Фізіологія дистантних та контактних аналізаторів

Содержание

Слайд 2

План: Поняття про сенсорні системи та аналізатори; Провідниковий та кірковий відділи

План:

Поняття про сенсорні системи та аналізатори;
Провідниковий та кірковий відділи сенсорної системи;
Зорова

сенсорна система;
Слухова сенсорна система;
Вестибулярна сенсорна система
Слайд 3

сенсорні системи

сенсорні системи

Слайд 4

аналізатор

аналізатор

Слайд 5

Властивості аналізатора(І.П.Павлов)

Властивості аналізатора(І.П.Павлов)

Слайд 6

Класифікація рецепторів Абсолютний поріг відчуття-це мінімальна інтенсивність стимулу,яка викликає відчуття Диференційний

Класифікація рецепторів

Абсолютний поріг відчуття-це мінімальна інтенсивність стимулу,яка викликає відчуття
Диференційний поріг-мінімальна різниця

інтенсивностей,яка сприймається суб’єктом

Екстерорецептори;
Інтерорецептори;
Пропріорецептори.
первинновідчуваючі і вторинновідчуваючі

Функції рецепторів

1. Виявлення та розпізнавання сигналів.
2. Сприйняття подразнення.
3. Перетворення сигналів в потенціал дії та кодування подразника:

Слайд 7

Клітинна мембрана чи цитоплазматичні білки рецептори Спеціалізовані клітини чи структури,які трансформують

Клітинна мембрана чи цитоплазматичні білки

рецептори

Спеціалізовані клітини чи структури,які трансформують різні стимули

в біологічний сигнал

Центральные рецепторы

периферичні рецепторы

Слайд 8

Зоровий аналізатор -це сукупність структур,які забезпечують сприйняття електромагнітних хвиль довжиною 400-700

Зоровий аналізатор

-це сукупність структур,які забезпечують сприйняття електромагнітних хвиль довжиною 400-700 нм.


80 % інформації;
розмір, форму, об’єм та колір предметів, джерело світла, відстань до предметів, відрізняє світло від темряви, оцінює ступінь освітлення приміщення, розрізняє предмети під час руху.
Око-периферична частина зорового аналізатора
В оці розрізняють:
3 оболонки;
Кришталик;
Скловидне тіло;
Передня та задня камери ока,заповнені водянистою вологою
Слайд 9

Будова очного яблука Зв. Оболонка-фіброзна:2 частин-склера,яка переходить в рогівку; Середня –судинна

Будова очного яблука

Зв. Оболонка-фіброзна:2 частин-склера,яка переходить в рогівку;
Середня –судинна оболонка(живлення ока):
Власне

судинна оболонка(хороідеа);
Ціліарне(війчасте тіло);
Райдужна оболонка(іріс)
Склера пов’язана з війчастим тілом війчастим(циліарним)м’язом-акомодація
До ЦТ кріпиться циннова зв’язка,яка утримує кришталик
Райдужка містить пігмент(меланін)-колір очей і отвір-зіниця(пупіла);2 м’язи-розширювач зіниці,м’яз,що звужує зіницю
Слайд 10

Слайд 11

Вн.оболонка-сітківка(ретіна)-10 шарів високодиференційованих нервових клітин-палочки(110-125млн.)колбочки(6-7млн)-фоторецептори сітківки; Палочки-сутінковий зір(пігмент-родопсин); Колбочки(кольорове сприйняття) Жовта

Вн.оболонка-сітківка(ретіна)-10 шарів високодиференційованих нервових клітин-палочки(110-125млн.)колбочки(6-7млн)-фоторецептори сітківки; Палочки-сутінковий зір(пігмент-родопсин); Колбочки(кольорове сприйняття) Жовта пляма-багато колбочок,найкраща гострота

зору Сліпа пляма-місце виходу зорового нерва

Будова очного яблука

Слайд 12

АКОМОДАЦІЯ ОКА Це пристосування ока до чіткого бачення предметів на близьких

АКОМОДАЦІЯ ОКА

Це пристосування ока до чіткого бачення предметів на близьких відстанях.

