Історія розвитку імунології. Вчення про інфекцію

Содержание

Слайд 2

Луї Пастер (1822 – 1895) Едвард Дженер (1749 – 1823)

Луї Пастер

(1822 – 1895)

Едвард Дженер
(1749 – 1823)

Слайд 3

Cібасабуро Кітасато (1853 – 1931) Еміль фон Берінг (1854 – 1917)

Cібасабуро
Кітасато
(1853 – 1931)

Еміль фон Берінг
(1854 – 1917)

Нобелівська

премія
1901 р.

Нобелівська премія
1905 р.

Пауль Ерліх
(1854 – 1915)
За гуморальну
теорію імунітету

Нобелівська премія 1908 р.

Слайд 4

Жюль Борде (1870 – 1961) За відкриття системи комплементу Нобелівська премія

Жюль Борде (1870 – 1961)

За відкриття системи комплементу

Нобелівська премія
1919

р.

Карл Ландштейнер
(1868 – 1943)

Нобелівська премія
1930 р.

Відкриття груп крові АВО – 1900 р.
Відкриття групи крові Резус разом
з С.А. Вінером – 1940 р.

Експериментальна система:
гаптени і білки-носії

Слайд 5

Ф. Макфарлейн Бернет (1899 – 1985) Клонально-селекційна теорія імунітету Питер Медавер

Ф. Макфарлейн Бернет
(1899 – 1985)
Клонально-селекційна
теорія імунітету

Питер Медавер
(1915

– 1987)
Докази імунологічної природи
відторгнення алотрансплантатів.
Відкриття імунологічної толерантності

Нобелівська премія 1960 р.

Слайд 6

Джеральд Едельман (1929 – 2014) Роберт Портер (1917 – 1985) За

Джеральд Едельман
(1929 – 2014)

Роберт Портер
(1917 – 1985)

За встановлення просторової

структури імуноглобулінів

Нобелівська премія 1972 р.

Слайд 7

Джордж Снелл (1903 – 1996) Відкриття головного комплексу гістосумісності (Н2-мишей) Разом

Джордж Снелл
(1903 – 1996)
Відкриття головного комплексу гістосумісності (Н2-мишей)

Разом з Б.

Бенацерафером

Жан Доссе
(1916 – 2009)

Обгрунтування і опис системи МНС людини – HLA. Встановлення ролі HLA в практиці трансплантацій
і захворювань.

Нобелівська премія 1980 р.

Слайд 8

Цезар Мільштайн (1927 – 2002) Георг Колер (1946 – 1995) За

Цезар Мільштайн
(1927 – 2002)

Георг Колер
(1946 – 1995)

За одержання

моноклональних антитіл і
створення гібридомної технології (+ Н. Йерне)

Нобелівська премія 1984 р.

Слайд 9

Сузуму Тонегава нар. 1939 р. Встановив механізми формування різноманіття антитіл за

Сузуму Тонегава
нар. 1939 р.

Встановив механізми формування
різноманіття антитіл
за рахунок перебудови

генів імуноглобулінів

Нобелівська премія 1987 р.

Нобелівська премія 1996 р.

Питер Догерті
(нар. 1940 р.)

Рольф Цінкернагель
(нар. 1944 р.)

За роботи по механізму розпізнавання вірусів
Т-лімфоцитами і встановлення ролі молекул МНС у Т-клітинному розпізнаванні («чуже в контексті свого»).

Слайд 10

Жюль Гофман (нар. 1941 р.) Брюс Бойтлер (нар. 1957 р.) Ральф

Жюль Гофман
(нар. 1941 р.)

Брюс Бойтлер
(нар. 1957 р.)

Ральф Штейнман
(1943 –

2011)

За відкриття механізмів активації вродженого імунітету.

За відкриття дендритних клітин
ї їх ролі в активації адаптивного імунітету.

Нобелівська премія 2011 р.

