Слайд 9
Епоха космічної інфляції
Під час інфляційної епохи, Всесвіт розширювався експоненційно. Швидкість його
розширення значно перевищувала швидкість світла, проте це не є порушенням теорії відносності, через те, що це розширення не пов’язане з рухом матерії, але з розширенням самого простору. В кінці цієї епохи, розмір видимого Всесвіту складав близько 10 сантиметрів. Усі частинки, що існували до неї, були розведені на астрономічні відстані, що пояснює відсутність зараз у спостереженнях таких екзотичних, але стабільних частинок, як магнітний монополь. Завершення епохи супроводжувалося фазовим переходом вакууму, що мав дуже велику густину (його іноді називають фальшивим вакуумом), в сучасний стан, з густиною порядка 10−29 г/см3. Енергія, що була запасена в інфлатонному полі, перейшла в енергію пар частинок-античастинок, що і утворили всю ту матерію, що ми спостерігаємо навколо.