Значення медичної мікробіології в практичній діяльності лікаря

Содержание

Слайд 2

Для двосторонньої комунікації між лектором та студентами під час лекційного заняття звертатися за електронною адресою microbiolumsa@gmail.com

Для двосторонньої комунікації між лектором та студентами під час лекційного заняття

звертатися за електронною адресою microbiolumsa@gmail.com
Слайд 3

Медична мікробіологія – наука, що вивчає: морфологію, фізіологію обміну речовин, фактори

Медична мікробіологія –

наука, що вивчає:
морфологію,
фізіологію обміну речовин,
фактори

патогенності, механізми їх реалізації на клітинному та молекулярно-генетичному рівні у збудників інфекційних захворювань людини
та розробляє методи їх
діагностики, специфічної профілактики та
лікування.
Слайд 4

Медична вірусологія – наука, що вивчає: молекулярно-генетичну структуру вірусів, їх властивості,

Медична вірусологія –

наука, що вивчає:
молекулярно-генетичну структуру вірусів, їх властивості, механізми

взаємодії з клітиною, їх роль як збудників різних інфекційних захворювань,
а також розробляє методи їх діагностики, специфічної профілактики та лікування.
Слайд 5

Імунологія – наука, що вивчає: структуру та функції систем, що контролюють клітинно-генетичний гомеостаз організму людини.

Імунологія –

наука, що вивчає:
структуру та функції систем, що контролюють клітинно-генетичний

гомеостаз організму людини.
Слайд 6

Історія мікробіології 1546 р. Джироламо Фракасторо медична праця на тему: “Про

Історія мікробіології

1546 р. Джироламо Фракасторо
медична праця на тему:
“Про контагії, контагіозні

захворювання та
лікування”
1674 р. Антоніо Левенгук
сконструював мікроскоп зі збільшенням у 300 разів.
Це стало підставою для зародження та
становлення мікробіології як науки
( перший період - описовий ).
Слайд 7

Історія мікробіології Другий період – зародження мікробіології як самостійної біологічної науки

Історія мікробіології

Другий період – зародження мікробіології як самостійної біологічної науки та

її стрімкого розвитку – з середини ХІХ сторіччя
Слайд 8

Історія мікробіології Л. Пастер (1822-1895) Відкрив мікробну природу бродіння та гниття

Історія мікробіології

Л. Пастер
(1822-1895)
Відкрив мікробну природу бродіння та гниття
Спростував можливість самозародження мікроорганізмів
Розробив

метод пастерізації
Довів мікробну природу інфекційних захворювань
Отримав вакцину для профілактики сказу
Розробив метод ослаблення (аттенуації) заразності бактерій для отримання вакцин
Слайд 9

Історія мікробіології Р. Кох (1843-1910) Відкрив збудники сибірки, туберкульозу, холери Розробив

Історія мікробіології

Р. Кох
(1843-1910)
Відкрив збудники сибірки, туберкульозу, холери
Розробив метод виділення чистих культур
Розробив

способи забарвлення бактерій
Впровадив імерсійну мікроскопію
Слайд 10

Історія мікробіології І. І. Мечніков, П. Ерліх – засновники імунології І.

Історія мікробіології

І. І. Мечніков, П. Ерліх – засновники імунології
І. І. Мечніков

(1845-1916) запропонував клітинну теорію імунитету
П. Ерліх (1854-1915) запропонував гуморальну теорію імунитету
Слайд 11

Історія мікробіології Д.І. Івановський – засновник вірусології. 12 лютого 1892 р.

Історія мікробіології

Д.І. Івановський –
засновник вірусології.
12 лютого 1892 р. зробив доповідь

про те, що збудником мозаїчної хвороби тютюну є вірус, що фільтрується.
Слайд 12

Історія мікробіології 1929 р. А. Флемінг відкрив пеніцилін. Почалась ера антибіотиків.

Історія мікробіології

1929 р.
А. Флемінг відкрив пеніцилін.
Почалась ера антибіотиків.

