Русь-Україна. Київська держава

Содержание

Слайд 2

варязько- київський князь (860—882). Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом

 варязько- київський князь (860—882). Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь.

За візантійськимиджерелами, охрестився близько 867 року; за переказами прийняв ім'я Миколай; воював з волзькими болгарамита печенігами. За літописними свідченнями убитий Олегом біля Києва (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан.Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[6]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина. Також — Осколд, Оскольд, Осколод

Аскольд

Слайд 3

Олег (бл. 845-912) Князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні

Олег
(бл. 845-912)
Князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні

та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам.
Слайд 4

Ігор (879–945) Князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і

Ігор
(879–945)
Князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і

уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р. і уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання данини з деревлян.
Слайд 5

Ольга (бл. 890–869) Княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі

Ольга
(бл. 890–869)
Княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі деревлян

безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости), підтримувала політичні зв’язки з Візантією і Німеччиною.
Слайд 6

Святослав (бл. 935–972) Князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію

Святослав
(бл. 935–972)
Князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію Київської держави

далеко на схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив Хозарський каганат і Волзьку Болгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з печенігами біля Дніпрових порогів.
Слайд 7

Володимир Великий (958?–1015) Князь Київської Русі у 980—1015рр., завершив об’єднання руських

Володимир Великий
(958?–1015)
Князь Київської Русі у 980—1015рр., завершив об’єднання руських земель, запровадив

християнство як державну релігію 988 р., збудував систему укріплень для захисту кордонів від печенігів, налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією, Римом, започаткував політику «шлюбної дипломатії».
Слайд 8

Ярослав Мудрий (983?–1054) Князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони

Ярослав Мудрий
(983?–1054)
Князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони Київської Русі

на заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства, установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією та ін.
Слайд 9

ІЗЯСЛАВ Руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський , князь

ІЗЯСЛАВ

 Руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський , князь турівський і новгородський. Третій син великого князя

київського Ярослава Мудрого. Зять польського короля МешкаІІ. За батьковим заповітом отримав Київ, а також Новгордську, Турівську і Деревлянську землі. Разом з братами —утворив тріумвірат, що правив Руссю близько 20 років[. 1066 року розбив полоцького князя Всеслава, що претендував на Новгород;1068 року разом із братами зазнав поразки від половців на річці Альта. Внаслідок повстання киян утік до Польщі, після чого повсталі передали місто Всеславу. 1069 року повернув собі Київ за допомоги польського війська Болеслава ІІ. 1073 року вигнаний зі столиці своїм братом Святославом. Зблизився із римським папою Григорієм VII, який називав його «королем Русі» і коронував у Римі його сина Ярополка. Повернувся до Києва після смерті Святослава. Загинув у битві на Ніжатиній ниві, допомагаючи Всеволодові відстояти Чернігівське князівство ВІД претендентів.
Слайд 10

Святослав Ярославич руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський і

Святослав Ярославич

руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський і чернігівський. Четвертий син Ярослава Мудрого[]. За заповітом батька

отримав Чернігів із волостю; також володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню[3]. Разом із братами Ізяславом і Всеволодомутворив тріумвірат Ярославичів, що правив Руссю понад 20 років[3]. Організатор походів проти торків і половців[. Розбитий половцями на Альті, після чого повернув собі славу на річці Снов (1068). Намагався стати київським князем: 1073 року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава у змові з полоцьким князем Всеславом[3]. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол[3]. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві[4]. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини[3]. Похований у чернігівському Спаському соборі[. У західній традиції — Святосла́в ІІ.
Слайд 11

Всеволод Ярославич руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський. Князь

Всеволод Ярославич

руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський. Князь переяславський, чернігівський. П'ятий син Ярослава Мудрого.Отримав Переяслав, Ростов, Суздаль і Білоозеро.

Разом зі старшими братами Ізяславом та Святославом утворив триумвірат Ярославичів. допоміг Святославові відібрати Київ. недовго правив Києвом, але повернув його Ізяславу, за що отримав Чернігів. Внаслідок загибелі Ізяслава у бою посів київський престол[2]. Правив не одноосібно; створив із сином Володимиром Мономахом родинний дуумвірат, що 15 років управляв Руссю. Підтримував дружні стосунки з Візантією, Німеччиною, країнами Скандинавії. Був освіченою людиною, знав п'ять іноземних мов (шведську, грецьку, можливо латину і німецьку).  Фундатор Михайлівського собору Видубицького монастиря. Помер у Вишгороді, похований у київському Софійському соборі
Слайд 12

Володимир Мономах (1053–1125) Князь Київської Русі у 1113—1125 рр., тимчасово об’єднав

Володимир Мономах
(1053–1125)
Князь Київської Русі у 1113—1125 рр., тимчасово об’єднав під

своєю владою більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців, установив династичні зв’язки з Англією, Швецією, Угорщиною.
Слайд 13

Слайд 14

МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ давньоруський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (1125—1132).

МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

 давньоруський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (1125—1132). Найстарший син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки

англійського короля Гарольда II Ґодвінсона), останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві.  Святий православної церкви. Хрещене ім'я — Федір. Інші імена  Мстислав Великий, Мстислав-Гаральд.
Слайд 15

Ярослав Осмомисл (1130–1187) Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого

Ярослав Осмомисл
(1130–1187)
Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке

князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.
Слайд 16

Митрополит Іларіон (?–1088) Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин

Митрополит Іларіон
(?–1088)
Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин (українець)

Іларіон уславився також як оратор і письменник, був причислений до лику Святих.
Автор твору «Слово про закон і благодать».
Слайд 17

Антоній Печерський Святий Вселенської Православної Церкви, церковний діяч Київської Русі. Родоначальник

Антоній Печерський

Святий Вселенської Православної Церкви, церковний діяч Київської Русі. Родоначальник вітчизняного організованого

чернецтва, засновник Печерського Монастиря Успіння Пресвятої Богородиці та будівничий Собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З його ім'ям пов'язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція). Аскетичне життя Антонія було прикладом та зразком для князів і простолюдинів.
Слайд 18

Іконописець Алімпій (? — 1114) Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець

Іконописець Алімпій
(? — 1114)
Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець

Києво-Печерського монастиря. З 1083 р. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.
Слайд 19

Літописець Нестор (бл. 1055 – бл. 1113) Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник,

Літописець Нестор
(бл. 1055 – бл. 1113)
Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської

Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єдність руських земель.
Слайд 20

Тема 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА) МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА

Тема 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА) МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА

Слайд 21

Роман Мстиславич (1152–1205) Князь Галицько-Волинської держави у 1199—1205 рр., об’єднав Галичину

Роман Мстиславич
(1152–1205)
Князь Галицько-Волинської держави у 1199—1205 рр., об’єднав Галичину й

Волинь, поширив свою владу на Київ, придушив опір боярської опозиції, захищав кордони держави від військ половців, литовців і поляків, установив дружні відносини з Візантією та Німеччиною. загинув у війні з Польщею.
Слайд 22

Слайд 23

Данило Романович (1201–1264) Князь Галицько-Волинської держави у 1238—1264 рр., об’єднав Галичину

Данило Романович
(1201–1264)
Князь Галицько-Волинської держави у 1238—1264 рр., об’єднав Галичину й

Волинь, поширив свою владу на Київ, розгромив німецьких рицарів-хрестоносців біля Дорогочина, завдав поразки військам Угорщини й Польщі під Ярославом, формально визнав залежність від Золотої Орди, був коронований у Дорогочині.
Слайд 24

Лев Данилович князьперемишльський белзький і галицький ), претендував на литовську та

Лев Данилович

 князьперемишльський  белзький і галицький ), претендував на литовську та польську спадщину, здобув володіння на

Закарпатті та Люблінську землю. Другий син короля Данила Романовича і Анни Мстиславівни. У західноєвропейських джерелах називається Королем Русі, хоча в руських джерела ніколи так не титулувався
Слайд 25