Слайд 11

Чума Юстиніана (541 - 750) - загинуло близько 50% - 60%

Чума Юстиніана (541 - 750) - загинуло близько 50% - 60%

населення Європи. • Чорна Смерть (1347 - 1352) - загинуло близько 25 мільйонів в Європі протягом 5 років (приблизно 25% - 50% населення Європи, Азії та Африки. Чисельність світового населення тоді була близько 500 мільйонів). • Занесення віспи, кору, тифу в райони Центральної і Південної Америки європейськими дослідниками протягом 15 -16 століть викликало пандемії серед корінного населення. З 1518 по 1568 населення Мексики через пандемію скоротилося з 20 до 3 мільйонів. • Перша європейська епідемія грипу відбулася між 1556 і 1560. Смертність становила 20%. • Віспа вбила близько 60 мільйонів європейців у 18 столітті
(близько 400 000 в рік). До 30% інфікованих, включаючи 80% дітей у віці до 5 років, померли від хвороби, а третина тих, що вижили осліпла. • У 19 столітті від туберкульозу загинуло близько чверті дорослого населення Європи. У 1918 році у Франції і раніше кожна шоста смерть була викликана туберкульозом. • Пандемія грипу 1918 року (Іспанський грип) убила 25 - 50 мільйонів чоловік (близько 2% світового населення в 1,7 мільярдів). Сьогодні грип вбиває близько 250 000 - 500 000 щороку в усьому світі.
Слайд 12

Розповсюдження інфекційних захворювань у різних регіонах Землі (на 100 000 населення)

Розповсюдження інфекційних захворювань у різних регіонах Землі (на 100 000 населення)

Слайд 13

Інфекція і хвороба Що таке патоген? Патоген - це мікроорганізм, який

Інфекція і хвороба

Що таке патоген?
Патоген - це мікроорганізм, який потенційно може

викликати хворобу.
Що таке інфекція?
Інфекція це проникнення і розмноження патогенного мікроба в організмі індивідуума чи популяції.
Що таке хвороба?
Хвороба, коли інфекція зумовлює ушкодження і порушення життєвих функцій чи систем організму.

Інфекція не завжди приводить до хвороби!

Слайд 14

Цикл розповсюдження мікроба включає Виділення від господаря чи резервуара інфекції. Перенесення

Цикл розповсюдження мікроба включає
Виділення від господаря чи резервуара інфекції.
Перенесення до нового

господаря.
Проникнення до нового господаря.
Виділення від нового господаря до іншого.

Джерело/резервуар інфекції

Шлях
передачі
ЛЮДИНА ГОСПОДАР

Представлені певним органом (легені)

Вхідні ворота

Ворота виділення

Слайд 15

Джерело інфекції: Хвора людина Хвора тварина Бактерієносій Фактори передачі: інфіковані продукти,

Джерело інфекції: Хвора людина Хвора тварина Бактерієносій

Фактори передачі: інфіковані продукти, вода,

брудні руки, мухи, предмети вжитку.
Перенощики патогенних мікроорганізмів: кліщі, воші, блохи, комари.
Слайд 16

Шляхи передачі Мікроби можуть передаватись шляхом: Горизонтально • Через плацету •

Шляхи передачі

Мікроби можуть передаватись шляхом:

Горизонтально
• Через плацету • Материнське молоко

Через повітря/пил • Харчові продукти • Вода • Предмети вжитку

Через перенощиків

Прямого контакту – від людини до людини

• Поцілунки • Статевий контакт • Чхання ближче ніж на 1 метр •
Через дотик

Непрямий контакт

Слайд 17

Повітряно-крапельний (пиловий) механізм передачі інфекції Джерело інфекції Чхання Кашель Дихання Розмови

