Республіка Казахстан

Август 2, 2022

Главная
География
Республіка Казахстан

Содержание

2. Офіційна назва: Республіка Казахстан Площа: 2,72 млн. км2 Кількість населення: 16,196 млн. осіб (2010) Густота населення:
3. Прапор Герб
4. Економічно - географічне положення Казахстан знаходиться в Центральній Азії. Країна має вихід лише до внутрішніх морів
5. Рельєф Казахстану надзвичайно різноманітний. На півдні та південному сході здіймаються високі гори (Тянь-Шань і Джунгарський Алатау).
6. Клімат Казахстану різко континентальний, що зумовлене віддаленістю країни від океанів. Значна її протяжність з півночі на
7. Казахстан — індустріально-аграрна країна. На промисловість випадає 48% валового суспільного продукту. До 3/4 промислової продукції дають
8. На підприємствах хімічної промисловості продукуються фосфатні добрива (Каратау-Джамбульський комплекс), поліетилен і пластмаси (Гур'єв). Машинобудівні підприємства виробляють
9. Серед галузей харчової промисловості розвиваються м'ясна (переважно в Північному та Східному Казахстані), маслоробна (на півночі), борошномельно-круп'яна
10. Сільське господарство Його частка складає 24% валового суспільного продукту. Більше половини сільськогосподарської продукції дає тваринництво. Найважливішою
11. Казахстан має відносно розвинену мережу залізниць, автомобільних доріг і трубопроводів. Основа транспортної мережі — залізниці (95%
12. Найбільші магістральні нафтопроводи: Узень - Гур'єв-Куйбишев, Омськ — Павлодар — Чимкент. Територією Казахстану прокладено великі газопроводи
13. У структурі експорту зберігається чітко виражена сировинна спрямованість: мінеральні продукти — майже 50% , кольорові й
15. Скачать презентацию

Слайд 2

Офіційна назва: Республіка Казахстан
Площа: 2,72 млн. км2
Кількість населення: 16,196 млн. осіб

(2010)
Густота населення: 6 осіб/км2
Етнічний склад населення: казахи - 63%, росіяни - 23,7%, узбеки - 2,9, українці - 2%, уйгури - 1,4%, інші - 7%
Домінуюча релігія: Іслам - 70,2% ; християнство – 26.2%
Офіційні мови: казахська, російська
Державний устрій: унітарний
Форма державного правління: президентська республіка
Адміністративно-територіальний поділ: 14 областей і 3 міста республіканського значення.
Рівень урбанізації: 58%. Найбільші міста: Алма-Ати (1,4 млн. осіб), Караганда (457,1 тис. осіб)
Грошова одиниця: тенге
Членство в міжнародних організаціях: ООН, ОБСЄ, ЄБРР, МАГАТЕ, СНД
Столиця - Астана

Слайд 3

Прапор
Герб

Слайд 4

Економічно - географічне положення
Казахстан знаходиться в Центральній Азії. Країна має вихід

лише до внутрішніх морів — Аральського та Каспійського. На заході, півночі та північному сході Казахстан межує з Російською Федерацією, на півдні — з Туркменістаном, Узбекистаном і Киргизстаном, на південному сході — з Китайською Народною Республікою. Через Казахстан у минулому пролягали давні торгові шляхи. Нині він є важливою транзитною країною, яка забезпечує залізничне сполучення Росії з країнами Центральної Азії.

Слайд 5

Рельєф Казахстану надзвичайно різноманітний. На півдні та південному сході здіймаються високі

гори (Тянь-Шань і Джунгарський Алатау). В центральній та східній частинах знаходиться Казахський дрібносопковик з висотами до 1000—1500 м. над рівнем моря. У центрі країни розпросторилася Туранська низовина. На північний захід від неї — Мугоджари висотою до 657 м. На заході нижче від рівня океану лежить Прикаспійська низовина. На південний схід від неї знаходиться плато Устюрт.

Природні умови

Слайд 6

Клімат Казахстану різко континентальний, що зумовлене віддаленістю країни від океанів. Значна

її протяжність з півночі на південь супроводжується значною диференціацією клімату. На півночі взимку середні температури січня становлять -18 °С, на півдні — до -З °С. Узимку холодні арктичні повітряні маси завдяки рівнинності більшої частини території країни вільно проникають на південь. Середні температури липня змінюються від +19 °С на півночі до +28, +30 °С на півдні. На півночі за рік випадає до 400 мм. опадів, а в напівпустельних і пустельних районах кількість їх знижується до 200—100 мм. З-поміж озер вирізняються Балхаш і Тенгіз. Найбільші річки — Іртиш, Ішим, Тобол, Урал, Сирдар'я.

