Содержание
- 2. План 1. Теорії походження Київської Русі 2. Утворення Київської Русі 3. Політичний і соціально-економічний розвиток Київської
- 3. http://www.history.vn.ua
- 4. 1. Існують такі теорії утворення Київської Русі: а) норманська (німецький вчений Байрон і Міллер у ХVIII
- 5. На території сучасної України було вісім союзів слов'янських племен. 1. Поляни — проживали навколо Києва, який
- 7. Сусідами східнословянських племен були: - нормани(варяги) -хозарський каганат -болгари -печеніги -аварський каганат -угри (мадяри)
- 8. Наприкінці ІХ ст. відбувається процес об’єднання східно слов’янських племен навколо Києва, і за іменем столиці державу
- 9. Наприкінці ІХ ст. відбувається процес об’єднання сх. слов’янських племен навколо Києва, і за іменем столиці державу
- 11. Особливості державно-адміністративного устрою Київської Русі 1. Федеративний устрій. 2. Приєднані землі ще мали велику самостійність. 3.
- 12. Державно-адміністративний устрій Київської Русі Великий князь - володар усієї землі й держави, у руках князя зосереджено
- 13. Військо • Княжа дружина • Флот • Удільні полки • Вої — ополчення селян І міщан
- 14. Населення Київської Русі складалося з таких верств: 1. Бояри — знатні землевласники - феодали: • на
- 15. 3 Вільні селяни - смерди, які платили київським князям данину, виконували в його володіннях різні роботи.
- 16. Першими князями були Аскольд та Дір В 860 році вони здійснюють похід на Константинополь і спустошують
- 17. Літопис свідчить, що після завершення вдалого походу 860 року Аскольд послав до Константинополя послів з проханням
- 18. В 862 році на Русь прибувають варяги Рюрик, Синеус і Трювор. Рюрик осів в Новгороді.
- 19. У 879 році Рюрик помер, спадкоємцем стає його малолітній син Ігор, регентом якого був призначений Олег
- 20. У 882 році він організовує похід на Київ і об’єднує 2 політичних центри в одну державу,
- 21. 907 році – похід на Константинополь, Візантія сплачує Контрибуцію (по 12 гривень срібла на кожен човен)
- 22. Обклав даниною полян, древлян, сіверян, тиверців та радимичів. Зруйнував хозарські порти на Каспії. Русь вийшла на
- 23. 884 рік.- засновано м.Житомир – дружинником Житомиром не був, що був не згодний з політикою Олега
- 24. Значення його діяльності 1. За князювання Олега посилювалися об’єднавчі процеси, завершився процес утворення Київської держави, який
- 25. Песнь о вещем Олеге
- 26. Князь Ігор (912-945рр.) Ігор та Ольга
- 27. Ігор розширює свою територію, приєднує підлеглі племена. Він здійснив 2 походи на Візантію 941 р. Було
- 28. 944 р. Невдалий похід Ігоря проти Візантії. Було підписано договір: - руські купці позбавлялися права безмитної
- 29. Щоб компенсувати втрати Ігор посилює податки («полюддя»). Загинув Ігор в 945 році під час спроби вдруге
- 30. Данина — у стародавні часи назва натурального або грошового податку, що його сплачували підкорені племена на
- 31. Княгиня Ольга (945- 962рр.) В «Повісті временних літ» описують її як вродливу, енергійну, хитру, мудру правительку,
- 32. Нестор-літописець називає її “світанком перед сонцем”, “наймудрішою серед усіх людей”. 2. Сучасники її внука Володимира називали
- 33. Помста
- 34. швидко і жорстоко помстилася древлянам.
- 35. * 955 році прийняла християнство.