Юрій І Львович (1252 (1257) – 1308) Князь Галицько-Волинської держави у

Юрій І Львович
(1252 (1257) – 1308)
Князь Галицько-Волинської держави у 1301—1308

рр., переніс столицю до Володимира-Волинського, домігся утворення Галицької митрополії, прийняв титул «короля Русі», воював з Угорщиною та Польщею, втративши частину Закарпаття й Люблінську землю.
Слайд 26

ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ галицько-волинський князь (1325—1340) з династії П'ястів[6]. Син мазовецького

ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ

галицько-волинський князь (1325—1340) з династії П'ястів[6]. Син мазовецького князя Тройдена I і його дружини Марії,

дочки короля Юрія Львовича.
Слайд 27

Тема 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ у другій

Тема 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ у другій

половині у ХIV– перша половина ХVI ст. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
Слайд 28

ОЛЬГЕРД великий князь литовський Син великого литовського князя Гедиміна. Один із

ОЛЬГЕРД

 великий князь литовський Син великого литовського князя Гедиміна. Один із головних будівничих Великого

князівства Литовського. Приєднав до Литви більшу частину земель Русі: частину Смоленщини,  Київщину, землі Чернігово-Сіверщини й Поділля. Здійснив успішний похід проти ординців у Південній Україні, розбив татарське військо на Синіх Водах (1362). У союзі з Тверським князівством воював із ординською Московією. Знав декілька мов]. Не вживав алкогольних напоїв. прийняв християнство[3]. У листі до константинопольського патріарха Філофея (1371) титулував себе царем
Слайд 29

Вітовт литовський і руський (український) державний діяч, великий князь литовський з

Вітовт

литовський і руський (український) державний діяч, великий князь литовський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і

двоюрідний брат Ягайла.  король гуситівПротегував визнавців латинського обряду, виступав проти умов Кревської унії 1385, боровся за політичну незалежність Великого князівства Литовського від Польського королівства.
Слайд 30

Свидригайло Великий князь Литовський. Великий князь Руський князь Новгород-Сіверський. Правнук короля

Свидригайло

Великий князь Литовський. Великий князь Руський  князь Новгород-Сіверський. Правнук короля Русі Юрія І Львовича.

 після смерті Вітовта, став його наступником, повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського. Орієнтація Свидригайла на православну руську шляхту зумовила невдоволення литовських феодалів-католиків, які підняли в Литві повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта). стoмлeний лiтaми, пoрaзкaми й нeвдaчaми, бeзвиїзнo жив у Луцьку, oтoчeний дaвнiми слугaми-русинaми
Слайд 31

Хаджі-Гірей (?–1466) Засновник держави Кримське ханство, перший хан з кримської династії

Хаджі-Гірей
(?–1466)
Засновник держави Кримське ханство, перший хан з кримської династії Гіреїв.


У зовнішній політиці орієнтувався на шляхетську Польщу, вів боротьбу проти Золотої Орди. У 1465 р. завдав поразки хану Великої Орди Ахмату, що йшов походом, що йшов походом на Москву.
Слайд 32

Слайд 33

Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460–1530) Український князь, видатний полководець і державний

Костянтин Іванович Острозький
(бл. 1460–1530)
Український князь, видатний полководець і державний діяч

Великого князівства Литовського, організував захист українських земель від набігів кримських татар, брав участь у московсько-литовських війнах, надавав підтримку православній церкви.
Слайд 34

Слайд 35

Юрій Дрогобич (1450–1494) Український учений, доктор філософії й медицини, освітній діяч,

Юрій Дрогобич
(1450–1494)
Український учений, доктор філософії й медицини, освітній діяч, ректор

Болонського університету (Італія), професор Краківського університету (Польща), один із ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою «Осьмогласник», «Часословець» та ін. у краківській друкарні Ш.Фіоля.
Слайд 36

Слайд 37

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ

ХVІ СТ.
Слайд 38

Василь-Костянтин Острозький (бл. 1526—1608) Український православний князь, культурно-освітній діяч, засновник слов’яно-греко-латинської

Василь-Костянтин Острозький
(бл. 1526—1608)
Український православний князь, культурно-освітній діяч, засновник слов’яно-греко-латинської школи

і друкарні в Острозі, противник Берестейської церковної унії.
Слайд 39

Слайд 40

Дмитро Вишневецький (1516—1563) Український православний князь, перший козацький гетьман, засновник першої

Дмитро Вишневецький
(1516—1563)
Український православний князь, перший козацький гетьман, засновник першої Запорозької Січі

на о. Мала Хортиця, потрапив у полон під час походу в Молдавію і був страчений турками.
Слайд 41

Слайд 42

Криштоф Косинський український військовий діяч Речі Посполитої. Шляхтичпідляський гербу Равич, козацький

Криштоф Косинський

український військовий діяч Речі Посполитої. Шляхтичпідляський гербу Равич, козацький отаман. Полковник Війська Запорозького реєстрового (1590), гетьман козаків-низовиків (1591–1593). Організатор козацького

повстання 1591–1593 років в Україні проти шляхти й урядової адміністрації Речі Посполитої.
Слайд 43

Северин Наливайко український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.

Северин Наливайко

український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.

Слайд 44

Іван Федоров діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських друкарів, а

Іван Федоров

діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських друкарів, а також гравер, інженер, ливарник.
Вважається

засновником друкарства у Московському царстві.
Разом із білорусом П. Мстиславцем видрукував 1564 року в Москві свою першу книгу — «Апостол». З 1566 через переслідування з боку вищого московитського духівництва та боярства покинув Москву та жив в еміграції у Великому князівстві Литовському. На території Литви мешкав та займався книговиданням: у Заблудові (1566-1572), Львові (1572-1575), Дермані й Острозі (1575-1581), знову у Львові (1581-1583). У 1574 уклав і надрукував у Львові перший східнослов'янський посібник — «Буквар» з граматикою та цього ж року здійснив друге видання «Апостола»
Слайд 45

ГЕРАСИМ СМОТРИЦЬКИЙ руський письменник, педагог з Поділля. Представник дрібної шляхетської родини Смотрицьких РЕКТОР ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ

ГЕРАСИМ СМОТРИЦЬКИЙ
руський письменник, педагог з Поділля. Представник дрібної шляхетської родини Смотрицьких РЕКТОР ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ

Слайд 46

Слайд 47

Іпатій (Потій) державний діяч Речі Посполитої, клірик Православної (до 1596) та

Іпатій (Потій)

державний діяч Речі Посполитої, клірик Православної (до 1596) та Унійної церков (з 1596). Митрополит Київський, Галицький та всієї

Руси предстоятель Унійної церкви. Один із організаторів Берестейської унії (1596). Богослов, письменник-полеміст, прихильник об'єднання православної і католицької церков, захисник унії. Автор «Антиризиса»
Слайд 48

Мелетій Смотрицький письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець,

Мелетій Смотрицький

 письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули

на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову
Слайд 49

Тема 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ в першій половині ХVІІ ст.

