Феномен української історії

Содержание

Слайд 2

План: Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни «Історичні та соціально-політичні студії».

План:

Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни «Історичні та соціально-політичні студії».
2. Історичні

джерела та історіографія з історії української державності.
3. Періодизація історії України.
4. Теорії етногенезу українців.
Слайд 3

У вузькому розумінні слова історія – це галузь знань, наука, що

У вузькому розумінні слова історія – це галузь знань, наука, що

вивчає в хронологічній послідовності закономірності та конкретний розвиток людського суспільства на основі дослідження історичних фактів та явищ.
Під історією у широкому значенні слова ми розуміємо життя й розвиток людського суспільства.
Слайд 4

Мета курсу сприяти поглибленню знань студентів щодо історичних підвалин українського державотворення,

Мета курсу

сприяти поглибленню знань студентів щодо історичних підвалин українського

державотворення, на ґрунті узагальнення й аналізу актуальних проблем історичних процесів допомогти збагнути сутність нової концепції держави Україна і шляхи її розвитку.
Слайд 5

Методи вивчення історії України: історико-хронологічний: події та явища історичного процесу вивчаються

Методи вивчення історії України:

історико-хронологічний: події та явища історичного процесу вивчаються чітко

в хронологічній послідовності;
- порівняльний: порівняння одних і тих же об’єктів на різних етапах історичного розвитку;
- синхронний: дозволяє встановити взаємозв’язки між явищами та процесами, що відбуваються в один і той же період на різних територіях.
Названі методи застосовуються у взаємозв’язку з принципами об’єктивності та історизму.
Слайд 6

Основні функції історії України - пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча); -практично-політична: дозволяє розглядати історичний

Основні функції історії України

- пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча);
-практично-політична: дозволяє розглядати історичний процес в

єдності минулого, сьогодення і майбутнього;
- світоглядна: формує погляд на світ, суспільство, закони його розвитку, сприяє вихованню патріотичних почуттів.
Слайд 7

Історичні джерела: - речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди тощо);

Історичні джерела:

- речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди тощо);
- етнографічні

(дані про характерні риси особливості культури, побуту, звичаїв);
- лінгвістичні (мова, діалекти);
- усні (пісні, думи, легенди, перекази, прислів’я, приказки тощо);
- писемні (записи на папірусі, пергаменті, бересті, папері тощо);
- актові матеріали (офіційні документи різних установ);
- оповідні пам’ятки (літописно-мемуарні та літературні твори);
- фотодокументи;
- графітні (стародавні написи на стінах, різних речах, склі, кераміці, гарматах, тобто – це написи на всьому крім паперу).
Слайд 8

Історіографія Спираючись на перераховані джерела, історики досліджують різні історичні періоди, події,

Історіографія

Спираючись на перераховані джерела, історики досліджують різні історичні періоди, події,

життя та діяльність видатних постатей. Твори істориків складають історіографію історії України, тобто сукупність досліджень, присвячених певному історичному періоду або всій історії України. А також це спеціальна історична дисципліна, яка вивчає стан та розвиток історичної науки.
Слайд 9

Періодизація всесвітньої історії Д. Леддока Основний її критерій – розвиток знарядь

Періодизація всесвітньої історії Д. Леддока

Основний її критерій – розвиток знарядь праці:
1.

Кам’яний вік :
- палеоліт – давній кам’яний вік;
- мезоліт – середній кам’яний вік;
- неоліт – новий кам’яний вік.
Слайд 10

2. Енеоліт або мідно-кам’яний вік 3. Бронзовий вік 4. Залізний вік

2. Енеоліт або мідно-кам’яний вік
3. Бронзовий вік
4. Залізний вік
5.

Вік інформації або атомний вік.
Слайд 11

Американський історик Льюіс Генрі Морган: Виділив три епохи в історії людства:

Американський історик Льюіс Генрі Морган:

Виділив три епохи в історії людства:
- дикунства;
-

варварства;
- цивілізації.
Слайд 12

Формаційна концепція: К. Маркс поклав в основу своєї періодизації спосіб виробництва,

Формаційна концепція:

К. Маркс поклав в основу своєї періодизації спосіб виробництва, тому

історія людства являє собою послідовну зміну суспільно-економічних формацій:
- первіснообщинної;
- рабовласницької;
- феодальної;
- капіталістичної;
- комуністичної.
Слайд 13

Періодизація історії української державності І етап – анти – праслов’янські племена,

Періодизація історії української державності

І етап – анти – праслов’янські племена, де

чітко були зафіксовані політичні структури межплемінного союзу (IV-VI ст.);
ІІ етап – посилення східної гілки слов’янства (VI-VIII ст.) і утворення держави Київська Русь (ІХ - сер. ХІІІ ст.);
ІІІ етап – Галицько-Волинське князівство (кінець ХІІ – сер. ХIV ст.);
Слайд 14

