Адаптація як загальна властивість біологічних систем

Июль 23, 2022

Главная
Биология
Адаптація як загальна властивість біологічних систем

Содержание

2. АДАПТАЦІЯ (від лат. adaptatio – пристосування) в біології – загальна властивість усіх біосистем щодо формування й
3. БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – ЖИВИЙ ОБ’ЄКТ ЧИ СИСТЕМА ОБ’ЄКТІВ РІЗНОМАНІТНОЇ СКЛАДНОСТІ (КЛІТИНА, ТКАНИНА, ОРГАН, СИСТЕМА ОРГАНІВ, ОРГАНІЗМ,
4. До біологічних систем належать складні системи різних рівнів організації. На кожному рівні виявляється властивість пристосовуватися до
5. Основи теорії адаптації закладено канадським ученим Гансом Сельє (1936–1989). Він увів у науку поняття адаптації, виявив
6. Клітинними адаптаціями є пристосування на рівні одноклітинних організмів або окремих клітин багатоклітинних організмів. Так, під дією
7. Заєць-русак влітку Заєць-русак взимку Прикладами адаптацій організмового рівня може слугувати зміна поведінки тварин, будови або функцій
8. До популяційних адаптацій належать: спільне добування їжі зграєю вовків або прайдом левів, зростання в популяціях кількості
9. Видовими адаптаціями є шлюбні танці журавлів або турнірні бої оленів, результатом яких є добір самців й
10. Прикладами екосистемних адаптацій можуть бути симбіотичні відносини між видами у біогеоценозах: мікориза орхідей з базидіальними грибами,
11. Біологічні та екологічні системи є відкритими і виявляють свої властивості лише у взаємодії із середовищем. При
12. Отже, адаптація – загальна властивість усіх біосистем підтримувати гомеостаз і динамічну рівновагу за певних умов існування
13. Залежно від часу виникнення та значення для життя особин адаптації класифікують на: онтогенетичні філогенетичні (формування умовних
14. Згідно з даними М. В. Тимофєєва-Ресовського адаптації розрізняють: * за походженням (преадаптивні, комбінатив- ні й постадаптивні);
16. Скачать презентацию

Слайд 2

АДАПТАЦІЯ (від лат. adaptatio – пристосування) в біології – загальна властивість усіх

біосистем щодо формування й розвитку нових біологічних ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища.

Слайд 3

БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – ЖИВИЙ ОБ’ЄКТ ЧИ СИСТЕМА ОБ’ЄКТІВ РІЗНОМАНІТНОЇ СКЛАДНОСТІ (КЛІТИНА, ТКАНИНА,

ОРГАН, СИСТЕМА ОРГАНІВ, ОРГАНІЗМ, БІОЦЕНОЗ, ЕКОСИСТЕМА, БІОСФЕРА), ЩО МАЮТЬ У СВОЄМУ СКЛАДІ МАКСИМАЛЬНЕ З ВІДОМИХ ЧИСЛО РІВНІВ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, КОЖЕН З ЯКИХ Є СУКУПНІСТЮ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.

Слайд 4

До біологічних систем належать складні системи різних рівнів організації. На кожному

рівні виявляється властивість пристосовуватися до змін умов існування – адаптація.

Слайд 5

Основи теорії адаптації закладено канадським
ученим Гансом Сельє (1936–1989). Він увів у

науку поняття
адаптації, виявив фази адаптаційного процесу, сформулю-
вав уявлення про загальний адаптаційний синдром і стрес.

Слайд 6

Клітинними адаптаціями є пристосування на рівні одноклітинних організмів або окремих клітин

багатоклітинних організмів.
Так, під дією ультрафіолетового випромінювання на мембрани епітеліоцитів синтезується фермент тирозиназа й утворюється меланін; нестача кисню стимулює збільшення кількості мітохондрій і посилення процесу біологічного окиснення; поява нового джерела поживних речовин спричиняє появу нових ферментів у клітинах бактерій.

Слайд 7

Заєць-русак влітку
Заєць-русак взимку
Прикладами адаптацій організмового рівня може слугувати зміна поведінки тварин,

будови або функцій у межах спадкової норми реакції за зміни умов існування.

Слайд 8

До популяційних адаптацій належать: спільне добування їжі зграєю вовків або прайдом

левів, зростання в популяціях кількості самок і збільшення плодючості та кількості яєць у кладках птахів у сильно забрудненому середовищі.

Слайд 9

Видовими адаптаціями є шлюбні танці журавлів або турнірні бої оленів, результатом

яких є добір самців й самок для успішної репродукції виду, нерест у прохідних риб, світлова комунікація у світляків.

Слайд 10

Прикладами екосистемних адаптацій можуть бути симбіотичні відносини між видами у біогеоценозах:

мікориза орхідей з базидіальними грибами, бактеріориза бульбочкових бактерій роду Rhizobium з бобовими рослинами, мутуалізм риб-клоунів з актиніями.

Слайд 11

Біологічні та екологічні системи є відкритими і виявляють свої властивості лише

у взаємодії із середовищем. При цьому система є провідним компонентом цієї взаємодії, а її склад та властивості визначають закономірності взаємодії та її результат. Серед таких закономірностей – принцип єдності організмів і середовища існування, в різний час сформульований К. Ф. Рульє, І. М. Сеченовим та В. І. Вернадським.
Життя розвивається внаслідок постійного обміну речовин та інформації на ґрунті потоку енергії у динамічній єдності організмів й середовища мешкання.

Слайд 12

Отже, адаптація – загальна властивість усіх біосистем підтримувати
гомеостаз і динамічну рівновагу

за певних умов існування та за їх змін
у процесі індивідуального та історичного розвитку.

Адаптації

структурні (морфологічні)

фізіологічні

етологічні

Слайд 13

Залежно від часу виникнення та значення для життя особин адаптації класифікують

на:

онтогенетичні

філогенетичні

(формування умовних рефлексів, гормональні зміни під час стресів)

(мімікрія, маскування, застережне або захисне забарвлення)

Слайд 14

Згідно з даними М. В. Тимофєєва-Ресовського адаптації розрізняють:
* за походженням (преадаптивні,

комбінатив-
ні й постадаптивні);
* за характером змін (адаптації з ускладненням та адаптації зі спрощенням організації),;
* за еволюційним масштабом (спеціальні та загальні);
* за тривалістю збереження в онтогенезі (короткочасні, ритмічні й постійні).