Макроеволюція та макросистеми органічного світу як узагальнююча варіативна біологічна дисципліна та її міжпредметні зв’язки

Июль 31, 2022

Главная
Биология
Макроеволюція та макросистеми органічного світу як узагальнююча варіативна біологічна дисципліна та її міжпредметні зв’язки

Содержание

2. Мета: узагальнення та систематизація принципових положень базових біологічних та спеціальних курсів, розуміння динамічної гармонії органічного світу
3. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ
4. Метод молекулярної біології Дозволяє пізнати генетичні особливості видів та розмістити їх у природні групи незалежно від
5. Вууз, 1977 з співавторами Побудував філогенетичне древо, яке базується на сиквенсі 16 S и 18 S
6. Домінион ARCHEBACTERIA 1. Плазматична мембрана одношарова, без жирних кислот. 2. Містить прості ефіри гліцерину у вигляді
9. БУДОВА ПЛАСТИД
10. ВТОРИННО-СИМБІОТИЧНІ ПЛАСТИДИ ХЛОРОПЛАСТИ Мають три (Euglenophyta) або чотири мембрани (Chlorarachniophyta). Хлорофіл a + b. Нуклеоморф у
11. БУДОВА МІТОХОНДРІЙ
12. Stramenopiles. Хромофітові водорості 2. Мітохондрії з трубчастими кристами. 3. Гетеротрофні та автотрофні організми. 4. Автотрофні хромофітові
13. Discristates (проміжна зона філогенетичного дерева евкаріот) Відділ Euglenophyta Leptoclinis fusiformis (Garter) Lemm. А Б В Г
14. Філогенія царства гриби, яка базується на сиквенсі рРНК малої субодиниці рибосом (SSU rRNA).
15. ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЦИТОЛОГІЇ Клітини мають прокаріотичний (евбактеріальний), евкаріотичний та архебактеріальний тип будови. 2) Елементарні мембрани
16. ЗМІНА ПАРАДИГМ В БОТАНІЦІ 1) Пластиди мають складнішу будову, ніж типові двомембранні хлоропласти та їх похідні
17. ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЗООЛОГІЇ Споровики (Apicomplexa) є вторинно гетеротрофними внутрішньоклітинними паразитами, що зберігають в клітинах рудиментарні
18. Одними з головних таксономічних ознак одноклітинних організмів виявляються будова корінцевої системи базального тіла джгутика, мастигонеми джгутика,
19. В ХОДІ ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ У СТУДЕНТІВ ФОРМУЄТЬСЯ: Діалектичний, а не догматичний, погляд на системи органічного світу:
21. Скачать презентацию

Слайд 2

Мета: узагальнення та систематизація принципових положень базових біологічних та спеціальних курсів,

розуміння динамічної гармонії органічного світу та його розмаїття.

Зміст: розгляд макросистем, які поєднують порівняльно-морфологічні, цитологічні та молекулярно біологічні підходи.

Слайд 3

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

Слайд 4

Метод молекулярної біології
Дозволяє пізнати генетичні особливості видів та розмістити їх

у природні групи незалежно від морфології.
Еволюційні маркери:
1. Мала субодиниця рРНК
2. Ген, що кодує малу субодиницю р-РНК
3. Інші частини р-РНК
4. Гени, що кодують т-РНК
5. Гени, що кодують актин
6. Гени, що кодують фактор подовження тубуліну
Молекулярні дані використовують для тестування гіпотез, які сформовані на основі інших критеріїв.

Слайд 5

Вууз, 1977
з співавторами
Побудував
філогенетичне древо,
яке базується
на сиквенсі
16 S и

18 S
рибосомальних
РНК

Слайд 6

Домінион ARCHEBACTERIA
1. Плазматична мембрана одношарова, без жирних кислот.
2. Містить прості ефіри

гліцерину у вигляді С20 – фітанолового диефиру, С40 - біфитанолового тетраефиру, мають нейтральні С20—С28 ізопреноїдні вуглеводороди та алкілбензоли.
3. Клітинна оболонка містить білки, кислі полісахариди або псевдомуреїн.
4. ДНК-залежна РНК-полімераза має 9-12 субодиниць.
5. Меньша субодиниця (30 S) має більше білків, ніж евбакерії.
6. Відмічений процесінг, є інтрони та екзони.
7. Деякі мають оптимум розмноження при +105°С.

