Одеса в роки другої світової війни

Июль 23, 2022

Главная
История
Одеса в роки другої світової війни

Содержание

2. Ставка Верховного Командування віддала головкомові Південно-Західним напрямом Маршалу Радянського Союзу Семенові Будьонному наказ: "Одесу не здавати
3. Незважаючи на всю непередбачуваність нападу, у зоні відповідальності Південного фронту катастрофи не сталося. Деякі частини Радянських
4. Взвод старшого лейтенанта Держбезпеки Козельбашева (так званий "Осназ") 22 червня переправився через Дунай, а вже до
5. Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів. Згодом узяті в полон противники повідомляли, що їм була
6. Оцінивши обстановку, що склалася на кінець червня 1941 р. на Південно-Західному напрямі, гітлерівське командування вирішило активізувати
7. 1 липня 1941 р. ворог перейшов у наступ на могилів-подільському і бельцівському напрямах. Радянські війська героїчно
8. Внаслідок тяжких утрат, які понесли радянські війська в районі Умані, на стику Південно-Західного та Південного фронтів
9. Щоб не допустити оточення головних сил фронту, Ставка директивою від 5 серпня 1941 р. наказала відвести
10. Захисники Одеси - частини Приморської армії - зуміли зупинити ворога на рубежі Олександрівка – Стара Ванталинка
11. Однак 16 жовтня захисники відступили. Ще з початку місяця згідно зі стратегічними планами командування поступово евакуювався
12. У той час ворог підійшов до Харкова, Донбасу і Криму... Спочатку планувалося провести евакуацію до 6
13. Газета "Правда" у той час порівнювала оборону Одеси з Верденською операцією: у 1916 році, у роки
14. Герої оборони
15. Александр Матросов
16. Зоя Космодемьянская
17. Гастелло Николай Францевич
19. Скачать презентацию

Слайд 2

Ставка Верховного Командування віддала головкомові Південно-Західним напрямом Маршалу Радянського Союзу

Семенові Будьонному наказ: "Одесу не здавати й обороняти до останньої можливості". 5 серпня 1941 року почалась героїчна оборона Одеси.

Слайд 3

Незважаючи на всю непередбачуваність нападу, у зоні відповідальності Південного фронту катастрофи

не сталося. Деякі частини Радянських військ навіть перейшли в наступ. Так, знаменита Дунайська флотилія 22 червня висадила десант на територію ворога.

Слайд 4

Взвод старшого лейтенанта Держбезпеки Козельбашева (так званий "Осназ") 22 червня переправився

через Дунай, а вже до 26 червня з основними силами десанту, прикордонниками й одним полком Чапаївської дивізії очистив румунський берег від ворога на відстані 75 км...

Слайд 5

Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів. Згодом узяті в полон

противники повідомляли, що їм була обіцяна відпустка не пізніше 10 серпня. Потім відпочинок вороже командування перенесло на 20 серпня, а потім на 23, і після цього – на 1 вересня... А Одеса все ще трималася. Марно фашисти прагнули захопити Одесу – її мужні захисники оберігали до останнього.

Слайд 6

Оцінивши обстановку, що склалася на кінець червня 1941 р. на Південно-Західному

напрямі, гітлерівське командування вирішило активізувати дії на півдні. З’єднання 11-ї німецької і 3-ї румунської армій мали прорвати оборону військ Південного фронту і створити загрозу лівому крилу Південно-Західного фронту. Цей наступ мав на меті відвернути значну частину військ Південно-Західного фронту з житомирсько-київського напряму, на якому вели наступ головні сили групи армій "Південь", і при взаємодії з ними оточити частини 6, 26 і 12-ї армій, а потім, продовжуючи наступ у південному напрямі, захопити Одесу.

Слайд 7

1 липня 1941 р. ворог перейшов у наступ на могилів-подільському і

бельцівському напрямах. Радянські війська героїчно оборонялися, проте наші чотири дивізії на 150-кілометровому фронті від Ліпкан до Унген не могли стримати натиск противника.

Слайд 8

Внаслідок тяжких утрат, які понесли радянські війська в районі Умані, на

стику Південно-Західного та Південного фронтів утворився великий розрив. Напрям Умань – Дніпропетровськ лишився відкритим. Саме туди ринулися рухомі з’єднання 1-ї танкової групи ворога й створили загрозу для тилових частин Південного фронту. Крім того, на північ від Тирасполя на стику 9-ї та Приморської армій гітлерівці прорвали нашу оборону й розвили наступ на Одесу.

Слайд 9

Щоб не допустити оточення головних сил фронту, Ставка директивою від 5

серпня 1941 р. наказала відвести їх і зайняти лінію оборони на східному березі Дністровського лиману до Біляївки, від Біляївки на Ротмистрівку, Березівку, Вознесенськ і далі на Кіровоград, Чигирин. Відведення військ, указувалося в директиві, слід проводити вночі, етапами й завершити не пізніше 10 серпня. Директива вимагала обороняти Одесу до останньої можливості.

Слайд 10

Захисники Одеси - частини Приморської армії - зуміли зупинити ворога на

рубежі Олександрівка – Стара Ванталинка - Кароліна Бугаз. 15 вересня 4-та румунська армія почала вирішальний наступ і оточила Одесу, яку було здано16 жовтня після 73 днів оборони і яка коштувала ворогові десятків тисяч життів.

Слайд 11

Однак 16 жовтня захисники відступили. Ще з початку місяця згідно зі

стратегічними планами командування поступово евакуювався Одеський оборонний район.

Слайд 12

У той час ворог підійшов до Харкова, Донбасу і Криму... Спочатку планувалося

провести евакуацію до 6 жовтня, але через масштабність цієї операції остаточну дату було перенесено на 15 жовтня.

Слайд 13

Газета "Правда" у той час порівнювала оборону Одеси з Верденською операцією:

у 1916 році, у роки Першої світової війни, німецькі війська протягом шести з половиною місяців безрезультатно намагалися прорвати французьку оборону в районі Вердена...

Слайд 14