Рослини (вегетативні органи)

Содержание

Слайд 2

Група Рослини До групи РОСЛИНИ в широкому розумінні цього поняття (Plantae

Група Рослини

До групи РОСЛИНИ в широкому розумінні цього поняття
(Plantae sensu

lato, або Архепластиди) відносять:
Глаукофітові водорості,
Червоні водорості
Зелені рослини (Plantae sensu stricto, або рослини у вузькому розумінні).
До Зелених рослин (Viridiplantae) належать:
Хлорофіти із зеленими водоростями
Стрептофіти
Слайд 3

Слайд 4

Міжнародний день рослин (Fascination of Plants Day) відбувається під егідою Європейської

Міжнародний день рослин (Fascination of Plants Day)

відбувається під егідою Європейської

організації біології рослин (EPSO) і відзначається у 39 країнах світу, 29 з яких – країни Європи, а інші – Південної та Північної Америки, Азії, Австралії та Африки. Пoнад 450 установ беруть участь у заходах з метою поширення в суспільстві наукових знань про рослини. А які еукаріотичні організми називають у сучасній біології рослинами?
Слайд 5

Рослини – це еукаріотичні фотосинтезуючі одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, в

Рослини – це еукаріотичні фотосинтезуючі одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, в

яких клітини тригеномні – з ядерним, мітохондріальним та хлоропластним геномами
Слайд 6

Схема первинного ендосимбіозу

Схема первинного ендосимбіозу

Слайд 7

Визначення рослин РОСЛИНИ – одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими

Визначення рослин

РОСЛИНИ – одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями

яких є фотоавтотрофне живлення, наявність первинних пластид і хлорофілів a, b і d.
Окрім хлорофілів у червоних водоростей є червоні фікобіліни, а у глаукофітових – сині фікобіліни.
Слайд 8

Загальні характеристики рослин Наявність щільної клітинної оболонки Запасна речовина – крохмаль

Загальні характеристики рослин

Наявність щільної клітинної оболонки
Запасна речовина – крохмаль
Ведуть прикріплений спосіб

життя
Здатні до необмеженого росту
Мають сильне розчленування тіла
Слайд 9

Особливості водоростей ВОДОРОСТІ – різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, які живуть

Особливості водоростей

ВОДОРОСТІ – різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, які живуть переважно

у воді чи пристосувались до життя на суходолі.
тіло – слань або талом, не поділено на органи і тканини, позбавлено покривів і провідної системи.
живлення - фотоавтотрофне, хлоропласти - хроматофори;
запасні речовини - вуглеводи (крохмаль, ламінарин, волютин, лейкозин) й жири (олії)
розмноження – нестатеве (спорами), вегетативне (частинами талому), статево (гаметами)
Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Вегетативне розмноження відбувається в результаті розриву талому на окремі частки, кожна

Вегетативне розмноження відбувається в результаті розриву талому на окремі частки, кожна

з яких дає початок новому організмові
Слайд 13

При нестатевому розмноженні утворюються спори – спеціальні клітини, які проростають і дають початок новому організмові

При нестатевому розмноженні утворюються спори – спеціальні клітини, які проростають і

дають початок новому організмові
Слайд 14

При статевому розмноженні новий організм розвивається із зиготи, що утворюється при

При статевому розмноженні новий організм розвивається із зиготи, що утворюється при

злитті гамет – чоловічої та жіночої статевих клітин, причому ці клітини можуть бути різні за розмірами
Слайд 15

Глаукофітові водорості Глаукофітові водорості – одноклітинні рослинні організми, які живуть лише

Глаукофітові водорості

Глаукофітові водорості – одноклітинні рослинні організми, які живуть лише

у прісноводних водоймах і болотах.
Ознаки: двомембранні хлоропласти, наявність хлорофілу та фікобілінів, що зумовлюють яскраве синьо-зелене забарвлення, здатність до фіксації азоту.
Слайд 16

Червоні водорості Червоні водорості – це одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні, здебільшого

Червоні водорості

Червоні водорості – це одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні, здебільшого

