Суспільне відтворення, його типи і показники

СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ – процес суспільного виробництва взятий не як окремий акт, а як постійно повторюваний процес

ВИЩИЙ ІНТЕРЕС

ОРІЄНТАЦІЯ

ДЖЕРЕЛО ВІДТВОРЕННЯ

- максимізація прибутку

- максимізація добробуту населення

- на індивідуальний ринковий попит

- на сукупний попит

- вільні грошові кошти самого підприємства

- національний доход

відтворення системи продуктивних сил

відтворення системи виробничих відносин

Акцентуючи увагу лише на корисності не розрізняють виробничу та невиробничу сферу, продуктивну та непродуктивну працю, оскільки вважають всю економіку виробництвом корисностей

СИСТЕМА МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

СНБ

СНР

до складу сукупного продукту зараховують результати сфери матеріального виробництва;
суспільний продукт обчислюється з повторним рахунком;
макроекономічні результати зводяться у систему галузевих і міжгалузевих балансів;
суспільний продукт оцінюється через натурально-речові і вартісні показники

до сукупного продукту відносять результати як сфери матеріального, так і нематеріального виробництва;
грошові витрати і доходи в економіці еквівалентні, тобто витрати дорівнюють доходам;
виробництво, розподіл, обмін і споживання розглядаються як взаємопов’язані сторони єдиного процесу відтворення;
усі показники обчислюються лише у грошовій формі і без повторного
рахунку

Принципи

Принципи

Показники

Показники

Валовий суспільний продукт (ВСП)
Національний дохід
Необхідний та додатковий продукт
Проміжний та кінцевий продукт

Валовий внутрішній продукт (ВВП)
Валовий національний продукт (ВНП)
Чистий внутрішній продукт (ЧВП)
Національний дохід
Особистий дохід

ПІДХОДИ ДО ОБЧИСЛЕННЯ ССП

ВИРОБНИЧЕ

НЕВИРОБНИЧЕ (ОСОБИСТЕ)

товари
послуги
товари довгострокового використання
товари короткострокового (поточного) використання

психологічна схильність людей до споживання

Гранична схильність до споживання (ГСС)

=

зміни у споживанні
зміни у доході

=

ΔС
ΔД

купівля цінних паперів;
біржові ігри;
спекуляції

Гранична схильність до заощаджень (ГСЗ)

=

зміни у заощадженні
зміни у доході

=

ΔЗ
ΔД

Заощадження – вилучення коштів з потоку поточного споживання

Нематеріальні

МАТЕРІАЛЬНИЙ (будівлі, споруди)
НЕМАТЕРІАЛЬ-НИЙ (програмні продукти, твори мистецтва)

Сировина, матеріали, палива та інші

Дорогоцінні матеріали та камені, ювелірні вироби

Природні ресурси: земля, багатства надр, ліси та інші

Патенти, авторські прав та інші

Монетарне золото, SDR

Валюта і депозити

Цінні папери (крім акцій)

Акції та інші види акціонерного капіталу

Страхові технічні резерви

Інші

ФУНКЦІЇ ДОХОДІВ У ПРОЦЕСІ СУСПІЛЬНОГО ВІДТВОРЕННЯ

відтворення робочої сили
задоволення особистих потреб людей
придбання засобів особистого споживання
формування витрат підприємств
мотивування економічної діяльності людей

Доходи населення

Доходи від власності:
відсотки;
рента;
дивіденди

Доходи із суспільних фондів споживання:
грошові виплати (соціальна допомога);
безоплатні послуги (медицина, освіта, культура, спорт);
натуральні видачі;
благодійна допомога

відчуження переважної частини населення від власності;
антидемократичний характер діяльності держави;
наявність дискримінації;
відсутність справедливої соціальної політики;
відсутність могутніх профспілок та ін.

Грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни на певний період

Фінансове забезпечення соціальної політики

Контроль за утворенням і використанням централізованого грошового фонду

випуск в обіг “зайвих” грошей;
зниження обсягів суспільного виробництва;
надмірно “роздуті” соціальні програми;
мілітаризація економіки;
підвищення граничних витрат суспільного виробництва;
висока питома вага “тіньової” економіки

фіскальна

регулююча

соціальна

ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ

історично перша

посилюється з ХХ ст.

стає значимою за сучасних умов

Зручності – кожен податок повинен стягуватись у той час і таким чином, коли і як платнику зручніше всього його сплатити

Визначеності – податок на кожного повинен бути точно визначеним, а не довільним. Термін сплати, спосіб платежу, сума платежу – все це повинно бути зрозуміло, безспірно для платника

Економії – податкова система повинна бути побудована і функціонувати так, щоб не допускати зловживань, мінімізувати витрати на вилучення податків

ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗА А.СМІТОМ

За місцем надходження:
загальнодержавні
місцеві

КРИВА ЛАФФЕРА

Соціальна держава

Ефективна держава

середина ХІІ – середина ХІХ ст.

з кінця ХІХ ст. – друга половина ХХ ст.

50-70 рр. ХХ ст.

сучасний період

Функції, що пов'язані з посиленням ринкової системи і модифікаціями її функціонування

створення правової основи
захист конкуренції і боротьба з монополізмом
підтримка суспільного порядку
впровадження системи стандартів

заходи щодо економічної стабілізації
перерозподіл ресурсів
вирішення проблем економічної та соціальної нерівності

Інтернаціоналізація капіталу

процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, що проявляється як у створенні окремими компаніями об’єктів в інших державах, так і в розвитку міжнародних форм зв’язків і контактів між капіталами різних країн

Інтернаціоналізація господарського життя

зближення економік країн, що виявляється у зростанні виробничої взаємозалежності, збільшенні міжнародного товарообороту, русі капіталів і робочої сили, взаємному впливові на найважливіші економічні процеси в країнах, у тому числі на динаміку цін, ставки проценту і т.д.

стимулює зростання ефективності виробництва; прискорений розвиток науки і техніки;

поглиблює спеціалізацію країн; забезпечує масовий випуск продукції;

веде до поширення в усьому світі досягнень науки і техніки;

сприяє підвищенню життєвого рівня населення;

інтенсифікує всі форми міжнародних економічних відносин;

породжує тенденцію до вирівнювання умов виробництва в різних країнах, рівня витрат виробництва, продуктивності праці, норми прибутку

інформаційна революція;

інтернаціоналізація виробництва, обміну та капіталу;

дефіцит природних ресурсів;

ПЕРЕДУМОВИ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

демографічний вибух;

посилення техногенного навантаження на природу;

розповсюдження зброї масового знищення

Третій етап: послідовна глобалізація
(розпочався у 80-х рр. ХХ ст.)

ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