Теорія граничної корисності та поведінка споживача. Тема 4

Июль 29, 2022

Главная
Экономика
Теорія граничної корисності та поведінка споживача. Тема 4

Содержание

2. План лекції: Корисність і проблема її виміру. Закон спадної граничної корисності блага. Оптимізація споживання та рівновага
3. Потреби споживача Потреба в чомусь – стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, або задоволення, яке
4. Засоби задоволення потреб Блага – це засоби для задоволення потреб. Економічні блага є обмеженими(рідкісними). Класифікація благ:
5. Здатність блага задовольняти потребу має якісну і кількісну характеристики Психолого-суб’єктивну оцінку задоволення заведено називати корисністю Максимізація
6. Основні положення кількісної теорії корисності Корисність – суб'єктивна оцінка блага, що не пов'язана ні з фізіологічною
7. Модель споживчого вибору Модель базується на функції корисності, яка має вигляд: де U = f (
8. Кардиналістська теорія ( понятійний апарат) Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх одиниць(порцій) спожитого блага
9. Кардиналістська теорія ( понятійний апарат) Для оцінки зміни сукупної корисності при споживанні наступної одиниці певного блага
10. Завдання 1. Уявити споживання улюбленого блага (наприклад, слив або крекерів) впродовж певного періоду (наприклад, за перерву)
11. Таблиця 1 Динаміка сукупної та граничної корисності блага впродовж одного акту споживання
12. Особливості поведінки споживача (перший закон Госсена) Спостереження за поведінкою споживача виявили, що в одному безперервному акті
13. Графічне відображення
14. Правило раціональної поведінки (зв’язок граничної та сукупної корисності) Максимальна сукупна корисність від споживання товару досягається тоді,
15. Завдання На підставі даних таблиці здійснити графічну побудову кривих, які відображають залежність між: сукупною (TU) корисністю
16. Механізм вибору за умови одночасного споживання багатьох благ Моделювання вибору споживача за умови множинності благ у
17. Таблиця Менгера Денний бюджет споживача 25,20 грош. од.
18. Вибір споживача (перша спроба) 3кг хліба, 4 л молока, 2 кг цукру
19. Вибір споживача (друга спроба): досягнення рівноваги «зважених» по ціні граничних корисностей благ
20. Еквімаржинальний принцип рівноваги споживача Другий закон Госсена: споживач досягає рівноваги за умови рівності «зважених» граничних корисностей
22. Скачать презентацию

Слайд 2

План лекції:
Корисність і проблема її виміру.
Закон спадної граничної корисності блага.
Оптимізація

споживання та рівновага споживача з кардиналістських позицій.

Слайд 3

Потреби споживача
Потреба в чомусь – стан незадоволення, з якого людина прагне

вийти, або задоволення, яке прогне продовжити.
Класифікація потреб за А. Маршаллом:
первинні й вторинні;
абсолютні й відносні;
невідкладні й відтерміновані;
загальні й особливі;
звичайні й надзвичайні.

Слайд 4

Засоби задоволення потреб
Блага – це засоби для задоволення потреб.
Економічні блага є

обмеженими(рідкісними).
Класифікація благ:
довгочасні й короткочасні;
нинішні й майбутні;
взаємозамінні(субститути) і взаємодоповнювальні(комплементи);
з нормальною споживною цінністю і низькою споживною цінністю.

Слайд 5

Здатність блага задовольняти потребу має якісну і кількісну характеристики
Психолого-суб’єктивну оцінку задоволення

заведено називати корисністю

Максимізація корисності є метою споживача, основним мотивом його поведінки.

Слайд 6

Основні положення кількісної теорії корисності
Корисність – суб'єктивна оцінка блага, що не

пов'язана ні з фізіологічною корисністю, ні з моральною поведінкою споживача.
Споживач намагається максимізувати корисність.
Корисність окремих одиниць(порцій) блага споживач здатен порівнювати і кількісно визначати.
Кількісний вимір корисності блага відбувається в умовних одиницях – ютилях (від англ. utility - корисність).