морські, організми.
Ознаки: забарвлення надають пігменти – фікобіліни, у матриксі клітинної оболонки наявні агари, запасають багрянковий крохмаль в цитоплазмі, клітини не мають джгутиків. Найвідомішими червоними водоростями є порфіра, кораліна, філофора.
Слайд 17

Слайд 18

Слайд 19

Зелені водорості Зелені водорості – рослинні організми із зеленим кольором слані,

Зелені водорості

Зелені водорості – рослинні організми із зеленим кольором слані,

що поширені в прісних та солоних водоймах, морях та океанах, наземних екосистемах
Ознаки: клітини більшості видів вкрито клітинною оболонкою з целюлози, хроматофори є місцем відкладання крохмалю. До зелених водоростей належать такі роди, як хламідомонада, вольвокс, хлорела, улотрикс, ульва, ацетабулярія, спірогіра.
Слайд 20

Слайд 21

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

SAR (Stramenopiles, Alveolata, Rhizaria) Клас Діатомові водорості

SAR (Stramenopiles, Alveolata, Rhizaria)

Клас Діатомові водорості

Слайд 26

Вищі рослини ВИЩІ РОСЛИНИ (Ембріофіти) – це багатоклітинні рослини, в яких

Вищі рослини

ВИЩІ РОСЛИНИ (Ембріофіти) – це багатоклітинні рослини, в яких наявні тканини,

органи (зокрема, вегетативні) та відбувається цикл відтворення з чергуванням поколінь.
Слайд 27

Цикл відтворення вищих рослин

Цикл відтворення вищих рослин

Слайд 28

Особливості рослинної клітини клітинна стінка (кристалічна основа з целюлози і матрикс)

Особливості рослинної клітини

клітинна стінка (кристалічна основа з целюлози і матрикс)
пластиди (хромопласти,

хлоропласти і лейкопласти у вищих рослин)
вакуолі (порожнина в цитоплазмі, оточена тонопластом)
Слайд 29

Організація тіла рослин Вегетативні органи рослин полярні і складаються з наземної і підземної частин.

Організація тіла рослин

Вегетативні органи рослин полярні і складаються з наземної і

підземної частин.
Слайд 30

Основні групи рослинних тканин

Основні групи рослинних тканин

Слайд 31

Твірні тканини Складаються з дрібних тонкостінних клітин, здатних до постійного поділу

Твірні тканини

Складаються з дрібних тонкостінних клітин, здатних до постійного поділу і

диференціювання. Мають малі вакуолі і велике ядро
Слайд 32

Покривні тканини Виконують захисну функцію Поділяються на первинну, вторинну і третинну покривні тканини

Покривні тканини

Виконують захисну функцію
Поділяються на первинну, вторинну і третинну покривні тканини

Слайд 33

Провідні тканини Ксилема представлена мертвими клітинами, а флоема - живими

Провідні тканини

Ксилема представлена мертвими клітинами, а флоема - живими

Слайд 34

Механічні тканини

Механічні тканини

Слайд 35

Основні тканини

Основні тканини

Слайд 36

Видільні тканини Видільні (екскриторні) тканини рослин слугують для накопичення надмірної кількості

Видільні тканини

 Видільні (екскриторні) 
тканини рослин слугують для накопичення надмірної кількості води та виділення кінцевих

продуктів обміну речовин у вигляді смол, ефірних олій, слизу, латексу,камеді.
Слайд 37

Функції кореня Поглинання води, мінеральних речовин і частково органічних із ґрунту

Функції кореня

Поглинання води, мінеральних речовин і частково органічних із ґрунту і

передача їх в стебло та листки.
Закріплення рослин в субстраті.
Синтез деяких органічних речовин. Роботами Сабініна, Туманова та ін. встановлена важлива роль кореня в утворенні нуклеотидів.
Зв’язок рослин з організмами, які населяють ґрунт. Своїми виділеннями корінь сприяє симбіозу з грибами і ґрунтовими бактеріями, які також беруть участь в процесі поглинання речовин.
Нагромаджування запасних речовин.
Вегетативне розмноження
Слайд 38

Класифікація коренів

Класифікація коренів

Слайд 39

Зони кореня

Зони кореня

Слайд 40

Анатомічна будова кореня

Анатомічна будова кореня

Слайд 41

Типи корневих систем

Типи корневих систем

Слайд 42

Відозміни кореня

Відозміни кореня

Слайд 43

Пагін Пагін – надземний вегетативний орган рослини, що складається із стебла, бруньок і листків.