Тема 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ в першій половині

ХVІІ ст.
Слайд 50

Петро Конашевич–Сагайдачний (1570-1622) Політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, який очолив морські

Петро Конашевич–Сагайдачний
(1570-1622)
Політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, який очолив морські походи

козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп, Кафу, допоміг польському війську розгромити турецьку армію у битві під Хотином.
Слайд 51

Слайд 52

Тарас Федорович козацький отаман кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких найманців

Тарас Федорович

 козацький отаман кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке

військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового, організатор походу на Крим, учасник Смоленської війни1632–1634, керівник антиурядового козацько-селянського повстання 1630 року. Січове ім'я — Тарас Трясило, кримськотатарське ім'я — Асан або Усан.
Слайд 53

гетьман нереєстрових запорозьких козаків (1628–1629, 1630–1635) (хронологію див. Українські гетьмани), дрібний

гетьман нереєстрових запорозьких козаків (1628–1629, 1630–1635) (хронологію див. Українські гетьмани), дрібний шляхтич герба Сулима. Здійснив морські походи. 1635 року,

повертаючись з походу проти Османської імперії на чолі козацького (нереєстрового) війська, зруйнував щойно збудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі. Був по-зрадницькому схоплений за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму гетьмана та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві
Слайд 54

Петро Могила (1596—1647) Митрополит Української православної церкви у 1632—1647 рр., який

Петро Могила
(1596—1647)
Митрополит Української православної церкви у 1632—1647 рр., який домігся офіційного

визнання польським урядом православної церкви, упорядкування церковного життя, розвитку освіти (заснування Києво-Могилянської колегії).
Слайд 55

Слайд 56

ЙОВ БОРЕЦЬКИЙ український церковний, політичний і освітній діяч, митрополит Київський, Галицький

ЙОВ БОРЕЦЬКИЙ

український церковний, політичний і освітній діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620–1631), педагог,

ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Духовний та політичний наставник Петра Могили
Слайд 57

Слайд 58

Тема 8. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Тема 8. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Слайд 59

Богдан Хмельницький (1595—1657) Український військовий та державний діяч, полководець, дипломат, учасник

Богдан Хмельницький
(1595—1657)
Український військовий та державний діяч, полководець, дипломат, учасник козацько-селянських

повстань 1630-х рр., керівник Національно-визвольної війни, засновник Української козацької держави, гетьман України у 1648—1657 рр., установив відносини з Кримським ханством, Молдовою, Московією, Швецією, Трансільванією та ін.
Слайд 60

Слайд 61

Іван Богун (1618—1664) Український військовий та державний діяч, учасник козацько-селянського повстання

Іван Богун
(1618—1664)
Український військовий та державний діяч, учасник козацько-селянського повстання 1637—1638 рр.,

брав участь в усіх битвах Національно-визвольної війни, особливо відзначившись у Берестецькій битві, відмовився присягнути на вірність московському цареві, виступаючі за збереження української державності.
Слайд 62

Слайд 63

Адам Кисіль український урядник, політичний і державний діяч Речі Посполитої. Один

Адам Кисіль

український урядник, політичний і державний діяч Речі Посполитої. Один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Війни за незалежність

України. Воєвода брацлавський, київський.  У період повстання під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 років Адам Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів із представникам гетьманського уряду. Був значним меценатом православної культури. Серед інших його коштом було зведено Собор Максаківського монастиря на Чернігівщині.
Слайд 64

Тема 9. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.

Тема 9. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.

Слайд 65

Іван Виговський (р. н. невід. — 1663) Гетьман Війська Запорозького у

Іван Виговський
(р. н. невід. — 1663)
Гетьман Війська Запорозького у 1657—1659

рр., відстоював державну незалежність Гетьманщини, уклав Гадяцький договір 1658 р. з Річчю Посполитою, завдав поразки московському війську у Конотопській битві.
Слайд 66

Слайд 67

Юрій Немирич український магнат, державний діяч і дипломат доби Хмельниччини. Автор

Юрій Немирич

український магнат, державний діяч і дипломат доби Хмельниччини. Автор проекту Гадяцького договору. На початку Хмельниччини воював проти Хмельницького як генеральний полковник Київського

воєводства. Будучи прихильником семигородського князя Ракочія, у 1655перейшов на бік шведського короля Карла X Густава. Після смерті Хмельницького став Генеральним писарем при Івані Виговському. Своєю дезінформацією призвів до вигідного Швеції договору[3]. Від Виговського одержав підтвердження[4] на лівобережні маєтності під час поновлення котрих, зокрема, загарбав частину землі Полтавського полку, чим сприяв виникненню повстання на Лівобережжі.
Слайд 68

Юрій Хмельницький (бл. 1641 — після 1681) Гетьман України у 1659—1663рр.,

Юрій Хмельницький
(бл. 1641 — після 1681)
Гетьман України у 1659—1663рр.,

уклав Переяславські статті 1659 р. з Московською державою, Слободищенський трактат 1660 р. з Річчю Посполитою, гетьман Правобережної України у 1676—1681 рр., учасник Чигиринських походів турецько-татарської армії.
Слайд 69

Слайд 70

Павло Тетеря (бл. 1620—1671) Гетьман Правобережної України у 1663—1665 рр., намагався

Павло Тетеря
(бл. 1620—1671)
Гетьман Правобережної України у 1663—1665 рр., намагався об’єднати

Україну під зверхністю польського короля.
Слайд 71

Слайд 72

Іван Брюховецький (? — 1668) Гетьман Лівобережної України у 1663—1668 рр.,

Іван Брюховецький
(? — 1668)
Гетьман Лівобережної України у 1663—1668 рр., обраний

на Чорній раді у Ніжині, проводив промосковську політику, уклав Московські статті 1665 р. з Московською державою.
Слайд 73

Слайд 74

Петро Дорошенко (1627—1698) Гетьман Правобережної України у 1665—1676 рр., обраний 1668

Петро Дорошенко
(1627—1698)
Гетьман Правобережної України у 1665—1676 рр., обраний 1668 р. гетьманом

«обох берегів Дніпра», визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною.
Слайд 75

Слайд 76

Іван Сірко (бл. 1610—1680) Кошовий отаман Запорозької Січі (з 1663 р.

Іван Сірко
(бл. 1610—1680)
Кошовий отаман Запорозької Січі (з 1663 р. обирався кошовим

отаманом вісім разів), керівник численних походів проти Османської імперії та Кримського ханства, прихильник автономії Запорозької Січі.
Слайд 77

Слайд 78

Дем’ян Многогрішний (рр. н. і см. невід.) Гетьман Лівобережної України у

Дем’ян Многогрішний
(рр. н. і см. невід.)
Гетьман Лівобережної України у 1669—1672 рр.,

відстоював автономію Гетьманщини, уклав Глухівські статті 1669 р. з Московською державою.
Слайд 79

Слайд 80

Іван Самойлович (бл. 1630—1690) Гетьман Лівобережної України у 1672—1687 рр., обраний

Іван Самойлович
(бл. 1630—1690)
Гетьман Лівобережної України у 1672—1687 рр., обраний 1672 р.

гетьманом «обох берегів Дніпра», відстоював державні інтереси України, уклав Конотопські статті 1672 р. з Московською державою.
Слайд 81

Слайд 82

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.


Слайд 83

Іван Мазепа (1639–1709) Гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі

Іван Мазепа
(1639–1709)
Гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі статті

1687 р. з Московською державою, брав участь у Другому кримському поході 1689 р., уклав таємний договір 1708 р. зі шведським королем Карлом XII з метою відродження незалежності України.
Слайд 84

Слайд 85

Семен Палій державний та військовий діяч Українського гетьманату, полковник Фастівського полку

Семен Палій

державний та військовий діяч Українського гетьманату, полковник Фастівського полку (Білоцерківського полку), один

з керівників повстання на Правобережжі проти Корони Польської
Слайд 86

Гордіє́нко (Головко́) Ко́сть (Костянти́н) Горді́йович кошовий отаман Запорозької Січі, видатний військовий

Гордіє́нко (Головко́) Ко́сть (Костянти́н) Горді́йович
кошовий отаман Запорозької Січі, видатний військовий

і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи[джерело не вказане 1946 днів] підтримав останнього в боротьбі з Петром I. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник П. Орлика.
Слайд 87

Слайд 88

Пилип Орлик (1672 – 1742) Гетьман в еміграції у 1710—1742 рр.,

Пилип Орлик
(1672 – 1742)
Гетьман в еміграції у 1710—1742 рр., уклав

угоду з козацькою старшиною під назвою «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького», шукав підтримки європейських країн для відновлення незалежності України.
Слайд 89

Слайд 90

Іван Скоропадський (1646–1722) Гетьман Лівобережної України у 1708—1722 рр., уклав Решетилівські

