Метод та методика аналізу господарської діяльності підприємства

Сентябрь 11, 2022

Главная
Экономика
Метод та методика аналізу господарської діяльності підприємства

Содержание

2. Метод АГД - це дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв’язку і
3. Метод АГД має ряд характерних особливостей: діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ; використання системи
4. Усі методичні прийоми АГД можна поділити на три групи: розрахунково-аналітичні (логіко-економічні), математичні, евристичні.
5. Розрахунково-аналітичні прийоми включають основні та спеціальні прийоми. Основні є базовими й обов’язковими для будь-яких аналітичних досліджень,
6. Математичні прийоми. Для їх кваліфікованого застосування необхідно представити господарський об'єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його
7. Евристичні прийоми пов’язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В
8. Використання методу АГД проявляється через ряд конкретних методик аналітичного дослідження. Методикою прийнято називати сукупність прийомів, способів,
9. Основні структурні елементи методики АГД: формування мети та завдань АГД; визначення об’єктів аналізу; сукупність синтетичних та
10. 2. Класифікація методичних прийомів та способів АГД
11. 2.1. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях: особливості застосування ТИПОВІ СИТУАЦІЇ, ПРИ ЯКИХ В АГД ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ
12. - ПОРІВНЮЮЧИ ФАКТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ З АНАЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ МИНУЛИХ, оцінюють результати діяльності в динаміці, виявляють
13. - ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО АНАЛІЗУЄТЬСЯ, З СЕРЕДНІМИ АНАЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПО ГАЛУЗІ дозволяє визначити місце
14. - ПОРІВНЯННЯ ФАКТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ З НОРМАТИВНИМИ, НОРМАМИ ВИТРАЧАННЯ дозволяє здійснити контроль за використанням всіх видів ресурсів,
15. - ЗІСТАВЛЕННЯ ПАРАЛЕЛЬНИХ І ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ проводять для вивчення взаємозв’язків показників, що досліджуються. Наприклад, аналізуючи одночасно
16. - порівняння різних показників господарської діяльності. Наприклад, показники рентабельності, ефективності використання різних ресурсів
17. - ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ТА ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОГО ЧИ ІНШОГО ЗАХОДУ (зміни того або іншого
19. Застосовуючи прийом порівняння, можна отримати наступні кількісні аналітичні результати: абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів; відносне відхилення
20. 2.2. Використання абсолютних, відносних та середніх величин в АГД
22. Таблиця 1. Види відносних величин
23. Середні величини, що найчастіше використовуються в АГД:
24. Наукову обґрунтованість використанню середніх величин забезпечують такі умови: обчислення середніх величин для всього кола досліджуваних явищ
25. 2.3. Побудова рядів динаміки
26. Складовими динамічного ряду є ознака часу t (момент або інтервал) та числові значення показника – рівні
27. Таблиця 2. Вартість основних виробничих засобів підприємства станом на 01.01 Рис.1. Вартість основних виробничих засобів станом
28. Таблиця 3. Випуск продукції підприємством по місяцях Рис. 2. Випуск продукції підприємством по місяцях Інтервальні –
29. Для оцінки динамічних рядів можуть бути розраховані наступні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне
30. За ІІ – IV квартали товарооборот збільшився на 14 тис. грн., або на 50 % порівняно
31. 2.4. Індекси, їх види та порядок розрахунку Індексний метод базується на відносних показниках, які виражають співвідношення
32. 2.5. Прийом групування інформації в АГД Щоб використовувати прийом групування в економічному аналізі, необхідно вміти: правильно
34. Таблиця 5. Вихідні дані для аналізу середнього терміну експлуатації основних засобів
35. 2.6. Використання прийому балансового узагальнення в АГД Прийом балансового узагальнення застосовується якщо потрібно вивчити співвідношення двох
36. Прийом балансового узагальнення може застосовуватися як основний, так і допоміжний прийом економічного аналізу: 1. Як основний,
37. Таблиця 4. Якісний склад трудових ресурсів підприємства
38. 2.7. Прийоми графічного і табличного відображення даних в АГД
39. 3. Евристичні прийоми в АГД Евристичними називають спеціальні прийоми отримання нових знань, які базуються на використанні
40. ТЕМА 6. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ Поняття та завдання факторного аналізу Класифікація факторів для потреб АГД Моделювання
41. Всі явища та процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємообумовленості. Деякі з них
42. Кожний результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів.
43. Факторний аналіз - методика комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників
44. При вирішенні аналітичних завдань виявляється певна причинно-наслідкова залежність між господарськими явищами, що аналізуються, та факторами, які
45. Детермінований факторний аналіз – це методика дослідження впливу факторів, зв’язок яких з результативним показником має функціональний
46. Стохастичний аналіз – методика дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником, на відміну від функціонального, є
47. Для проведення стохастичного аналізу використовуються спеціальні прийоми та способи, у тому числі й економіко-математичні.
48. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ: 1. Вибір факторів, які здійснюють вплив на досліджувані результативні показники; їх класифікація
49. В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.
51. До факторів першого рівня відносять ті, що безпосередньо впливають на результативний показник. Фактори, що спричиняють непрямий
52. Кількісними вважаються фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини), наприклад, обсяг валових доходів, продажу
53. 3. МОДЕЛЮВАННЯ ФАКТОРНИХ СИСТЕМ
54. До завдань детермінованого факторного аналізу економічних показників відноситься встановлення конкретного виду залежності результативного показника від окремих
55. Використання моделей в аналізі дає змогу абстрактно зобразити основні взаємозв’язки, що існують у реальній господарській системі
56. Моделювання – це один з методів наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель об’єкта дослідження; тобто
57. Функціональний зв’язок можна відобразити шляхом використання адитивної, мультиплікативної, кратної або комбінованої моделей
58. 1. Адитивний взаємозв’язок можна представити у вигляді математичного рівняння:
59. 2. Мультиплікативний взаємозв’язок відображає прямо пропорційну залежність результативного показника від факторів:
60. Кратна залежність результативного показника:
61. Комбінований (змішаний) взаємозв’язок результативного і факторних показників – поєднання в різноманітних комбінаціях адитивної, мультиплікативної та кратної
62. Прийоми побудови детермінованих факторних моделей Відомий ряд прийомів моделювання факторних систем: розподілу; подовження; розширення та скорочення
63. Кратні моделі можуть бути перетворені шляхом подовження, розширення і скорочення. 1. Прийом подовження факторної системи полягає
64. 2. Прийом розширення кратної моделі представляє собою отримання мультиплікативної системи шляхом множення чисельника та знаменника дробу
66. Розширення моделей повинно здійснюватися за рахунок параметрів, які взаємопов’язані із заданими у самій формулі й утворюють
67. 3. Прийом скорочення дозволяє отримати модель, однакову за типом з вихідною, але з новим набором факторів,
68. Для перетворення будь-якої факторної моделі можуть послідовно використовуватися кілька різних прийомів. При цьому кожного разу моделі
69. 4. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі
71. Елімінувати – означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного. При цьому
72. Спосіб ланцюгових підстановок Спосіб ланцюгових підстановок використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних
73. Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної
74. Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, потрібно дотримуватися певних правил, що визначають послідовність розрахунку: в першу чергу підлягають
75. У = a *b*c де У – результативний показник: Уо – базисний рівень результативного показника; У1
82. Скачать презентацию

