Содержание
- 2. Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині
- 3. 1.Передумови У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
- 4. Економічна і людська база Б.Хмельницького — відсталі Київське, а періодично також Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вести
- 5. Фрагменти Земського собору
- 6. 2.Підготовка Восени 1653 р. Земський собор, який відбувався у Москві, прийняв рішення про включення України до
- 7. Подорож тривала довго — майже три місяці! І не тільки через бездоріжжя та безлад: довелося виготовляти
- 8. 3.Проведення У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада.
- 9. В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.
- 10. Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги
- 11. 4.Наслідки Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У
- 13. Скачать презентацию
Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті
Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті
1.Передумови
У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під
1.Передумови
У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під
Однак здобута Б.Хмельницьким автономія опинилась затиснутою між 3-ма великими державами Східної Європи: Річчю Посполитою, Османською імперією, Московським царством.
Проголосити незалежність він не міг, бо був лідером повстання, але не мав права стати легітимним монархом, і такої кандидатури серед лідерів повстання не було.
Економічна і людська база
Б.Хмельницького — відсталі Київське,
а періодично також
Економічна і людська база
Б.Хмельницького — відсталі Київське,
а періодично також
Чернігівське воєводства. Вести
тривалу війну в таких умовах було неможливо.
Єдиний союзник — кримський хан — не був зацікавлений в остаточній перемозі козаків.
Отже, первісно Хмельницький намагався побудувати автономне утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод, з часом — схилявся до рішення стати васалом Османської імперії, що стало чинником, який вплинув на рішення Земського собору у 1653 р.
Фрагменти Земського собору
Фрагменти Земського собору
2.Підготовка
Восени 1653 р. Земський собор, який відбувався у Москві, прийняв рішення про включення
2.Підготовка
Восени 1653 р. Земський собор, який відбувався у Москві, прийняв рішення про включення
Для ведення переговорного процесу між обома державами в Україну з Москви 9 (19) жовтня 1653 р. вирушило велике посольство на чолі з боярином В.Бутурліним. У його складі були також окольничий І.Олфер'єв, дяк Л.Лопухін, представники духовенства.
Подорож тривала довго — майже три місяці! І не тільки через бездоріжжя
Подорож тривала довго — майже три місяці! І не тільки через бездоріжжя
Місцем проведення генеральної військової ради було обрано м. Переяслав, куди посольство прибуло 31 грудня 1653 р. (10 січня 1654 р.). Б.Хмельницький разом з генеральною старшиною прибув 6 (16) січня 1654 р.
3.Проведення
У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У
3.Проведення
У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У
Під час публічної церемонії гетьман і козацька старшина присяглися на тім, «щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно».
Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу, у зв'язку з чим гетьман і старшини пішли на нараду, яка тривала декілька годин, а посли залишились чекати у соборі. В ході наради полковники переяславський П.Тетеря та миргородський Г.Лісницький приходили і просили В.Бутурліна скласти присягу, але безуспішно. Одночасно керівник посольства двічі стверджував, що цар охоронятиме всі права України і заявляв, що «царское слово переменно не бывает».
В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що
В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що
Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначній присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади: військовий прапор (хоругву), булаву та шапку.
Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; було написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, якого привезли в Москву наприкінці березня 1654 р. переяславський полковник П. Тетеря і військовий суддя Самійло Зарудний.
Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах
Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах
Іван Богун
Осип Глух
Григорій Гуляницький
Іван Сірко
Петро Дорошенко
Михайло Ханенко
4.Наслідки
Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі
4.Наслідки
Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі
300-у річницю Переяславської Ради широко відзначали в СРСР 1954 року, до цього ювілея було приурочене, зокрема, передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.