Повітряно-крапельний (пиловий) механізм передачі інфекції

Джерело
інфекції

Чхання
Кашель
Дихання
Розмови

Аерозоль
Краплинна
фаза

Висихання,
осідання

Пилева
фаза

Чутливий
організм

Стадія виділення збудника

Стадія

перебування збудника у довкіллі

Стадія проникнення збудника

Слайд 18

Прямий контакт – від людини до людини Наприклад: ГРИП Чхання на

Прямий контакт – від людини до людини Наприклад: ГРИП

Чхання на відстань

ближче ніж 1 метр
ГРИП – викликається вірусом грипу
ГРИП передається від інфікованої особи до людини, яка перебуває поряд, при кашлі, чханні.
Краплі попадають на обличчя, руки другої людини і здатні проникнути в носову чи ротову порожнини.

Струмінь крапель виділяється з носа при чханні.

Слайд 19

Фекально-оральний механізм передачі інфекції Джерело інфекції Фекалії сеча гній (при певних

Фекально-оральний механізм передачі інфекції

Джерело
інфекції

Фекалії
сеча
гній
(при певних
інфекціях)

Харчові
продукти

Вода

Руки

Предмети
побуту

Мухи

Грунт

Іжа

Вода

Стадія виділення збудника

Стадія перебування збудника

у довкіллі

Стадія проникнення збудника

Шляхи
виділення

Фактори передачі

Шляхи передачі

Побутовий
контакт

Чутливий
організм

Слайд 20

Прямий контакт – від людини до людини Наприклад: гастроентерит Рука людини

Прямий контакт – від людини до людини Наприклад: гастроентерит

Рука людини контамінована

колоніями бактерій (голубі/червоні плями).

Через їжу
Бактерія Campylobacter jejuni викликає один із видів харчового отруєння.
C. jejuni живе в товстому кишечнику теплокровних тварин, особливо курей, як частина їх нормальної мікрофлори.
Інфекція передається до людини через інфіковані продукти, особливо свійську птицю і молоко.

Непрямий контакт Приклад: харчове отруєння

Слайд 21

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: герпес Через поцілунок

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: герпес

Через поцілунок
Herpes simplex

вірус викликає герпес.
Інфекція виникає через безпосередній контакт ураженої поверхні шкіри, яка містить вірусні частки, інфікованої людини з поверхнею клітин шкіри біля рота іншої людини.

Поцілунок

Герпетичні пухирці на губах.

Слайд 22

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: сифіліс Статевий контакт

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: сифіліс

Статевий контакт
Treponema

pallidum викликає сифіліс.
Збудник проникає в організм через невеликі ушкодження на шкірі чи слизові оболонки при контакті з інфікованою особою чи її виділеннями.

Символ, який презентує хвороби, що передаються статевим шляхом

Слайд 23

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: Краснуха Вірус краснухи

Прямий контакт – від людини до людини Приклад: Краснуха
Вірус краснухи викликає

краснуху.
Коли інфікування відбувається в період вагітності вірус через плаценту проникає в кров і поражає плід.
Вірус може ушкодити всі органи плоду, що розвивається.
Найбільший ризик для плоду у перші 3 місяці – до 85% дітей поражаються, якщо інфікування відбувається в цей період.

Восьмитижневий плід, прикріплений до плаценти пуповиною

Передається через плаценту і материнське молоко

Слайд 24

Непрямий контакт - через перенощиків Приклад: малярія Трансмісивний механізм Малярія –

Непрямий контакт - через перенощиків Приклад: малярія
Трансмісивний механізм
Малярія – трансмісивна хвороба,

яка викликається малярійним плазмодієм і передається через комарів.
Первинним перенощиком малярії є комар Anopheles gambiae.
Тільки жіночі особини комарів переносять малярію, коли вони живляться кров’ю людини..

