Економічні теорії неолібералізму

Июль 27, 2022

Главная
Экономика
Економічні теорії неолібералізму

Содержание

2. Неолібералізм - напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки,
3. Основні школи неолібералізму Англійська (лондонська) школа Лайонелл Чарльз Роббінс. Неокласичне визначення предмета економічної теорії. Запровадження в
4. Чиказька школа неолібералізму Мілтон Фрідмен. Розробка основоположних принципів неолібералізму. Модифікація кількісної теорії грошей. Монетарні теорії циклічних
5. Французька (паризька) школа неолібералізму Жак-Леон Рюеф. Запровадження в економічну теорію поняття "економіка ринків". Проблеми економічної ефективності
6. Неоавстрійська (віденська) школа неолібералізму Людвіг фон Мізес, Фрідріх фон Хаєк Ідеологія сучасного економічного лібералізму. Заперечення соціалізму
7. Німецька школа неолібералізму Вальтер Ойкен Концепція ідеальних типів господарства. Політика ладу та політика процесу. Розробка теорії
8. Основні групи німецьких неолібералів Очолили В. Репке та О. Рюстов. Вивчали проблеми суспільного ладу та економічної
9. В. Ойкен та Ф. Бьом, розробляли класифікації національних господарств, ця група зайнялася визначенням стадій історичного й
10. А. Мюллер-Армак та Л. Ерхард з їхніми учнями, розробили концепцію соціального ринкового господарства. III група
11. Неолібералізм, дотримується таких основних ідеалів класичного лібералізму, як: пріоритет приватної власності на засоби виробництва, індивідуальної свободи
12. В. Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем» «Підстави національної економії» (1947). В розділі цієї
13. Ці форми реалізуються в трьох формах, кожну з яких він характеризує так: а) “тотальна”; б) “централізована
14. Критеріями розмежування ідеальних типів економічних систем є механізм координації взаємодії господарських одиниць (ринковий або адміністративний) та
15. В ордолібералізмі велика увага приділялася двом типам економічної політики — політиці ладу (устрою) та політиці процесу.
16. Неоліберальна модель В. Ойкена представила три принципи теорії ладу (устрою), які утворюють структурний каркас конкурентного ринкового
18. Скачать презентацию

Слайд 2

Неолібералізм - напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології

і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи.
Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки.
Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує.
Функції держави щодо соціальної сфери неолібералізм розглядає у зв'язку зі способом перерозподілу суспільних доходів, що ставляться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку.

Неолібералізм, як напрям економічної теорії

Слайд 3

Основні школи неолібералізму
Англійська (лондонська) школа
Лайонелл Чарльз Роббінс.
Неокласичне визначення предмета економічної

теорії. Запровадження в економічний аналіз методологічного принципу апріоризму

Слайд 4

Чиказька школа неолібералізму
Мілтон Фрідмен.
Розробка основоположних принципів неолібералізму. Модифікація кількісної теорії

грошей. Монетарні теорії циклічних коливань та інфляції. Дослідження споживчої функції та поведінки споживача. Гіпотеза природного рівня безробіття. Економічна політика на основі «грошового правила»

Слайд 5

Французька (паризька) школа неолібералізму
Жак-Леон Рюеф.
Запровадження в економічну теорію поняття "економіка

ринків". Проблеми економічної ефективності та справедливості.
Інституційний та структуралістський підхід.

Слайд 6

Неоавстрійська (віденська) школа неолібералізму
Людвіг фон Мізес, Фрідріх фон Хаєк
Ідеологія сучасного

економічного лібералізму. Заперечення соціалізму й інтервенціонізму.
Концепція спонтанного (розширеного) порядку.
Принцип недосконалого знання.Структурний аналіз макроекономічних проблем.
Критика кейнсіанської теорії і політики

Слайд 7

Німецька школа неолібералізму
Вальтер Ойкен
Концепція ідеальних типів господарства. Політика ладу та

політика процесу. Розробка теорії трансформації тоталітарного ладу. Теорія соціального ринкового господарства. Захист політики "соціальної компенсації"

Слайд 8

Основні групи німецьких неолібералів
Очолили В. Репке та О. Рюстов.
Вивчали проблеми суспільного

ладу та економічної політики,
продовжували теоретичні пошуки
під час Другої світової війни.
Вони намагалися визначити принципи
свідомої побудови суспільного ладу
через поєднання традицій класичного
лібералізму, ідеї природного економічного
порядку та керівної ролі держави.