- 36. Провела податкову реформу було запроваджено норми данини, податків - “уроки", “оброки", “дані”, щоб регламентувати повинності; •
- 37. Сама об’їздила на санях та возі майже всі свої володіння: річками Десна, Мста, була в Новгороді,
- 38. В зовнішній політиці надавала перевагу дипломатії – дипломатичні місії у Візантію і Німеччину. 959 р. Відправила
- 39. Ольга передала владу сину Святославу (962 – 972рр.) Сміливий, з рицарською вдачею, Святослав — “перший запорожець
- 40. Візантійський мемуарист X ст. Лев Диякон, сучасник Святослава, так описав портрет київського князя: “Помірного зросту, не
- 41. Святослав підкорив в’ятичів, розгромив Хозарський каганат, захопив землі Північного Кавказу. Протягом 969 – 70рр. завоював Північно
- 42. Після облоги Доростола Святослав повертався додому ( візантійці попередили печенігів, які розгромили загін Святослава). Печенізький хан
- 43. Період піднесення Київської Русі Після смерті Святослава почалась боротьба за престол (між Ярополком, Олегом та Володимиром
- 44. Володимир Великий (980 – 1015) “І народ за серце й розум Свого князя шанував: “Красним сонечком”
- 45. В цей період завершився процес формування території Київської Русі. Володимир боровся проти радимичів, здійснював військові походи
- 46. 980 р. Володимир, спираючись на новгородську дружину і варягів, вигнав Ярополка з Києва, якого пізніше вбили
- 47. Територіальне зростання Київської Русі 1. 981-993 pp. Походи князя Володимира на ятвягів, в’ятичів, білих хорватів, унаслідок
- 48. Здійснив реформу місцевого управління, зміцнив центральну владу, ліквідовував племінну автономію( мав 12 синів ). Вся виконавча,
- 49. Здійснив такі реформи: • адміністративну (для об’єднання земель в єдину державу): землі князівства, де правили залежні
- 50. • судову (для вдосконалення судочинства): розмежовано церковне і князівське судочинство, запроваджено новий кодекс правових норм, поки
- 51. Було запроваджено державну символіку. Герб Володимира - тризуб. Археологи знаходили зображення тризуба на багатьох предметах: срібних
- 52. Причини прийняття християнства 1. Язичество не могло слугувати об'єднавчій політиці київського князя, тому потрібна була нова
- 53. У 988 році відбувається запровадження християнства. У «Повісті временних літ» розповідається, як посланці Русі відкинули іслам
- 54. У 987 році за надану Візантії допомогу у придушенні повстання Володимир почав вимагати сестру імператора Василя
- 56. Володимир наказав позаганяти юрби киян у притоку Дніпра –річку Почайну і там всіх разом вихрестити. Незважаючи
- 57. Значення прийняття християнства на Русі 1. Християнство стало основою для створення могутньої централізованої Київської держави. 2.
- 58. Було споруджено першу церкву Св. Василя - християнського імені князя Володимира. (996 р.) збудовано й освячено
- 59. Син Володимира Святославовича Ярослав, будучи намісником у Новгороді, у 1014 р. відмовився виплачувати батькові щорічну данину.
- 60. Ярослав Мудрий (1034-1054)
- 61. Називали “тестем Європи”. Дружина – дочка Шведського короля, три дочки були замужем за норвезьким, французьким та
- 62. В 1036 році остаточно розгромив печенігів. На честь перемоги у Києві було збудовано Софіївський собор, а
- 63. “Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, подібної не зустріти в жодній країні від Сходу до
- 64. Ярослав заснував Києво – Печерську лавру. У місті Києві було бл.400 церков
- 65. У лаврі жили і працювали відомі літописці, вчені, лікарі, живописці — Іаков, Никон, Агапіт, Аліпій, Григорій.
- 66. В’їзд у місто був через Золоті Ворота
- 68. Головним досягненням було зведення основних норм тогочасного права у збірник законів «Руську правду»
- 69. “Правда Ярослава” складалася з 18 статей: • обмежено право помсти; • встановлювалися грошові покарання за вбивство
- 70. Золотий ковчег для зберігання «Руської правди»
- 71. Згодом “Руську правду” було доповнено новими статтями та положеннями синами Ярослава, тому згодом названо “Правдою Ярославичів”:
- 72. 1043 р. Здійснив останній похід на Візантію. Похід закінчився укладенням мирної угоди, згідно з якою: •
- 73. Значення 1. “Руська правда” є важливим джерелом для вивчення політичного, економічного життя Київської Русі, державного устрою,
- 74. 1051 р. Ярослав Мудрий самочинно поставив Іларіона (вітчизняного церковного діяча) митрополитом без погодження з константинопольським патріархом.