Іван Скоропадський
(1646–1722)
Гетьман Лівобережної України у 1708—1722 рр., уклав Решетилівські статті

1709 р. з Московською державою, за його правління автономія Гетьманщини була значно обмежена.
Слайд 91

Слайд 92

Павло Полуботок (бл. 1660–1724) Наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України у 1722—1724

Павло Полуботок
(бл. 1660–1724)
Наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України у 1722—1724 рр.,

намагався відстояти права Гетьманщини й обмежити повноваження Малоросійської колегії.
Слайд 93

Слайд 94

Данило Апостол (1654–1734) Гетьман Лівобережної України у 1727—1734 рр., провів реформи

Данило Апостол
(1654–1734)
Гетьман Лівобережної України у 1727—1734 рр., провів реформи у

сферах судочинства, фінансів, торгівлі й таким чином тимчасово пригальмував наступ царизму на автономію України.
Слайд 95

Слайд 96

Феофан Прокопович (1681–1736) Громадський, культурний і церковний діяч, учений-енциклопедист, ректор Києво-Могилянської

Феофан Прокопович
(1681–1736)
Громадський, культурний і церковний діяч, учений-енциклопедист, ректор Києво-Могилянської академії,

письменник, автор історичної драми «Володимир».
Слайд 97

Слайд 98

Тема 11. Українські землі в другій половині XVIIIст.

Тема 11. Українські землі в другій половині XVIIIст.

Слайд 99

Кирило Розумовський (1728—1803) Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії

Кирило Розумовський
(1728—1803)
Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав

проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини.
Слайд 100

Слайд 101

Петро Калнишевський (1690—1803) Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом

Петро Калнишевський
(1690—1803)
Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини

ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років.
Слайд 102

Слайд 103

До́вбуш (Добощук) Оле́кса Васильович найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах. Пік

До́вбуш (Добощук) Оле́кса Васильович

найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах. Пік діяльності

опришків під проводом Олекси Довбуша припадає на 1738-1745 роки. Польська влада та пани цілих сім років намагались спіймати мужнього ватажка. Часом на йог пошуки відправляли аж до 2 тисяч чоловік і все марно.
Слайд 104

Слайд 105

Макси́м Ієвлевич Залізня́к керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років) на Чигиринщині, відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Макси́м Ієвлевич Залізня́к

керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років) на Чигиринщині, відомого під

назвою Коліївщина, козацький отаман.
Слайд 106

Слайд 107

Іва́н Ґо́нта керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини —

Іва́н Ґо́нта

керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини —

повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768-го року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої.
Слайд 108

Слайд 109

Григорій Сковорода (1722—1794) Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень»,

Григорій Сковорода
(1722—1794)
Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки

харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди.
Слайд 110

Слайд 111

Арте́м Лук'янович Ве́дель (Ве́дельський) український композитор, диригент, співак, скрипаль. Твори Веделя

Арте́м Лук'янович Ве́дель (Ве́дельський)

український композитор, диригент, співак, скрипаль. Твори Веделя

тривалий час були заборонені та поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, попри заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант
Слайд 112

Слайд 113

Іван Григорович-Барський (1713—1791) Архітектор, представник українського бароко, побудував надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву в Києві.

Іван Григорович-Барський
(1713—1791)
Архітектор, представник українського бароко, побудував надбрамну церкву Кирилівського монастиря,

Покровську церкву в Києві.
Слайд 114

Слайд 115

Тема 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Тема 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ –

у першій половині ХІХ ст.
Слайд 116

Іван Котляревський (1769-1838) Письменник, представник нової української літератури, автор поеми «Енеїда»,

Іван Котляревський
(1769-1838)
Письменник, представник нової української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єс

«Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини».
Слайд 117

Слайд 118

Кармалюк Устим шляхетний розбійник, український національний герой[1], керівник повстанського руху на

Кармалюк Устим

шляхетний розбійник, український національний герой[1], керівник повстанського руху на Поділлі

у 1813–1835 роках проти національного і соціального гніту українських кріпаків панами. Кармелюк залишив по собі славу справжнього народного месника, що безстрашно боронив знедолених та скривджених. Через його геройську славу Кармелюка часто порівнюють з іншими відомими розбійниками та називають «українським Робін Гудом» та «останнім гайдамакою»
Слайд 119

Слайд 120

Тарас Шевченко (1814—1861) Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної

Тарас Шевченко
(1814—1861)
Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної збірки «Кобзар»

та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна», діяч визвольного руху, можливий учасник Кирило-Мефодіївського товариства.
Слайд 121

Слайд 122

Микола Костомаров (1817–1885) Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із

Микола Костомаров
(1817–1885)
Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників

Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.
Слайд 123

Слайд 124

Пантелеймон Куліш (1819–1897) Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із

Пантелеймон Куліш
(1819–1897)
Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників

Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».
Слайд 125

Слайд 126

Тема 13. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРОУГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Тема 13. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРОУГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ –

у першій половині ХІХ ст.
Слайд 127

Могильницький Іван Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог, крилошанин, кустош Перемишльської


Могильницький Іван

Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог, крилошанин, кустош Перемишльської капітули УГКЦз 1817 р., опікун шкіл Перемишльської

єпархії, один з провісників національного відродження в Галичині
Слайд 128

Маркіян Шашкевич (1811 — 1843) Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький

Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик,

організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».
Слайд 129

Слайд 130

Іван Вагилевич (1839–1866) Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із засновників

Іван Вагилевич
(1839–1866)
Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із засновників громадсько-культурного об’єднання

«Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».
Слайд 131

Слайд 132

Яків Головацький (1814–1888) Український поет, історик літератури, етнограф, викладач і ректор

Яків Головацький
(1814–1888)
Український поет, історик літератури, етнограф, викладач і ректор Львівського

університету, один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».
Слайд 133

Слайд 134

Духнович Олександр Васильович греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч.

Духнович Олександр Васильович

греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав

язичієм; низка творів (переважно поезії та п'єси) написана народною мовою (закарпатські говори української мови).
Слайд 135

Слайд 136

Лук’ян Кобилиця (1812–1851) Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на

Лук’ян Кобилиця
(1812–1851)
Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на Буковині,

депутат австрійського парламенту під час революції 1848—1849 рр.
Слайд 137

Слайд 138

Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Слайд 139

Василь Каразін (1773-1842) Освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових праць

Василь Каразін
(1773-1842)
Освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових праць з агрономії,

метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.
Слайд 140

Слайд 141

Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан і

Петро Гулак-Артемовський
(1790–1865)
Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан і собака»,

викладач історії та географії, ректор Харківського університету в 1841—1849 рр.
Слайд 142

Слайд 143

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843) Перший видатний прозаїк нової української літератури, один із

Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778—1843)
Перший видатний прозаїк нової української літератури, один із засновників

Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».
Слайд 144

Слайд 145

Михайло Максимович (1804–1873) Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського

Михайло Максимович
(1804–1873)
Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету,

член-кореспондент Петербурзької Академії наук, автор наукових праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.
Слайд 146

Слайд 147

Михайло Остроградський (1801–1861) Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та

Михайло Остроградський
(1801–1861)
Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій

наук, автор наукових праць з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.
Слайд 148

Слайд 149

Тема 15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Тема 15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Слайд 150

Володимир Антонович (1834–1908) Український історик, археолог, етнограф, один із засновників Київської

Володимир Антонович
(1834–1908)
Український історик, археолог, етнограф, один із засновників Київської громади,

голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету, представник угрупування так званих хлопоманів.
Слайд 151

Слайд 152

Кониський Олександр український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального

Кониський Олександр

український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун,

Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка.
Слайд 153

Михайло Драгоманов (1841–1895) Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із

Михайло Драгоманов
(1841–1895)
Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників

громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Слайд 154

Слайд 155

Павло Чубинський (1839–1884) Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член

Павло Чубинський
(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії

газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».
Слайд 156

Слайд 157

Борис Грінченко (1863–1910) Український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один із засновників

Борис Грінченко
(1863–1910)
Український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один із засновників «Братства тарасівців»,

лідер Української радикальної партії, голова київської «Просвіти».
Слайд 158

Слайд 159

Ісмаїл Гаспринський великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та

Ісмаїл Гаспринський

великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму. Був відомий

як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюрко-мусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури
Слайд 160

Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині

ХІХ ст.
Слайд 161

Юліан Романчук довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній

Юліан Романчук

довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній діяч (педагог, письменник, журналіст, видавець).

