Каховка у другій половині 18 ст. на початку 19 ст

на честь генерала В. Каховського - учасника російсько-турецьких воєн другої половини XVIII ст. Куликовські володіли Каховкою до 1879 року і за цей час перетворили її на відоме торгівельне містечко, чому немало сприяло його вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів, біля відомого колись Таванського перевозу через Дніпро. Завдяки своїм ярмаркам найманої праці, які збирали до 40 тис. прийшлих робітників, Каховка стала відігравати роль постачальника робітничої сили до крупних поміщицьких маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових та ін.

дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, ковбасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церков. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.

зборів мешканців містечка Каховка була оголошена містом. Тридцяті роки сформували Каховщину, як аграрний регіон з провідними галузями: зерновою, тваринництвом, овочівництвом.

широко використовувану в українських степах у часи Першої світової та українсько-радянської війни. Виготовлений у 1967 році в Ленінграді на заводі «Монумент-скульптура», звідки був доставлений до Каховки і змонтований на кургані поряд з пам'ятним знаком на місці командного пункту маршала СРСР Василя Блюхера