Слайд 2

Метод АГД - це дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом

виявлення та визначення взаємозв’язку і зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення та розвиток господарських явищ і процесів.

Слайд 3

Метод АГД має ряд характерних особливостей:
діалектичний підхід до вивчення господарських процесів

та явищ;
використання системи показників, які всебічно та глибоко характеризують діяльність суб’єкта господарювання;
виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи та причинно-наслідкових зв’язків, зміни їх параметрів;
вимірювання впливу факторів на результати господарювання

Слайд 4

Усі методичні прийоми АГД можна поділити на три групи:
розрахунково-аналітичні (логіко-економічні),

математичні,
евристичні.

Слайд 5

Розрахунково-аналітичні прийоми включають основні та спеціальні прийоми.
Основні є базовими й

обов’язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.).
Спеціальні прийоми використовуються для визначення ступеня залежності та впливу окремих факторів при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків (елімінування, групування, балансове узагальнення та ін.)

Слайд 6

Математичні прийоми. Для їх кваліфікованого застосування необхідно представити господарський об'єкт у

вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні прийоми найбільше використовуються при дослідженнях стохастичного зв’язку.
До математичних відносять прийоми:
1) елементарної математики;
2) математичного аналізу, включаючи варіаційне обчислення;
3) прикладної математичної статистики й економетрії;
4) дослідження операцій, включаючи математичне програмування та теорії ігор, управління запасами, масового обслуговування, навчання.