Батько та дід художників Тита й Антона Романчуків.
Слайд 162

Ю. БАЧИНСЬКИЙ Бачинський — автор політологічної праці «Україна irredenta» — «Україна

Ю. БАЧИНСЬКИЙ

Бачинський — автор політологічної праці «Україна irredenta» — «Україна уярмлена» (1896), український політичний і громадський

діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а з 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат.
Слайд 163

Слайд 164

Іван Франко (1856–1916) Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства

Іван Франко
(1856–1916)
Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім.

Т. Шевченка, один із засновників Української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».
Слайд 165

Слайд 166

Барвінський Олександр український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. посол до австрійського

Барвінський Олександр

український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
посол до австрійського парламенту (Райхсрату). Заснував Християнсько-суспільну партію.

У 1918 році був державним секретарем освіти й віровизнання в першому Державному секретаріаті (уряді) ЗУНР.
Слайд 167

Федькович Осип-Юрій український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. був редактором

Федькович Осип-Юрій

український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. був редактором газети «Буковина» Запрошений до Львова,

у 1872—1873 працював редактором у видавництві «Просвіти» і театрі «Руська Бесіда».
Слайд 168

Тема 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Слайд 169

Ілля Мечников (1845—1916) Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук,

Ілля  Мечников
(1845—1916)
Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук,

лауреат Нобелівської премії, один із засновників першої в Росії бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.
Слайд 170

Слайд 171

Пулюй Іван український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач

Пулюй Іван 

 український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.

Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.
Слайд 172

Агатангел Кримський (1871—1942) Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини

Агатангел 
Кримський
(1871—1942)
Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик

української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.
Слайд 173

Слайд 174

Дмитро Яворницький (1855—1940) Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва,

Дмитро Яворницький
(1855—1940)
Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва,

автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».
Слайд 175

Слайд 176

Леся Українка (Леся Косач-Квітка) (1871—1913) українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних

Леся Українка
(Леся Косач-Квітка)
(1871—1913)
українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На

крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.
Слайд 177

Слайд 178

Марко Кропивницький (1840—1910) Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде,

Марко 
Кропивницький (1840—1910)
Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса

очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю».
Слайд 179

Слайд 180

Микола Садовський (Тобілевич) (1856—1933) Український актор, режисер, один із засновників українського

Микола
Садовський (Тобілевич)
(1856—1933)
Український актор, режисер, один із засновників українського професійного

театру, виконавець драматичних ролей у п’єсах І. Карпенка-Карого «Безталанна», М. Гоголя «Ревізор», М. Старицького «Тарас Бульба».
Слайд 181

Слайд 182

Марія Заньковецька (1854–1934) Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді

Марія 
Заньковецька
(1854–1934)
Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кіровоград), де

вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.
Слайд 183

Слайд 184

Вербицький Михайло український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор

Вербицький Михайло

 український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»

Слайд 185

Микола Лисенко (1842—1912) Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка»,

Микола Лисенко
(1842—1912)
Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка»,

«Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика к Кобзарю», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.
Слайд 186

Слайд 187

Соломія Крушельницька (1872—1952) Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних

Соломія Крушельницька
(1872—1952)
Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах

театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .
Слайд 188

Слайд 189

Ханенко Богдан Іванович колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат,

Ханенко Богдан Іванович

колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець.

Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. бірку археологічних знахідок й мистецьких творів передав до Музею мистецтв у Києві, на основі якого згодом засновано Музей мистецтв ВУАН, який потім довгий час називався як «Київський музей західного і східного мистецтва», тепер — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (знаходиться на вул. Терещенківській). Ханенко провадив на власні кошти археологічні розкопки переважно на території Київщини. Видав збірник «Старожитності Подніпров'я». Зібрав велику колекцію творів мистецтва і бібліотеку. Його дружина однією з перших почала збирати давньоруські ікони. Зіграв головну роль у заснуванні Київського художньо-промислового й наукового музею (офіційно відкритий в 1904 р.), основу експозиції якого склала археологічна колекція Ханенків (3145 предметів).
За дарчою дружини, Варвари Ханенко, колекція була передана УАН (Державний музей західного і східного мистецтва).
Слайд 190

Слайд 191

Симиренко Василь український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний

Симиренко Василь

український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець, син Федора Симиренка, серед українського громадянства

відомий як «Великий Хорс». Член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Слайд 192

Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. 1900-1914 рр.

Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. 1900-1914 рр.

Слайд 193

Євген Чикаленко (1861—1929) Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої

Євген Чикаленко (1861—1929) Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади»,

один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада».
Слайд 194

Слайд 195

М. МІХНОВСЬКИЙ український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог

М. МІХНОВСЬКИЙ

український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організаторвійська. Ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник УНП (1902), один

із лідерів УДХП, член Братства самостійників.
Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905)
Слайд 196

Слайд 197

Липинський В'ячеслав український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського

Липинський В'ячеслав

український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського

союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний
Слайд 198

Тема 19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. 1900-1914 рр.

Тема 19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. 1900-1914 рр.

Слайд 199

Андрей Шептицький (1865 ­ 1944) Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит

Андрей Шептицький
(1865 ­ 1944)
Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української

греко-католицької церкви, член Української Національної Ради ЗУНР, прихильник створення незалежної соборної Української держави.
Слайд 200

Іван Боберський (1873—1947) Громадський діяч, педагог, один із засновників молодіжних спортивно-пожежних

Іван Боберський
(1873—1947)
Громадський діяч, педагог, один із засновників молодіжних спортивно-пожежних патріотичних

товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», член Бойової управи УСС, член Головної української ради, автор підручників із фізичного виховання.
Слайд 201

Кирило Трильовський (1864 — 1941) Громадсько-політичний діяч, адвокат, організатор молодіжних спортивно-пожежних

Кирило Трильовський
(1864 — 1941)
Громадсько-політичний діяч, адвокат, організатор молодіжних спортивно-пожежних патріотичних

товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», голова Бойової управи УСС, член Головної української ради, автор історичних нарисів.
Слайд 202

Тема 20. Україна в Першій світовій війні

Тема 20. Україна в Першій світовій війні

Слайд 203

К. ЛЕВИЦЬКИЙ один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття

К. ЛЕВИЦЬКИЙ

 один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття. Співзасновник УНДП.

З листопада 1918 р.- голова Державного секретаріату ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні 1941 засновник, головаНаціональної Ради у Львові.
Слайд 204

Д. ДОНЦОВ український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із

Д. ДОНЦОВ

український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших

керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму.
Слайд 205

Жук Андрій український громадсько-політичний діяч, дипломат і публіцист. один з лідерів

Жук Андрій

український громадсько-політичний діяч, дипломат і публіцист. один з лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії,

член ЦК УСДРП, один із засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради (1914—1915), Загальної Української Ради (1915—1916, від Наддніпрянської України), Боєвої управи УСС (1915—1920)
Слайд 206

Галущинський Михайло український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант

Галущинський Михайло 

український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант Легіону УСС, віце-маршал сенату Польської Республіки. Член Наукового

товариства імені Шевченка.
Слайд 207

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Лотари́нзький (Васи́ль Виш́иваний) український військовий діяч, політик, дипломат,

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Лотари́нзький (Васи́ль Виш́иваний) 

український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковникЛегіону Українських Січових Стрільців.

Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України.
Слайд 208

Тема 21. ПОЧАТОК Української революції

Тема 21. ПОЧАТОК Української революції

Слайд 209

Михайло Грушевський (1866–1934) політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства

Михайло Грушевський
(1866–1934)
політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т.

Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Української демократичної партії, голова Української Центральної Ради.
Слайд 210

Володимир Винниченко (1880-1951) Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації»,

Володимир Винниченко
(1880-1951)
Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації», один

із засновників УСДРП, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР.
Слайд 211

Сергій Єфремов (1876—1939) Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури,

Сергій Єфремов
(1876—1939)
Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, член

Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, один із засновників УРП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, секретар міжнаціональних справ Генерального Секретаріату УЦР, віце-президент ВУАН (1922—1928 рр.), засуджений як один із керівників СВУ.
Слайд 212

Болбочан Петро український військовий діяч, полк допоміг у формуванні 1-го Українського

Болбочан Петро

український військовий діяч, полк допоміг у формуванні 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького овник Армії

УНРУ січні 1918 року, напередодні більшовицької окупації столиці, Петро Болбочан і частина старшин з великими труднощами дісталися Києва. Хоча офіційного дозволу не отримав, формує військовий підрозділ — Республіканський курінь.Очолив Кримську операцію
Слайд 213

Челебіджіхан Номан кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого

Челебіджіхан Номан

кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова

уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Відомий також як Челебі Челебієв, саме так його ім'я було записано в офіційних російських документах. Слова його вірша крим. «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!») стали національним гімном кримських татар.
Слайд 214

Тема 22. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Тема 22. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Слайд 215

Павло Скоропадський (1873–1945) Український державний і політичний діяч, генерал-майор, флігель-ад’ютант російського

Павло Скоропадський
(1873–1945)
Український державний і політичний діяч, генерал-майор, флігель-ад’ютант російського імператора

Миколи ІІ, учасник Першої світової війни, командуючий Першим українським корпусом, почесний військовий отаман Вільного козацтва, гетьман Української Держави (1918 р.)
Слайд 216

Д. ВІТОВСЬКИЙ український політик і військовик, полковник Легіону Українських Січових Стрільців,полковник,

Д. ВІТОВСЬКИЙ

український політик і військовик, полковник Легіону Українських Січових Стрільців,полковник, начальний командант УГА, Державний секретар військових справ ЗУНР.

Слайд 217

Євген Петрушевич (1863–1940) Український громадсько-політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького

Євген Петрушевич
(1863–1940)
Український громадсько-політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму,

член Головної української (згодом Загальної української) ради, президент ЗУНР, після проголошення злуки УНР і ЗУНР — член Директорії, прихильник відновлення незалежності ЗУНР після підписання Варшавського договору 1920 р.
Слайд 218

Симон Петлюра (1879–1926) Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист, член РУП і

Симон Петлюра
(1879–1926)
Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист, член РУП і УСДРП,

автор статті «Війна і українці», член Української Центральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату.
Слайд 219

Нестор Махно (1888–1934) Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху.

Нестор Махно
(1888–1934)
Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху. Влітку

1918 р. розпочав боротьбу проти влади П. Скоропадського, у середині грудня 1918 р. він уклав угоду з керівництвом Директорії УНР, яка виявилась недовготривалою. У січні 1919 р. розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії і Антанти. Кілька разів ішов на зближення з більшовиками. З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. Махно вів боротьбу проти більшовицької влади.
Слайд 220

Василь (Липківський) Митрополи́т український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист,

Василь (Липківський)

Митрополи́т український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник

і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919–1927 рр. — останній настоятель та доглядач Софії Київської. У віці 73 років розстріляний за вироком «трійки» НКВС.
Слайд 221

Нарбут Георгій український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот

Нарбут Георгій 

український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок).

Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.
Слайд 222

Вернадський Володимир науковець і філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології,

Вернадський Володимир

науковець і філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, космізмОдин із засновників Української академії наук,

дійсний член та її перший голова-президент (з 1918 року). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах
Слайд 223

Тема 23. ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (НЕП)(1921-1928 рр.)

Тема 23. ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (НЕП)(1921-1928 рр.)

Слайд 224

Олександр Шумський (1890—1946) Радянський державний діяч, член КП(б)У, народний комісар освіти

Олександр Шумський
(1890—1946)
Радянський державний діяч, член КП(б)У, народний комісар освіти УСРР

(1924—1927 рр.), прихильник політики українізації, звинувачений у «націоналістичному ухилі» (шумськізмі).
Слайд 225

Микола Хвильовий (Фітільов) (1894—1933) Письменник, публіцист, один із засновників Спілки пролетарських

Микола Хвильовий (Фітільов)
(1894—1933)
Письменник, публіцист, один із засновників Спілки пролетарських письменників «Гарт»,

Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), автор творів «Іван Іванович», «Ревізор», «Україна чи Малоросія», ініціатор літературної дискусії під гаслом «Геть від Москви» (1925—1928 рр.).
Слайд 226

М. ВОЛОБУЄВ український економіст 1930-тих років. Науковий працівник науково-дослідного інституту ВУАН

М. ВОЛОБУЄВ

український економіст 1930-тих років. Науковий працівник науково-дослідного інституту ВУАН у

Харкові. Автор концепції економічної самодостатності УССР.
Слайд 227

Тема 24. УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ 1929-1938 рр.

Тема 24. УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ 1929-1938 рр.

Слайд 228

Малевич Казимир художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з

Малевич Казимир

художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва. Разом

із Велимиром Хлєбниковим був членом «товариства голів земної кулі».
Слайд 229

Михайло Бойчук (1882—1937) Живописець, засновник школи художників-монументалістів, поєднував риси візантійського живопису

Михайло Бойчук
(1882—1937)
Живописець, засновник школи художників-монументалістів, поєднував риси візантійського живопису з

традиціями українського малярства, автор декорацій для вистав «Молодого театру» Л.Курбаса.
Слайд 230

Лесь Курбас (1887—1937) Режисер-новатор, театральний діяч, один із засновників «Молодого театру»,

Лесь Курбас
(1887—1937)
Режисер-новатор, театральний діяч, один із засновників «Молодого театру», театру «Березіль»,

на сцені яких поставив вистави «Чорна пантера і білий ведмідь» В. Винниченка, «Мина Мазайло» М. Куліша та ін., «поєднував українське театральне мистецтво з європейською культурою.
Слайд 231

Олександр Довженко (1894–1956) Письменник, кінорежисер, художник-ілюстратор, один із засновників української кінематографії,

Олександр Довженко
(1894–1956)
Письменник, кінорежисер, художник-ілюстратор, один із засновників української кінематографії, працював на

Одеській кіностудії, Київській кінофабриці, створив фільми «Арсенал», «Звенигора», «Земля», «Поема про море», автор книги «Зачарована Десна».
Слайд 232

Тема 25. Західноукраїнські землі (1921-1939)

Тема 25. Західноукраїнські землі (1921-1939)

Слайд 233

Євген Коновалець (1891–1938) Український військовий і політичний діяч, керівник Галицько-Буковинського куреня

Євген Коновалець
(1891–1938)
Український військовий і політичний діяч, керівник Галицько-Буковинського куреня Українських січових

стрільців, полковник Армії УНР, голова УВО, голова Проводу Організації Українських Націоналістів.
Слайд 234

Залозецький-Сас Володимир-Сергій український мистецтвознавець, політичний діяч. Професор Львівської Богословської Академії та

Залозецький-Сас Володимир-Сергій

український мистецтвознавець, політичний діяч. Професор Львівської Богословської Академії та Віденського університету. Прихильник

і послідовник В'ячеслава Липинського. Член Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Був одним із ініціаторів створення консервативно-монархічної організації в Західній Україні, а також «Братства українських класократів-монархістів, гетьманців» (1930), яке утворилося внаслідок саморозпуску УСХД.
Наукові дослідження присвячені впливам візантійського мистецтва, готики, ренесансу, бароко на українську архітектуру.
Слайд 235