Слайд 13

Історія мікробіології Друга половина ХХ сторіччя – новий етап розвитку мікробіології,

Історія мікробіології

Друга половина ХХ сторіччя –
новий етап розвитку мікробіології, вірусології та

імунології, пов’язаний з народженням молекулярної генетики та молекулярної біології.
Слайд 14

Історія мікробіології У дослідах по трансформації пневмококів було доведено, що носієм

Історія мікробіології

У дослідах по трансформації пневмококів було
доведено, що носієм генів є

ДНК.
Проведено дослідження в галузі імунології на
молекулярному рівні.
Розшифрована молекулярно-генетична організація
вірусів, вивчено механізми їх взаємодії з клітинами.
Розроблено принципи отримання та виробництва
вакцин, у тому числі генно-інженерними методами.
Відкрито пріони.
Слайд 15

Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань 1. Мікроскопічний (бактеріоскопічний, вірусоскопічний та ін.)

Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань

1. Мікроскопічний (бактеріоскопічний, вірусоскопічний та ін.)
2. Культуральний

(бактеріологічний, вірусологічний та ін.)
3. Біологічний
4. Серологічний
5. Алергічні проби
6. Молекулярно-генетичні методи: молекулярних або генних зондів (ДНК-зондів), полімеразна ланцюгова реакція
Слайд 16

Експрес-методи 1. Реакція кільцепреципітації 2. Реакція мікропреципітації 3. Реакція імунофлюоресценції 4.

Експрес-методи
1. Реакція кільцепреципітації
2. Реакція мікропреципітації
3. Реакція імунофлюоресценції
4. Імуноферментний аналіз

Методи

мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань
Слайд 17

Дерево життя (дендрограма) містить три домени (еубактерії, архебактерії та єукаріоти)

Дерево життя (дендрограма) містить три домени (еубактерії, архебактерії та єукаріоти)

Слайд 18

Характеристика прокаріотів Більшість прокаріотів – дрібні організми (діаметр від 1 до

Характеристика прокаріотів

Більшість прокаріотів – дрібні організми (діаметр від 1 до 5

мкм)
Переважно одноклітинні
Не мають мембранозв’язаних органел
Генетичний матеріал - нуклеоїд
Слайд 19

Характеристика бактерій Прокаріоти Одноклітинні Більшість має клітинну стінку з пептидогліканом як загальним компонентом

Характеристика бактерій

Прокаріоти
Одноклітинні
Більшість має клітинну стінку з пептидогліканом як загальним
компонентом

Слайд 20

Мікроскопічний метод мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань полягає у виготовленні препарату з

Мікроскопічний метод

мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань полягає у виготовленні препарату з патологічного

матеріалу та ідентифікації мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними властивостями.
Слайд 21

Морфологія мікроорганізмів Три основні форми бактерій: 1. Сферичні (коки) 2. Паличкоподібні

Морфологія мікроорганізмів

Три основні форми бактерій:
1. Сферичні (коки)
2. Паличкоподібні (бактерії,

бацили, клостридії)
3. Звивисті (вібріони, спірили, спірохети)
Слайд 22

Основні форми бактерій

Основні форми бактерій

Слайд 23

Сферичні бактерії (коки)

Сферичні бактерії (коки)

Слайд 24

Паличкоподібні бактерії (бактерії, бацили, клостридії)

Паличкоподібні бактерії (бактерії, бацили, клостридії)

Слайд 25

Звивисті бактерії (вібріони, спірили, спірохети)

Звивисті бактерії (вібріони, спірили, спірохети)

Слайд 26

Спори бактерій Бацили

Спори бактерій

Бацили

Слайд 27

Спори бактерій Клостридії

Спори бактерій

Клостридії

Слайд 28

Капсули бактерій (негативне забарвлення)

Капсули бактерій (негативне забарвлення)

Слайд 29

Джгутики бактерій

Джгутики бактерій

Слайд 30

Джгутики бактерій

Джгутики бактерій

Слайд 31

Пілі (фімбрії)

Пілі (фімбрії)

Слайд 32

Будова бактеріальної клітини

Будова бактеріальної клітини

Слайд 33

Забарвлення за Грамом Найбільш вживаний метод забарвлення бактерій, який поділяє бактерії

Забарвлення за Грамом

Найбільш вживаний метод забарвлення бактерій, який поділяє бактерії на

Грам-позитивні та Грам-негативні.
Бактерії відповідають на забарвлення по різному завдяки різниці у будові та хімічному складі їх клітинної стінки.
Слайд 34

Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій

Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій

Слайд 35

Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій

Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій