Епоха Бароко

«бароко» в перекладі з італійської означає «схильний до надмірностей». Поява цього стилю була обумовлена занепадом Італії в той період часу на міжнародній арені. І щоб продемонструвати свою могутність перед іноземцями італійська знать звернулася до мистецтва для створення ілюзії багатства і зверхності.

просторовий розмах, розкіш, динамічність образів, симетрія і змішування масштабів. Стиль бароко після його появи в Італії поширився в Голландію, Іспанію, Францію, Росію, Німеччину, Бельгію. Також він знайшов своє відображення в архітектурі, живописі, літературі, моді, інтер'єрі приміщень. Найяскравішими представниками цього стилю в літературі є Ф. Прокопович, С. Полоцький, П. Кальдерон, в образотворчому мистецтві — Рубенс, Караваджо, Мікеланджело, Рембрандт, в архітектурі — Л. Берніні, Ф. Борроміні, К. Мадерно.

великі розміри. У фасаді та інтер'єрі зазвичай присутні скульптури, безліч пристінків, рустовані колони, пілястри. Куполи, як правило, багатоярусні, складної форми. В епоху бароко популярним став П-подібний вигляд палаців. Сади і парки в стилі бароко набувають регулярного характеру (наприклад, Версальський парк). До видатних пам'ятників у цьому стилі належать Версальський і Люксембурзький палац (Франція), ансамбль Гранд-Плас (Бельгія), Новий і Літній палац (Німеччина) та ін.

ілюзія. Реальність у літературних творах перепліталася з алегорією. Дуже часто використовуються метафори, паралелізми, антитези, символи. Рядки віршів часто утворювали якийсь малюнок. В цілому, література бароко відрізняється прагненням до різноманітності, всеосяжності дослідження буття в контрасті (світло і темрява, вічність і час та ін.)

набули особливої пишності, на костюмах з'явилося безліч прикрас, мережив і бантів; в моду увійшли ренграви — схожі на спідницю широкі штани з мереживами. Чоловічі чоботи були замінені туфлями з пряжками. В епоху бароко жінки носили плавно розширювану донизу сукню на підкладці з китового вуса, позаду якого був шлейф. Під платтям носили корсет. Жіночий костюм складався з двох спідниць: верхньої (темного кольору) і нижньої (світлого кольору). В побуті у жінок з'явилися віяла і муфти, у чоловіків — парасольки.

Стеля прикрашається фресками, стіни — розписаним мармуром, підлога — також мармуром, у деяких випадках у вигляді шахової дошки. Для прикрашання предметів інтер'єру бароко часто використовувалася позолота. Ліжка та шафи в цьому стилі набувають величезних розмірів, для їхнього виготовлення використовуються дорогі породи дерева (наприклад, цейлонське чорне дерево, південний горіх). Дзеркала, як правило, прикрашаються ліпниною з рослинним витким візерунком і скульптурами.