Презентации по Астрономии

60-летие полета первого человека в космос
60-летие полета первого человека в космос
Содержание О проекте_______________________________________________________3 Земному притяжению вопреки ____________________________________ 4 Основоположники российской космонавтики ______________________ 5-9 Первый искусственный спутник Земли и полеты животных____________10 Как лучший друг человека помог людям покорить космос___________11-12 День космонавтики 12 апреля_____________________________________13 В чем состоял подвиг Юрия Алексеевича Гагарина? ______________ 14-17 Что означает фраза «Космос – это мы»?__________________________18-27 Какие профессии востребованы в космическую эру?_______________28-29 Как изменились глобальные проблемы человечества со вступлением в космическую эру?_______________________________________________30 Слова Ю.А. Гагарина____________________________________________31 Заключение____________________________________________________32 О ПРОЕКТЕ Актуальность проекта обусловлена существенным ростом в нашей стране в последние годы интереса к освоению и исследованию космоса. В 2021 году в нашей стране отмечается юбилейная дата – 60-летие со дня полета в космос Ю.А. Гагарина, что, несомненно, должно найти отражение в проведении мероприятий, посвященных этому знаменательному событию. Цели проекта: формирование патриотизма, российской гражданской позиции обучающихся; воспитание чувства гордости за свою Родину и ее достижения в области космонавтики. Задачи проекта: ознакомиться с историей советской и российской космонавтики, с гражданским подвигом Ю.А. Гагарина; сформировать у обучающихся интерес к астрономическим знаниям, касающихся развития космонавтики, а также к профессиям, связанных с освоением космоса. сделать вывод о развитии космонавтики в современной России
Продолжить чтение
Начало космической эры и роль учёных нашей страны в изучении Вселенной
Начало космической эры и роль учёных нашей страны в изучении Вселенной
4 октября 1957 года стало знаковой датой для всего человечества. Небольшой блестящий шарик с четырьмя антеннами, запущенный с Земли в космос, ознаменовал собой начало космической эры. Для Советского Союза – а запущен он был именно советскими учёными – это было не только научной победой. Противостояние СССР и США, получившее название холодной войны, в первую очередь затрагивало освоение космоса. Для многих американцев, убеждённых пропагандой, что Советской Союз – отсталая аграрная держава, стало неприятной неожиданностью, что первый спутник был запущен именно русскими. По заветам Циолковского. Идея покорения космоса принадлежала великому русскому учёному Константину Эдуардовичу Циолковскому. И хотя он предрекал возможность её осуществления не менее чем через 100 лет, а в реальности это случилось через 50, путь от замысла до его реализации был весьма извилистым. Группа Фридриха Цандера, этнического немца, в которой и начинал свою деятельность молодой Королёв, изначально пошла по другой дороге: её основатель предложил исследовать космос с помощью космолёта, а не ракеты. А вот Герман Оберт, немецкий «отец космонавтики», как раз разделял идею Циолковского. ОН даже какое – то время переписывался с Константином Эдуардовичем, а именно – до прихода Гитлера к власти. По окончании войны Королёв, возглавивший группу Цандера после его смерти, был назначен главным в комиссию по разбору ракетного наследия Третьего рейха. Разбирая чертежи, он убедился, что Циолковский был всё – таки прав, и дальнейшие разработки стали базироваться на немецких достижениях ракетостроения. Так, идея одного русского учёного, начав реализовываться на немецкой земле, снова была возвращена на родину другим учёным спустя десятилетия.
Продолжить чтение
Малые тела Солнечной системы
Малые тела Солнечной системы
Малые планеты Солнечной системы - тела естественного происхождения, вращающиеся вокруг Солнца по собственным орбитам, имеют размер более 50 метров На сегодняшний день известно более четырёхсот тысяч малых планет. Согласно некоторым оценкам, общее их число исчисляется миллиардами. Небольшие размеры и масса малых планет Солнечной системы не позволяют им удерживать гидростатическое равновесие и иметь округлую форму. Поэтому они имеют форму огромных бесформенных гор, подобно астероидам.  По степени удаленности от Солнца, физическим свойствам, предполагаемому химическому составу и другим характеристикам малые небесные тела классифицируются на две большие группы – астероиды и кометы. Астероиды Астероиды – планетоподобные тела, в силу малых размеров не наблюдаемые невооруженным глазом. Движутся по орбите вокруг Солнца. Основное скопление астероидов в Солнечной системе – область между орбитами Марса и Юпитера (главный пояс астероидов). В Солнечной системе, по различным оценкам,  может находиться до 1,9 миллионов объектов в статусе астероида (для этого объекту нужно иметь размеры более 1 км в диаметре).