Слайд 7

Модель споживчого вибору
Модель базується на функції корисності, яка має вигляд:
де

U = f ( Qi ),
U – величина корисності, ют.;
Q – кількість одиниць (порцій) блага.
Процес споживання розглядається як один безперервний акт, що триває певний час (година, день, тиждень).

Слайд 8

Кардиналістська теорія ( понятійний апарат)
Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від

всіх одиниць(порцій) спожитого блага в одному акті споживання, називається сукупною корисністю:
Тotal Utility = TU.

Слайд 9

Кардиналістська теорія ( понятійний апарат)
Для оцінки зміни сукупної корисності при споживанні

наступної одиниці певного блага застосовують поняття “гранична корисність” Marginal Utility = MU.
Гранична корисність (MU)
– це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці(порції) блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю.

Слайд 10

Завдання
1. Уявити споживання улюбленого блага (наприклад, слив або крекерів) впродовж певного

періоду (наприклад, за перерву)
2. Визначити кількісно значення сукупної корисності при послідовному споживанні п'яти одиниць блага за один безперервний акт споживання.
3. Заповнити таблицю.

Слайд 11

Таблиця 1 Динаміка сукупної та граничної корисності блага впродовж одного акту споживання

Слайд 12

Особливості поведінки споживача (перший закон Госсена)
Спостереження за поведінкою споживача виявили, що

в одному безперервному акті споживання кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня.

Перший закон Госсена:
В одному безперервному акті споживання гранична корисність блага зменшується до досягнення нею нульового значення у точці повного насичення потреби.

Слайд 13

Графічне відображення

Слайд 14

Правило раціональної поведінки (зв’язок граничної та сукупної корисності)
Максимальна сукупна корисність від споживання

товару досягається тоді, коли гранична корисність дорівнює нулю. Таким чином, раціональний споживач припинить споживати товар тоді, коли сукупна корисність досягне максимального значення.

Слайд 15

Завдання
На підставі даних таблиці здійснити графічну побудову кривих, які відображають залежність

між:
сукупною (TU) корисністю та кількістю блага (Q)
граничною корисністю (MU) та кількістю блага (Q)

Слайд 16

Механізм вибору за умови одночасного споживання багатьох благ
Моделювання вибору споживача за

умови множинності благ у споживанні передбачає врахування цін благ і суми коштів на їх придбання (бюджету). Споживач формує набори благ, зіставляючи вигоду від збільшення корисності від придбання додаткової кількості блага з витратами на цю операцію. Якщо ці величини урівноважились в наборі благ – споживач оптимізує вибір і досягає рівноважного стану.

Слайд 17

Таблиця Менгера Денний бюджет споживача 25,20 грош. од.

Слайд 18

Вибір споживача (перша спроба) 3кг хліба, 4 л молока, 2 кг цукру

Слайд 19

Вибір споживача (друга спроба): досягнення рівноваги «зважених» по ціні граничних корисностей

благ

Слайд 20

Еквімаржинальний принцип рівноваги споживача
Другий закон Госсена: споживач досягає рівноваги за умови

рівності «зважених» граничних корисностей благ:
MUх/ Px = MUy/ Py,
де: MUx , MUy – гранична корисність, відповідно, блага X і блага Y;
Px , Py – ціна, відповідно, блага X і блага Y.

Теорія граничної корисності та поведінка споживача. Тема 4

Содержание

План лекції: Корисність і проблема її виміру.Закон спадної граничної корисності блага. Оптимізація

Потреби споживачаПотреба в чомусь – стан незадоволення, з якого людина прагне

Засоби задоволення потребБлага – це засоби для задоволення потреб.Економічні блага є

Здатність блага задовольняти потребу має якісну і кількісну характеристикиПсихолого-суб’єктивну оцінку задоволення

Основні положення кількісної теорії корисностіКорисність – суб'єктивна оцінка блага, що не

Модель споживчого виборуМодель базується на функції корисності, яка має вигляд: де

Кардиналістська теорія ( понятійний апарат)Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від

Кардиналістська теорія ( понятійний апарат)Для оцінки зміни сукупної корисності при споживанні

Завдання1. Уявити споживання улюбленого блага (наприклад, слив або крекерів) впродовж певного