Слайд 7

Евристичні прийоми пов’язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого

мислення, набутого досвіду тощо.
В практиці АГД використовують наступні прийоми: аналогія, інверсія, “мозковий штурм”, синектика, контрольні питання, колективний блокнот тощо.

Слайд 8

Використання методу АГД проявляється через ряд конкретних методик аналітичного дослідження.
Методикою

прийнято називати сукупність прийомів, способів, засобів, що застосовуються в процесі проведення АГД в раніше визначеній послідовності для досягнення поставленої мети.

Слайд 9

Основні структурні елементи методики АГД:
формування мети та завдань АГД;
визначення об’єктів аналізу;
сукупність

синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв’язки;
система факторів, які впливають на зміну показників;
інформаційна база аналітичних досліджень;
способи та методичні прийоми аналізу;
організаційне та технічне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення їх результатів та оцінка (інтерпретація).

Слайд 10

2. Класифікація методичних прийомів та способів АГД

Слайд 11

2.1. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях: особливості застосування
ТИПОВІ СИТУАЦІЇ, ПРИ

ЯКИХ В АГД ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПОРІВНЯННЯ:
- ПОРІВНЯННЯ ФАКТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ З ПЛАНОВИМИ (ПРОГНОЗНИМИ) дає можливість визначити ступінь виконання плану (прогнозу) за період часу, що досліджується (день, декаду, місяць, квартал, рік); перевірити обґрунтованість планових (прогнозних) показників (порівнюючи дані за декілька минулих періодів з даними плану (прогнозу) поточного періоду), виявити резерви господарювання

Слайд 12

- ПОРІВНЮЮЧИ ФАКТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ З АНАЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ МИНУЛИХ, оцінюють

результати діяльності в динаміці, виявляють тенденції розвитку економічних процесів підприємства, визначають напрями подальшого поглиблення аналізу

Слайд 13

- ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО АНАЛІЗУЄТЬСЯ, З СЕРЕДНІМИ АНАЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

ПО ГАЛУЗІ дозволяє визначити місце на ринку суб’єкта, що аналізується, його частку на ринку; З ПОКАЗНИКАМИ ОКРЕМИХ КРАЩИХ (ВИСОКОРЕНТАБЕЛЬНИХ) ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ, ДОСЯГНЕННЯМИ НАУКИ – оцінити отримані результати діяльності господарства, провести пошук, розрахунок і мобілізацію резервів;

Слайд 14

- ПОРІВНЯННЯ ФАКТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ З НОРМАТИВНИМИ, НОРМАМИ ВИТРАЧАННЯ дозволяє здійснити контроль

за використанням всіх видів ресурсів, виявляють їх економію або перевитрачання, ефективність використання, резерви збільшення обсягів виробництва та зменшення собівартості продукції (робіт, послуг). Даний напрям аналізу сприяє впровадженню ресурсозберігаючих технологій

Слайд 15

- ЗІСТАВЛЕННЯ ПАРАЛЕЛЬНИХ І ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ проводять для вивчення взаємозв’язків показників,

що досліджуються. Наприклад, аналізуючи одночасно динаміку зміни обсягу виробництва валової продукції, чисельності робітників і продуктивності праці, можна обґрунтувати взаємозв’язок між цими показниками

Слайд 16

- порівняння різних показників господарської діяльності. Наприклад, показники рентабельності, ефективності використання

різних ресурсів

Слайд 17

- ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ТА ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОГО ЧИ ІНШОГО

ЗАХОДУ (зміни того або іншого фактору) проводять для визначення кількісного впливу фактору та підрахунку резервів

Слайд 18

Слайд 19

Застосовуючи прийом порівняння, можна отримати наступні кількісні аналітичні результати:
абсолютне відхилення значень

порівнюваних параметрів;
відносне відхилення значень порівнюваних параметрів;
еластичність зміни

Слайд 20

2.2. Використання абсолютних, відносних та середніх величин в АГД

Слайд 21

Слайд 22

Таблиця 1. Види відносних величин

Слайд 23

Середні величини, що найчастіше використовуються в АГД:

Слайд 24

Наукову обґрунтованість використанню середніх величин забезпечують такі умови:
обчислення середніх величин для

всього кола досліджуваних явищ або принаймні для їх найбільш типової частини;
забезпечення однорідності явищ, для яких обчислюються середні величини. Якщо однорідні явища мають внутрішні відмінності, поряд з загальною середньою доцільно вивчати деталізовані середні щодо структурних групувань. Прикладом цього є обчислення середньої заробітної плати для всього промислово-виробничого персоналу підприємства і для окремих категорій персоналу;
правильний вибір одиниці сукупності, за якою обчислюється середня величина. При цьому слід врахувати мету такого розрахунку. Так, при визначенні величини випуску продукції на 1 м2 виробничої площі в знаменнику дробу може бути або вся виробнича площа підприємства, або та, що фактично використовується. Перша середня величина характеризуватиме потенційні можливості підприємства, а друга – їх реальне використання

Слайд 25

2.3. Побудова рядів динаміки

Слайд 26

Складовими динамічного ряду є ознака часу t (момент або інтервал) та

числові значення показника –
рівні (yt).
Відповідно до класифікації показників за ознакою часу динамічні ряди поділяються на моментні та інтервальні.

Слайд 27

Таблиця 2. Вартість основних виробничих засобів підприємства станом на 01.01
Рис.1. Вартість основних виробничих

засобів станом на 01.01

Моментні ряди фіксують стан явища на певні моменти часу.

Слайд 28

Таблиця 3. Випуск продукції підприємством по місяцях
Рис. 2. Випуск продукції підприємством

по місяцях

Інтервальні – агрегований результат за певний проміжок часу

Слайд 29

Для оцінки динамічних рядів можуть бути розраховані наступні показники: абсолютний приріст,

темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1 % приросту, середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту та інші.

Слайд 30

За ІІ – IV квартали товарооборот збільшився на 14 тис. грн.,

або на 50 % порівняно з І кварталом. Поквартальні абсолютні прирости та темп приросту зменшувалися, проте абсолютне значення 1 % приросту зростало.

Таблиця 3. Товарооборот крамниці

Слайд 31

2.4. Індекси, їх види та порядок розрахунку
Індексний метод базується на відносних

показниках, які виражають співвідношення рівня даного (досліджуваного) явища і рівня аналогічного явища, прийнятого в якості бази.
Індивідуальний індекс характеризує зміну у динаміці величини окремого елемента складного явища (наприклад, зміну ціни на один вид продукції за певний період часу або зміну випуску окремого виду промислової продукції). Він стосується завжди одиниці сукупності.
Зведений індекс – це відносний показник динаміки та порівняння таких складних сукупностей, окремі елементи яких не можна підсумовувати. Він характеризує зміну складного явища, тобто є співвідношенням рівнів показника, до складу якого входять різнорідні елементи.

Слайд 32

2.5. Прийом групування інформації в АГД
Щоб використовувати прийом групування в економічному

аналізі, необхідно вміти:
правильно вибирати групувальну ознаку, яка обумовлюється змістом, і якісною особливістю досліджуваних процесів;
визначати кількість груп
встановлювати межі груп.

Слайд 33

Слайд 34

Таблиця 5. Вихідні дані для аналізу середнього терміну експлуатації основних засобів

Слайд 35

2.6. Використання прийому балансового узагальнення в АГД
Прийом балансового узагальнення застосовується якщо

потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути рівними між собою

Слайд 36

Прийом балансового узагальнення може застосовуватися як основний, так і допоміжний прийом

економічного аналізу:
1. Як основний, прийом балансового узагальнення використовується при вивченні показників, що знаходяться в балансовій залежності, наприклад, при аналізі забезпечення підприємства різними ресурсами (трудовими, фінансовими, сировиною, матеріалами, товарами), аналізуючи бухгалтерський баланс тощо. Цей прийом є інструментом виявлення господарських резервів, встановлення матеріально-речових, вартісних і трудових пропорцій, забезпечення оптимального та збалансованого розвитку виробництва.
2. Як допоміжний, прийом балансового узагальнення використовується для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки результатів розрахунків впливу факторів на сукупний результативний показник.
3. Прийом балансового узагальнення використовується для:
перевірки вихідних даних підприємства, на підставі яких проводиться аналіз;
визначення розміру впливу окремих факторів на зміну результативного показника, якщо відомий вплив інших факторів; наприклад, якщо з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників;
побудови детермінованих адитивних факторних моделей;
одного із способів факторного аналізу – пропорційного ділення або часткової участі.