A. gambiae харчується кров’ю людини.

Слайд 25

Вхідні ворота інфекції Щоб викликати інфекцію мікроб повинен проникнути в наш

Вхідні ворота інфекції

Щоб викликати інфекцію мікроб повинен проникнути в наш організм.
Місце,

через яке мікроб проникає називається вхідними воротами.
Мікроби можуть попасти в організм через чотири наступні місця

Респіраторний тракт (рот і ніс) Вірус грипу тощо.
Шлунково-кишковий тракт (ротова порожнина) Vibrio cholerae

Сечостатевий тракт Escherichia coli

Ушкодження поверхні шкіри Clostridium tetani

Слайд 26

ВХІДНІ ВОРОТА ІНФЕКЦІЇ

ВХІДНІ ВОРОТА ІНФЕКЦІЇ

Слайд 27

Респіраторний тракт Приклад: Грип Грип високо контагіозна інфекція дихальної системи. Причиною

Респіраторний тракт Приклад: Грип

Грип високо контагіозна інфекція дихальної системи.
Причиною грипу є вірус.


Вірус попадає в легені через рот і ніс.
Оболонка вірусу має на поверхні 500 шипиків.
З допомогою шипиків вірус прикріплюється до поверхні легень, що допомагає йому проникнути всередину клітини.

Респіраторний тракт.

Слайд 28

Шлунково-кишечний тракт Приклад: холера Холера – гостра інфекція кишечного тракту. Її

Шлунково-кишечний тракт Приклад: холера

Холера – гостра інфекція кишечного тракту.
Її збудником є Vibrio

cholerae.
Інфекція передається через інфіковану воду і продукти, особливо морські продукти, або від однієї хворої людини до іншої фекально-оральним шляхом.
Інкубаційний період - 24-72 години.

Шлунково-кишечний тракт.

Слайд 29

Цистит найбільш поширена інфекція сечових шляхів. Штами Escherichia coli нормальної мікрофлори

Цистит найбільш поширена інфекція сечових шляхів.
Штами Escherichia coli нормальної мікрофлори кишечника

людини у 80% випадків є причиною циститу.
Бактерії проникають в уретру і таким шляхом
попадають у сечовий міхур.
Частіше це спостерігається у жінок ніж у чоловіків.
У жінок анус і відкрита чатина уретри розміщені поряд.
У жінок уретра коротша, тому бактерії проходять
коротший шлях до сечового міхура.

Урогенітальний тракт Приклад: Цистит

Цистит-запалення сечового міхура (червоний).

Слайд 30

Урогенітальний тракт Приклад: Хламідійна інфекція Хламідійна інфекція є найбільш часто поширеною

Урогенітальний тракт Приклад: Хламідійна інфекція

Хламідійна інфекція є найбільш часто поширеною інфекцією, що

передається статевим шляхом.
Вона викликається Chlamydia trachomatis.
Приблизно 1 з 10 молодих осіб мають Chlamydia.
Збудник не може передаватись через поцілунки, брудні полотенця чи унітази.
Хламідійну інфекцію часто називають тихою хворобою тому що приблизно 75% жінок і 50% чоловіків не відчувають ніяких симптомів хвороби.

Chlamidia trachomatis (на задньому плані) жіночі репродуктивні
органи на передньому плані.

Слайд 31

Ушкоджена поверхня шкіри Приклад: правець Правець нейром’язова хвороба. Вона зумовлена токсином,

Ушкоджена поверхня шкіри Приклад: правець

Правець нейром’язова хвороба.
Вона зумовлена токсином, який виділяється Clostridium

tetani.
C. tetani знаходиться в грунті, пилу, кишечнику і випорожненнях багатьох тварин.
C. tetani продукує спори.
Спори зазвичай попадають в організм через ушкоджені ділянки шкіри, рани.
Слайд 32

Періоди перебігу інфекційної хвороби Інкубаційний ; продромальний; наростання симптомів; розпалу захворювання; згасання симптомів; реконвалесценції.

Періоди перебігу інфекційної хвороби

Інкубаційний ;
продромальний;
наростання симптомів;
розпалу захворювання;
згасання симптомів;
реконвалесценції.

