Капілярний ефект

Сентябрь 15, 2022

Главная
Физика
Капілярний ефект

Содержание

2. Першовідкривачем капілярних явищ вважається Леонардо да Вінчі (1452-1519) Італійський вчений , дослідник , винахідник і художник
3. Перші акуратні спостереження капілярних явищ на трубках і скляних пластинках були пророблені Френсисом Хоксбі в 1709
4. Формула висоти підняття рідини в капілярі [σ] - сігма,коефіцієнт поверхневого натягу [g] - прискорення вільного падіння
5. Часто капілярні явища використовують в побуті. Застосування рушників, серветок, гігроскопічної вати, марлі, промокального паперу можливе завдяки
6. Капілярні явища використовуються при видобутку нафти. Сили взаємодії води з гірською породою більше, ніж у нафти.
7. У будівництві враховують можливість підняття вологи по капілярних порах будівельних матеріалів. Для захисту фундаменту і стін
8. Змочуваність – явище взаємодії поверхні мінеральних частинок з молекулами води під впливом неврівноважених сил молекулярного притягання
9. Змочуваність виявляється в: частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні утворенні увігнутого меніска на межі
10. Явище змочування приводить до викривлення поверхні рідини біля поверхні твердого тіла. Рідина. що змочує стінки, біля
11. Явище змочування характеризується крайовим кутом . Для змочуючої рідини крайовий кут гострий: Для незмочуючої — тупий:
13. Скачать презентацию

Слайд 2

Першовідкривачем капілярних явищ вважається Леонардо да Вінчі
(1452-1519)
Італійський вчений , дослідник

, винахідник і художник , архітектор , анатоміст і інженер

Слайд 3

Перші акуратні спостереження капілярних явищ на трубках і скляних пластинках

були пророблені Френсисом Хоксбі в 1709 році

Теорія капілярності Гиббса, не спираючи безпосередньо на які-небудь механістичні моделі, позбавлена недоліків теорії Лапласа; вона може по праву вважатися першою детально розвитою термодинамічною теорією поверхневих явищ. Про теорію капілярності Гиббса можна сказати, що вона дуже проста і дуже складна. Проста тому, що Гиббсу удалося знайти метод, що дозволяє одержати найбільш компактні і витончені термодинамічні співвідношення, рівною мірою застосовні до плоских і скривлених поверхонь

Джоза́йя Уи́ллард Гиббс
(1839-1903)

Слайд 4

Формула висоти підняття рідини в капілярі
[σ] - сігма,коефіцієнт поверхневого натягу
[g]

- прискорення вільного падіння

[ρ] – густина

[R] - радіус капілярної трубки

Слайд 5

Часто капілярні явища використовують в побуті. Застосування рушників, серветок, гігроскопічної вати,

марлі, промокального паперу можливе завдяки наявності в них капілярів
Можна провести дослід на капілярність , на прикладі серветок . Розставимо шість склянок , в трьох є барвники – червоний , жовтий і синій . Склянки розставляємо по колу - синій, безбарвний, жовтий, безбарвний, червоний, безбарвний. Опускаємо серветки і чекаємо . Вода по серветках перетече в порожні склянки і утворює зелений, оранжевий і фіолетовий кольори
.

Слайд 6

Капілярні явища використовуються при видобутку нафти. Сили взаємодії води з гірською

породою більше, ніж у нафти. Тому вода здатна витиснути нафту з дрібних тріщин у більш великі. Для збільшення нафтовіддачі шарів використовуються спеціальні поверхнево-активні речовини.

Слайд 7

У будівництві враховують можливість підняття вологи по капілярних порах будівельних

матеріалів. Для захисту фундаменту і стін від дії ґрунтових вод та вологи застосовують гідроізоляційні матеріали: толь, смоли тощо

Слайд 8

Змочуваність – явище взаємодії поверхні мінеральних частинок з молекулами води під

впливом неврівноважених сил молекулярного притягання на по-верхні мінеральної частинки. Змочуваність залежить від величини вільної пове-рхневої енергії частинки. При великому запасі вільної поверхневої енергії поверхня частинки добре змочується водою, при малому – погано. За змочуваністю водою поверхні твердих тіл вони класифікуються на незмочувані – гідрофобні і добре змочувані водою – гідрофільні.

Слайд 9

Змочуваність виявляється в:
частковому або повному розтіканні рідини по твердій

поверхні

утворенні увігнутого меніска на межі розділу рідини та стінок посудини

просоченні пористих тіл і порошків

Слайд 10

Явище змочування приводить до викривлення поверхні рідини біля поверхні твердого

тіла.
Рідина. що змочує стінки, біля країв посудини піднімається (рідина прилипає до стінки), утворюючи так званий увігнутий меніск.
Незмочувальна рідина опускається біля стінок посудини (рідина відходить від стінок), утворюючи опуклий меніск.

Слайд 11

Явище змочування характеризується крайовим кутом .
Для змочуючої рідини крайовий кут гострий:
Для

незмочуючої — тупий:
Явище повного розтікання рідини називається повним змочуванням:
Воно характерне, наприклад, для води, що знаходиться на чистому склі.