Слайд 37

Таблиця 4. Якісний склад трудових ресурсів підприємства

Слайд 38

2.7. Прийоми графічного і табличного відображення даних в АГД

Слайд 39

3. Евристичні прийоми в АГД
Евристичними називають спеціальні прийоми отримання нових знань,

які базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань.

Слайд 40

ТЕМА 6. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ
Поняття та завдання факторного аналізу
Класифікація факторів для

потреб АГД
Моделювання факторних систем
Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі

Слайд 41

Всі явища та процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку, взаємозалежності

та взаємообумовленості. Деякі з них безпосередньо пов’язані між собою, а інші – опосередковано.

Слайд 42

Кожний результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів.

Слайд 43

Факторний аналіз - методика комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу

факторів на величину результативних показників

Слайд 44

При вирішенні аналітичних завдань виявляється певна причинно-наслідкова залежність між господарськими явищами,

що аналізуються, та факторами, які їх зумовлюють.
Характер залежності (пряма функціональна або оберненої) визначає прийоми та способи вирішення того чи іншого аналітичного завдання: детермінований чи стохастичний факторний аналіз

Слайд 45

Детермінований факторний аналіз – це методика дослідження впливу факторів, зв’язок яких

з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми показників, що є факторами детермінованої моделі

Слайд 46

Стохастичний аналіз – методика дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником,

на відміну від функціонального, є неповним, ймовірним і кореляційним. При кореляційній залежності зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник.
Наприклад, немає можливості функціонально показати зв’язок між рентабельністю роботи підприємства та середнім рівнем освіти керівництва або між курсом національної валюти на валютному ринку і рівнем інфляції у країні.

Слайд 47

Для проведення стохастичного аналізу використовуються спеціальні прийоми та способи, у тому

числі й економіко-математичні.

Слайд 48

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ:
1. Вибір факторів, які здійснюють вплив на досліджувані результативні

показники; їх класифікація і систематизація.
2. Визначення форми залежності між факторами та результативним показником на підставі набутого досвіду, за допомогою спеціальних способів і прийомів.
3. Моделювання взаємозв’язків між результативними та факторними показниками. Побудова економічно обґрунтованої (з позицій факторного аналізу) факторної моделі.
4. Розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.
5. Формування висновків за результатами проведених досліджень, підготовка відповідних управлінських рішень

Слайд 49

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і

явищ, які відбуваються на підприємстві.

2. Класифікація факторів для потреб аналізу

Слайд 50

Слайд 51

До факторів першого рівня відносять ті, що безпосередньо впливають на результативний

показник. Фактори, що спричиняють непрямий вплив на результативний показник за допомогою факторів першого рівня – фактори другого рівня тощо.

Слайд 52

Кількісними вважаються фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини),

наприклад, обсяг валових доходів, продажу продукції, сума власних і залучених фінансових ресурсів, сума витрат на виробництво, чисельність працівників підприємства, робочих днів в аналізованому періоді тощо.
До структурних факторів відносяться такі показники як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі підприємства, частка активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, частка робітників підприємства, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі витрат на виробництво тощо.
Якісні фактори визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об’єктів, що вивчаються. Наприклад, рівень продуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів, які випускає підприємство, доходність цінних паперів тощо.

Слайд 53

3. МОДЕЛЮВАННЯ ФАКТОРНИХ СИСТЕМ

Слайд 54

До завдань детермінованого факторного аналізу економічних показників відноситься встановлення конкретного виду

залежності результативного показника від окремих факторів, що впливають на нього, та визначення їх кількісного розміру. Для цього використовують математичне моделювання економічних процесів.
В економічних дослідженнях при здійсненні детермінованого факторного аналізу взаємозв’язки між показниками відображаються у вигляді математичних формул, які називають аналітичними моделями

Слайд 55

Використання моделей в аналізі дає змогу абстрактно зобразити основні взаємозв’язки, що

існують у реальній господарській системі

Слайд 56

Моделювання – це один з методів наукового пізнання, за допомогою якого

створюється модель об’єкта дослідження; тобто взаємозв’язок показника, що досліджується, з факторами передається у формі конкретного математичного рівняння

