Люмінесценція Підготувала учениця 33-ї групи Кулішова Інна

Інша назва – ”холодне світло”.

стану в основний чи менш збуджений, тому кожен атом, іон чи молекула люмінофора є центром люмінесценції.

Речовина, у якій спостерігається люмінесценція, називається люмінофором.

Omphalotus nidiformis світяться при вимкнутому світлі

переходять у високоенергетичні квантові стани. У випадку напівпровідників електрони переходять із валентної зони у вільні стани зони провідності, залишаючи у валентній зоні дірку. Збуджений стан може випромінити фотон негайно, повернувшись у основний стан або ж втратити частину енергії в результаті зіткнень.
Процеси поступової втрати енергії збудженою частинкою називаються релаксацією. Релаксація продовжується, доки збуджена частка не прийде до стану, коли подальша поступова втрата енергії  неможлива. Такі стани характерні для кожної речовини й визначають спектр люмінесценції. Збудження може існувати в такому стані лише певний час, а потім відбувається перехід до основного стану, який супроводжується випромінюваннями кванта світла — фотону.

і випускання світла відбуваються в межах одного атома або молекули;
метастабільна люмінесценція - акти збудження і випускання світла відбуваються в межах одного атома або молекули, але за участю метастабільного стану;
рекомбінаційна люмінесценція - акти збудження і випускання світла відбуваються в різних місцях.

радіолюмінесценція • тріболюмінесценція

частот — ультрафіолетових і видимих.

Фотозбудження зручне для об'єктів з малими і середніми концентраціями люмінесцентної активної речовини. За значних концентрацій активаторів або в розчинах з поглинаючим розчинником воно збуджує тільки поверхневі шари речовини. Густина ультрафіолетових і видимих потоків випромінювання в сучасних джерелах збудження люмінесценції відносно невелика. Тому для фотолюмінесценції характерні середні і малі яскравості.

а також світіння кристалів  під дією електричного поля.

Безпосереднім збудником світіння є носії струму , утворені на першій стадії процесу в результаті дії сильного поля на речовину. Наявність цієї першої стадії відрізняє електролюмінесценцію від катодолюмінесценції, в якій під час збудження використовуються електрони, введені в поле від стороннього джерела.

Електролюмінесценція використовується для освітлення в люмінесцентних лампах і світлодіодах.

на небі є сонячний вітер. Його потоки по силових лініях магнітного поля спрямовуються в райони земних полюсів. Земна атмосфера одержує багато заряджених частинок з космічного простору. Зіткнення частинок атмосфери та сонячного вітру спричиняє світіння верхніх, дуже розріджених шарів. Виділяючи надлишок енергії, атоми кисню дають яскраве випромінювання в зеленій та червоній областях спектру, молекули азоту — у фіолетовій.

окисненні).
Відбувається тоді, коли продукти хімічної реакції утворюються в збудженому стані, який надалі релаксує із випромінюванням квантів світла.
Хемілюмінесценція пов'язана з екзотермічними хімічними процесами.

Хемолюмінесценція люмінолу з гемоглобіном

біолюмінесценція і пов'язана з окисними процесами.

Біолюмінесценція виникає в результаті процесів біологічного ферментативного окислення, яке відбувається з участю ферменту люциферази. При допливі кисню воно посилюється, тому біолюмінесценцію морських організмів часто можна спостерігати як «світловий слід» за кормою корабля. Світіння багатьох організмів зумовлюється наявністю фотобактерій.

Приклад: електронно-променева трубка.

ультрафіолетових променів. 

розпаду (α- і β-променів, а також жорсткої радіації γ-променів) і космічної радіації

Спалахи світіння, які виникають під час потрапляння окремих часток на люмінесцентну речовину, називаються сцинтиляціями. 

Коппа-Етчеллса. Один американський журналіст зауважив незвичайне світіння, що виникає при посадці або зльоті гелікоптера в пустелі через тертя лопатей гелікоптера об частинки піску і пилу в повітрі. Явище було їм названо на честь двох американських солдатів, загиблих в липні 2009 року в Афганістані їх прізвища були Копп і Етчеллс).

що випускається.

Сталість спектра люмінесценції
Незалежно від способу збудження і довжини хвилі збуджуючого світла спектр люмінесценції залишається незмінним при даній температурі. порушуємо середовища, системи реєстрації випромінювання.
Безліч дозволених енергетичних рівнів в атомі / молекулі, а також безліч довжин хвиль джерел збудження люмінесценції дозволяє для використовуваного середовища отримувати безліч спектрів люмінесценції в різних областях спектру і не повторюють один одного.

повинна витрачатися на збільшення коливань структури, перетворюватися на тепло. Явище спостерігається в результаті різкої зміни градієнта електронної енергії близько ядер при збудженні і релаксації.

Правило Стокса - Ломмеля
Спектр люмінесценції, як правило, зсунутий відносно спектра поглинання в сторону довгих хвиль. Дане правило прийнято пояснювати втратою деякої частини поглиненої енергії на тепловий рух молекул. Зазначимо, що існує антістоксовскій люмінофор випромінює більш короткохвильове випромінювання ніж падаюче. Як правило одне і теж речовина здатна випускати випромінювання як в стоксовой, так і в антистоксової областях спектру, щодо частоти збуджуючого люмінесценцію випромінювання.

Правило дзеркальної симетрії Левшина
Спектральні лінії випускання і поглинання в координатах частоти є взаємним дзеркальним відображенням. Положення осі симетрії показує енергію чисто електронного переходу. Даним властивістю володіють в основному рідкі люмінофори; дослідження останніх років показали, що воно може бути справедливо і для середовищ в інших агрегатних станах.

енергетичний вихід.
1) Під квантовим виходом розуміють величину, що показує відношення середнього числа випроменених квантів на один поглинений:

Вихід люмінесценції
 - Число випроменених квантів,
 - Число поглинених квантів.

довжини хвилі збуджуючого світла. Це пов'язано з величезною швидкістю коливальної релаксації, в ході якої збуджена молекула передає надлишок енергії молекулам розчинника.
2) Енергетичний вихід - відношення енергії випромінюють квантів до енергії поглинених:

Частота випромінювання

Число випроменених квантів,

Число поглинених квантів

Енергетичний вихід із зростанням довжини хвилі збуджуючого світла спочатку зростає пропорційно довжині хвилі збуджуючого її світла, потім залишається постійним і після деякої граничної довжини хвилі різко падає вниз (закон Вавилова).