Кристалічні та аморфні тіла

Сентябрь 13, 2022

Главная
Физика
Кристалічні та аморфні тіла

Содержание

2. Розрізняють кристалічні та аморфні тверді тіла.
3. У аморфних тіл зберігається ближній порядок у розташуванні атомів, але відсутній дальній. Звідси випливають властивості аморфних
4. Кристали — це тверді тіла, атоми й молекули яких займають певне, упорядковане положення в просторі. Наслідком
5. Кристалічні тіла ділять на дві групи: монокристали й полікристали. Монокристали - тверді тіла, частинки яких утворюють
6. Характерною особливістю монокристалів є анізотропія – залежність фізичних властивостей – пружних, механічних, теплових, електричних, магнітних, оптичних
7. Тверді тіла, що мають дрібнокристалічну структуру, тобто що складаються з безлічі безладно орієнтованих кристалічних зерен (наприклад,
8. Для аморфних твердих тіл, як і для рідин, характерний ближній порядок в розташуванні частинок; у них
9. Відомо, що в аморфних тілах з часом може спостерігатися процес кристалізації, наприклад у склі з'являються кристали;
10. Великого поширення набули полімери – органічні аморфні тіла, молекули яких складаються з великого числа однакових довгих
11. До полімерів відносяться як природні (наприклад, крохмаль, білок, каучук, клітковина), так і штучні (наприклад, пластмаса, гума,
13. Скачать презентацию

Слайд 2

Розрізняють кристалічні та аморфні тверді тіла.

Слайд 3

У аморфних тіл зберігається ближній порядок у розташуванні атомів, але відсутній

дальній. Звідси випливають властивості аморфних тіл:

Вони не мають температури плавлення, оскільки немає кристалічної ґратки. При нагріванні вони розм’якшуються.
Вони ізотропні: їхні фізичні властивості однакові в усіх напрямках.
До аморфних тіл належать смола, скло, пластмаси.

Слайд 4

Кристали — це тверді тіла, атоми й молекули яких займають певне,

упорядковане положення в просторі. Наслідком упорядкованого розміщення атомів у кристалі є геометрична правильність його внутрішньої будови.
Властивості кристалів:
Анізотропія фізичних властивостей (їх залежність від вибраного в кристалі напряму).
Наявність температури плавлення. Кристалічне тіло, досягаючи температури плавлення, починає плавитись. Уся енергія, що підводиться до тіла, витрачається на збільшення потенціальної енергії взаємодії молекул при руйнуванні кристалічних ґраток, а кінетична енергія молекул стабільна, тому температура тіла при плавленні не змінюється.

Слайд 5

Кристалічні тіла ділять на дві групи: монокристали й полікристали.
Монокристали -

тверді тіла, частинки яких утворюють єдину кристалічну решітку. Зовнішня форма монокристалів одного виду може бути різною, але кути між відповідними гранями постійні – закон постійності кутів, сформульований М.В. Ломоносовим. Монокристалами є більшість мінералів. Крупні природні монокристали зустрічаються рідко (наприклад, лід, сіль, ісландський шпат). Багато монокристалів вирощують штучно.

Слайд 6

Характерною особливістю монокристалів є анізотропія – залежність фізичних властивостей – пружних, механічних,

теплових, електричних, магнітних, оптичних – від напряму. Це пояснюється тим, що густина розташування частинок кристалічної решітки в різних напрямках неоднакова що й приводить до відмінності властивостей кристалів уздовж цих напрямків.

Слайд 7

Тверді тіла, що мають дрібнокристалічну структуру, тобто що складаються з безлічі безладно

орієнтованих кристалічних зерен (наприклад, гірські породи, метали, сплави), називають полікристалами. У полікристалах анізотропія спостерігається тільки для окремих дрібних кристалів, але їх різна орієнтація призводить до того, що властивості полікристала по всіх напрямках в середньому однакові.

Слайд 8

Для аморфних твердих тіл, як і для рідин, характерний ближній порядок в

розташуванні частинок; у них на відміну від рідин рухливість частинок досить мала. Фізичні властивості аморфних тіл однакові по всіх напрямках (спостерігається ізотропія властивостей). Особливістю аморфних тіл є відсутність у них певної точки плавлення, тобто неможливо вказати певну температуру, вище за яку можна було б констатувати рідкий стан, а нижче – твердий.

Слайд 9

Відомо, що в аморфних тілах з часом може спостерігатися процес кристалізації,

наприклад у склі з'являються кристали; воно, втрачаючи пластичність, починає каламутніти і перетворюється на полікристалічне тіло.

Слайд 10

Великого поширення набули полімери – органічні аморфні тіла, молекули яких складаються з

великого числа однакових довгих молекулярних ланцюжків, сполучених хімічними (валентними) зв'язками.
Полімерам властиві міцність і еластичність; деякі полімери витримують розтягування, що в 5-10 разів перевищує їх первинну довжину. Це пояснюється тим, що довгі молекулярні ланцюжки можуть при деформації або згортатися в щільні клубки, або витягуватися у прямі лінії.
Еластичність полімерів виявляється тільки в певному інтервалі температур, нижче за який вони стають твердими й крихкими, а вище – пластичними.

Слайд 11

До полімерів відносяться як природні (наприклад, крохмаль, білок, каучук, клітковина), так і

штучні (наприклад, пластмаса, гума, капрон) речовини.