Виникнення і поширення Християнства

Содержание

Слайд 2

ПЛАН КОНСТАНТИН ВЕЛИКИЙ ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТОРЖЕСТВО ХРИСТИЯНСТВА

ПЛАН
КОНСТАНТИН ВЕЛИКИЙ
ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА
ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
ТОРЖЕСТВО ХРИСТИЯНСТВА

Слайд 3

Після зречення Діоклетіана розпочалась боротьба за імператорський престол, перемогу в ній

Після зречення Діоклетіана розпочалась боротьба за імператорський престол, перемогу в ній

здобув Констянтин, який правив у 306-337 рр. Новий імператор продовжив реформи Діоклетіана. Знецінені срібні гроші Константин замінив золотою монетою. Щоб поліпшити контроль за сплатою податків, він видав укази, за якими колонам заборонялося переходити з одного маєтку в інший, мешканцям міст — залишати місця свого постійного проживання, а ремісникам — змінювати професію.

Соліди Константина I Великого

Слайд 4

За часів правління Константина Римська імперія стала сильнішою, її могутність було

За часів правління Константина Римська імперія стала сильнішою, її могутність було

відроджено. Прийняті укази сприяли поповненню імператорської скарбниці. На ці кошти утримувалася величезна армія.
Імператор вів успішні війни із сусідніми племенами. Пожвавішала торгівля, відродилися міста.
На місці грецької колонії Візантій, що розташовувалася на європейському березі протоки Боспор, високому, укріпленому природою мисі, Константин наказав збудувати нову столицю, яку було названо за ім'ям імператора Константинополем (сучасне місто Стамбул). Саме тут перехрещувались торгові шляхи. У 330 р. Константинополь був проголошений столицею і незабаром став найбільшим містом імперії. Частина римської знаті переселилася до Константинополя.
Слайд 5

Стіна середньовічного Константинополя в районі Харисійських воріт зі слідами османських обстрілів

Стіна середньовічного Константинополя в районі Харисійських воріт зі слідами османських обстрілів

Константи

н прагнув, щоб нова столиця перевершила Рим своєю красою і не шкодував на це коштів. За його наказом старі будинки Візантія знесли. У місті було споруджено розкішний імператор­ський палац, терми, бібліотеку, великий іподром, два театри, па­лаци для придворної знаті, багато будинків для ремісників, торгов­ців, мореплавців і рибалок. Поряд із християнськими храмами в Константинополі будувались язичницькі. Щоб прикрасити місто, з різних міст Греції та Риму було завезено кращі твори мистецтва, плити мармуру, колони. Імператорський палац обслуговувала
Слайд 6

Вид на Константинополь візантійської доби з висоти пташиного польоту (реконструкція)

Вид на Константинополь візантійської доби з висоти пташиного польоту (реконструкція)

Слайд 7

Константан не лише сприяв поширенню християнства, а й сам охрестився, ставши

Константан не лише сприяв поширенню християнства, а й сам охрестився, ставши

першим в історії християнином на троні.

Мозаїка над входом у храм Святої Софії в Константинополі

Слайд 8

Фреска Хрещення Костянтина, Жанфреско Пенні

Фреска Хрещення Костянтина, Жанфреско Пенні

Слайд 9

Слайд 10

ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА В останнє століття до нашої ери в Палестині було

ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА
В останнє століття до нашої ери в Палестині було багато

мандрівних проповідників та пророків, які провіщали пришестя на Землю Божого посланця — Месії , грецькою мовою — Христа. Пришестя Христа мусило ознаменуватися перемогою добра та справедливості. Саме в таких умовах в Палестині виникла віра в Ісуса Христа. Згодом вона поширилася серед багатьох людей у Римській імперії. Про народження та земне життя Ісуса Христа розповідають (від грецького — «блага звістка»). Вони були написані учнями Христа і супутниками його учнів наприкінці І — у II ст. Із часом Євангелії та інші християнські твори увійшли до Нового Заповіту — другої частини Біблії.
Палестина на той час була провінцією Римської імперії.

Євангелія

Слайд 11

В Євангеліях розповідається, що приблизно 2 тисячі років тому Бог послав

В Євангеліях розповідається, що приблизно 2 тисячі років тому Бог послав

на Землю свого сина — Ісуса Христа, щоб показати людям кращий шлях у житті.
Ісус проповідував любов до ближнього, милосердя, всепрощення, рівність усіх перед Богом.
У мандрах Ісуса супроводжувало 12 учнів — апостолів, тобто посланців. У Єрусалимі одного з них — Іуду — підкупили за 30 срібних монет і він зрадив свого Вчителя. Ісуса звинуватили в заколоті проти римського імператора та засудили до страти. Його розіп'яли на хресті на схилі гори Голгофа, що поблизу Єрусалима. Через три дні Ісус Христос воскрес. Через сорок днів Ісус вознісся на небо, пообіцявши повернутися для Божого суду, і дав своїм учням Заповіт: про повідувати Євангелія всім народам.
Слайд 12

Причини виникнення християнства. Пригноблене населення Римської імперії не мало громадянських та

Причини виникнення християнства.

Пригноблене населення Римської імперії не мало громадянських та політичних

прав.
Пригноблене населення Римської імперії нещадно грабувалося та експлуатувалося державою.
Будь – які спроби невдоволення пригноблених верств населення нещадно придушувалися.
Єдиним порятунком у тих умовах, що склалися в Римській імперії в І ст. н.е., для багатьох людей була ВІРА в те, що з'явиться нова надприродна сила, яка допоможе їм після смерті отримати нове життя – спокійне і щасливе.
Такою надприродною силою може стати тільки один БОГ.