- 75. Опікувався школами, бібліотеками. Сам князь мав одну з найбільших бібліотек у світі, таємницю місцезнаходження якої до
- 76. Висновок: Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі. Київська держава досягла найвищої могутності і розвитку, утвердилася
- 77. Щоб запобігти братовбивчій боротьбі він застосував принцип старшинства.
- 78. Після смерті Ярослава Мудрого почався період феодальних усобиць, політичного ослаблення Київської Русі. Утворюється тріумвірат синів (
- 79. Виникає міжусобна війна, цим скористалися половці (спустошували землі). 1097 року відбувся Любецький з’їзд на якому обговорювалось
- 80. ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ: “кожний хай тримає вотчину свою і не зазіхає на чужу»
- 81. Онук Ярослава Мудрого – Володимир Мономах зайняв престол. Правління В. Мономаха – остання точка у об’єднанні
- 82. Мономах розробив «Устав» доповнення до «Руської правди», де обмежив використання рабської праці. Після смерті його син
- 83. Занепад Київської Русі. Причини: напади степових кочовиків, піднесення удільних князівств,зростання міжкнязівських взаємин, великі розміри держави, відокремлення
- 84. Волинське та Галицьке князівства поступово почали відігравати роль консолідуючого центру руських земель. Волинський князь Роман Мстиславович
- 85. У 1202 р. приєднав Київ, і розширив кордони від Карпат до Дністра. З 1205 р. втручається
- 86. Залишаються сини Данило і Василько. У 1238 р. Данилу Галицькому вдалося відродити Галицько-Волинське князівство.
- 87. В цей час консолідацію руських земель перериває монголо-татарська навала (1237-41 рр.). Монгольські полчища Батия захопили землі
- 88. Поширена легенда, що коли Батий підійшов до Києва,він не хотів руйнувати місто. 6 грудня 1240 р.
- 89. Після цього монголо-татари йдуть до Польщі і Угорщини, руйнують тисячі міст і сіл, вивезли багато матеріальних
- 90. Впроваджували ярлики (або грамоти) на управління за сплату данини.
- 91. В 1242 р. у пониззі Волги монголо-татари заснували державу – Золота Орда. Руські землі перебували у
- 92. В 1246 р. Данило Галицький змушений був їхати до Батия і підкоряючись дістає ярлик.
- 93. Розвиток Галицько-Волинського князівства за Данила Галицького (1238-1264 рр.). У 1239 р. Данило Галицький приєднав до своїх
- 94. Союз з папою римським (який обіцяв очолити хрестовий похід проти монголо-татар). У 1253 р. отримав корону
- 95. В 1256 р. заснував місто Львів(на честь сина Лева).
- 96. Намагався налагодити відносини з Литвою та Польщею. Організував війська, укріпив міста.
- 97. 2003 р. Леонід Кучма заснував орден Д.Галицького.
- 98. . Після смерті Данила Галицького Галицько-Волинське князівство фактично розпалося і втратило свою велич. Після 1340 р.
- 99. Значення Галицько-Волинського князівства : 1. це була друга велика держава після Київської Русі 2. забезпечило високий
- 100. Культура Київської Русі
- 101. Архітектура
- 102. Золоті ворота
- 104. П’ятницька церква
- 105. Софіївський собор
- 106. Софіївський собор
- 108. Живопис
- 111. Оранта
- 112. Адріан святий. Фреска Софійского собору в Києві
- 113. Іоанн Златоуст. Мозаїка Софийского собору в Києві .
- 114. Книгописання, літописання,освіта
- 115. Нестор Літописець
- 116. Писемність і освіта Алфавіт кириллиця і глаголиця Мініатюра з рукописної книги.
- 117. Берестяні грамоти От Гостяты к Василю. «Что мне дал отец и родичи дали впридачу, то за
- 118. Берестяні грамоти
- 119. Музика, театр
- 120. Музиканти і скоморохи Київської Русі
- 122. Художнє ремесло
- 123. Кольчуга – оборонні лати з продітих один в одного залізних колець. Воїн в латах Сережка-підвіска ХІ-ХІІІ
- 124. Зернь Сережка-подвеска Бусина, прикрашена зернью
- 126. Скачать презентацию