характеристик руху
а) кінематичних
б) динамічних
Біомеханічні вимірювальні системи

Постановка задачі дослідження значною мірою визначає:
1) що вивчати (які залежності);

У біомеханічному дослідженні умовно розрізняють три етапи:
1) реєстрація даних (характеристик);

Вивчення картини зовнішньої рухової діяльності
Висування причини, що виникають і змінюють рухи
Визначення

Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення рухової діяльності людини.

вимірювання систем біомеханічних характеристик руху
встановлюються закономірності їхніх взаємозв'язків та системоутворюючі елементи

Для того щоб визначити рух тіла, необхідно знати його переміщення. Переміщенням

Біомеханічні характеристики рухів тіла людини — це міри механічного стану біосистеми

На практиці звичайно використовують біомеханічні характеристики двох типів — якісні та

Існують три способи визначення рухів тіла людини як матеріальної точки: природний,

Найзручнішим місцем розміщення центра соматичного координатного тригранника є антропометрична поперекова точка,

Декартова система координат на площині складається з двох взаємно перпендикулярних осей

Окрім прямокутної декартової координатної системи для визначення просторових характеристик тіла людини