Руїни монастиря

Слайд 13

Учення Ісуса Христа стало основою християнства Християнство — одна з трьох

Учення Ісуса Христа стало основою християнства

Християнство — одна з трьох світових

релігій (поряд із буддиз­мом та ісламом). Основа віровчення: віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога, зішестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха.
Слайд 14

Іхтіс — символ в ранньому християнстві Мармурова стела, поч. ІІІ ст.

Іхтіс — символ в ранньому християнстві

Мармурова стела, поч. ІІІ ст.

Ті, хто

сповідував віру в Христа, поступово об’єднувалися в общини, створивши єдину організацію християн — християнську Церкву.
Пізніше церквою стали також називати приміщення, у яких відбувалося богослужіння.
Згодом керівниками общин стають єпископи — «наглядачі», «охоронці» громадського майна. Їм допомагали диякони — організатори повсякденного життя общини.

Церква — об’єднання віруючих, які мають спільні релігійні погляди й обряди.

Слайд 15

Фреска XIII ст. в печерній церкві, Каппадокія. Тіло Христове в Граалі зображено у вигляді риби

 Фреска XIII ст. в печерній церкві, Каппадокія. Тіло Христове в Граалі

зображено у вигляді риби
Слайд 16

Долина поблизу Учхисара з вирубаними в скелі приміщеннями Християни не закликали

Долина поблизу Учхисара з вирубаними в скелі приміщеннями

Християни не закликали до

відкритої боротьби проти римської влади. Проте вони не визнавали римських язичницьких богів і відмовлялися визнавати божественну владу римських імператорів. Тому римська влада і жерці переслідували їх, піддаючи тортурам.
Слайд 17

Келії вирубані в вулканічних нагромадженнях Чернечі келії в скелях Гереме

Келії вирубані в вулканічних нагромадженнях

Чернечі келії в скелях Гереме

Слайд 18

Катакомби святого Калліста Ранньохристиянське богослужіння в катакомбах святого Калліста (гравюра XIX століття).

Катакомби святого Калліста

Ранньохристиянське богослужіння в катакомбах святого Калліста (гравюра XIX століття).

Слайд 19

Катакомби святих Петра і Марцелліна. Більшість зображень Доброго Пастиря в катакомбах відноситься до III—IV століттям.

Катакомби святих Петра і Марцелліна.

Більшість зображень Доброго Пастиря в катакомбах

відноситься до III—IV століттям.
Слайд 20

Попри все, християни проявляли дивовижну мужність: вони не лише не відмовлялися

Попри все, християни проявляли дивовижну мужність: вони не лише не відмовлялися

від своєї віри в Ісуса Христа, а й відкрито прославляли Його. Так з’явилися християнські мученики — люди, які постраждали за свою віру.
Слайд 21

«Остання молитва християнських мучеників»

«Остання молитва християнських мучеників»

Слайд 22

Катакомби святого Себасть»яна Виявлена мучениками відданість вірі привертала дедалі більше прихильників

Катакомби святого Себасть»яна

Виявлена мучениками відданість вірі привертала дедалі більше прихильників християнської

релігії. Підчас гонінь християни збирались у підземеллях та каменоломнях (катакомбах), де створювалися підземні храми.
Християнську Церкву перших трьох століть нашої ери (час гонінь на християн) часто називають Церк­вою підземною.
Слайд 23

Поховання мучеників в катакомбах (Ш. Ленепвьо, 1855 рік)

Поховання мучеників в катакомбах (Ш. Ленепвьо, 1855 рік)

Слайд 24

У II ст. християнство поширилося в усіх областях Римської імперії. Християнську Церкву визнали різні верстви населення.

У II ст. християнство поширилося в усіх областях Римської імперії. Християнську

Церкву визнали різні верстви населення.
Слайд 25

Константан, ставши першим імператором-християнином, розумів, що нова віра набуває все більшого

Константан, ставши першим імператором-християнином, розумів, що нова віра набуває все більшого

авторитету серед населення і може стати опорою для зміцнення його влади. Він почав рішуче підтримувати духовенство*, звільнивши його від податків і військової служби, зобов’язав провінції передавати частину прибутків християнській Церкві.
Словничок
Духовенство — служителі церкви, які здійснюють релігійні обряди і служби.
Символ віри — короткий і точний виклад усіх істин християнської віри.
Між різними християнськими об­щинами на той час не було єдності. Щоб поставити крапку в цих суперечках між християнськими общинами, Константин вирішив зібрати собор (з'їзд) усіх християнських єпископів Римської імперії.
Слайд 26

Він відбувся в 325 р. у місті Нікеї, у Ма­лій Азії,

Він відбувся в 325 р. у місті Нікеї, у Ма­лій Азії,

і ввійшов в історію як Перший Вселенський собор. Собор установив основне положення християнської релігії — Символ віри.

Ікона на честь Першого Вселенського собору (325) з текстом Символу Віри

Слайд 27

Феодосій I Пізніше імператор Феодосій видав закон про остаточну заборо­ну язичництва.

Феодосій I

Пізніше імператор Феодосій видав закон про остаточну заборо­ну язичництва. Християнство

стало єдиною державною релігією Римської імперії, обов'язковою для всього населення.
Слайд 28

Язичникам загрожували суворі покарання. їхні святилища, храми закривали та руйнували, знищувалися

Язичникам загрожували суворі покарання. їхні святилища, храми закривали та руйнували, знищувалися

статуї римських богів, героїв, імператорів. Так загинуло багато творів давньоримського мистецтва. Були заборонені навіть Олімпійські ігри, присвячені Зевсу.
Відтепер долі християнської Церкви та імперії були нерозривно пов'язані.

Феодосій I