Слайд 33

Слайд 34

Ендемічна хвороба (від (грец. éndemos — місцевий), постійна наявність в даній

Ендемічна хвороба
 (від (грец. éndemos — місцевий), постійна наявність в даній

місцевості певних захворювань, обумовлених її природними особливостями і своєрідністю умов життя населення, наприклад, поширення кишкових інфекцій може бути зв'язане з незадовільним станом водопостачання
Епідемічна хвороба
(грец. epidemía, від epí — на, серед і démos — народ), поширення якої-небудь інфекційної хвороби людини, що значно перевищує рівень звичайної (спорадичної).
Пандемічна хвороба
(від грец. pandemía — весь народ), епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання на територію всієї країни, територію суміжних держав, а інколи і багатьох країн світу (наприклад, холера, грип).
Слайд 35

Випадки захворювання

Випадки захворювання

Слайд 36

Суфікс “-емія” Суфікс означає, що відповідна речовина чи організм знаходяться в

Суфікс “-емія”
Суфікс означає, що відповідна речовина чи організм знаходяться в крові.
Бактеремія=

Бактерії в крові
Токсемія= Токсин в крові
Віремія= Віруси в крові
Фунгемія=Гриби в крові
Септицемія= Бактерії в крові і розмножуються в ній
Слайд 37

Епідеміологія - вчення про передачу інфекційної хвороби Контагіозність (заразливість)- виділення збудника

Епідеміологія - вчення про передачу інфекційної хвороби
Контагіозність (заразливість)- виділення  збудника з організму

хворого чи носія і його поширення через довкілля та проникнення у сприйнятливий організм. 
Нозокоміальна інфекція - це будь-яке клінічно розпізнане інфекційне захворювання, яке розвивається у пацієнта в результаті його звернення до лікарні за лікувальною допомогою або перебування в ній, а також будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даному закладі, незалежно від часу появи симптомів (після або під час перебування в лікарні).
Екзогенна, ендогенна, ятрогенна.

Опортуністичні інфекції — інфекційні захворювання, спричинені організмами, які зазвичай не зумовлюють хворобу в людині (тварині) із здоровою імунною системою, але можуть розвиватися у людей (тварин) з ослабленою імунною системою.

Слайд 38

Патогенність Що робить мікроби небезпечними?

Патогенність

Що робить мікроби небезпечними?

Слайд 39

Здатність викликати хворобу Патогенність Вірулентність – ступінь патогенності Фактори вірулентності бактерій

Здатність викликати хворобу

Патогенність

Вірулентність –
ступінь патогенності

Фактори вірулентності бактерій

адгезини, колонізація, інвазивність

Яким чином бактерії проникають в тканини організму?

Слайд 40

Адгезія бактерій Результатом її є колонізація Адгезія до тканин господаря відбувається

Адгезія бактерій

Результатом її є колонізація
Адгезія до тканин господаря відбувається за допомогою:
фімбрій

(пілі)
Протеїнами клітинної стінки
Іншими структурами клітинної стінки (ліпотейхоєвою кислотою)
Багато адгезинів розпізнають специфічні
цукри на поверхні тканин
Слайд 41

Адгезія бактерій Тропізм Neisseria meningitidis Neisseria gonorrhoeae Vibrio cholerae Bordetella pertussis

Адгезія бактерій Тропізм

Neisseria meningitidis
Neisseria gonorrhoeae
Vibrio cholerae
Bordetella pertussis
Salmonella typhimurium
Helicobacter pylori
Streptococcus pyogenes
Campylobacter jejuni
Mycoplasma

pneumoniae

Назофарингіальний епітелій
Епітелій уретри
Кишечний епітелій
Респіраторний епітелій
Кишечний епітелій
Слизова шлунку
Фарингіальний епітелій
Кишечний епітелій
Респіраторний епітелій