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

БУДОВА ПЛАСТИД

Слайд 10

ВТОРИННО-СИМБІОТИЧНІ ПЛАСТИДИ
ХЛОРОПЛАСТИ
Мають три (Euglenophyta) або чотири мембрани (Chlorarachniophyta).
Хлорофіл a +

b.
Нуклеоморф у периплас-тидному просторі (Chlor-arachnophyta).
Нуклеоморф споріднений з ядерним геномом одноклітинних зелених водоростей.
Походять від празинофіцієвих – Pyramimonas (Euglenophyta) та вольвоксових – Chlamydomonas (Chlorarachniophyta).

РОДОПЛАСТИ
Мають чотири мембрани (2 пластидні, 2 – ЕПС, що переходять в ядерну мембрану).
Хлорофіл а + c.
Нуклеоморф у перипластидному просторі (Cryptophyta).
Нуклеоморф кріптофітових споріднений з ядерним геномом одноклітинних червоних водоростей.
Р. криптофітофих походять від червонних водоростей – Erytrocladia i Stilonema.

EUGLENOPHYTA
CHLORARACHNIOPHYTA

ХРОМОФІТОВІ ВОДОРОСТІ
DYNOPHYTA
CRYPTOPHYTA
HAPTOPHYTA

Слайд 11

БУДОВА МІТОХОНДРІЙ

Слайд 12

Stramenopiles. Хромофітові водорості
2. Мітохондрії з трубчастими кристами.
3. Гетеротрофні та автотрофні організми.
4.

Автотрофні хромофітові водорості об’єднуються у 7 відділів, які:
4.1 Містять хлорофіл а + c.
4.2. Мають вторинно-симбіотичний родопласт з 4 мембранами, з пластидною ЕПС що переходять в ядерну оболонку (крім Rhaphidophyta).

Схема будови спермія
Laminaria Lam.:
ма – мастигонема
(ретронема);
пж – передній джгутик;
м – мітохондрія;
я – ядро;
хл – хлоропласт
(родопласт);
зж – задній джгутик.

Головні ознаки страменопілів
1. Джгутики гетероконтні, один гладкий, другий з пірчастою мастигонемою спеціальної будови (ретронема), який складається з трьох частин: базальної (яка прикріплюється до периферичного дублету аксонемальни трубочок, 0,2-0,3 мкм), проміжної (порожній циліндр, що складається з субодиниць, що розташовані паралельними, спірально закрученими рядами, 0,2-2,0 мкм) та термінальної (фібріла з одного ряду субодиниць).

Слайд 13

Discristates (проміжна зона філогенетичного дерева евкаріот) Відділ Euglenophyta
Leptoclinis fusiformis
(Garter) Lemm.
А
Б
В
Г
900 видів
А

– пелікула (г –гребень, б - борозда, ки - гачковидний згиб);

Б – джгутик (із з’єднними у пучки гребінчастими мастигонемами);

В – глотка (жг – джгутик, фр – фоторецептор,
ст – стигма, бт – базальне тіло, р – резервуар;

Г – будова стигми (пг –пігментні глобули, пт – парабазальне тіло).

Слайд 14

Філогенія царства гриби, яка базується на сиквенсі рРНК малої
субодиниці рибосом

(SSU rRNA).

Слайд 15

ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЦИТОЛОГІЇ
Клітини мають прокаріотичний (евбактеріальний), евкаріотичний та архебактеріальний тип

будови.
2) Елементарні мембрани у своїй основі мають як біліпідний тригліцеридовий шар, так і моноліпідний з простими ефірами гліцерина у вигляді С20 – фітанолового диефиру, С40 - біфитанолового тетраефиру.

