Содержание
- 2. Внутрішнє тертя або в'я́зкість — це властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї
- 3. За одиницю в’язкості в СІ беруть коефіцієнт в’язкості такої речовини (газу), в якій при градієнті швидкості,
- 4. Типи в'язкості Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон
- 5. Ньютонівська рідина: рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості. Дилатантна
- 6. Методи визначення в'я́зкості Метод Стокса Метод Оствальда
- 7. Метод Стокса Метод Стокса використовується в медицині: з реакції осідання еритроцитів (РОЕ) у плазмі крові судять
- 8. Метод Оствальда Прилади для вимірювання в’язкості рідин називаються віскозиметрами (від лат. viscosus – в’язкий та грец.
- 9. Віскозиметр Оствальда
- 10. Тоді формула для визначення коефіцієнта в’язкості рідин відносним методом за допомогою віскозиметра Оствальда – Пінкевича буде:
- 11. Ротаційний віскозиметр М.П. Воларовича Для визначення в’язкості рідин та повних реологічних характеристик пластично-в’язких систем широко застосовуються
- 13. Скачать презентацию
Внутрішнє тертя або в'я́зкість — це властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір переміщенню
Внутрішнє тертя або в'я́зкість — це властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір переміщенню
За одиницю в’язкості в СІ беруть коефіцієнт в’язкості такої речовини (газу),
За одиницю в’язкості в СІ беруть коефіцієнт в’язкості такої речовини (газу),
Типи в'язкості
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості.
Типи в'язкості
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості.
Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:
Ньютонівська рідина: рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення
Ньютонівська рідина: рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення
Дилатантна рідина: рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає (глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крохмалю, системи пісок/вода).
Псевдопластик: рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).
Тиксотропна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).
Реопексна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію,бетоніти та окремі види принтерного чорнила).
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти..
Магнітореологічна рідина це тип "смарт-рідини", яка, при впливі магнітного поля значно збільшує свою умовну в'язкість і набуває властивостей в'язко-пружного твердого тіла.
Методи визначення в'я́зкості
Метод Стокса
Метод Оствальда
Методи визначення в'я́зкості
Метод Стокса
Метод Оствальда
Метод Стокса
Метод Стокса використовується в медицині: з реакції осідання еритроцитів (РОЕ)
Метод Стокса
Метод Стокса використовується в медицині: з реакції осідання еритроцитів (РОЕ)
Ця замітка відповідає тій висоті, де сили діють на кульку врівноважують один одного. Крім того на відстані l від верхньої мітки є така ж мітка внизу (для зручності відліку кінця падіння кульки). Кидаємо кулька в циліндр, відзначаємо за секундоміром час t п рохожденія ним шляху l, звідки визначаємо швидкість падіння. Діаметр кульки визначаємо за допомогою мікрометра
Метод Оствальда
Прилади для вимірювання в’язкості рідин називаються віскозиметрами (від лат. viscosus
Метод Оствальда
Прилади для вимірювання в’язкості рідин називаються віскозиметрами (від лат. viscosus
1. Віскозиметр Оствальда – Пінкевича являє собою -подібну скляну трубку (рис. 3.26). Одне коліно її має кулясте розширення 1, обмежене двома позначками для відліку об’єму досліджуваної рідини, і впаяний капіляр 2. Друге коліно з розширенням 3 призначене для зливання рідини, що протікає через капіляр. Спочатку в це коліно вливають вимірною піпеткою певний об’єм рідини (однаковий у дослідах з різними рідинами), а звідси за допомогою гумової груші 4 рідину засмоктують з розширення 1. Далі вимірюють час витікання цієї рідини через капіляр.
Оскільки рідина витікає внаслідок різниці рівнів у колінах віскозиметра (ця різниця є однаковою в дослідах з різними рідинами), то замість відношення тисків , під якими витікають рідини, можна взяти відношення їхньої густини
Віскозиметр Оствальда
Віскозиметр Оствальда
Тоді формула для визначення коефіцієнта в’язкості рідин відносним методом за допомогою
Тоді формула для визначення коефіцієнта в’язкості рідин відносним методом за допомогою
, або ,
тобто: ,
де та – коефіцієнти кінематичної в’язкості досліджуваної та відомої рідини, відповідно. Отже, капілярним віскозиметром Оствальда–Пінкевича безпосередньо вимірюють кінематичну в’язкість рідини. Щоб забезпечити сталу температуру в дослідах, віскозиметр вміщують у термостат або велику посудину з водою заданої температури, яка підтримується сталою на протязі всього досліду. Густину досліджуваної рідини визначають пікнометром
Ротаційний віскозиметр
М.П. Воларовича
Для визначення в’язкості рідин та повних реологічних характеристик пластично-в’язких систем
Ротаційний віскозиметр
М.П. Воларовича
Для визначення в’язкості рідин та повних реологічних характеристик пластично-в’язких систем