Біологічні особливості кіз

шкури.
Однорідну вовну кіз використовують для виробницт­ва пухових хусток, трикотажу, тканин, оксамиту, килимів тощо.
Ко­зяче молоко характеризується цілющими й бактерицидними влас­тивостями і належить до дієтичних та лікувальних продуктів харчування.
М’ясо кіз нагадує високоякісну баранину, а жир (лій) має лікувальну властивість.
Шкури кіз після вичинки є непереверше- ним матеріалом для модельного взуття, з них виготовляють високо­якісні матеріали для галантерейної промисловості.

Туреччині та ПАР.
Вовна ангорських кіз однорідна, 44—46 якості, біла, відзначається сильним блиском, міцністю і пружністю.
Використовується для виготовлення плюшу, оксамиту, трикотажу, килимів, штучного хутра.
Настриг вовни від дорослих кіз — З–5 кг, від козлів — 4—6 кг.
Вихід чистого волокна — 75–80%.
Довжина вовни — від 18–25 до 35 см.
У вовні ангорської кози є невелика кількість короткої ості, що трохи знижує її якість.
Вага кіз — 32—35 кг, козлів — 50—55 кг.

не має аналогів, а за поживністю й корисністю не поступається баранині та набагато перевершує яловичину й свинину.
У багатьох країнах Африки та Азії розводять м'ясних кіз тільки для отримання делікатесного м'яса, схожого на м'ясо диких кіз.
Дуже корисний козячий жир, який відкладається в кіз на внутрішніх органах. Він легко відокремлюється і перетоплюється, його використовують як лікувальний засіб при застудах та легеневих захворюваннях.

Пух тонший мериносової вовни, а вироби з нього мають легкість, м'якість, красу.
До фізичних характеристиках пуху, які мають істотне значення при його технологічній переробці, належать товщина, довжина, фортеця, еластичність, здатність пушіться.
Мала товщина, своєрідна дрібна звивистість, пружність і еластичність волокон сприяють дуже слабкої теплопровідності козячого пуху.
Технологічні якості пуху кіз різних пухових порід неоднакові.
Самими високими технологічними властивостями володіє оренбурзький пух. Але його якість в господарствах області не скрізь рівномірно.
Відмінними технологічними властивостями визначається і пух придонських кіз. Він володіє трохи огрубленим, не занадто еластичним, проте довгим волокном. При його обробці нелегко відокремити ость від пуху, тому вироби з пуху придонських кіз трохи грубіше, ніж з пуху оренбурзьких.
Для того щоб вчасно і цілком зібрати пух з найменшою домішкою ості, необхідно достовірно визначити початок линьки пуху. Для даного виробляють проділ в шерсті, по розгорнутій стороні руна проводять рукою; якщо пух починає відділятися, то треба відразу ж прийматися за чесаня.

можна годувати абияк. Низька молочна продуктивність цих тварин часто буває наслідком поганої годівлі, тому що поживних речовин корму вистачає лише на підтримку життя. Великій козі потрібно більше корму, ніж малій, молодняку - більше порівняно з дорослою твариною однакової величини.

Годування кіз має здійснюватися з урахуванням статі, віку та фізіологічного стану

Пасовище, зелена трава і сіно - основний корм для кіз. Дорослій тварині потрібно на добу 5-8 кг зеленого корму влітку і 1-2,5 кг грубого взимку. Найкраще кози їдять лучне, лісове і степове сіно, висушені зелені бур’яни, сухе листя, висушені гілки дерев з листям (віники), кукурудзяне бадилля, картоплиння, бурякову гичку, гарбузиння, а також яру солому і полову.

кг різноманітного грубого корму, в тому числі не менш як 200-250 кг сіна. Крім сіна, залежно від можливостей заготовляють 150-200 кг листя, 150-200 - гілок, 150-200 - картоплиння, кукурудзиння і гички, 150-200 кг соломи. Поживна цінність таких кормів у два рази нижча, ніж сіна. На кожну голову молодняка (віком 6-12 міс) також заготовляють 300-500 кг грубого корму в перерахунку на сіно.
Крім грубих кормів, козам, особливо високоудійним, дають суміш розмелених концентрованих кормів (0,3 - 1 кг на голову за добу) і соковиті: гарбузи (подрібнені), буряки, моркву, ріпу, капусту, тощо (2-4 кг на добу), сиру і варену картоплю (1-2 кг на добу). Концентровані корми краще згодовувати у вигляді пійла. Можна також давати картопляне лушпиння і кухонні відходи, здобрені борошном або комбікормом.