Улаштування та технічне обслуговування кривошипно-шатунного механізму. Влаштування та ТО газорозподільного механізму (1)

обслуговування кривошипно-шатунного (КШМ) і газорозподільного механізмів (ГРМ); вивчити основні несправності цих механізмів і їхні ознаки; навчитися здійснювати практичне виконання операцій діагностики, перевірки й регулювання елементів КШМ й ГРМ як на працюючих, так і не непрацюючих двигунах за допомогою спеціального устаткування з відповідними технічними висновками й регулювальними впливами.
Обладнання: діючий двигун ЯМЗ-238, розрізи двигунів ЗІЛ-130 та КамАЗ-740, щуп пластівчастий, компресометри (для дизельних і карбюраторних двигунів), інструмент водія, деталі кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів, макети, плакати.

за винятком випадків перевірки регулювання двигуна i гальм.
2. Робота двигуна перевіряється при ввімкнених стоянкових гальмах i нейтральному положенні важеля перемикання передач (при цьому вмикається вентиляція i використовується газовідведення).
3. При перевірці рівня мастила в агрегатах для освітлення слід використовувати тільки переносні лампи. Використовувати для цієї мети відкритий вогонь забороняється.
4. При технічному обслуговуванні дозволяється користуватись лише справним, спеціально призначеним інструментом.
5. При роботі, що пов’язана з провертанням колінчатого i карданного валів, необхідно додатково перевірити вимкнення запалювання, важіль коробки передач встановити в нейтральне положення, визволити важіль стоянкового гальма, а після їх виконання затягнути стоянкове гальмо i знову ввімкнути нижню передачу.
6. Виконання будь яких робіт починати лише з дозволу керівника проведення занять.

призначений для перетворення зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух колінчастого вала.
КШМ двигуна складається із циліндрів, поршнів з компресійними і оливознімними кільцями, поршневих пальців зі стопорними кільцями, шатунів із вкладишами у нижній голівці й бронзовою втулкою в верхній голівці, колінчатого вала, маховика із зубчастим вінцем, картера з піддоном, голівки блоку з ущільнювальною металоазбестовою прокладкою і кришкою, блока циліндра.

двигуна пальної суміші або повітря (у дизельному двигуні) і випуску відпрацьованих газів із циліндрів відповідно до протікання робочого циклу двигуна.
ГРМ складається з: розподільного вала; шестерні привода розподільчого вала; штовхачів; штанг; коромисел; вісі коромисел впускних і випускних клапанів (по 1 на кожній циліндр); пружини клапана; тарілок пружин клапана; сухариків; направляючого клапана; сідла клапана.

та шум у двигуні:
- глухі стуки при переході на велику частоту обертання колінчастого вала (причина – спрацювання корінних і шатунних підшипників колінчастого вала);
- дзвінкі металеві стуки при різкій зміні частоти обертання колінчастого вала (причина – спрацювання поршневих пальців, бронзових поршневих втулок).
2) збільшення зазорів між спряженими деталями:
- зниження компресії, утруднений запуск двигуна, збільшена витрата масла, димний випуск відпрацьованих газів (причини: спрацювання поршнів, гільз, поршневих кілець, прокладок головок блока; залягання поршневих кілець).
Характерні несправності механізму газорозподілу:
1) нещільне прилягання клапанів до гнізд виявляється такими ознаками:
- зменшенням компресії;
- періодичними ударами у впускному або випускному трубопроводі;
- зниження потужності двигуна.
2) неповне відкриття клапанів. Характеризується:
- зменшенням потужності двигуна;
- стуками в головці блока.

проведенні ТО КШМ здійснюють прослуховування двигуна та вимірювання компресії – тиску в циліндрах в кінці такту стиску.
Заміри компресії. Запустити двигун і прогріти його до температури 70-80 °С. Від’єднати проводи від свічок, протерти гнізда навколо свічок і викрутити свічки. Повністю відкрити повітряну і дросельні заслінки карбюратора. Встановити гумовий наконечник компресометра в отвір для свічки. Повернути колінчастий вал на 8–10 обертів за допомогою стартера. Нормальна величина компресії повинна становити – 7–7,5 кгс/см2 (ЗИЛ-130). Перевірку повторюють 2-3 рази для кожного циліндра. Різниця тиску в окремих циліндрах не повинна бути більшою 1 кгс/см2 для карбюраторних і 2 кгс/см2 для дизельних двигунів. Якщо величина компресії на 30-40% нижче норми, це вказує на наявність несправностей (поломка або пригорання поршневих кілець, пошкодження прокладки головки циліндрів, неправильна величина теплового зазору). Знос циліндрів, поршневих кілець і поршнів в карбюраторних двигунах не дає помітних змін в показаннях компресометра.

масла в циліндри зі зниженою компресією. Більш високі показання компресометра, ніж при вимірі без масла, найчастіше характеризують пригорання поршневих кілець або зношеність циліндро-поршневої групи. Якщо ж тиск не змінюється і після заливки масла, то значить нещільно прилягають клапани до сідел, прогоріли клапани або пошкоджена прокладка головки блоку циліндрів.

Таблиця 1 − Визначення розміру компресії двигуна

теплового зазору проводиться на холодному двигуні. Для цього слід встановити поршень 1-го циліндра в ВМТ кінця такту стиску, для чого повертати колінчастий вал рукояткою до тих пір, поки відкриється, а потім закриється впускний клапан 1-го циліндра. Обертати колінчастий вал до суміщення риски на шківі з позначкою ВМТ на покажчику. В цьому положенні регулюють зазори впускного і випускного клапанів першого циліндру (для впускних і випускних клапанів ЗИЛ-130 зазор повинен становити − 0,25 … 0,3 мм).
Далі необхідно виконувати оберти колінчатого валу на 90° і кожен раз проводити відповідні регулювання клапанів інших циліндрів (у відповідності до порядку роботи восьмициліндрових V-подібних двигунів – 1-5-4-2-6-3-7-8).
Зміна зазору проводиться шляхом ослаблення контргайки обертанням регулювального гвинта.
Висновок: (навести висновок за підсумками проведеної лабораторної роботи)