ІV етап – литовсько-польська доба української історії (XIV – XVI ст.);

ІV етап – литовсько-польська доба української історії (XIV – XVI ст.);
V

етап – Козаччина і Гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.);
VI етап – Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.);
VII етап – радянська державність (1921-1991 рр.);
VIII етап – незалежна Українська держава (24 серпня 1991 р.)
Слайд 15

Етнос – це стійка природно та історично сформована на певних територіях

Етнос – це стійка природно та історично сформована на певних територіях

динамічна людська спільнота, що має власну самоназву й усвідомлює свою єдність та спільне походження, протиставляючи себе всім іншим аналогічним утворенням, і характеризується сталими своєрідними ознаками мови, культури, способу життя, психічного складу та менталітету, стійкими господарськими та економічними зв’язками.
Слайд 16

Народність - людські спільноти, які виникли на основі злиття племінних об’єднань,

Народність - людські спільноти, які виникли на основі злиття племінних

об’єднань, передували націям і мали такі риси, як спільність мови, території, економічних і культурних зв’язків.
Слайд 17

Нація – це політично організований етнос або група етносів, які об’єднанні

Нація – це політично організований етнос або група етносів, які

об’єднанні спільними інтересами у створенні своєї національної держави.
Слайд 18

Етногенез – це процес зародження, формування й зникнення етнічних спільнот та

Етногенез – це процес зародження, формування й зникнення етнічних спільнот

та сукупності суспільних явищ і процесів, що визначають зміст і форми їхньої життєдіяльності.
Слайд 19

Основні концепції формування (етногенезу) українського народу: Автохтонно-міграційна. Трипільсько-арійська. Ранньослов’янська. Давньоруська. Пізньосередньовічна.

Основні концепції формування (етногенезу) українського народу:

Автохтонно-міграційна.
Трипільсько-арійська.
Ранньослов’янська.
Давньоруська.
Пізньосередньовічна.


Слайд 20

Автохтонна-міграційна Прихильники автохтонізму вважали, що автохтони (грец. “auhtos” – сам та

Автохтонна-міграційна

Прихильники автохтонізму вважали, що автохтони (грец. “auhtos” – сам та “chtones”

– земля, тобто належний за походженням до даної території) становили головну “етногенетичну підоснову”, у яку лише вкраплювалися всі пізніші іноетнічні елементи.
Міграціоністи доводять, що потужні міграційні хвилі, що прокочувалися територією України, мали такі глибокі наслідки, що докорінно змінювали етнічну ситуацію.
Слайд 21

Трипільсько-арійська Трипільська версія стверджує, що український етнос вже існував за часів

Трипільсько-арійська

Трипільська версія стверджує, що український етнос вже існував за часів трипільської

археологічної культури, тобто 5-7 тис. років тому. При такому підході українська історія зразу стає винятком із загальноєвропейської.
Слайд 22

Ранньослов’янська Вважається найбільш прийнятною; обґрунтував її М. Грушевський. Витоки українців пов’язуються

Ранньослов’янська

Вважається найбільш прийнятною; обґрунтував її М. Грушевський.
Витоки українців пов’язуються безпосередньо із

проблемою походження сло’вян. На користь цієї концепції говорить як територіальний, так і віковий фактор.
Слайд 23

Давньоруська Головна теза: в Київській державі склалася єдина “давньоруська народність”, на

Давньоруська

Головна теза: в Київській державі склалася єдина “давньоруська народність”, на основі

якої вже потім почали формуватися три східнослов’янські народи – росіяни, українці та білоруси.
Слайд 24

Пізньосередньовічна Ця концепція тісно пов'язана з теорією давньоруської народності і є

Пізньосередньовічна

Ця концепція тісно пов'язана з теорією давньоруської народності і є її

своєрідним продовженням.
Суть: процес виокремлення українців як самостійного етносу розпочався у ХІІ-ХІІІ ст., а завершився лише у XIV-XV ст. після монгольської навали, яка саме й спричинила розпад давньоруської народності.
Слайд 25

Зміст та особливості українського етногенезу: 1. Повільність та величезна тяглість етносоціальних

Зміст та особливості українського етногенезу:

1. Повільність та величезна тяглість етносоціальних процесів

на наших територіях.
2. Український етнос формувався на конкретній території із притаманними лише для неї природно-географічними характеристиками.
3. Територія України – це контактна територія. Міжетнічні контакти здійснювалися в результаті постійних переміщень людських потоків, які у вигляді етнічних катаклізмів спрямовувалися як у середину української території ззовні, так і з української території поза її межі.