Пагін

Пагін – надземний вегетативний орган рослини, що складається із стебла, бруньок

і листків.
Слайд 44

Види бруньок Брунька - це зачатковий пагін із дуже вкороченими зближеними міжвузлями.

Види бруньок

Брунька - це зачатковий пагін із дуже вкороченими зближеними міжвузлями.


Слайд 45

Розвиток пагона із бруньки Починається активний сокорух Бубцявіють, збільшуються у розмірах

Розвиток пагона із бруньки

Починається активний сокорух
Бубцявіють, збільшуються у розмірах і розпускаються

бруньки після розсування покривних лусок
Відбувається інтенсивний поділ клітин конуса наростання і зачаткове стебло видовжується.
Витягуються укорочені міжвузля і досягають нормальної величини
Після розгортання молодих листочків можуть формуватись зачатки нових листків.
Верхівка бруньки продовжує існувати, якщо не вимерзає чи не пошкоджується
В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року
Пагони. Що виростають за один вегетаційний період – річні пагони.
Слайд 46

Пагони

Пагони

Слайд 47

Крона Крона – система пагонів, які утворюють загальний вигляд деревних рослин.

Крона

Крона – система пагонів, які утворюють загальний вигляд деревних рослин.

Слайд 48

Стебло Стебло – це вісь пагона, що складається з вузлів та

Стебло

Стебло – це вісь пагона, що складається з вузлів та міжвузлів

і росте за рахунок верхівкового та вставного росту
Слайд 49

Види стебел

Види стебел

Слайд 50

Внутрішня будова стебла

Внутрішня будова стебла

Слайд 51

Транспортування по стеблу органічних та неорганічних речовин Висхідна течія речовин у

Транспортування по стеблу органічних та неорганічних речовин

Висхідна течія речовин у рослин

– рух води та розчинених мінеральних солей від кореневої системи до надземної частини по трахеїдах та судинах (трахеях). Які разом із основною і механічно. Тканиною формують деревину (ксилему).
Низхідна течія речовин росте у рослин і рух органічних речовин, що утворились в процесі фотосинтезу,здійснюється за участю луба(флоеми) – комплексної тканини, у якій поєднуються провідні елементи (ситоподібні трубки з клітинами-супутниками) й основна та механічна тканина.
Слайд 52

Відозміни пагонів

Відозміни пагонів

Слайд 53

Листок Листок – це бічний, здебільшого плоский орган пагона, що характеризується

Листок

Листок – це бічний, здебільшого плоский орган пагона, що характеризується обмеженим

ростом і наростає не верхівкою, як осьові органи, а основою.
Слайд 54

Листкорозміщення Листкорозміщення – це розташування листків на стеблі у певному порядку.

Листкорозміщення

Листкорозміщення – це розташування листків на стеблі у певному порядку.

Слайд 55

Зовнішня будова листка

Зовнішня будова листка

Слайд 56

Жилкування листків Жилкування – судинно-волокнисті пучки, які рельєфно виступають з нижнього

Жилкування листків

Жилкування – судинно-волокнисті пучки, які рельєфно виступають з нижнього боку

листків і з’єднують листки зі стеблом, забезпечують переміщення води, мінеральних та органічних речовин і надають міцності.
Розташування жилок на листкових пластинках - жилкування
Слайд 57

Прості листки У простих листків завжди є лише одна листова пластина

Прості листки

У простих листків завжди є лише одна листова пластина –

цілісна або іноді настільки глибоко розсічена, що створюється враження великої кількості пластинок (полин, петрушка).
У простих листків листова пластинка опадає разом з черешком чи не опадає, а відмирає разом із стеблами
Слайд 58

Класифікації простих лисків

Класифікації простих лисків

Слайд 59

Складні листки Складні листки – листки, у яких до одного спільного

Складні листки

Складні листки – листки, у яких до одного спільного черешка

(рахіса) прикріплені дві, три чи кілька відокремлених листкових пластинок із власними черешками.
Слайд 60

Внутрішня будова листка листків

Внутрішня будова листка листків