Акомодаційний апарат включає: кришталик, його капсулу, цинові зв’язки, ціліарні м’язи, нервові волокна.
Слайд 13

Оптична система ока

Оптична система ока

Слайд 14

Допоміжний апарат ока

Допоміжний апарат ока

Слайд 15

Відділи зорового аналізатора Периферичний відділ-сітківка(палочки,колбочки); Провідниковий відділ забезпечує відбір корисної інформації,

Відділи зорового аналізатора

Периферичний відділ-сітківка(палочки,колбочки);
Провідниковий відділ забезпечує відбір корисної інформації, здійснює оцінку

рівня освітлення, сприйняття контрастних предметів, предметів, що рухаються, сприйняття кольорів.
Мозковий відділ знаходиться в потиличній корі
Слайд 16

1 – очне яблуко; 2 – зоровий нерв; 3 – зоровий

1 – очне яблуко; 2 – зоровий нерв; 3 – зоровий

перехрест; 4, 6 – зоровий тракт; 5 – латеральні колінчасті тіла; 7 – потилична кора; 8 – передні горбики четверогорб'я.
Слайд 17

Фізіологія слуху Звук є відчуттям, яке виникає у випадку потрапляння на

Фізіологія слуху

Звук є відчуттям, яке виникає у випадку потрапляння на барабанну

перетинку поздовжніх коливань повітря
Звуковий аналізатор виконує такі функції:
1. Сприймає звуки частотою 16 – 20 000 Гц.
2. Оцінює звуки по висоті, інтенсивності та тембру.
3. Оцінює джерело звуків та їх напрямок.
4. Оцінює відстань до джерела звуків.
Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

Будова периферичного слухововго апарату Вухо: Зовнішнє(вушна раковина,зн.слух.прохід,зн.слух прохід→барабанна перетинка); Середнє-порожнина заповнена

Будова периферичного слухововго апарату

Вухо:
Зовнішнє(вушна раковина,зн.слух.прохід,зн.слух прохід→барабанна перетинка);
Середнє-порожнина заповнена повітрям,з’єднана з

глоткою євстахієвою трубою,три з’єднані між собою кісточки-молоточок,ковадельце,стремінце,яке щільно прилягає до овального вікна присінка вн.вуха ();
Внутрішнє вухо-завитка 2,5 оборота складається з перетинчастого лабіринту і кісткового лабіринту,заповнені еддолімфою та перилімфою,два вікна овалне,кругле
Рецепторні клітини під мембраною-кортів орган
Слайд 21

Проведення звукової хвилі

Проведення звукової хвилі

 

Слайд 22

Слайд 23

Провідниковий відділ слухового аналізатора звукового аналізатора має 3 нейрони .Перший нейрон

Провідниковий відділ слухового аналізатора

звукового аналізатора має 3 нейрони .Перший нейрон розміщується

в спіральному ганглії. Це біполярні клітини з двома довгими відростками. Один з них йде до рецепторних клітин, інший направляється в складі n.stato-acusticus до ядер довгастого мозку Другий нейрон розміщується в n.cochlearis dorsalis et ventralis довгастого мозку. Третій нейрон знаходиться в медіальних колінчастих тілах таламуса. Одночасно третина волокон з довгастого мозку йде в задні горбики четверогорб’я, де замикається орієнтовний рефлекс на звуки. Дві третини волокон йдуть в оліви довгастого мозку, утворюючи латеральну слухову петлю. Це забезпечує визначення напрямку звуків. Оліво- завитковий пучок – це волокна слухового нерву, який закінчується на зовнішніх волоскових клітинах.
Слайд 24

МОЗКОВИЙ ВІДДІЛ звукового аналізатора знаходиться в скроневій корі – звивина Гешля.

МОЗКОВИЙ ВІДДІЛ

звукового аналізатора знаходиться в скроневій корі – звивина Гешля.

Слайд 25

Вестибулярний апарат

Вестибулярний апарат

 

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

Вестибулярний апарат Центральні відділи вестибулярної системи Кора головного мозку-нижня частина передньої

Вестибулярний апарат

Центральні відділи вестибулярної системи
Кора головного мозку-нижня частина передньої та задньої

центральних звивин
Кора забезпечує усвідомлення вестибулярної інформації та певну орієнтацію в просторі.
Інформація про положення голови відносно тіла поступає від рецепторів шийних суглобів в вестибулярні ядра. ЦНС одержує інформацію про положення голови відносно тулуба і враховує її при визначенні положення тіла в цілому.
Нервові волокна, що виходять з вестибулярних ядер, утворюють звязки з різними відділами мозку: з гама-мотонейронами спинного мозку, мозочком, ретикулярною формацією середнього мозку, гіпоталамусом.
Ці зв’язки забезпечують формування моторних реакцій потрібних для підтримки пози,