Розрізняють три фази секреції: головну, шлункову та кишкову.
Під час головної
фази секреції основна роль належить нервовим впливам, що реалізуються через блукаючий нерв під час умовно- та безумовно-рефлекторних реакцій. Під впливом вигляду, запаху їжі, її надходження у ротову порожнину рефлекторно виділяється сік підшлункової залози. Симпатичні нерви здійснюють трофічний вплив на підшлункову залозу, їх імпульси посилюють синтез органічних речовин, у той же час пригнічуючи їх виділення.
Під час шлункової фази нервові впливи зберігаються, але починають діяти гуморальні фактори, зокрема шлунковий гастрин.
Кишкова фаза характеризується чіткою залежністю кількості соку та його складу від складу хімусу. В цей час вирішальне значення мають гуморальні фактори. Під впливом хімусу, що надійшов у 12-палу кишку, утворюються два гормони – секретин і ХЦК-ПЗ. Секретин утворюється у S-клітинах слизової оболонки 12-палої кишки під впливом НСl, ХЦК-ПЗ, у І-клітинах цієї оболонки – під впливом продуктів гідролізу білків та жирів. Секретин діє на клітини проток підшлункової залози. Під його впливом виділяється багато соку з високою концентрацією гідрокарбонатів та малою кількістю ферментів. ХЦК-ПЗ впливає на синтез та виділення ферментів ацинарними клітинами залози. Під його впливом виділяється мало соку із значною кількістю ферментів.
ФАЗИ СЕКРЕЦІЇ СОКУ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