Слайд 16

ЗМІНА ПАРАДИГМ В БОТАНІЦІ
1) Пластиди мають складнішу будову, ніж типові двомембранні

хлоропласти та їх похідні (хромопласти, лейкопласти та ін.)
2) Дані, отримані на молекулярному та ультраструктурному рівнях, призвели до переоцінки деяких філогенетичних критеріїв, зокрема поставили під сумнів значення пігментного та мітохондріального підходів у філогенії та систематиці нижчих рослин.

Слайд 17

ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЗООЛОГІЇ
Споровики (Apicomplexa) є вторинно гетеротрофними внутрішньоклітинними паразитами, що

зберігають в клітинах рудиментарні реліктові зелені пластиди.
Гіпотеза раннього походження динофітових в історії евкаріот і концепція Mesokaryota, як проміжної групи між прокаріотами та еукаріотами, не підтвердилася (динокаріон є похідним від справжнього ядра).
Мікроспорідії, які не містять мітохондрій, мають філогенетичні зв’язки з справжніми грибами.

Слайд 18

Одними з головних таксономічних ознак одноклітинних організмів виявляються будова корінцевої системи

базального тіла джгутика, мастигонеми джгутика, пластид, мітохондрій, клітинних оболонок та ін. Уявлення щодо нових структур клітини та нові поняття, які тривіально не розглядаються у курсах бакалаврату біологічних спеціальностей, сьогодні треба вводити у відповідні курси.

Слайд 19

В ХОДІ ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ У СТУДЕНТІВ ФОРМУЄТЬСЯ:
Діалектичний, а не догматичний, погляд

на системи органічного світу: від двох Аристотелівських царств до двадцяти двох (Кусакін, Дроздов, 1998);
філогенетичне картина органічного світу, за виключенням вимерлих таксонів, включає принаймні 97 філем:
Архебактерії – 6 філем;
Евбактерії – 19 філем;
Гетеротрофні одноклітинні “тварини” – 18 філем (типів);
Евкаріотичні водорості – 15 філем (відділів);
Грибоподібні організми – 8 філем (відділів);
Справжні гриби – 5 філем (відділів);
Багатоклітинні тварини – 17 філем (типів);
Мохоподібні – 3 філеми (відділів);
Судинних рослин – 6 філем (відділів).

Макроеволюція та макросистеми органічного світу як узагальнююча варіативна біологічна дисципліна та її міжпредметні зв’язки

Содержание

Мета: узагальнення та систематизація принципових положень базових біологічних та спеціальних курсів,

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

Метод молекулярної біологіїДозволяє пізнати генетичні особливості видів та розмістити їх

Вууз, 1977з співавторамиПобудував філогенетичне древо, яке базується на сиквенсі16 S и

Домінион ARCHEBACTERIA1. Плазматична мембрана одношарова, без жирних кислот.2. Містить прості ефіри

БУДОВА ПЛАСТИД

ВТОРИННО-СИМБІОТИЧНІ ПЛАСТИДИХЛОРОПЛАСТИ Мають три (Euglenophyta) або чотири мембрани (Chlorarachniophyta).Хлорофіл a +

БУДОВА МІТОХОНДРІЙ

Stramenopiles. Хромофітові водорості2. Мітохондрії з трубчастими кристами.3. Гетеротрофні та автотрофні організми.4.

Discristates (проміжна зона філогенетичного дерева евкаріот) Відділ EuglenophytaLeptoclinis fusiformis (Garter) Lemm.АБВГ900 видівА

Філогенія царства гриби, яка базується на сиквенсі рРНК малої субодиниці рибосом

ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЦИТОЛОГІЇКлітини мають прокаріотичний (евбактеріальний), евкаріотичний та архебактеріальний тип

ЗМІНА ПАРАДИГМ В БОТАНІЦІ1) Пластиди мають складнішу будову, ніж типові двомембранні

ЗМІНА ПАРАДИГМ В ЗООЛОГІЇСпоровики (Apicomplexa) є вторинно гетеротрофними внутрішньоклітинними паразитами, що