Слайд 57

Функціональний зв’язок можна відобразити шляхом використання адитивної, мультиплікативної, кратної або комбінованої

моделей

Слайд 58

1. Адитивний взаємозв’язок можна представити у вигляді математичного рівняння:

Слайд 59

2. Мультиплікативний взаємозв’язок відображає прямо пропорційну залежність результативного показника від факторів:

Слайд 60

Кратна залежність результативного показника:

Слайд 61

Комбінований (змішаний) взаємозв’язок результативного і факторних показників – поєднання в різноманітних

комбінаціях адитивної, мультиплікативної та кратної залежностей:

Слайд 62

Прийоми побудови детермінованих факторних моделей
Відомий ряд прийомів моделювання факторних систем: розподілу;

подовження; розширення та скорочення вихідних кратних двофакторних систем типу

Слайд 63

Кратні моделі можуть бути перетворені шляхом подовження, розширення і скорочення.
1. Прийом подовження

факторної системи полягає в тому, що у вихідній формулі її показники алгебраїчно розшифровуються відповідно до їх економічного змісту.
Так, подовження в кратних системах передбачає заміну факторів в чисельнику або знаменнику дробу на суму однорідних показників. Вихідна факторна модель

Якщо при цьому х1 = х11 + х12 + … + х1n, тоді модель набуває вигляду:

Слайд 64

2. Прийом розширення кратної моделі представляє собою отримання мультиплікативної системи шляхом множення

чисельника та знаменника дробу вихідної факторної моделі на один або кілька нових показників
Прийом розширення факторних систем базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне і те саме число, величина дробу не зміниться
Це дає змогу вводити до аналітичних формул (моделей), які аналізуються, будь-які показники, що несуть аналітичне навантаження з точки зору дослідження факторів, які впливають на результативний показник.

Слайд 65

Слайд 66

Розширення моделей повинно здійснюватися за рахунок параметрів, які взаємопов’язані із заданими

у самій формулі й утворюють нові показники, що поглиблюють знання про досліджувані господарські явища

Слайд 67

3. Прийом скорочення дозволяє отримати модель, однакову за типом з вихідною, але

з новим набором факторів, шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на один і той же показник:

Наприклад, використовуючи вихідні дані попереднього прикладу, поділимо чисельник і знаменник на чистий дохід від продажу і отримаємо нову факторну модель:

Слайд 68

Для перетворення будь-якої факторної моделі можуть послідовно використовуватися кілька різних прийомів.

При цьому кожного разу моделі повинні відображати зв’язок між реальними показниками, що вивчаються

Слайд 69

4. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі

Слайд 70

Слайд 71

Елімінувати – означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного

показника, крім одного. При цьому виходять з умовного припущення про те, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюється другий, третій і т.д., за умови незмінності інших. Це дає можливість визначити вплив кожного фактору на величину показника, що досліджується, окремо від інших

Слайд 72

Спосіб ланцюгових підстановок
Спосіб ланцюгових підстановок використовується для розрахунку впливу факторів в

усіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і комбінованих (змішаних)

Слайд 73

Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного

показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну величину в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміни одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші не змінюються. Порівняння результативної величини показника до та після зміни рівня того чи іншого фактору дає можливість елімінувати вплив всіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника

Слайд 74

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, потрібно дотримуватися певних правил, що визначають послідовність

розрахунку:
в першу чергу підлягають заміні кількісні фактори, далі – структурні, в останню чергу – якісні;
якщо модель представлена декількома кількісними, структурними або якісними показниками, послідовність підстановок визначається шляхом логічного аналізу. Тобто, черговість замін факторів залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які – вторинні. Насамперед, аналізують вплив найбільш загального (первинного) кількісного показника;
за умови, що вплив певного фактору не визначено беруть його базисну величину, тобто ту, з якою порівнюють, а якщо визначено, то беруть фактичну величину – ту, яку порівнюють;
4) кількість розрахункових умовних показників на один менше, ніж факторів у моделі

Слайд 75

У = a bc
де У – результативний показник: Уо –

базисний рівень результативного показника; У1 – звітний рівень результативного показника; a, b – кількісні показники: а – первинний щодо показника b; с – якісний показник.

Слайд 76

Слайд 77

Слайд 78

Слайд 79

Слайд 80