Мудрий Василь український громадський і політичний діяч, журналіст. Віце-маршал Сейму Польщі

Мудрий Василь

 український громадський і політичний діяч, журналіст. Віце-маршал Сейму Польщі брав участь в організації Львівського таємного

українського університету  член Головної управи товариства «Просвіта» один із засновників Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) перший заступник його голови, з 1935 р. — голова. був заступником голови Виконавчого органу Української Національної Ради проводив політику т. зв. «нормалізації» українсько-польських відносин
Слайд 236

Августин Волошин (1874-1945) Громадський, державний і культурний діяч, педагог, науковець, професор

Августин Волошин (1874-1945)
Громадський, державний і культурний діяч, педагог, науковець, професор

математики і фізики, автор понад 40 книг, здебільшого підручників і праць з педагогіки та психології, депутат Чехо-Словацького парламенту, президент Карпатської України.
Слайд 237

Тема 26. Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Тема 26. Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Слайд 238

Іва́н Багря́ний український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч Радянсько-німецька війна застала

 Іва́н Багря́ний український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в

українське підпілля, передислокувався до Галичини. Іван Багряний працював у референтурі пропаганди, писав пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малював карикатури й плакати агітаційного призначення. Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів1944 року він написав один із своїх найталановитіших творів — роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»).. У січні 1944 написав, перебуваючи у Тернополі, поему «Гуляй-Поле»
Слайд 239

Тарас Бульба-Боровець діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник

Тарас Бульба-Боровець

діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА

«Поліська Січ», від 16 листопада 1941 року — генерал-хорунжий
Слайд 240

С. БАНДЕРА український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху

С. БАНДЕРА

український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ століття[1], після

розколу Організації українських націоналістів голова Проводу ОУН-Б
Слайд 241

Андрій Мельник (1890–1964) Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР,

Андрій Мельник
(1890–1964)
Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник

УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова ОУН-М, після смерті Є. Коновальця -голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності.
Слайд 242

Стецько Ярослав Семенович український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН.

Стецько Ярослав Семенович

український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН.

З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.
Слайд 243

Р. ШУХЕВИЧ український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового

Р. ШУХЕВИЧ

 український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з бокуукраїнців українського

військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради(1943–1950). Романові Шухевичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави[2][3]. Посмертно іменований пластовою старшиною найвищим почесним ступенем гетьманського скоба (1950)
Слайд 244

Осьмак Кирило Іванович діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української

Осьмак Кирило Іванович

діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради. У

жовтні 1941 року в Києві було створено Українську національну раду, Кирило очолив у ній відділ земельних справ і створив Бюро кооперативного товариства «Сільський господар». Допомагав продовольством українським підпільникам і членам похідних груп ОУН. Підтримував зв'язок з антифашистським українським підпіллям упродовж усієї окупації Києва. Десятого червня 1944 року відбулося засідання Ініціативного комітету УГВР, де затверджено назву організації — Українська головна визвольна рада. Основоположними документами стали «Універсал», «Платформа», «Устрій», опрацьовані Кирилом Осьмаком та іншими членами Ініціативного комітету («Універсал» іще називався «Зверненням до українського народу»).
11—15 липня 1944 року відбувся Великий збір УГВР, обрали президію та Генеральний секретаріат — підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім — Марко Горянський).
Слайд 245

Кожедуб Іван Микитович радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації

Кожедуб Іван Микитович

радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників

за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал авіації (1985).
Слайд 246

Берест Олексій Прокопович український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії,

Берест Олексій Прокопович

український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що

встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.
Слайд 247

Амет-Хан Султан національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової

Амет-Хан Султан

національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року

за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.
Слайд 248

Порик Василь Васильович партизанські псевдоніми «Базиль», «лейтенант Громовий», «руський з Дрокура»)

Порик Василь Васильович

партизанські псевдоніми «Базиль», «лейтенант Громовий», «руський з Дрокура»)  —

активний учасник Руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти німецьких окупантів у Північній Франції, член Центрального комітету радянських військовополонених у Франції, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу(1964, посмертно).
Слайд 249

Дерев'янко Кузьма Миколайович український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2

Дерев'янко Кузьма Миколайович

український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня

1945 року приймав капітуляцію Японії.
Слайд 250

Теліга Олена Іванівна українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

Теліга Олена Іванівна

українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

Слайд 251

Тема 27. Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр.

Тема 27. Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на

початку 1950-х рр.
Слайд 252

Богомолець Олександр український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і

Богомолець Олександр

український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки.
Засновник перших

в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю.
президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР) Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо
Слайд 253

Лебедєв Сергій вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера. розробкою

Лебедєв Сергій

 вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера. розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій

церкві[2] першої в СРСР і на європейському континенті обчислювальної машини МЕОМ «БЕСМ — 1»
Слайд 254

Малишко Андрій український поет, перекладач, літературний критик. Батько Валентини Малишко. Депутат

Малишко Андрій 

український поет, перекладач, літературний критик. Батько Валентини Малишко. Депутат Верховної Ради УРСР 3—6-го скликань автор

«Пісня про рушник»  «Пісня про Київ»
Слайд 255

Рильський Максим Тадейович український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець. Академік АН УРСР.

Рильський Максим Тадейович

український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець.

Академік АН УРСР.
Слайд 256

Сосюра Володимир Миколайович український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій,

Сосюра Володимир Миколайович

український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій,

широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.
Слайд 257

Тичина Павло український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби

Тичина Павло 

український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР.
Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСРГолова Верховної Ради УРСРдвох скликань

(1953–1959) Міністр освіти УРСР (1943–1948) Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).
Автор слів Гімну Української РСР.
Слайд 258

Філатов Володимир радянський науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, академік, дійсний

Філатов Володимир

 радянський науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, академік, дійсний член Академії наук УРСР (з 1939 року) та Академії медичних наук

СРСР (з 1944 року), доктор медицини, професор Засновник та перший директор, з 1936 року по 1956 рік, Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. лауреат Сталінської премії
Слайд 259

Кук Василь генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Р. Шухевича).

Кук Василь

генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Р. Шухевича). 1954 узятий у полон військами МГБ

СССР та без вироку суду провів у в'язницях 6 років. В останні роки свого життя мешкав у Києві.
Слайд 260

Йосип Сліпий (1892-1984) Український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх

Йосип Сліпий
(1892-1984)
Український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх УГКЦ,

звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.), звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист (1963р.).
Слайд 261

Тема 28. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)

Тема 28. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)

Слайд 262

Білокур Катерина українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».

Білокур Катерина

українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».
Входить до переліку найвідоміших жінок давньої

та сучасної України
Слайд 263

Л. ЛУКЯНЕНКО український дисидент і політик часів СРСР; політик та громадський

Л. ЛУКЯНЕНКО

український дисидент і політик часів СРСР; політик та громадський діяч,

народний депутат України. Герой України. Письменник. Автор Акту про Незалежність України.
Слайд 264

І. СВІТЛИЧНИЙ літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху

І. СВІТЛИЧНИЙ

 літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований. Лауреат Державної

премії України імені Т. Г. Шевченка. Брат Світличної Надії Олексіївни.
Слайд 265

Василь Стус (1938–1985) Український поет, літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник

Василь Стус
(1938–1985)
Український поет, літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник

акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», помер у таборі для політв’язнів, автор поетичної збірки «Дорога болю», лауреат Державної премії
ім. Т. Шевченка (посмертно).
Слайд 266

А. ГОРСЬКА українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні

А. ГОРСЬКА

українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні

Слайд 267

Ліна Костенко (1930 р.н.) Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Перші книги Ліни Костенко

Ліна Костенко
(1930 р.н.)
Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Перші книги Ліни Костенко «Проміння землі»

(1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) були новим словом в українській поезії. На початку 1960-х рр. Ліна Костенко брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. 1965 р. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції.
Слайд 268

Є. СВЕРСТЮК український письменник, мислитель, філософ, гоголезнавець, громадський діяч. Засновник та

Є. СВЕРСТЮК

український письменник, мислитель, філософ, гоголезнавець, громадський діяч. Засновник та з 1989 незмінний редактор

православної газети «Наша віра», президент Українського ПЕН-клубу. Доктор філософії. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву — «З приводу процесу над Погружальським». Політв'язень радянського режиму
Слайд 269

Bасиль Симоненко (1935–1963) Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар

Bасиль Симоненко
(1935–1963)
Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар українського

відродження», автор збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).
Слайд 270

Лесь Танюк український режисер театру і кіно, професор Київського національного університету

Лесь Танюк

український режисер театру і кіно, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.