Слайд 7

Казахстан — індустріально-аграрна країна. На промисловість випадає 48% валового суспільного продукту.

До 3/4 промислової продукції дають галузі, що виробляють засоби виробництва. У металургійному комплексі важлива роль належить кольоровій металургії — виробництву свинцю, цинку, срібла, титану, магнію. Мідь - Балхаський і Джезказганський гірничо-металургійні комбінати; свинець — на заводах Чимкента, Леніногорська та Усть-Каменогорська; цинк — в Усть-Каменогорську й Леніногорську. На бокситах Кустанайської області в Павлодарі працює алюмінієвий завод. Чорна металургія представлена комбінатами в Темір-Тау та Єрмаку, Карагандинським металургійним комбінатом. Вугілля - Карагандинський та Екібастузький басейни; нафта - Ембенське родовище: нафтопереробка - Гур'євський, Павлодарський і Чимкентський заводи.

Промисловість

Балхаський комбінат

Карагандинський комбінат

Слайд 8

На підприємствах хімічної промисловості продукуються фосфатні добрива (Каратау-Джамбульський комплекс), поліетилен і

пластмаси (Гур'єв). Машинобудівні підприємства виробляють різноманітні машини та обладнання. В Караганді та Усть-Каменогорську побудовано заводи гірничошахтного обладнання, в Алмати — електротехнічного машинобудування. сільськогосподарське машинобудування розвивається в Акмолі, Павлодарі, Алмати.

Каратау-Джамбульський комплекс

Алмати

Слайд 9

Серед галузей харчової промисловості розвиваються м'ясна (переважно в Північному та Східному

Казахстані), маслоробна (на півночі), борошномельно-круп'яна (південь Казахстану), соляна, тютюнова та ін. На північному заході (річка Урал, Каспійське море) — риболовство, рибоконсервна промисловість. Легка промисловість працює головно на місцевій сировині. Найважливіші її галузі — шкіряна, овчинно-шубна, переробка вовни, бавовноочисна й бавовняна; розвиваються взуттєва, швейна, трикотажна, меблева. У Казахстані бавовна є головним джерелом доходів від експорту.

Слайд 10

Сільське господарство
Його частка складає 24% валового суспільного продукту. Більше половини сільськогосподарської

продукції дає тваринництво. Найважливішою галуззю тваринництва є вівчарство. На півдні країни розводять каракулевих овець, у центрі й на заході — вівчарство м'ясо — сального напряму. У північних областях і в приміських зонах розвивають м'ясо — молочне скотарство, птахівництво і свинарство. Основні посіви зернових культур розміщуються на півночі (понад 60%) і півдні; ярова пшениця, яровий ячмінь, у посушливіших районах — просо, на півдні — озимі пшеницю та ячмінь, кукурудзу на зерно, рис. Загалом зернові культури охоплюють 70% посівних площ. Вирощують також, переважно у приміських зонах, картоплю та овочі, в низинах Сирдар'ї — баштанні; у південних і південно-східних областях розвинені садівництво й виноградарство.

Слайд 11

Казахстан має відносно розвинену мережу залізниць, автомобільних доріг і трубопроводів. Основа

транспортної мережі — залізниці (95% вантажообігу), протяжність шляхів — 14,5 тис. км. Основу залізничної мережі становлять широтні та меридіональні магістралі: Турксиб (Алмати — Чимкент, Кзил-Орда — Актюбінськ — Оренбург), Трансказахстанська магістраль (Петропавловськ — Караганда — Балхаш), Південно-Сибірська магістраль (Картали — Барнаул).
Велику роль у транспорті Казахстану відіграють автомобільні й повітряні шляхи, а також річкове судноплавство на Іртиші, Уралі та інших річках.

Транспорт

Слайд 12

Найбільші магістральні нафтопроводи: Узень - Гур'єв-Куйбишев, Омськ — Павлодар — Чимкент.

Територією Казахстану прокладено великі газопроводи Бухара — Урал і Туркменістан — Росія.

Слайд 13

У структурі експорту зберігається чітко виражена сировинна спрямованість: мінеральні продукти —

майже 50% , кольорові й чорні метали — 33%, вироби машинобудування — 2%.
Основні споживачі продукції — розвинені країни (близько 60% експорту).
У структурі імпорту переважають продовольчі товари, продукція машинобудування становить 12% .

Зовнішньоекономічні зв'язки