I група

Слайд 9

В. Ойкен та Ф. Бьом, розробляли
класифікації національних господарств,
ця група

зайнялася визначенням
стадій історичного й економічного розвитку,
трактуванням економічної системи
та її основоположних принципів.

група

Слайд 10

А. Мюллер-Армак та Л. Ерхард
з їхніми учнями, розробили концепцію
соціального ринкового

господарства.

III група

Слайд 11

Неолібералізм, дотримується таких основних ідеалів класичного лібералізму, як:
пріоритет приватної власності

на засоби виробництва,
індивідуальної свободи виробника
та особистого інтересу людини;
обстоювання природного, конкурентного,
порядку розвитку ринкової економіки;
вільний характер ціноутворення,
руху робочої сили, капіталу і ресурсів;
політика фритредерства у
зовнішній торгівлі;
заперечення прямого державного
втручання у господарські процеси.

Слайд 12

В. Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем»
«Підстави національної економії»

(1947). В розділі цієї книги «Економічні системи» доводиться природне співіснування в одних і тих же суспільствах два ідеальних, як він вважає, типів економіки: ціновою і централізованою керованою.
В. Ойкен уточнює, що система «нецінової економіки... існувала і існує в двох формах: як «проста централізована керована економіка» (відособлене господарство) або як "централізовано-адміністративна економіка"».

Слайд 13

Ці форми реалізуються в трьох формах, кожну з яких він характеризує

так:
а) “тотальна”;
б) “централізована керована економіка з вільним обміном предметами споживання”;
в) “централізована керована економіка з вільним споживчим вибором”.

Слайд 14

Критеріями розмежування ідеальних типів економічних систем є механізм координації взаємодії господарських

одиниць (ринковий або адміністративний) та процес прийняття економічних рішень (добровільний або примусовий).

Слайд 15

В ордолібералізмі велика увага приділялася двом типам економічної політики — політиці

ладу (устрою) та політиці процесу.
Політика ладу — це комплекс довгострокових заходів, спрямованих на створення рамкових умов функціонування економіки, їх законодавче та правове оформлення, контроль за їх дотриманням і своєчасне внесення коректив з боку держави.
Політика процесу — це комплекс заходів щодо безпосереднього впливу на господарську діяльність через фінансову стабілізацію, структурні й соціальні зрушення, у тому числі коригування ринкового розподілу доходів і вирішення проблеми добробуту.

Слайд 16

Неоліберальна модель В. Ойкена представила три принципи теорії ладу (устрою), які

утворюють структурний каркас конкурентного ринкового ладу:
принцип індивідуальної свободи
принцип сильної держави
принцип системності в економічній політиці.

Економічні теорії неолібералізму

Содержание

Неолібералізм - напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології

Основні школи неолібералізмуАнглійська (лондонська) школа Лайонелл Чарльз Роббінс.Неокласичне визначення предмета економічної

Чиказька школа неолібералізму Мілтон Фрідмен.Розробка основоположних принципів неолібералізму. Модифікація кількісної теорії

Французька (паризька) школа неолібералізму Жак-Леон Рюеф.Запровадження в економічну теорію поняття "економіка

Неоавстрійська (віденська) школа неолібералізму Людвіг фон Мізес, Фрідріх фон ХаєкІдеологія сучасного

Німецька школа неолібералізмуВальтер Ойкен Концепція ідеальних типів господарства. Політика ладу та

Основні групи німецьких неолібералівОчолили В. Репке та О. Рюстов.Вивчали проблеми суспільного

В. Ойкен та Ф. Бьом, розробляли класифікації національних господарств, ця група

А. Мюллер-Армак та Л. Ерхардз їхніми учнями, розробили концепцію соціального ринкового

Неолібералізм, дотримується таких основних ідеалів класичного лібералізму, як: пріоритет приватної власності

В. Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем»«Підстави національної економії»