Чехо-Словаччина 1918 -1939

Слайд 2

До 1918 р. спільної незалежної держави чехів і словаків не існувало.

До 1918 р. спільної незалежної держави чехів і словаків не існувало.

Напередодні Першої світової війни обидва ці народи входили до складу Австро-Угорської імперії.
Військові поразки Габсбурзької монархії значно активізували зусилля чехів і словаків у боротьбі за незалежність. Для узгодження дій було створено два керівні центри: Національний чехословацький комітет у Празі та Чеський національний комітет у Парижі.
Саме зусиллями паризького комітету, очолюваного Томашем Масариком, на території Росії з військовополонених чехів та словаків було сформовано легіон чисельністю близько 200 тис. солдатів та офіцерів. Цей військовий підрозділ мав увійти до складу військ держав Антанти.

Масарик Томаш
1850-1937
Президент
Чехо-Словаччини

Слайд 3

Наприкінці літа 1918 р., коли неминучість розпаду Австро-Угорщини стала очевидною, австрійські

Наприкінці літа 1918 р., коли неминучість розпаду Австро-Угорщини стала очевидною, австрійські

власті вирішили вивезти з чеських районів Богемії та Моравії (тут було зосереджено до 93 % цукрової промисловості імперії, 100 % виробництва знаменитого чеського скла, 70 % металургійної й текстильної галузей та ін.) обладнання та устаткування. Така політика обурила чехів і словаків і прискорила їхній вихід із складу імперії
28 вересня Національний комітет у Парижі проголосив себе тимчасовим урядом Чехо-Словаччини. Головою уряду було обрано Томаша Масарика.
Після офіційного визнання уряду державами Антанти 28 вересня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехо-Словацьку республіку (ЧСР). 14 грудня Національні збори (парламент) декларували скасування влади Габсбургів. Невдовзі Т. Масарика було обрано президентом ЧСР.
Слайд 4

1920 р. тимчасові Національні збори затвердили Конституцію Чехословаччини, яка визначала республіканську

1920 р. тимчасові Національні збори затвердили Конституцію Чехословаччини, яка визначала республіканську

форму правління. Територія країни проголошувалась єдиною і неподільною, а автономна Підкарпатська Русь - її невід'ємною частиною.
Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Характерною рисою суспільного життя Чехословаччини в роки кризи стала подальша поляризація

Характерною рисою суспільного життя Чехословаччини в роки кризи стала подальша поляризація

політичних сил. Чисельність Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) протягом 1929-1932 рр. збільшилася втричі. Широкого розмаху набув фашистський рух у районах Північної та Південно-Західної Чехії, де виникла фашистська Судетсько-німецька партія на чолі з Конрадом Генлейном. Посилилися сепаратистські тенденції, була загроза втрати цілісності республіки.

Перші почтові марки
Чехо-словаччини

Слайд 8

У країні були прийняті закони, що забороняли діяльність КПЧ, фашистських і

У країні були прийняті закони, що забороняли діяльність КПЧ, фашистських і

радикально-націоналістичних організацій.
1934 р. між Чехословаччиною і СРСР були встановлені дипломатичні відносини, а 1935 р. Чехословаччина підписала договір про взаємодопомогу з СРСР.

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА

СРСР

Слайд 9

Зовнішньо-політична діяльність ЧСР Німеччина ЧСР

Зовнішньо-політична діяльність ЧСР

Німеччина

ЧСР