І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го скликань, голова Національної спілки театральних діячів Україниголова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса заступник голови НРУ член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО
Слайд 271

Корольов Сергій український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор.

Корольов Сергій

український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної

космонавтики.
Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос
Слайд 272

Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)


Слайд 273

Дзюба Іван Михайлович український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських

Дзюба Іван Михайлович

український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів,

Герой України (2001), академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999–2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України
Слайд 274

Валерій Марченко (1947–1984) Літературознавець, перекладач, правозахисник, автор листів-протестів проти тоталітарного режиму,

Валерій Марченко
(1947–1984)
Літературознавець, перекладач, правозахисник, автор листів-протестів проти тоталітарного режиму,

противник русифікації, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», автор книги «Я не маю ні дому, ні вулиці».
Слайд 275

Григоренко Петро радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар

Григоренко Петро

радянський генерал-майор, українець, правозахисник.
Виступав на захист кримських татар

та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». З 1977 року проживав у США. Помер у Нью-Йорку, спочиває на українському цвинтарі у Саут-Баунд-Бруці в штаті Нью-Джерсі
Слайд 276

Микола Руденко (1920–2004) Український поет, письменник, правозахисник, один із засновників і

Микола Руденко
(1920–2004)
Український поет, письменник, правозахисник, один із засновників і

голова Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», перебував на примусовому психіатричному лікуванні, автор заборонених поетичних творів «Всесвіт у тобі», «Хрест», «Я вільний».
Слайд 277

В'ячеслав Чорновіл (1937—1999) Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член

В'ячеслав Чорновіл
(1937—1999)
Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член Української

гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений за «наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад» до ув’язнення, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору».
Слайд 278

Брайчевський Михайло український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського,

Брайчевський Михайло

український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна

і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук (США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського, заслужений діяч науки і техніки, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Слайд 279

Сергій Параджанов (1924—1990) Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер

Сергій Параджанов
(1924—1990)
Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні

забутих предків», учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення, лауреат Державної премії
ім. Т. Шевченка (посмертно).
Слайд 280

Миколайчук Іван український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 (посмертно).

Миколайчук Іван

український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 (посмертно).
34 ролі

в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи.
В УРСР носив тавро «неблагонадійного».
Слайд 281

Олесь Гончар (1918–1995) Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник

Олесь Гончар
(1918–1995)
Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої

Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) та ін.
Слайд 282

Биков Леонід український радянський актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР

Биков Леонід

український радянський актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР (1958),

заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974).
Слайд 283

Івасюк Володимир український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно). Пісні на

Івасюк Володимир

український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно). Пісні на власні

слова «Я піду в далекі гори»,
«Червона рута»,
«Водограй»
Слайд 284

Мустафа Джемілєв політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження,

Мустафа Джемілєв

 політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв'язень, Народний депутат

України від фракції партії Блок Петра Порошенка, з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, кандидат в народні депутати України від партії Європейська солідарність.
Слайд 285

Амосов Микола радянський та український лікар, учений в галузі медицини та

Амосов Микола 

радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України Академії медичних

наук України лауреат Ленінської премії  Державної премії УРСР  Доктор медичних наук Герой України відомий як письменник. Він був удостоєний багатьох високих урядових нагород СРСР і України. У 2003 році Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім'я академіка Миколи Михайловича Амосова.
У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці»[
Слайд 286

Антонов Олег радянський літакобудівельник, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних

Антонов Олег

радянський літакобудівельник, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних наук,

академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Слайд 287

Тема 30. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Тема 30. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Слайд 288

Леонід Кравчук (1934 р.н.) Український політичний діяч. Перший Президент України після

Леонід Кравчук (1934 р.н.)
Український політичний діяч. Перший Президент України після

здобуття нею незалежності (1991—1994 рр.), Голова Верховної Ради України у 1990—1991 роках, Народний депутат України у 1990—1991 рр. та 1994—2006 роках, Герой України (2001 р.).
Слайд 289

Слайд 290

Тема 31. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Тема 31. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Слайд 291

Леонід Кучма (1938 р.н.) Кандидат технічних наук, працював заступником генерального конструктора

Леонід Кучма
(1938 р.н.)
Кандидат технічних наук, працював заступником генерального конструктора

КБ «Південне», генеральним директором ракетобудівного концерну «Південний машинобудівний завод», перебував на посаді прем’єр-міністра України 1992—1993 рр., двічі обирався Президентом України (1994 р., 1999 р.).
Слайд 292

Віктор Ющенко (1954 р.н.) Державний і політичний діяч України, заступник голови

Віктор Ющенко
(1954 р.н.)
Державний і політичний діяч України, заступник голови правління

Агробанку України, голова Національного банку України (1993 р.), перебував на посаді прем’єр-міністра України 1999—2001 рр., обирався Президентом України (2004 р.).
Слайд 293

Любомир (Гузар) український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011), кардинал

Любомир (Гузар)

український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011), кардинал (з 2001). 2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви

до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х, членом ініціативної групи «Першого грудня». Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі. Почесний громадянин Тернополя та Львова
Слайд 294

Каденюк Леонід український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і

Каденюк Леонід

український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України

4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича
Слайд 295

Тема 32. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

Тема 32. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

- Предыдущая
Экономикалық теория пәні және әдісі
Следующая -
Право, часть 1. Вопросы кодификатора

Похожие презентации

Тест № 56. Славные символы России (раздел Современная Россия)
Презентация на тему "Иван Яковлевич Яковлев – просветитель чувашского народа" - презентации по Истории скачать
Культурно-исторические центры России. Главные объекты культурно – исторического наследия Владимира
Презентация на тему "Вспомним, братцы, Русь и славу" - презентации по Истории скачать
День неизвестного солдата. Александр Матросов
Развитие сельского хозяйства
Russian festivals
Собор св. Софии в Константинополе
Смутное время
Объединение Италии
"ШУРАВИ" – ГЕРОИ АФГАНСКОЙ ВОЙНЫ 25.12.1979-15.02.1989гг.
Награды Великой Отечественной
Многоэтажная застройка в древности. Многоквартирный городской дом
Моей земли не громкая судьба - Борис и Глеб наши покровители
Презентация Северная война 1700-1721 гг
Архитектурные достопримечательности России
Изыскания начинающих майкорских археологов
Б.Н. Ельцин 1-ый президент России
Летопись истории ЦБС
Искусство Шумера (23 – 21 вв. до н.э.)
200-летию Победы России в Отечественной войне 1812 года посвящается…
Искусство древнего мира. Первобытное искусство
Тема 5. Философия Возрождения и Нового времени. Гуманизм и натурфилософия эпохи Возрождения. Социально-политические взгляды Возр
Московское государство в ХVII веке Смутное время. Воцарение династии Романовых
Литовское государство и Русь
Соляной бунт
Великая депрессия. Мировой экономический кризис. Преобразования Ф. Рузвельта в США
Елецкий полк в сражении при Бородино
Вы можете прислать нам Вашу презентацию и мы опубликуем ее на сайте.
Обратная связь
Для правообладателей
Email: Нажмите что бы посмотреть