Слайд 42

Слайд 43

Наступні фактори вірулентності можуть бути класифіковані на три категорії: Позаклітинні ензими Анти-фагоцитарні фактори Токсини

Наступні фактори вірулентності можуть бути класифіковані на три категорії:
Позаклітинні ензими
Анти-фагоцитарні фактори
Токсини

Слайд 44

Ці ферменти розривають структурні компоненти тканин. Приклади: Гіалуронідаза, нейрамінідаза і колагеназа:

Ці ферменти розривають структурні компоненти тканин.
Приклади:
Гіалуронідаза, нейрамінідаза і колагеназа: дозволяють бактеріям

проникати в глибину тканини

Позаклітинні ензими

Слайд 45

Інвазивність Фактори поширення – ферменти, які руйнують міжклітинні зв’язки колагеназа, гіалуронідаза,

Інвазивність
Фактори поширення – ферменти, які руйнують міжклітинні зв’язки

колагеназа,
гіалуронідаза,
фібринолізин,
лецитиназа,
стрептокіназа

Проникнення в середину тканин

господаря
Слайд 46

Коагулаза: коагулює білки плазми крові, закривши бактерії плівкою

Коагулаза: коагулює білки плазми крові, закривши бактерії плівкою

Слайд 47

Антифагоцитарні фактори Капсули, білки клітинної стінки (М-протеїн стрептокока) лейкоцидин коагулаза Виживання

Антифагоцитарні фактори
Капсули, білки клітинної стінки (М-протеїн стрептокока)
лейкоцидин
коагулаза
Виживання у фагоциті – внутріклітинні

паразити (mycobacteria, Listeria)
IgA протеази - Neisseria
Слайд 48

Мікробні токсини Залежно від їх природи і виділення, мікробні токсини поділяються на eкзотоксини та ендотоксини

Мікробні токсини
Залежно від їх природи і виділення, мікробні токсини

поділяються на
eкзотоксини та ендотоксини
Слайд 49

Ендотоксини

Ендотоксини

Слайд 50

Ендотоксини

Ендотоксини

Слайд 51

Екзотоксини За ступенем зв’язування з бактеріальною клітиною екзотоксини поділяють на три

Екзотоксини

За ступенем зв’язування з бактеріальною
клітиною екзотоксини поділяють
на три групи:

група

А – включає токсини, які повністю секретуються (екзотоксини) у оточуюче середовище. Наприклад, токсин дифтерійної палички;
група В – це токсини, які частково секретуються в оточуюче середовище і частково асоційовані з бактеріальною клітиною. Наприклад, тетаноспазмін правцевої палички;
група С – токсини, які не секретуються, зв’язані з бактеріальною клітиною і вивільнюються лише після її загибелі. Наприклад, екзотоксини ентеробактерій.
Слайд 52

Цитотоксини Дифтерійний токсин (пригнічує синтез білків) S. pyogenes еритрогенний токсин (ушкоджує

Цитотоксини
Дифтерійний токсин (пригнічує синтез білків)
S. pyogenes еритрогенний токсин (ушкоджує капіляри і

викликає скарлатину)
Нейротоксини:
Ботуліновий токсин (блокує передачу нервового імпульса)
Правцевий токсин (Зумовлює блокаду інгібіторів нервової трансмісії – результат- спазм м’язів).
Ентеротоксини:
Викликають виділення рідини та електролітів з клітин організму (S. aureus, V. cholerae, enterotoxigenic E. coli).
Слайд 53

Екзотоксини & Лізогенна конверсія

Екзотоксини & Лізогенна конверсія

Слайд 54

Механізм дії холерного токсину Розвиток vibrio cholerae в організмі людини Фізіологічний механізм дії тетаноспазміну

Механізм дії холерного токсину

Розвиток vibrio cholerae в організмі людини

Фізіологічний механізм

дії тетаноспазміну