Продолжить чтение
Обзор литературы
Обзор литературы
12 апреля 1961 года состоялся первый полёт человека в открытый космос, ставший одной из самых важных вех в истории всего человечества. 60 лет назад первый советский летчик-космонавт Юрий Алексеевич Гагарин сказал «Поехали!», открыв эру освоения человеком космического пространства. Уважаемые студенты, вашему вниманию  предлагается обзор литературы  о жизни и подвиге первого космонавта планеты Героя Советского Союза Юрия Гагарина, о том, как готовился этот исторический полет, и о том славном мирном пути, которым идет космонавтика. Вы узнаете много необыкновенного о Юрии Гагарине, каким он был романтичным, мужественным. Он открыл новую эпоху в истории человечества - начало полетов человека в космос, дорогу к межпланетным сообщениям. Все предложенную литературу вы можете найти на официальном сайте ГПОУ «Амвросиевский профессиональный лицей» в разделе «Электронная библиотека» Степанов, В. А. Юрий Гагарин [Текст] / Степанов В. А. — М. : Молодая гвардия, 1987. — 335 с. : ил. — (Жизнь замечательных людей). Книга построена на обширном документальном материале, важное место в котором занимают свидетельства близких друзей и соратников Юрия Гагарина, а также собственные воспоминания автора, лично знавшего первопроходца космоса.
Продолжить чтение
Закони і формули
Закони і формули
Перший закон Кеплера  Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце. Точка О - центр еліпса, К і S - фокуси. Сонце знаходиться в даному разі у фокусі S. DО = ОА - а - велика піввісь еліпса. Вона є середньою відстанню планети від Сонця: а = (DS = SA)/2. Найближча до Сонця точка орбіти А називається перигелієм, а найдальша від нього точка D - афелієм. Ступінь витягнутості еліпса характеризується його ексцентриситетом е. Ексцентриситет дорівнює відношенню відстані фокуса від центра (0K = 0S) до довжини великої півосі а. Коли фокуси й центр збігаються (е = OS/OA), еліпс перетворюється в коло. Другий закон Кеплера (закон площ) Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу описує рівні площі, тобто площі SАН і SСD рівні, якщо дуги АН і СD планета описує за однакові проміжки часу. Але довжини цих дуг, що обмежують рівні площі, різні: АН > СD.
Продолжить чтение
Планета Земля
Планета Земля
Земля́ — третя від Сонця — третя від Сонця планета — третя від Сонця планета Сонячної системи — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою — Гея Генеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материкиГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океаниГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаномГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материківГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (ЄвразіюГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, АфрикуГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну АмерикуГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну АмерикуГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, АнтарктидуГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстраліюГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора ДжомолунгмаГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. ПустеліГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. Пустелі вкривають приблизно 20 % поверхні суходолу, лісиГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. Пустелі вкривають приблизно 20 % поверхні суходолу, ліси — близько 30 %, льодовикиГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. Пустелі вкривають приблизно 20 % поверхні суходолу, ліси — близько 30 %, льодовики — понад 10 %. Амплітуда висот на планеті сягає 20 км. Середня глибина світового океану приблизно дорівнює 3800 м (найбільша глибина 11020 м — Маріанський жолобГенеральна особливість будови земної поверхні полягає в розподілі на материки і океани. Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (70,8 %), суходіл становить (29,2 %), і утворює шість материків (Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Антарктиду іАвстралію) і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м — гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. Пустелі вкривають приблизно 20 % поверхні суходолу, ліси — близько 30 %, льодовики — понад 10 %. Амплітуда висот на планеті сягає 20 км. Середня глибина світового океану приблизно дорівнює 3800 м (найбільша глибина 11020 м — Маріанський жолоб (западина) у Тихому океані). Обсяг води на планеті становить 1370 млн км³
Продолжить чтение
Небесная сфера
Небесная сфера
Небесная сфера – это воображаемая сфера сколь угодно большого радиуса, в центре которой находится наблюдатель. Свойства небесной сферы: центр небесной сферы выбирается произвольно. Для каждого наблюдателя – свой центр, а наблюдателей может быть много. угловые измерения на сфере не зависят от ее радиуса. На небесную сферу проецируются звезды, Солнце, Луна, планеты. На небесной сфере рассматривают лишь угловые расстояния. Угловое расстояние между двумя точками сферы – это угол между лучами, исходящими в направлении двух этих точек из глаза наблюдателя. Приняты следующие единицы угловых расстояний: радиан – центральный угол, соответствующий дуге, длина которой равна ее радиусу. В 1 радиане 57°17´45". градус – центральный угол, соответствующий 1/360 части окружности. Один дуговой градус 1° = 60´, одна дуговая минута 1´ = 60"; час – центральный угол, соответствующий 1/24 части окружности. 1h = 15°, 1h = 60m, 1m = 60s. 1 минута в часовой мере равна 15 дуговым минутам, 1 секунда в часовой мере равна 15 дуговым секундам: 1m = 15´, 1s = 15". Один радиан, десять градусов и один час
Продолжить чтение
Формули астрономії
Формули астрономії
ЗАКОНИ КЕПЛЕРА Заслуга відкриття законів руху планет належить видатному німецькому вченому Йоганну Кеплеру (1571 -1630). На початку XVII ст. Кеплер, вивчаючи рух Марса навколо Сонця, встановив три закони руху планет. Перший закон Кеплера. Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце  Другий закон Кеплера (закон площ). Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу описує рівні площі, тобто площі SАН і SСD рівні (див. мал. 3), якщо дуги АН і СD планета описує за однакові проміжки часу. Третій закон Кеплера. Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих півосей їхніх орбіт. T1 – зоряний період обертання однієї планети T2 - зоряний період обертання другої планети a1 - велику піввісь орбіти однієї планети a2 - велику піввісь орбіти другої планети ЗАКОН ВСЕСВІТНЬОГО ТЯЖІННЯ  
Продолжить чтение